metodichna_istor_med
.pdf
|
|
викладав фізіологію, патологію, терапію, |
|||||||
|
|
диєтику. Вивчав проблему подиху й впливу |
|||||||
|
|
зовнішнього середовища на організм людини. |
|
||||||
Філомафітський |
1807-1849 |
|
|
|
|
|
|
|
|
А.М. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Сєченов І.М. |
1829-1905 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Павлов І.П. |
1849-1936 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Внутрішня медицина |
|
|
|
|
|
|
||
Бідлоо М.Л. |
1670-1735 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Кондоіді П.З. |
1710-1760 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Ломоносов М.В. |
1711-1765 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Дядьковський І.Є. |
1784-1841 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Мудров М.Я. |
1776-1831 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Боткін С.П. |
1832-1889 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Захар'їн Г.А. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Образцов У.П |
1821-1920 |
В 1886 р. розробив |
метод |
глибокої |
|||||
|
|
методичної ковзної пальпації органів черевної |
|||||||
|
|
порожнини. В 1909 р. разом зі своїм учнем Н.Д. |
|||||||
|
|
Стражеско дав класичний опис клінічної |
|||||||
|
|
картини |
тромбозу |
коронарних |
артерій, |
||||
|
|
поклавши |
початок |
прижиттєвій |
діагностиці |
||||
|
|
інфаркту міокарда. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Педіатрія |
|
|
|
|
|
|
|
Хотовицький С.Ф. |
1796-1885 |
Основоположник |
педіатрії |
як |
самостійної |
||||
|
|
науки. Першим у Росії читав самостійний |
|||||||
|
|
повний курс лекцій з дитячих хвороб, який |
|||||||
|
|
послужив основою для створення його |
|||||||
|
|
знаменитої книги «Педіятрика» (1847 р.) |
|
||||||
Філатов М.Ф. |
1847-1902 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Акушерство й гінекологія |
|
|
|
|
|
|
||
Максимович- |
1744-1812 |
Уродженець |
Полтавщини, |
учень М.В. |
|||||
Амбодік М.М. |
|
Ломоносова. Перший у Росії професор |
|||||||
|
|
повівального |
мистецтва, |
|
один |
з |
|||
|
|
основоположників |
|
наукового |
акушерства, |
||||
|
|
педіатрії й фармакогнозії в Росії. Автор праці |
|||||||
|
|
«Мистецтво сповивання або наука про баб’ячу |
|||||||
|
|
справу», яка стала першим оригінальним |
|||||||
|
|
посібником з акушерства й педіатрії. |
|
|
|||||
|
|
Психіатрія |
|
|
|
|
|
|
|
Корсаків С.С. |
1854-1900 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Хірургія |
|
|
|
|
|
|
|
Пірогов М.І. |
1810-1881 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Мухін Е.О. |
1766-1859 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Скліфософський |
1836-1904 |
|
|
|
|
|
|
|
|
М.В. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
61
Короваїв В.А. |
|
|
Учень М.І. Пірогова, загальний хірург, |
|
|
відомий хірург-офтальмолог, ларинголог. У |
|
|
|
швидкості й віртуозності багатьох операцій не |
|
|
|
мав собі рівних. Один з перших у Росії після |
|
|
|
Пірогова в Києві почав застосовувати ефірний |
|
|
|
наркоз. Протягом багатьох років двічі в тиждень |
|
|
|
приймав безкоштовно хворих, що з'їжджалися |
|
|
|
до |
нього не тільки з Київської, але й інших |
|
|
губерній. У народі користувався завидною |
|
|
|
славою, про нього ходили легенди. |
|
Коломнін С.П. |
1842-1886 |
|
Представник Київської школи хірургів. |
|
|
Уперше перелив кров пораненому на театрі |
|
|
|
воєнних дій у період російсько-турецької війни. |
|
|
|
Прекрасний педагог, хірург-новатор, чудовий |
|
|
|
лікар-гуманіст. |
|
|
Гігієна й суспільна медицина |
||
Доброславін А.П. |
1842-1889 |
|
|
Ерісман Ф.Ф. |
1842-1915 |
|
|
62
2.9. МЕДИЦИНА XX СТОЛІТТЯ Й СУЧАСНОГО ПЕРІОДУ У СВІТІ, УКРАЇНІ, ДОНБАСІ
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Новітній період в історії – це період, що охоплює ХХ століття й початок ХХІ століття. Це найбільш короткий період в історії людства. Його тривалість лише не набагато більше 100 років. Однак досягнення у всіх сферах суспільної діяльності (у тому числі й в області медицини) багато в чому перевершують створене людським розумом протягом багатьох попередніх сторіч.
