Природоохоронні показники, що оцініються при здійсненні державної екологічної експертизи

Ях правило, документація може вважатися такою, що відповідає сучасним природоохоронним вимогам, якщо нею передбачається:

1. Вдале, з екологічної точки зору, розміщення промислового чи iншого господарського об"єкта, яке не порушує меж iснуючих територій природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, земель, що резервуються з метою подальшого заповідання, цінних ландшафтів; не потребує зайняття територій, перспективних для розробки родовищ корисних копалин. Заняття значних (більше 10 га) площ лісів 1-ої групи, орних земель, багаторічних насаджень, замиву чи засипки акваторій природних водойм і існуюних водоймищ, переносу чи спрямлення ділянок русел рік, обвалування заплав річок та виконання на них гідромеліоративних робіт, що можуть суттєво, змінити природний стан цих територій, враховує характе­ристики рози вітрів щодо найближчих сільських населених пунктів i міської житлової забудови.

2. Компактне, раціональне розташування виробничих, адміністративних, енергетичних й iнших об"єктiв на обраній території, що дозво­ляе не порушувати зайвих площ, земель i економне використовувати зе­мельні ресурси.

3. Застосування досконалих енергозберігаючих, мало- і безвід­ходних, нересурсоємних технологій виробництва, що забезпечують комплексне, максимально повне використання мінеральних i біологічних ресурсів (особливо корисних копалин).

4. Раціональне і економне використання водних ресурсів, ство­рення водооборотних циклів, повторно-послідовне використання води у виробничому процесі, забезпечення ефективної очистки всіх видів стічних вод (в тому числі поверхневих - з території підприємства) до показників, що дають можливість направлення їх для поповнення водообо­ротних циклів чи гарантують безперешкодне прийняття для остаточної очистки на загальноміські очисні споруди (застосування раціональних і економних технологій зрошення на меліоративних системах, здійсненая заходів по попередженню забруднення поверхневих і підземних вод дре­нажним стоком).

5. Застосування високоефективних, досконалих пилогазоочисних споруд, здатних забезпечити неперевищення встановлених показників гранично- допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосфері на межі нормативної чи розрахункової санітарно-захисної зони та в районах при­леглої житлової забудови.

6. Забезпечення максимально можливої утилізації всіх видів відходів, що утворюються на підприємстві в процесі його виробничої діяльності (в тому числі шляхом передачі їх для наступної переробки i використання на інші підприємства і об"єкти), чи екологічно безпечного їх поховання.

7. Максимально можливе збереження iснуючих зелених насаджені, відновлення порушених i створення нових, виконання заходів по охороні тваринного світу (включаючи рибоохоронні заходи на водозабірних спору­дах).

8. Надійний захист довкiлля вiд можливого впливу фізичних факторів – шуму, вібрації, електромагнітних полів, ультра- та інфразвуку i таке iнше.

Порядок передачі документації на державну екологічну експертизу

(затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 1995 р. № 870)

Порядок установлює умови і правила передачі документації на державну екологічну експертизу. Порядок є обов'язковим для всіх замовників державної екологічної експертизи на території України і для еколого-експертних підрозділів Мінекобезпеки та його органів на місцях.

Замовник повинен подати Мінекобезпеки або його органам на місцях заявку на проведення державної екологічної експертизи за формою згідно з додатком № 1 до цього Порядку (за винятком документації, визначеної у пунктах 6 і 8 цього Порядку).

Заявки на проведення державної екологічної експертизи (документації, зазначеної у пунктах 6 і 8 цього порядку), подаються у довільній формі.

Перелік документації, яка відповідно до статей 13 та 14 Закону України “Про екологічну експертизу” передається на державну екологічну експертизу, а також вимоги до її складу і обсягу наведені у додатку №_ цього Порядку.

Заявки на проведення державної екологічної експертизи документації, зазначеної у пункті 1 додатку до цього Порядку, що підлягає затвердженню Верховною Радою України або Кабінетом Міністрів, подаються на розгляд до еколого-експертно підрозділу Мінекобезпеки. В інших випадках заявка на проведення державної екологічної експертизи документації подаються до еколого-експертних підрозділів органів Мінекобезпеки на місцях.

Заявки на проведення державної екологічної експертизи розроблюваних проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань регулювання відносин у галузі забезпечення екологічної (в том числі радіаційної) безпеки, охорони навколишньо природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, подається на розгляд до еколого-експертного підрозділу Мінекобезпеки.

Зявки на проведення державної екологічної експертизи документації по впровадженню нової техніки та технологій (для об'єктів та видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку) подаються на розгляд до еколого-експертного підрозділу Мінекобезпеки після попередньої її оцінки еколого-експертним підрозділом місцевого органу міністерства, на підвідомчій території якого передбачено впровадня цієї техніки і технологій.

Документація по впровадженню нових пестицидів і хімікатів (заявки на їх реєстрацію та матеріали обгрунтування) подається до Укрдержхімкомісії, де за дорученням Мінекобезпеки розглядається еколого-експертною групою, на основі оцінок якої еколого-експертний підрозділ міністерства дає висновки державної екологічної експертизи. Документація по впровадженню інших нових речовин, а також нових матеріалів подається на державну екологічну експер­тизу до еколого-експертних підрозділів органів Мінекобезпеки на місцях.

Заявки на проведення державної екологічної ек­спертизи екологічних ситуацій, що склалися в окре­мих населених пунктах або регіонах ( у тому числі на основі довідкової та іншої документації, яка характе­ризує ці ситуації), якщо рішення про державну екологічну експертизу цих ситуацій прийнято Кабінетом Міністрів України, подаються до еколого-експертного підрозділу Мінекобезпеки. В інших випадках заявки на проведення державної екологічної експертизи зазначеної документації, а також документації по діючих об'єктах і комплексах подаються до еколого-експерт­них підрозділів органів Мінекобезпеки на місцях.

