Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
58-111.doc
Скачиваний:
134
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
348.67 Кб
Скачать

110. Міжнародне становище та зовнішня політика Української держави на сучасному етапі (1991-2012).

Україна проводить виважену, послідовну та цілеспрямовану зовнішньополітичну діяльність, відповідно, основні напрямки її зовнішньої політики в цілому залишаються незмінними з часу проголошення незалежності у 1991 році. Україна послiдовно й неухильно будує свою зовнiшню полiтику на основi беззастережного дотримання принципiв мiжнародного права, Статуту ООН та iнших мiжнародно-правових актiв. Така позицiя нашої держави закрiплена у схвалених Верховною Радою 2 липня 1993 р. "Основних напрямках зовнішньої полiтики України" - концептуальним документом, на засадах якого базується та розвивається зовнiшньополiтична дiяльнiсть України.

Визначається три основнi напрями зовнiшньої полiтики України:

1. розвиток двостороннiх мiждержавних вiдносин;

2. європейська iнтеграцiя;

3. багатостороння дипломатiя.

У двостороннiх вiдносинах прiоритетними для України є вiдносини з сусiднiми країнами та стосунки зі стратегiчно важливими партнерами і впливовими державами свiту. Європейська iнтеграцiя для України - це подальше політичне та iнституцiйне зближення з ЄС та еволюцiйне просування до кiнцевої мети iнтеграцiї до Європейського Союзу; адаптування українського законодавства до норм ЄС та Ради Європи як ключовий iнтеграцiйний елемент; поглиблення вiдносин України з НАТО як однiєю з основних складових всеохоплюючої системи європейської стабiльностi та безпеки.

В рамках багатосторонньої дипломатiї можна видiлити такi прiоритетнi напрями зовнiшньополiтичної дiяльностi:

1. забезпечення ефективної участi держави у дiяльностi мiжнародних органiзацiй;

налагодження ефективного регiонального та субрегіонального спiвробiтництва, посилення ролi України в регiональних та субрегiональних органiзацiях, форумах i об'єднаннях;

2. активiзацiя дiяльностi в багатостороннiх домовленостях в галузi роззброєння, в т.ч. ядерного, заходiв довiри, у миротворчих та миропiдтримуючих операцiях, безпекових режимах i контрольних механiзмах.

Головними пріоритетними функціями зовнішньої політики України відповідно до її найважливіших загальнонаціональних інтересів та завдань є:

1. Забезпечення національної безпеки.

2. Створення умов, необхідних для нормального функціонування національної економіки.

3.. Сприяння науково-технічному прогресу в Україні та розвитку її національної культури і освіти.

4. Участь у вирішенні глобальних проблем сучасності.

5. Контакти з українською діаспорою.

6. Інформаційна функція.

111. Помаранчева революція 2004 р.: реальність чи політико-ідеологічна фікція?

На початок 2000-х років в укр. суспільстві сформувався такий елемент громадянського суспільства, як фінансово-промислові групи. В Україні з'явилися й досить численні засоби масової інформації, а також культурні, просвітницькі й наукові недержавні організації, які існували на зарубіжні гранти або на кошти вітчизняних фінансово-промислових груп. їм судилося відіграти істотну роль у розгортанні соціального катаклізму, який одержав назву Помаранчевої революції.

В суспільстві немає одностайної думки щодо того, як класифікувати події осені-зими 2004 р. Трохи більше половини громадян стверджують, що це була революція. Решта переконана в тому, то помаранчевий виступ називати революцією не слід. Такий поділ думок відповідає результатам повторного голосування в другому турі 26 грудня 2004 р., завдяки якому В. Ющенко став президентом. Іншими словами, відповідь в обох випадках прив'язується до певної особистості, що неправомірно. Коректною може бути тільки відповідь, пов'язана з так званим ефектом Майдану.

Масовість була неочікуваною як для влади, так і для організаторів акцій протесту. Більше того, вона виявилася неочікуваною і для самих учасників. Попередні опитування показували, що мало хто збирався протестувати проти фальсифікації президентських виборів у таких формах. Спалах народного гніву був неочікуваним для самого народу. Він змінив народ.

Показово, що відразу ж після обрання В. Ющенка Президентом України понад половина опитаних громадян не відчувала внутрішнього дискомфорту. Проте в наступні три роки суспільство розчарувалося в тій команді, яка прийшла до влади. "Помаранчеві" лідери залишилися при владі після чергових (2007 р.) виборів до парламенту, але не скористалися цим для здійснення системних реформ.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]