metodichna_istor_med

61

62

2.9. МЕДИЦИНА XX СТОЛІТТЯ Й СУЧАСНОГО ПЕРІОДУ У СВІТІ, УКРАЇНІ, ДОНБАСІ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Новітній період в історії – це період, що охоплює ХХ століття й початок ХХІ століття. Це найбільш короткий період в історії людства. Його тривалість лише не набагато більше 100 років. Однак досягнення у всіх сферах суспільної діяльності (у тому числі й в області медицини) багато в чому перевершують створене людським розумом протягом багатьох попередніх сторіч.

На занятті студенти вивчають не тільки характерні риси світової медицини в названий період історії, але й пізнають основні напрямки й тенденції розвитку вітчизняної медицини й медицини регіону, у якому живуть і (або) навчаються.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ Загальна мета: Уміти інтерпретувати досягнення медицини в Новітній період

історії.

Конкретні цілі:

Уміти:

1.Характеризувати науково-технічні досягнення Новітнього часу й базовані на них досягнення в області біології й медицини.

2.Інтерпретувати форми міжнародного співробітництва в області медицини й охорони здоров'я на сучасному етапі.

3.Визначити внесок нобелівських лауреатів ХХ століття в розвиток медичної науки.

4.Виділити особливості розвитку медицини в Україні й Донбасі в різні періоди Новітньої історії.

ЗМІСТ НАВЧАННЯ Граф логічної структури (Додаток 1).

Теоретичні питання:

1.Характеристика епохи Новітньої історії:

1.1.Науково-технічні досягнення.

1.2.Досягнення в області біології й медицини.

1.3.Міжнародне співробітництво в області медицини й охорони здоров'я.

2.Нобелівські лауреати ХХ століття в області медицини й фізіології.

3.Особливості розвитку медицини в Україні й Донбасі в різні періоди Новітньої історії:

3.1.У період становлення охорони здоров'я ( 1918-1940 р.).

3.2.У період Великої Вітчизняної війни ( 1941-1945 р.).

3.3.У післявоєнний період ( 1945-1965 р.).

3.4.У період розвиненого соціалізму ( 1966-1990 р.).

3.5.У період незалежності України ( з 1991 р. і по теперішній час).

Джерела інформації

Обов'язкова література

1.Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – C. 340-357.

2.Кафедральний посібник з історії медицини.

63

3.Лекція на тему: «Медицина XX століття й сучасного періоду у світі, Україні, Донбасі».

Дополнительная литература

1.Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини. – К.: Вища школа, 1991.

2.Врачи, пациенты, общество. Права человека и профессиональная ответственность врача в документах международных организаций. – К.: Ассоциация психиатров Украины, 1996.

3.Голяченко О.М., Ганіткевич Я.В. Історія медицини. – Тернопіль: Лілея, 2004.

4.Грандо О. Визначні імена в історії української медицини. – К.: Тріумф, 1997.

5.Грибанов З.Д. История международных медицинских эмблем: Учеб. пособие. –

М., 1976. – 34 с.

6.Кулиниченко В.Л. Современная медицина: трансформация парадигм теории и практики. – К.: Центр практической философии, 2000.

7.Микляев И. Ю. Медицина XXI века. – В 3-х томах. – X.: Основа, 1993.

8.Пиріг Л. Медицина і українське суспільство. Збірник медико-публіцистичних праць. – К.: Б., 1998.

9.Преданная медицина: Причастность врачей к нарушениям прав человека. – К.:

Сфера, 1997.

10.Ступак Ф.Я. Нарис історії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.– К.: НМУ, 2002.

11.Чешко В. Ф. Наука и государство. Методологический анализ социальной истории науки (генетика и селекция в России и Украине в советский период). – Харьков: Основа, 1997.

12.Чешко В. Ф. Кулиниченко В. Л. Наука, этика, политика: социокультурные аспекты современной генетики. – К.: Изд. ПАРАПАН, 2004.

НАБІР ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест 1

Сучасний період історії характеризується автоматизацією й роботизацією в різних сферах діяльності, освоєнням космосу й глибин океану, електрифікацією, розвитком ядерної енергетики, появою телебачення, радіо й ін.