Після одержання заявки еколого-експертні підрозділи Мінекобезпеки або його органів на місцях повідомляють замовнику про орган Мінекобезпеки або один з його наукових центрів чи іншу організацію, визначені еколого-експертним підрозділом для здійснення підготовки робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації чи проекту висновку державної екологічної експертизи, до яких повинна бути подана документація на розгляд.

Згідно з цим повідомленням замовник передає документацію на державну екологічну експертизу із супроводжувальним листом за підписом відповідного керівника, в якому зазначається адреса замовника, прізвище, службовий телефон виконавця та повний перелік документації, що передається на експертизу.

Еколого-експертним підрозділом або іншою визна­ченою ним організацією перевіряється склад переда­ної на державну екологічну експертизу документації і в разі виявлення неповноти матеріалів документація не вважається прийнятою.

Датою прийняття документації на державну екологічну експертизу вважається дата передачі її еколого-експертному підрозділу або іншій визначеній ним організації у повному обсязі, згідно з додатком № 2 до цього Положення.

Документація, яка передається на державну екологічну експертизу, повинна бути погоджена із заінтересованими органами відповідно до статті 15 Закону України “Про екологічну експертизу”, зокре­ма з:

- МОЗ або його органами на місцях (висновок держав­ної санітарно-гігієнічної експертизи);

- Держнаглядоохоронпраці або його органами на місцях (експертний висновок на відповідність документації нормативним актам про охорону праці);

- управлінням державної пожежної охорони МВС або його органами на місцях (експертний висновок на відповідність документації нормативним актам про пожежну безпеку).

Еколого-експертні підрозділи, залежно від специфіки конкретних об'єктів державної екологічної експерти­зи, можуть вимагати подання експертних висновків інших заінтересованих міністерств, відомств, організацій, установ і підприємств, а також матеріалів погодження документації з відповідними органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Під час проведення державної екологічної експер­тизи еколого-експертні підрозділи можуть приймати рішення про надання їм для службових потреб у постійне користування копії загальної пояснювальної записки, паспорта (конспекту) проекту, розділу оцінки впливу на навколишнє природне середовище, проекту законодавчого чи іншого нормативно-правового акта, програми чи схеми розвитку галузі промисловості, окремих креслень, планів, таблиць, частин, розділів документації тощо.

Передана на державну екологічну експертизу документація зберігається у встановленому законо­давством порядку в еколого-експертних підрозділах Мінекобезпеки чи його органів на місцях або в інших організаціях, які за їх завданням готують робочі матеріали попередньої оцінки проектної документації чи проекти можливих висновків державної екологічної експертизи.

Після завершення робіт, пов'язаних з державною екологічною експертизою, передана документація повертається замовнику, який надіслав її на розгляд із супроводжувальним листом.

Модуль 7

Організація проведення державних екологічних експертиз різних типів

ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ПРОЕКТНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

В процесі експертної оцінки проектноі документації визначаеться ступінь екологічного ризику і безпеки запланованої діяльності та відповідність об'єктів екологічної експертизи вимогам екологічного законодавства, санітарним i будівельним нормам, правилам, даеться оцінка ефективності, повноти, обгрунтованості та достатності заходів щодо охорони навколишнього природного середовища.

Під проектною документацією слід розуміти:

0. державні iнвестиційні програми та проекти,

1. проекти схем розвитку i розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей народного господарства,

2. проекти генеральних планів населених пунктів, схем районного плануван­ня,

3. техніко-економічні обгрунтування i розрахунки,

4. проекти i робочі проекти на будівництво нових та розширення, реконструкцію, технічне переозброєння діючих підприємств,

5. проекти законодавчих та iнших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в галузі охорони навколишнього природного середовища, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища

6. iншу передпланову, передпроектну та проектно-кошторисну документацію.

Визначення конкретних організацій-виконавців роботи по підготовці робочих матеріалів попередньої оцінки проектів , входить до компетенції керівників еколого-експертних підрозділів Мінекобезпеки України i його місцевих ор­ганів.

Завдання еколого-експертних підрозділів Мінекобезпеки Украiни i його органів на місцях іншим організаціям на підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки проектної документації або на підготовку безпосередньо проектів висновків державної екологічної експерти­зи оформляеться в письмовій формі у вигляді офіцiйних листів, які підписуються керівниками Мінекобезпеки Украiни або його органів на місцях i визначають конкретні умови виконання відповідної роботи.

Оплата робіт по підготовці робочих матеріалів попередноi оцінки проектної документаціі або проектів висновків державної еко­логічної експертизи за договорами між органїзаціями-виконавцями Мінекобезпеки України чи його місцевими органами здійснюється за раху­нок коштiв фонду охорони навколишнь­ого природного середовища або відповідних місцевих фондів у складі відповідних бюджету.

При проведенні державної екологічної експертизи спеціально створюваними комісіями Мінекобезпеки України чи його органів на місцях iз залученням позаштатних експертів, керівник експертноi комісії і вiдповідальний секретар призначаються, як правило із залученням спецiалicтiв еколого-експертних підрозділів Мінекобезпеки.

При проведенні державної екологічної експертизи безпосередньо еколого-експертними підрозділами Мінекобезпеки чи його органiв на мiсцях, в разі потреби, до оцінки документації можуть залу­чатися спеціалісти інших структурних підрозділів цього Міністерства чи його місцевих органів.

При позитивному вирішенні питання щодо погодження проектної документації, на прохання підрозділів місцевих органів Міністерства екологічної безпеки України, які займаються нормуванням викидів підприємств в атмосферне повітря, еколого-експертні підрозділи можуть пропонувати проектувальникам передавати підрозділам нормування дискети з інформацією про параметри дже­рел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, записаною за програмою "Конвертор”. Ця iнформація буде використовуватися для створення бази даних по джерелах викидів забруднюючих речовин в атмосферу з метою видачі дозволів та лімітів на викид забруднюючих речовин після вводу в експлуатацію відповідних об'єктів.