На занятті студенти вивчають не тільки характерні риси світової медицини в названий період історії, але й пізнають основні напрямки й тенденції розвитку вітчизняної медицини й медицини регіону, у якому живуть і (або) навчаються.
ЦІЛІ НАВЧАННЯ Загальна мета: Уміти інтерпретувати досягнення медицини в Новітній період
історії.
Конкретні цілі:
Уміти:
1.Характеризувати науково-технічні досягнення Новітнього часу й базовані на них досягнення в області біології й медицини.
2.Інтерпретувати форми міжнародного співробітництва в області медицини й охорони здоров'я на сучасному етапі.
3.Визначити внесок нобелівських лауреатів ХХ століття в розвиток медичної науки.
4.Виділити особливості розвитку медицини в Україні й Донбасі в різні періоди Новітньої історії.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ Граф логічної структури (Додаток 1).
Теоретичні питання:
1.Характеристика епохи Новітньої історії:
1.1.Науково-технічні досягнення.
1.2.Досягнення в області біології й медицини.
1.3.Міжнародне співробітництво в області медицини й охорони здоров'я.
2.Нобелівські лауреати ХХ століття в області медицини й фізіології.
3.Особливості розвитку медицини в Україні й Донбасі в різні періоди Новітньої історії:
3.1.У період становлення охорони здоров'я ( 1918-1940 р.).
3.2.У період Великої Вітчизняної війни ( 1941-1945 р.).
3.3.У післявоєнний період ( 1945-1965 р.).
3.4.У період розвиненого соціалізму ( 1966-1990 р.).
3.5.У період незалежності України ( з 1991 р. і по теперішній час).
Джерела інформації
Обов'язкова література
1.Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – C. 340-357.
2.Кафедральний посібник з історії медицини.
63
3.Лекція на тему: «Медицина XX століття й сучасного періоду у світі, Україні, Донбасі».
Дополнительная литература
1.Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини. – К.: Вища школа, 1991.
2.Врачи, пациенты, общество. Права человека и профессиональная ответственность врача в документах международных организаций. – К.: Ассоциация психиатров Украины, 1996.
3.Голяченко О.М., Ганіткевич Я.В. Історія медицини. – Тернопіль: Лілея, 2004.
4.Грандо О. Визначні імена в історії української медицини. – К.: Тріумф, 1997.
5.Грибанов З.Д. История международных медицинских эмблем: Учеб. пособие. –
М., 1976. – 34 с.
6.Кулиниченко В.Л. Современная медицина: трансформация парадигм теории и практики. – К.: Центр практической философии, 2000.
7.Микляев И. Ю. Медицина XXI века. – В 3-х томах. – X.: Основа, 1993.
8.Пиріг Л. Медицина і українське суспільство. Збірник медико-публіцистичних праць. – К.: Б., 1998.
9.Преданная медицина: Причастность врачей к нарушениям прав человека. – К.:
Сфера, 1997.
10.Ступак Ф.Я. Нарис історії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.– К.: НМУ, 2002.
11.Чешко В. Ф. Наука и государство. Методологический анализ социальной истории науки (генетика и селекция в России и Украине в советский период). – Харьков: Основа, 1997.
12.Чешко В. Ф. Кулиниченко В. Л. Наука, этика, политика: социокультурные аспекты современной генетики. – К.: Изд. ПАРАПАН, 2004.
НАБІР ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ
Тест 1
Сучасний період історії характеризується автоматизацією й роботизацією в різних сферах діяльності, освоєнням космосу й глибин океану, електрифікацією, розвитком ядерної енергетики, появою телебачення, радіо й ін.
Які ще науково-технічні досягнення характерне для цього періоду?
A.Розвиток машинного виробництва
B.Поява портативних носіїв інформації, штучного інтелекту
C.Створення писемності
D.Створення друкарства
E.Створення електрики
Тест 2
Для даного історичного періоду характерні наступні досягнення в області медицини й біології: відкриття ДНК і генетичного коду, генна інженерія, відкриття антибіотиків, клонування, трансплантація органів і тканин, створення високотехнологічної діагностичної апаратури й ін.
Назвіть цей історичний період.