Які ще науково-технічні досягнення характерне для цього періоду?

A.Розвиток машинного виробництва

B.Поява портативних носіїв інформації, штучного інтелекту

C.Створення писемності

D.Створення друкарства

E.Створення електрики

Тест 2

Для даного історичного періоду характерні наступні досягнення в області медицини й біології: відкриття ДНК і генетичного коду, генна інженерія, відкриття антибіотиків, клонування, трансплантація органів і тканин, створення високотехнологічної діагностичної апаратури й ін.

Назвіть цей історичний період.

64

A.Первісна історія

B.Древній Світ

C.Середньовіччя

D.Новий час

E.Новітній час

Тест 3

Основна мета міжнародної федерації – надихати, підтримувати, розвивати гуманітарну діяльність національних Суспільств із метою запобігання й полегшення людських страждань.

Назвіть зазначену міжнародну організацію.

A.Всесвітня організація охорони здоров'я

B.Організація об'єднаних націй

C.Ліга суспільств Червоного Хреста й Червоного Півмісяця

D.Всесвітня торгівельна організація

E.Рух «Лікарі Світу за запобігання ядерній війні»

Тест 4

Перший вітчизняний учений визнаний гідним Нобелівської премії в 1904 р. у знак визнання його робіт з фізіології травлення.

Назвіть ім'я цього вченого.

A.Іван Михайлович Сєченов

B.Микола Іванович Пирогов

C.Микола Васильович Скліфософський

D.Іван Петрович Павлов

E.Микола Євгенович Введенський

Тест 5

У період становлення охорони здоров'я Донбасу ( 1918-1940 рр.) вирішувалися завдання щодо зниження захворюваності населення шляхом впровадження диспансеризації, реконструкції технологічних процесів на виробництві й поліпшення умов праці, зниження забруднення навколишнього середовища.

Які ще заходи в Донбасі сприяли зміцненню здоров'я населення регіону в цей період?

A.Посилення попереджувального й поточного санітарного нагляду на підприємствах

B.Організація переважного медичного обслуговування працюючих на промислових підприємствах

C.Розвиток спеціалізованої медичної допомоги

D.Розвиток хірургічної служби

E.Поліпшення виробничого й домашнього побуту трудящих

Еталони відповідей до тестів: 1 - В; 2 - Е; 3 - С; 4 - D; 5 - В.

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття заслухуються 2-3 доповіді (реферати) за темою заняття. Наприкінці заняття проводиться тестовий контроль.

65

Міжнародна організація Червоного Креста та Червоного Полумісяця та ін.

Нобелєвські лауреати ХХ ст. в області медицини та фізіології

Особливості розвитку медицини в Україні та Донбасі в різні періоди

Новітньої історії

вперіод становлення охорони здоров’я (1918-1940 р.)

вперіод Великої Вітчизняної війни (1941-1945 р.)

впіслявоєнний період (1945-1965 г.)

вперіод розвинутого соціалізму (1966-1990 г.)

вперіод незалежності України ( з 1991 г. і по нинішній час)

66

3. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЮ

Історія становлення й розвитку Донецького медичного університету

1.Етапи (періоди) становлення й розвитку вузу.

2.Керівники вузу в ретроспективі.

3.Основні наукові підрозділи ДонНМУ в цей час.

4.Визнані сучасні наукові медичні школи ДонНМУ.

5.Видатні вчені-медики, діяльність яких пов'язана з різними етапами (у тому числі сучасним) історії вузу.

Історія медицини як наука й предмет викладання

6.Історія медицини як наука й предмет викладання. Її мета, завдання, методи вивчення.

7.Джерела вивчення історії медицини на різних етапах розвитку людського суспільства, їхня характеристика й значимість.

8.Періодизація й хронологія всесвітньої історії.

Лікування в первісному суспільстві

9.Періодизація й хронологія первісної історії.

10.Історичні джерела, використовувані для вивчення й реконструкції первісного суспільства.