Підготовлені робочі матеріали попередньої оцінки проектної документації або проекти висновків підписуються безпосередніми автора­ми-виконавіцями i керівниками установ чи організацій, що їх готували. Виконані з їх урахуванням і на їх основі висновки державної еко­логічної експертизи візуються відповідальними за них спеціалістами та керівниками еколого-експертних підрозділів i підписуються уповноваженими на те керівниками Мінекобезпеки України чи його відповідних органiв на місцях (заступником міністра, Головою Державного комітету охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим чи його заступником, начальниками чи заступниками начальникiв Державних управлінь екологічної безпеки в областях, містах Києві та СевастополІ, Державних Інспекцій охорони Чорного i Азовського морів). Підписання висновків державної екологічної експер­тизи відповідними керівниками є їх затвердженням, після чого висновки стають обов'язковими для виконання.

Затвердження висновків i набуття ними статусу висновків державної екологічної експертизи може здійснюватись також і шляхом розміщення відповідного грифу про це на титульних листах висновків. При цьому затвердження здійснюеться вищестоящими (порівняно з тими, хто безпосе­редньо підписав висновок) керівниками Мінекобезпеки чи відповiдно Державного комітету охорони навколишнього природного середовища та природних ресурсів Автономної Республіки Крим, Державних управлінь екологічної безпеки в областях, містах Києві та Севастополі, Державних Інспекцій охорони Чорного i Азовського морів Мінекобезпеки.

В разі потреби, проекти висновків (щодо особливо важливих, складних, екологічно небезпечних об'єктів) до їх підписання і затверд­ження можуть попередньо обговорюватись на засіданнях експертних чи консультативних рад екологічної експертизи, які можуть утворюватись при еколого-експертних підрозділах органів Мiнекобезпеки України.

У випадку обгрунтованої незгоди еколого-експертних підрозділів органів системи МІиекобезпеки України з підготовленими за їх завданнями iншими організаціями робочими матеріалами попередцьої оцінки проектної документації чи проектами висновків державної еко­логічної експертизи ці матеріали повертаються їх авторам для доопрацю­вання i внесення необхідних коректив.

Висновки екологічної експертизи складаються з вступної, констатуючої та заключної частин i оформляються у довільній формі а включенням до них даних та iнформації, яка обумовлена статтею 43 Зако­ну України "Про екологічну експертизу".

Підготовлені висновки державної екологічної експертизи по­винні зводитися до трьох можливих варіантів:

1) Документація розроблена в цілому відповідно до вимог природо­охоронного законодавства, діючих нормативних документів позитивно оцінюється (погоджується). При потребі погодження може обумовлюватись повними умовами щодо додаткового опрацювання деяких питань, внесення коректив i т.ін., виконання яких не потребує суттєвих доробок, витрат коштів, часу i може бути перевірене еколого-експертними підрозділами в робочому порядку.

2) Документація, що не в повній мірі відповідає вимогам природоо­хоронного законодавства i діючих нормативних документів (вказуються конкретні причини), повертається (направляється) на доопрацювання. При цьому повинні точно формулюватися позиції, стосовно яких необхідна до­робка, суттєве коригування, здійснення додаткових проектних проробок, що по можливості, має обґрунтовуватися посиланням на відповідні статті законодавчих актів, пункти i положення державних будівельних норм, інших нормативних i інструктивно-методичних документів. Строк доопрацювання встановлюється за домовленістю сторін.

3) Документація, реалізація проектних рішень якої вступить у суперечність з вимогами природоохоронного законодавства i е неприйнят­ною з природоохоронної точки зору, оцінюється негативно i відхиляється від погодження.

Принципово негативна оцінка повинна бути максимально обгрунтова­ною (в тому числі положеннями відповідних законодавчих i нормативних Документів).

Чітка i ясна оцінка документації у висновках державної екологічної експертизи (за одним з вказаних варіантів) е обов’язковою. Висновок, що не має такої оцінки, не може бути підписаний чи затверджений уповноваженими на те посадовими особами.

Висновки державної екологічної експертизи повинні друкуватись на офіційних бланках органів Мінекобезпеки України та скріплюватись гербовою печаткою на підписі уповноваженого на те керівника або ш грифi затвердження (коли висновок друкується не на бланках) i мат вiдповідні реквізити - реєстраційні (вихідні) номери і дати.

ЕКСПЕРТИЗА ЕКОЛОГІЧНИХ СИТУАЦІЙ НА ПЕВНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Необхідність ї доцільність експертної оцінки екологічної ситуації, що склалася в окремих населених пунктах і регіонах, визна­чається Кабінетом Міністрів України, Урядом Автономної Республіки Крим, місцевими радами чи їх виконавчими комітетами.

Практичне виконання такої оцінки з підготовкою проекту можливого експертного висновку доручається, як правило, науковим центрам Мінекобезпеки України, іншим науково-дослідним і проектним спеціалізованим організаціям, асоціаціям, центрам, фірмам, які мають необхідні можливості і досвід подібної діяльності. Вибір конкретного виконавця здійснюеться еколого-експертними підрозділами Мінекобезпеки чи його місьцевих органів.

Експертна оцінка екологічної ситуації повинна виконуватися на договірних засадах між зацікавленими сторонами за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим місцевих бюджетів - залежно від того, який орган приймав рішення про проведення такої експертизи, а також за рахунок коштів відповідних фондів охорони навколишнього природного середовища у бюджетах.