64
A.Первісна історія
B.Древній Світ
C.Середньовіччя
D.Новий час
E.Новітній час
Тест 3
Основна мета міжнародної федерації – надихати, підтримувати, розвивати гуманітарну діяльність національних Суспільств із метою запобігання й полегшення людських страждань.
Назвіть зазначену міжнародну організацію.
A.Всесвітня організація охорони здоров'я
B.Організація об'єднаних націй
C.Ліга суспільств Червоного Хреста й Червоного Півмісяця
D.Всесвітня торгівельна організація
E.Рух «Лікарі Світу за запобігання ядерній війні»
Тест 4
Перший вітчизняний учений визнаний гідним Нобелівської премії в 1904 р. у знак визнання його робіт з фізіології травлення.
Назвіть ім'я цього вченого.
A.Іван Михайлович Сєченов
B.Микола Іванович Пирогов
C.Микола Васильович Скліфософський
D.Іван Петрович Павлов
E.Микола Євгенович Введенський
Тест 5
У період становлення охорони здоров'я Донбасу ( 1918-1940 рр.) вирішувалися завдання щодо зниження захворюваності населення шляхом впровадження диспансеризації, реконструкції технологічних процесів на виробництві й поліпшення умов праці, зниження забруднення навколишнього середовища.
Які ще заходи в Донбасі сприяли зміцненню здоров'я населення регіону в цей період?
A.Посилення попереджувального й поточного санітарного нагляду на підприємствах
B.Організація переважного медичного обслуговування працюючих на промислових підприємствах
C.Розвиток спеціалізованої медичної допомоги
D.Розвиток хірургічної служби
E.Поліпшення виробничого й домашнього побуту трудящих
Еталони відповідей до тестів: 1 - В; 2 - Е; 3 - С; 4 - D; 5 - В.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
На початку заняття заслухуються 2-3 доповіді (реферати) за темою заняття. Наприкінці заняття проводиться тестовий контроль.
65
Додаток |
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ |
«Медицина ХХ століття й сучасного періоду у світі, Україні, Донбасі» |
Новітній час (сучасний період історії) |
Характеристика епохи |
Науково-технічні досягнення |
автоматизація й роботизація в різних сферах діяльності |
освоєння космосуй глибин океану, електрифікація, розвиток ядерної енергетики |
поява телебачення, кіно |
широке впровадження інноваційних інформаційних технологій (Інтернет) |
розвиток засобів зв'язку (супутникова, мобільна, телефонна, оптична) |
підвищена мобільність людини, здатність переміщатися фізично й віртуально |
поява портативних носіїв інформації, штучного інтелекту |
лазерні, напівпровідникові, світодіодні технології |
створення електронної, процесорної й мікропроцесорної техніки |
інші досягнення |
Досягненняя в області медицини та біології |
відкриття структури ДНК і генетичного коду, генна інженерія |
відкриття антибіотиків |
клонування органів і живих істот, трансплантація тканин і органів |
створення високотехнологічної діагностичної апаратури |
створення штучних тканин, органів, суглобів |
космічна медицина, кріомедицина, телемедицина |
перемога над епідеміями більшості смертоносних інфекцій |
застосування інноваційних технологій у хірургії (видалення частини й усього |
органа, зшивання судин і нервів, застосування лазера, косметичні операції й |
ін.) |
інші досягнення |
Міжнародне співробітництво в області медицини та ОЗ |
Всесвітня організація охорони здоров’я |
Міжнародна організація Червоного Креста та Червоного Полумісяця та ін.
Нобелєвські лауреати ХХ ст. в області медицини та фізіології
Особливості розвитку медицини в Україні та Донбасі в різні періоди
Новітньої історії
вперіод становлення охорони здоров’я (1918-1940 р.)
вперіод Великої Вітчизняної війни (1941-1945 р.)
впіслявоєнний період (1945-1965 г.)
вперіод розвинутого соціалізму (1966-1990 г.)
вперіод незалежності України ( з 1991 г. і по нинішній час)
66
3. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ
Історія становлення й розвитку Донецького медичного університету
1.Етапи (періоди) становлення й розвитку вузу.
2.Керівники вузу в ретроспективі.
3.Основні наукові підрозділи ДонНМУ в цей час.
4.Визнані сучасні наукові медичні школи ДонНМУ.
5.Видатні вчені-медики, діяльність яких пов'язана з різними етапами (у тому числі сучасним) історії вузу.