В процесі експертної оцінки екологічної ситуації:

1) На основі наявних фондових даних, інформації місцевих органів Міністерства охорони здоров"я, Держкомгідромету, Держкомгеології, інших міністерств і відомств, результатів спеціально проведених аналізів і досліджень уточнюється реальний стан екологічної обстановки на певній місцевості (забрудненість повітряного басейну, поверхневих і підземних вод, грунтів тощо);

2) Встановлюються причини стану, що склався, вклад у забруднення і деградацію довкілля окремих промислових підприємств й інших госпо­дарських об’ектів, (залежно від валових об’ємів їх викидів в атмосферу і скидів стічних вод, інградієнтного складу забруднень, обсягів промислових й інших відходів, ступеню іх небезпечності);

3) Розробляються пропозиції щодо можливих заходів по забезпеченню стабілізації й наступного поступового покращення екологічної ситуації як на окремих підприємствах та об'єктах, так і на території (відповідного міста, району тощо) в цілому.

Фактично всі дії по екологічній експертизі ситуацій на певних територіях аналогічні тим, що виконуються при розробці спеціалізованими організаціями матеріалів ТерКСОП - територіальних комплексних схем охорони природи, в зв'язку з чим доцільно, по можливості, залуча­ти до експертної оцінки екологічних ситуацій організації, які мають досвід роботи над ТерКСОІІ.

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ДІЮЧИХ ОБ’ЕКТІВ ТА КОМПЛЕКСІВ

Питання про доцільність екологічної експертизи діючих об’єктів та комплексів може розглядатися відповідно до рішень Кабінету Міністрів України, Уряду Автономної Республіки Крим, місцевих Рад чи їх виконавчих комітетів.

Організація такої експертизи повинна здійснюватися спільно еколого-експертними й інспекційними підрозділами органів Мінекобезпеки України і може доручатись спеціалізованим організаціям, що мають досвід підготовки екологічних паспортів підприємств, обстеження і оцінки ситуацій на діючих виробництвах, які повинні готувати робочі матеріали попередньої оцінки екологічного стану того чи іншого об’екту або проекти висновків з цього питання і передавати їх органам Мінекобезпеки України.

Залежно від того які органи приймали рішенні про проведення таких експертиз, робота повинна фінансуватися за рахунок коштів державного бюджету, бюджету Автономноі Республіки Крим, місцевих бюд­жетів, а також відповідних позабюджетних фондів охорони навколишньою природного середовища.

В процесі екологічної оцінки діючих об'єктів та комплексів:

1) виявляються наявні джерела забруднення атмосфери - стаціонарні (органІзовані), неорганізовані і пересувні; джерела забруднення водойм - технологічні процеси, виробництва, цехи, ділянки і установки, де утворються забруднені стічні води; джерела забруднення грунтів і підземних вод - місця утворення і складування промислових відходів;

2) визначається наявність і ефективність дії природоохоронних очисних споруд і устаткування, які задіяні на підприємстві для забез­печення попередження негативного впливу джерел забруднення на довкылля;

3) формуюються пропозиціі щодо доцільності зміни технологічних процесів; реконструкції, ремонту чи повної заміни очисних споруд і установок; монтажу нових додаткових пилогазоочисних установок і споруд для очистки забруднених стічних вод; здійснення додаткових заходів по утилізації чи екологічно безпечному похованню промислових й інших відходів; проведенню заходів по упорядкуванню, благоустрою і озелененню території підприємства, організації санітарно-захисної зони (якщо об'єкт нею не забезпечений) та забезпеченню дотримання її статусу.

Якщо йдеться про екологічну експертизу діючого об’екта, що відноситься до таких, які становлять підвищену екологічну небезпеку, обов"язковою умовою іі проведення є забезпечення підготовки керівництвом об’екта і його власником матеріалів оцінки впливу господарської діяльності на навколишнє середовище, які і повинні бути об’ектом такої експертизи.

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ДОКУМЕНТАЦІЇ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ НОВОЇ ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЇ

Екологічна експертиза документації по впровадженню нової техніки і технології здійснюється шляхом експертної оцінки матеріалів (проектів) їх створення і практичного впровадження на нових і діючих підприємствах (під документацією по впровадженню нової техніки і тех­нологій слід розуміти в основному проекти будівництва дослїдно-промислових (експериментальних) установок, цехів, виробництв, дільниць, ліній і таке інше., а також матеріали, що за своїм змістом і призначен­ням можуть бути прирівняні до вказаних проектів).

Документація по впровадженню нової техніки і технологій підлягає обов'язковій державній екологічній експертизі лише в тому ви­падку, якщо ці технології і техніка стосуються діяльності та об’ектів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. В усіх інших випадках рішення про необхідність проведення державної екологічної експертизи приймається у кожному конкретному випадку еколого-експертними підрозділами органів Мінекобезпеки України.

В процесі експертизи обов'язково оцінюються тільки показни­ки, що стосуються забезпечення охорони навколишнього природного сере­довища від забруднення і раціонального використання природних ресурсів , всі інші - економічні, технічні і так далі - до уваги можуть не братися.

При проведенні подібної експертизи завдання щодо підготов­ки робочих матеріалів попередньої оцінки відповідної документації чи проектів висновків державної екологічної експертизи доцільно дава­ти, за домовленістю, місцевим проектним і проектно-конструкторським організаціям, а також вищим учбовим закладам ( чи окремим групам їх спеціалістів) відповідного розробкам профілю.

Екологічна експертиза документації по впровадженню нової техніки і технології у видах діяльності та на об'єктах, які входять до переліку таких, що становлять підвищену екологічну небезпеку, здійснюється у дві стадії.

Документація оцінюється попередньо на рівні місцевих органів Мінекобезпеки України, на території підвідомчій яким передбачається первинне впровадження нової технолог чи техніки, і проходить оста­точну експертизу на рівні Управління державної екологічної експертизи Мінекобезпеки.

В усіх інших випадках - в одну стадію, на рівні еколого-експертних підрозділів місцевих органів Мінекобезпеки України.

ЕКОЛОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ДОКУМЕНТАЦІЇ ПО ВПРОВАДЖЕННЮ НОВИХ МАТЕРІАЛІВ І РЕЧОВИН

Така експертиза може проводитись тільки за документацією на впровадження нових матеріалів і речовин, але не за їх зразками.

Екологічна експертиза документації по впровадженню нових матеріалів і речовин обов'язково проводиться у тих випадках, коли вони призначені для застосування у видах діяльності та на об'єктах, що ста­новлять підвищену екологічну небезпеку.

Місцевим органам Мінекобезпеки України, на території об­ластей яких передбачаеться первинне застосування нових матеріалів і речовин, доцільно доручати підготовку робочих матеріалів попередньої оцінки документації по їх впровадженню чи проектів можливих висновків державної екологічної експертизи по ній тим науковим, науково-дослідним й іншим організаціям і установам, які за основним профілем своє діяльності мають необхідні для цього можливості.

Підготовка висновків державної екологічної експертизи за матеріалами реєстрації пестицидів і агрохімікатів здійснюється Управлінням державної екологічної експертизи Мінекобезпеки України на підставі й з урахуванням результатів розгляду та оцінки їх екологічною експертною групою, створеною Мінекобезпеки, яка розглядає відповідні матеріали за поданням Укрдержхімкомісії. Оплата робіт здійснюється Укрдержхімкомісією.

Екологічна оцінка документації по впровадженню нових ма­теріалів і речовин повинна полягати у виявленні наявності (чи відсут­ності) впливу на навколишнє природне середовище цих матеріалів і речо­вин в процесі їх виробництва, практичного використання і застосування, встановленні характеру, інтенсивності і можливих наслідків (прямих і опосередкованих) такого впливу (в разі його наявності), а також при­пустимості впровадження вказаних матеріалів і речовин, та умов цього впровадження, дотримання яких повинно бути забезпечено.

При екологічній експертизі документації по впровадженню но­вих матеріалів і речовин обов'язково повинна враховуватися можливість і повнота утилізації невикористаних залишків цих матеріалів і речовин чи їх екологічно-безпечного поховання після закінчення розрахункового строку використання.

Блок 3

Методика оцінки впливу на навколишне середовище (ОВНС)

Модуль 8

Структура та склад розділу ОВНС

Целью ОВОС является экологическое обоснование целесообразности проектируемой деятельности и способов ее реализации, определение путей и способов нормализации состояния окружающей среды и обеспечение требований экологической безопасности.

Основными задачами ОВОС являются:

0. характеристика существующего состояния территории района и площадки (трассы) строительства или их вариантов;

1. определение перечня возможных экологически опасных воздейст­вий (далее - воздействий) и зоны влияния проектируемой деятельнос­ти на окружающую среду по вариантам размещения;

2. определение масштабов и уровней воздействий проектируемой деятельности на окружающую среду в нормальных и аварийных условиях;

3. прогноз изменений состояния окружающей среды, в соответствии с перечнем воздействий, при строительстве, эксплуатации, ликвида­ции объектов проектируемой деятельности и вероятных аварийных си­туациях;

4. определение комплекса мероприятий по предотвращению или огра­ничению воздействий проектируемой деятельности на окружающую сре­ду необходимых- для соблюдения требований природоохранного законо­дательства и нормативных документов;

5. определение эколого-экономических последствий реализации про­ектируемой деятельности и остаточных воздействий на окружающую среду;

6. составление заявления об экологических последствиях деятель­ности.

При разработке материалов ОВОС необходимо руководствоваться требованиями Закона Украины «Об охране окружающей природной среды», «Об экологической экспертизе», а также земельного, водного, лесного законодательства, законодательства о недрах, об охране атмосферного воздуха, об охране и использовании растительного и животного мира и иного специального законодательства, Законов Украины "Об основах градостроительства", "Об обеспечении санитарного и эпидемиологического благополучия населения","О местных советах и местном самоуправлении" в части охраны окружающей среды, действующими государственными строительными нормами, санитарными нормами и правилами, гигиеническими нормативами, противопожарными нормами, местными экологическими условиями и ограничениями.

ОВОС выполняется с учетом приоритета экологических фак­торов в их взаимодействии с социальными и экономическими фактора­ми и их перераспределении на локальном и региональном уровнях.

Разработка материалов ОВОС поручается специализирован­ным и другим организациям, имеющим соответствующие лицензии.

Порядок разработки материалов ОВОС должен соответство­вать обшей технологической схеме инвестиционного процесса строительства :

заказчик определяет исполнителя ОВОС;

заказчик и исполнитель ОВОС составляют и согласовывают Заявление о намерениях с обоснованием перечня отрицательных воздействий проектируемой деятельности;

проводят сбор и систематизацию имеющихся материалов о состоянии природной среды, условиях жизнедеятельности населения и хозяйственной деятельности в соответствии с перечнем воздействий;

составляют задание на разработку материалов ОВОС с обоснованием объема работ в зависимости от экологической опасности проектируемой деятельности, вариантов ее размещения и состояния окружающей среды.

исполнитель проводит ОВОС в соответствии с заданием и состав­ляет проект Заявления об экологических последствиях деятельности;

заказчик, или по его поручению генпроектировщик, подают материалы ОВОС на государственную экологическую экспертизу в органы Минэкобезопасности Украины.

Предпроектная (ТЭО, ТЭР) или проектно-сметная докумен­тация на строительство должна иметь в своем составе материалы ОВОС в виде специальной части (раздела) документации.

В материалах ОВОС должны учитываться требования, предусмот­ренные СНиП-1.02.01-85 к к разделу "Охрана окружающей природной среды" , который при этом отдельно не разрабатывается.

Для видов деятельности объектов, представляющих повышенную экологическую опасность, методика разработки материалов ОВОС будет рассмотрена ниже.

Для других видов деятельности и объектов объем и содержание материалов ОВОС определяются заказчиком и генпроектировщиком при участии местных органов Минэкобезопасности Украины в каждом конкретном случае при составлении Заявления о намерениях и представлении в органы местной власти.