Історія медицини як наука й предмет викладання
6.Історія медицини як наука й предмет викладання. Її мета, завдання, методи вивчення.
7.Джерела вивчення історії медицини на різних етапах розвитку людського суспільства, їхня характеристика й значимість.
8.Періодизація й хронологія всесвітньої історії.
Лікування в первісному суспільстві
9.Періодизація й хронологія первісної історії.
10.Історичні джерела, використовувані для вивчення й реконструкції первісного суспільства.
11.Основний зміст різних періодів первісної історії, їхнього досягнення.
12.Становлення первісного суспільства й первісного лікування.
13.Захворювання найдавніших людей.
14.Лікування в період розквіту первісного суспільства.
15.Релігійні вірування первісних людей (фетишизм, тотемізм, анімізм, магія).
16.Цілющі практики в період розпаду первісного суспільства. Прижиттєві, посмертні й ритуальні трепанації.
17.Зачатки гігієнічних навичок.
Медицина Стародавнього Світу
18.Загальні риси розвитку лікування в країнах Стародавнього Світу.
19.Періодизація й хронологія історії рабовласницьких країн Стародавнього Світу.
20.Джерела інформації про лікування епохи рабовласництва.
21.Медицина в країнах Месопотамії (Шумер, Вавілонія, Асірія).
22.Характерні риси давньоєгипетської культури й медицини.
23.Зміст основних медичних папірусів.
24.Розвиток теоретичних медичних знань у древній Індії.
25.Успіхи хірургії в древній Індії.
26.Медична етика в древній Індії.
27.Древній Китай: концептуальна модель Світу й медицина.
28.Традиційна чжень-цзю терапія.
29.Пульсова діагностика в древньокитайській медицині.
30.Лікувальні засоби древньокитайської медицини.
67
31.Храмова медицина древньої Греції.
32.Медичні школи древньої Греції.
33.Гіппократ, його життя й діяльність.
34.«Гіпократів збірник», його структура й зміст.
35.Медична етика давньогрецьких лікарів.
36.Медицина елліністичного періоду. Герофіл і Еразістрат, їхній внесок у розвиток анатомії й фармації.
37.Організація медичної справи в древньому Римі. Становлення військової медицини.
38.Асклепіад з Віфанії й основи «солідарної патології».
39.Гален і галенізм в історії медицини.
40.Санітарно-технічні спорудження Стародавнього Світу.
Медицина Середньовіччя
41.Періодизація й хронологія історії держав Середньовіччя.
42.Особливості Візантійської культури й медицини.
43.Монастирські лікарні й організація медичної справи у Візантійській імперії.
44.Особливості розвитку медицини в арабомовних Халіфатах.
45.Ар-Разі і його праці.
46.Абу-ль-Касим аз-Захраві і його «Трактат про хірургію й інструменти».
47.Абу Алі Ібн Сіна і його праці.
48. Характеристика періодів раннього, розвиненого й пізнього |
(епохи |
Відродження) Середньовіччя в Західній Європі. |
|
49.Епідситуація в Західній Європі. Її причини й наслідки. Перші карантинні заходи.
50.Вплив пануючої релігійної філософії (схоластики) на розвиток медичної науки, практичної медицини й медичної освіти. Інквізиція.
51.Університети в Середні віки.
52.Особливості розвитку хірургії в період раннього й розвиненого Середньовіччя.
53.Медицина епохи Відродження. Зародження гуманістичного напрямку. Диференціація медицини (становлення анатомії й фізіології як науки, вплив ятрофізики і ятрохімії на розвиток медицини).
54.Анатомічні студії Леонардо да Вінчі.
55.Андреас Везалій і його праці з анатомії.
56.Медична система Парацельса.
57.У.Гарвей і його праця «Анатомічні дослідження про рух серця й крові у тварин».
58.Мигель Сервет і його дослідження малого кола кровообігу.
59.Дж. Фракасторо і його вчення про «контагії».
60.Розвиток хірургії пізнього Середньовіччя. Амбруаз Паре.
61.Медицина середньовічних держав Закавказзя.
62.Становлення тибетської медицини.
63.Медицина народів Американського континенту до й після конкісти.
68
Медицина середньовічної Русі
64.Періодизація й хронологія історії середньовічної Русі.
65.Характерні риси історії Київської Русі, феодальних князівств періоду монголотатарської навали, Московської держави.
66.Пам'ятники російської писемності медичного змісту.
67.Розвиток народної медицини в Київській Русі (спеціалізація лічців, широке використання специфічних для Русі лікарських засобів рослинного, тваринного й мінерального походження, російська парова лазня).
68.Становлення монастирської медицини. Відомі монахи-лічці. Зародження лікарської етики.
69.Представники світської медицини Київської Русі.
70.Особливості медицини періоду татаро-монгольського ярма.
71.Зачатки державної медицини в Московській державі – попереджувальні державні протиепідемічні заходи.
72.Розвиток аптечної справи (поява перших аптек, збір лікарської сировини).
73.Аптекарський наказ, його функції.
74.Підготовка національних медичних кадрів. Лікарська школа при Аптекарському наказі.
75.Створення медичної служби в російській армії.
76.Перші цивільні лікарні.
77.Перші російські доктори медицини.
Медицина Нового часу
78.Періодизація й хронологія Нового часу.
79.Характеристика періодів молодого й зрілого капіталізму.
80.Характеристика французького матеріалізму як філософського фундаменту для розвитку медицини. Французькі лікарі-матеріалісти (Анрі Леруа, Жюльєн Ламетрі, П’єр Кабаніс).
81.Великі природничо-наукові відкриття кінця XVІІІ - першої половини XІX ст. і їхнє значення для розвитку подальших поглядів на природу.
82.Подальша диференціація медичних дисциплін.
83.Впровадження клінічного викладання в передових медичних центрах Західної Європи. Лейденський університет.
84.Поява об'єктивних методів дослідження. Відкриття перкусії й аускультації.
85.Терапевтичний нігілізм.
86.Розвиток нормальної анатомії в Західній Європі.
87.Розвиток патологічної анатомії. Макроскопічний період (Дж. Морганьї, М.Ф. Біша) і мікроскопічний період у розвитку патологічної анатомії (К. Рокитанський, Р. Вірхов).
88.Клітинна теорія будови організмів. Розвиток гістології як окремої науки.
89.Розвиток фізіології й експериментальної медицини (Ф. Мажанді, Г. Гельмгольц, К. Людвіг, О.Н. Філомафітський).
90.Розвиток мікробіології (Луі Пастер, Роберт Кох).
69
91.Рішення основних проблем хірургії (боротьба з раневою інфекцією й сепсисом, боротьба із кровотечею, знеболювання, удосконалювання техніки оперативних втручань). Початок порожнинних операцій.
92.Розвиток гігієни й суспільної медицини (Бернандіно Рамаццині, Джон Саймон, Макс Петтенкофер).
Вітчизняна медицина в XVIII - XIX століттях
93.Соціально-економічна характеристика XVIII - XIX ( 1-ї і 2-ї половини) століть.
94.Становлення медичної справи в Росії у зв'язку з реформами Петра I в XVIII ст.
95.Реорганізація державної служби щодо управління медичною справою.
96.Особливості розвитку медичної науки й практики у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р.
97.Поява й розвиток земської медицини в другій половині XIX ст.
98.Становлення й розвиток вищого медичної освіти.
99.Внесок українських лікарів у проведення реформи вищого медичної освіти в Російській державі кінця XVIII ст. Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Києво-Могилянська академія. Медичні факультети університетів України.
100.Розвиток фізіології. І.М. Сєченов і його праця «Рефлекси головного мозку». І.П.Павлов.
101.П.А. Загорський – засновник першої російської анатомічної школи.
102.Внесок І.В. Буяльського й М.І. Пірогова в розвиток нормальної анатомії.
103.Д.С. Самойлович – засновник вітчизняної епідеміології.
104.І.І.Мечников, його роль у розвитку мікробіології, епідеміології.
105.М.І.Пірогов – основоположник воєнно-польової хірургії. Його внесок у розвиток топографічної анатомії й хірургії.
106.Розвиток вітчизняної терапії (М.Я.Мудров, Г.А.Захар'їн, В.П.Образцов, С.П.Боткін).
107.Розвиток гігієни й суспільної медицини в Росії.
Медицина XX століття й сучасного періоду у світі, Україні, Донбасі
108.Науково-технічні досягнення ХХ століття. Досягнення в області біології й медицини.
109.Відкриття в області медицини й фізіології, відзначені Нобелівською премією.
110.Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Історія створення.
111.Історія становлення міжнародних організацій Червоного Хреста й Червоного Півмісяця.
112.Особливості розвитку медицини в Україні й Донбасі в різні періоди Новітньої історії.
70