При наличии воздействий проектируемой деятельности на территории сопредельных государств составляется трансграничная ОВОС в соответствии с Конвенцией об оценке воздействия на окружающую среду в трансграничном контексте.

Исходными данными для выполнения ОВОС являются матери­алы природоохранных разделов градостроительной планировочной до­кументации (или другие материалы оценки экологического состояния территории), государственного мониторинга окружающей среды, осу­ществляемого органами Минэкобезопасности, Национального кос­мического агентства. Министерства охраны здоровья, Минсельхозпрода, Минлесхоза, Госкомгидромета, Госводхоза, Госкомгеологии, Госкомзема, Госжилкоммунхоза, Госкомнадзорохрантруда, ведомствен­ного контроля, а также результаты научных исследований, инженерно-экологических и других изысканий.

При недостаточной полноте исходных данных должны быть прове­дены дополнительные инженерно-экологические изыскания и научно-ис­следовательские работы на базе современных методик и технических средств.

СТРУКТУРА И СОСТАВ РАЗДЕЛА ОВОС

Раздел ОВОС должен содержать следующие подразделы:

0. Основания для проведения ОВОС;

1. Физике-географическая и климатическая характеристики района и площадки(трассы) строительства объектов проектируемой деятельности;

2. Общая характеристика объектов проектирования и хозяйственной деятельности в зонах их влияния;

3. Характеристика окружающей природной среды и оценка воздейст­вий на нее;

4. Характеристика окружающей социальной среды и оценка воздейст­вий на нее;

5. Оценка воздействия проектируемой деятельности на окружающую техногенную среду;

6. Мероприятия по обеспечению нормативного состояния окружающей среды и экологической безопасности;

7. Комплексная оценка воздействия проектируемой деятельности на окружающую среду и характеристика остаточных воздействий;

8. Заявление об экологических последствиях деятельности.

ОСНОВАНИЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ ОВОС

В состав материалов подраздела включаются:

сведения о документах, являющихся основанием для разработки предпроектной (ТЭО, ТЭР) и проектно-сметной документации на строительство в целом и раздела ОВОС в ее составе, в том числе, перечень предыдущих согласовании, экспертных выводов;

краткая характеристика видов воздействия проектируемой дея­тельности на окружающую среду, и их перечень, определенный в Заяв­лении о намерениях или на других этапах выполнения ОВОС;

согласованный перечень экологических, санитарно-гигиенических, противопожарных, градостроительных и территориальных ограничений;

данные об отношении местной общественности к проектируемой деятельности и проблемах, требующих решения в связи с этим;

сведения о заказчике, генпроектировщике и исполнителях ОВОС, в том числе , данные об организациях и физических лицах, которые являются собственниками первичной информации, выполняли инженерно-экологические изыскания и научно-исследовательские работы, участ­вовали в сборе и обработке информации, а также о рецензентах пред­шествующих материалов проектной документации.

ФИЗИКО-ГЕОГРАФИЧЕСКАЯ И КЛИМАТИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКИ РАЙОНОВ И ПЛОЩАДОК (ТРАСС) СТРОИТЕЛЬСТВА ОБЪЕКТОВ ПРОЕКТИРУЕМОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Подраздел содержит картографические материалы, ситуационные схемы, описание физико-географических, климатических условий и рельефа местности, данные о наличии объектов природно-заповедного фонда, обощенную характеристику флоры и фауны в объеме, минимально необходимом для экологических, социальных и экономических оценок регионального уровня и характеристики распределения всех отрицательных факторов в зонах влияния проектируемой деятельности.

ОБЩАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЪЕКТОВ ПРОЕКТИРОВАНИЯ И ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В ЗОНАХ ИХ ВЛИЯНИЯ

В подразделе отражаются:

1. соответствие проектируемой деятельности утвержденной схеме регионального развития;

2. наличие положительных экологических, социальных и экономичес­ких аспектов реализации проектируемой деятельности.

Характеристика проектируемой деятельности приводится в соответствии с определенным перечнем воздействий и содержит:

• рассмотрение альтернативных вариантов размещения проектируе­мой деятельности;

• рассмотрение альтернативных вариантов технологических процес­сов;

• данные о потребляемых сырьевых, земельных, водных, энергети­ческих и других ресурсах;

• данные о производимой продукции;

• перечень источников воздействий на окружающую среду, включаю­щий площади занятия земельных угодий, объемы снесения зеленых на­саждений, данные о качественном и количественном составе выбросов в атмосферу, сбросов сточных вод, фильтрационных утечек, твердых и других отходов производства,уровнях шума, ультразвуке, вибрации, электромагнитных волнах, ионизирущих излучений, другие вредные факторы;

• рассмотрение возможных аварийных ситуаций;

• перечень объектов воздействий и общие границы зон влияний при строительстве и эксплуатации объектов проектируемой деятельности.

Данные о современном состоянии и перспективах хозяйст­венной деятельности в зонах влияния должны содержать сжатые сведения о градостроительной ситуации, промышленных, сельскохозяйственных, жилищно-гражданских, гидротехнических и других объектах, транспортных и инженерных сетях, возможных аварийных ситуациях.

Выделяются объекты, воздействия которых на окружающую среду превышают нормативные показатели или могут суммироваться с воздействиями проектируемой деятельности.

Источники воздействий на окружающую среду указываются на ситуационных схемах.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРУЖАЮЩЕЙ ПРИРОДНОЙ СРЕДЫ И ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИИ НА НЕЕ

При оценке воздействий на окружающую природную среду вы­деляются следующие компоненты:

геологическая среда;

воздушная среда;

микроклимат;

водная среда;

почва;

растительный и животный мир, заповедные объекты.

Рассматриваются только те компоненты и объекты окружаю-природной среды, на которые воздействует проектируемая деятель­ность, а также те, современное состояние которых не соответствует нормативному.

Для каждого рассматриваемого компонента окружающей при­родной среды приводится:

0. обоснование необходимости его характеристики;

1. перечень воздействий (включая опосредованные), ранжированных по масштабу и значимости последствий, и их характеристика, включающая качественные и количественные параметры, степень опасности;

2. обоснование границ зон влияния проектируемой деятельности;

3. характеристика, ретроспективного, современного и прогнозируемого состояний и их оценка относительно фоновых и нормативных показателей с учетом возможных аварийных ситуаций;

4. обоснование мероприятий по предотвращению или ограничению воздействий, оценка их эффективности и характеристика остаточных воздействий.

Результаты анализа и опенки состояния и изменений ком­понентов природной среды отображаются на ситуационной схеме и кар­тографическом материале.

Геологическая среда

Включается общая характеристика основных элементов геологического, структурно-тектонического строения. геоморфологических особенностей и ландшафтов, анализ существующих и прогнозируемых отрицательных эндогенных и экзогенных явлений геологического и геотехногенного происхождения (тектонических, сейсмических, оползневых, селевых, карстовых, изменений напряженного состояния и свойств массивов пород, деформации земной поверхности и др. ). с учетом воздействий проектируемой деятельности.

Обосновываются мероприятия по предотвращению или уменьшению возможных экологически опасных изменений в геологической среде.

Воздушная среда

Подлежат анализу воздействия приоритетных и специфичес­ких загрязняющих веществ, содержащихся в выбросах объектов проек­тируемой деятельности с учетом фоновых концентраций в пределах зо­ны их влияния:

0. приводятся их количественные характеристики;

1. учитываются суммирующиеся воздействия;

2. приводятся результаты расчетов приземных концентраций,

3. учитываются возможные аварийные ситуации и неблагоприятные метеорологические условия;

4. обосновываются уровни предельно-допустимых выбросов и меро­приятия по предотвращению или уменьшению образования и выделения загрязняющих атмосферу веществ;

Приводится анализ влияния тепловых выбросов, шума, ультрозвука, электромагнитных и ионизирующих излучений и обосновываются мероприятия по их предупреждению или уменьшению. Микроклимат

Подраздел выполняется в случаях активного и масштабного воздействия проектируемой деятельности на микроклиматические усло­вия (значительное тепловое загрязнение, испарение в больших масш­табах и др. ).

Подлежит анализу влияние проектируемой деятельности на интен­сивность падаюшей солнечной радиации, температуру, скорость ветра. влажность, атмосферные инверсии, длительность туманных периодов и др.

Водная среда

Подлежат анализу нарушения гидрологических и гидрогеологических параметров водных объектов и территорий в зонах влияний проектируемой деятельности, воздействия на поверхностные и подземные воды приоритетных и специфических загрязняющих веществ, поступающих в водную среду при сбросах всех видов сточных вод и фильтрационных утечках.

Результаты анализа должны отражать распределение оцениваемых показателей по территории и в контрольных створах, учитывать сум­мирующиеся воздействия, обосновывать санитарные попуски, предельно допустимые сбросы и фильтрационные утечки.

В материалах, характеризующих поверхностные воды, приво­дятся общие сведения о водных объектах, данные об их водосборных бассейнах и хозяйственном использовании, перечень пунктов наблю­дений за их состоянием и выводы из результатов этих наблюдений.

При оценке влияния проектируемой деятельности на состояние поверхностных вод и гидробиоценоэы рассматриваются:

0. морфометрические,гидродинамические и водно-балансовые параметры;

1. качество вод, включая физические, химические, санитарно-гиги­енические, токсикологические, паразитологические, радио-экологичес­кие характеристики;

2. биологические характеристики, включая видовой состав, числен­ность, биомассу гидробионтов и биопродуктивность (в том числе, рыбопродуктивность, биопомехи и др. ).

Материалы, характеризующие подземные воды, включают об­щие сведения о бассейнах подземных вод, мощности зон активного во-дообмена, данные о хозяйственном использовании подземных вод, пе­речень и описание пунктов гидрогеологических наблюдений и резуль­таты этих наблюдений.

Оценка воздействия проектируемой деятельности на подземные воды выполняется для грунтовых вод и водоносных горизонтов, испо­льзуемых для питьевых, хозяйственных, лечебных и других целей.

При оценке воздействия рассматриваются:

0. морфометрические, гидродинамические, фильтрационные и водобалансовые параметры;

1. качество вод, включая физические, химические, санитарно-гигие­нические, токсикологические, паразитологические, радиоэкологичес­кие и другие характеристики.

Обосновываются мероприятия по предотвращению или уменьшению поступления , в водную среду загрязняющих веществ, истощения поверхностных и подземных водных ресурсов, ухудшения состояния вод и деградации сообществ водных орга­низмов. Расчетные варианты должны охватывать наименее благопри­ятные периоды и аварийные ситуации.

Почва

Подлежат анализу воздействия проектируемой деятельности на почвы с учетом особенностей землепользования, загрязнения вред­ными веществами, вибрации, эндогенных и экзогенных геологических процессов и явлений и других факторов.

При оценке влияния проектируемой деятельности на состояние почв учитываются генетические виды почв, характеристики их гумусового горизонта, механические и водно-физические свойства, ландшафтно-геохимические барьеры, (накопление и миграция веществ), плодородие, почвенная микрофлора и фауна, степень развития процессов деградации почвы и др.

Обосновываются мероприятия по предотвращению или уменьшению воздействий на почвы и снижения плодородия; по рекультивации почв, которые временно изымаются из землепользования, отработанных карьеров, других нарушенных земель, а также проведению работ по улучшению качества сельхозугодий за счет использоваиия взятого в других местах плодородного слоя почв. Растительный и животный мир, заповедные объекты

Исходные данные для характеристики состояния и оценки изменений растительного и животного мира формируются на основании фондовых данных и материалов натурных исследований.

Подлежат анализу воздействия на растительный и животный мир приоритетных и специфических загрязняющих веществ, включая радиоактивные, поступающих в окружающую среду в результате проектируемой деятельности; учитываются опосредованное влияние на флору и фауну, техногенные изменения естественного почвенного покрова, климата и микроклимата, водного режима, физические и биологические воздействия.

Оцениваются изменения состава растительных сообществ, фауны, видового разнообразия, популяций доминирующих, ценных и охраняемых видов, их физиологического состояния и продуктивности, устойчивости к болезням, обосновываются мероприятия по предотвращению истощения и деградации растительных сообществ и фауны, накопления ими вредных веществ.

Учитывается наличие в зонах влияния проектируемой деятельности объектов природно-заповедного фонда и территорий, перспективных для заповедания (резервируемых с этой целью), путей миграции животных и птиц и обосновываются мероприятия, обеспечивающие сохранение режима заповедности и путей миграции.

ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРУЖАЮЩЕЙ СОЦИАЛЬНОЙ СРЕДЫ И ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИИ НА НЕЕ

Дается общая социальная характеристика местного населения в зонах влияний проектируемой деятельности и оценка условий его жизнедеятельности.

Характеристика населения включает информацию о поло-возрастной структуре, занятости, миграциях, численности, заболеваемости, потребностях и общественном мнении о проектируемой деятельности.

Оценка воздействия проектируемой деятельности на состояние здоровья и заболеваемость осуществляется с учетом нормативов Мини­стерства охраны здоровья.

Оцениваются положительные и отрицательные воздействия проек­тируемой деятельности на состояние социальных условий и удовлетво­рение потребностей местного населения.

Обосновываются мероприятия, предотвращающие ухудшение условий жизнедеятельности этого населения, рассматриваются компенсационные мероприятия.

ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИИ ПРОЕКТИРУЕМОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ОКРУЖАЮЩУЮ ТЕХНОГЕННУЮ СРЕДУ

Оцениваются воздействия проектируемой деятельности на промышленные, сельскохозяйственные и жилишно-гражданские объекты, наземные и подземные сооружения, социальную организацию территорий (включая зоны рекреации, культурные ландшафты), памятники архитектуры, истории и культуры и другие эле­менты техногенной среды, находящиеся в зонах влияния.

Обосновываются мероприятия по обеспечению их эксплуатационной надежности и сохранности.

МЕРОПРИЯТИЯ ПО ОБЕСПЕЧЕНИЮ НОРМАТИВНОГО СОСТОЯНИЯ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ И ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ

Приводится перечень и краткая характеристика проектных решений, комплекс которых включает:

0. охранные мероприятия - мониторинг территории зон влияния проектируемой деятельности, система оповещения населения;

1. защитные мероприятия - технологические (ресурсосбережение, очистка, повторное использование и экологически безопасное хране­ние отходов, использование экологически чистых и безопасных техно­логий), планировочные (функциональное зонирование, создание защит­ных экранов, сооружений, озеленение и др.), защита отдельных объ­ектов воздействия;

2. восстановительные мероприятия - устранение сверхнормативных воздействий, нормализация состояния отдельных компонентов окружаю­щей среды;

3. компенсационные мероприятия - компенсация неустранимого ущер­ба от проектируемой деятельности путем проведения мероприятий по равноценному улучшению состояния природной и (или) социальной сре­ды или денежное возмещение этого ущерба.

При невозможности достижения санитарно-гигиенических норм и соблюдения условий экологической безопасности на территори­ях с существующим сверхнормативным загрязнением, в контролирующих органах согласовывается объем защитных и восстановительных меро­приятий из потенциально возможных в составе проекта.

КОМПЛЕКСНАЯ ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ ПРОЕКТИРУЕМОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ И ХАРАКТЕРИСТИКА ОСТАТОЧНЫХ ВОЗДЕЙСТВИЙ

Выполняется комплексная оценка воздействия проектируе­мой деятельности на окружающую среду с учетом частных оценок, при­веденных в предыдущих подразделах, в условиях реализации комплекса мероприятий по обеспечению нормативного состояния окружающей среды.

Определяются степень экологического риска проектируемой дея­тельности.

Обосновывается оптимальность с экологических позиций принятого комплекса проектных решений.

Приводится перечень и характеристика остаточных воздействий и обосновывается их экологическая допустимость при строительстве и эксплуатации объекта проектируемой деятельности.

ЗАЯВЛЕНИЕ ОБ ЭКОЛОГИЧЕСКИХ ПОСЛЕДСТВИЯХ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Заявление об экологических последствиях деятельности является юридическим документом о сути этих последствий и гарантиях выполнения мероприятий по обеспечению экологической безопасности на весь период осуществления проектируемой деятельности и составляется заказчиком и генпроектировщиком и представляет резюме ОВОС, в котором должны быть отражены:

0. данные о цели и способах осуществления проектируемой деятель­ности;

1. перечень наиболее значительных воздействий на состояние окру­жающей среды, итоги их качественной и количественной оценки с уче­том возможных аварийных ситуаций;

2. оценка экологического риска проектируемой деятельности;

3. перечень мероприятий, обеспечивающих нормативное состояние окружающей среды, включая систему наблюдения и контроля (монитори­нга) ;

4. перечень остаточных воздействий;

5. обязательства заказчика по осуществлению проектных решений в соответствии с нормами и правилами охраны окружающей среды и тре­бованиями экологической безопасности на всех этапах строительства и эксплуатации объектов проектируемой деятельности.

Заявление об экологических последствиях деятельности со­ставляется в краткой форме с помещением только итоговых результа­тов ОВОС и необходимых комментариев.

Заявление об экологических последствиях деятельности подписывается заказчиком и генеральным проектировщиком, копия его представляется для контроля в местные органы власти.