11.Основний зміст різних періодів первісної історії, їхнього досягнення.

12.Становлення первісного суспільства й первісного лікування.

13.Захворювання найдавніших людей.

14.Лікування в період розквіту первісного суспільства.

15.Релігійні вірування первісних людей (фетишизм, тотемізм, анімізм, магія).

16.Цілющі практики в період розпаду первісного суспільства. Прижиттєві, посмертні й ритуальні трепанації.

17.Зачатки гігієнічних навичок.

Медицина Стародавнього Світу

18.Загальні риси розвитку лікування в країнах Стародавнього Світу.

19.Періодизація й хронологія історії рабовласницьких країн Стародавнього Світу.

20.Джерела інформації про лікування епохи рабовласництва.

21.Медицина в країнах Месопотамії (Шумер, Вавілонія, Асірія).

22.Характерні риси давньоєгипетської культури й медицини.

23.Зміст основних медичних папірусів.

24.Розвиток теоретичних медичних знань у древній Індії.

25.Успіхи хірургії в древній Індії.

26.Медична етика в древній Індії.

27.Древній Китай: концептуальна модель Світу й медицина.

28.Традиційна чжень-цзю терапія.

29.Пульсова діагностика в древньокитайській медицині.

30.Лікувальні засоби древньокитайської медицини.

67

31.Храмова медицина древньої Греції.

32.Медичні школи древньої Греції.

33.Гіппократ, його життя й діяльність.

34.«Гіпократів збірник», його структура й зміст.

35.Медична етика давньогрецьких лікарів.

36.Медицина елліністичного періоду. Герофіл і Еразістрат, їхній внесок у розвиток анатомії й фармації.

37.Організація медичної справи в древньому Римі. Становлення військової медицини.

38.Асклепіад з Віфанії й основи «солідарної патології».

39.Гален і галенізм в історії медицини.

40.Санітарно-технічні спорудження Стародавнього Світу.

Медицина Середньовіччя

41.Періодизація й хронологія історії держав Середньовіччя.

42.Особливості Візантійської культури й медицини.

43.Монастирські лікарні й організація медичної справи у Візантійській імперії.

44.Особливості розвитку медицини в арабомовних Халіфатах.

45.Ар-Разі і його праці.

46.Абу-ль-Касим аз-Захраві і його «Трактат про хірургію й інструменти».

47.Абу Алі Ібн Сіна і його праці.

49.Епідситуація в Західній Європі. Її причини й наслідки. Перші карантинні заходи.

50.Вплив пануючої релігійної філософії (схоластики) на розвиток медичної науки, практичної медицини й медичної освіти. Інквізиція.

51.Університети в Середні віки.

52.Особливості розвитку хірургії в період раннього й розвиненого Середньовіччя.

53.Медицина епохи Відродження. Зародження гуманістичного напрямку. Диференціація медицини (становлення анатомії й фізіології як науки, вплив ятрофізики і ятрохімії на розвиток медицини).

54.Анатомічні студії Леонардо да Вінчі.

55.Андреас Везалій і його праці з анатомії.

56.Медична система Парацельса.

57.У.Гарвей і його праця «Анатомічні дослідження про рух серця й крові у тварин».

58.Мигель Сервет і його дослідження малого кола кровообігу.

59.Дж. Фракасторо і його вчення про «контагії».

60.Розвиток хірургії пізнього Середньовіччя. Амбруаз Паре.

61.Медицина середньовічних держав Закавказзя.

62.Становлення тибетської медицини.

63.Медицина народів Американського континенту до й після конкісти.

68

Медицина середньовічної Русі

64.Періодизація й хронологія історії середньовічної Русі.

65.Характерні риси історії Київської Русі, феодальних князівств періоду монголотатарської навали, Московської держави.

66.Пам'ятники російської писемності медичного змісту.

67.Розвиток народної медицини в Київській Русі (спеціалізація лічців, широке використання специфічних для Русі лікарських засобів рослинного, тваринного й мінерального походження, російська парова лазня).

68.Становлення монастирської медицини. Відомі монахи-лічці. Зародження лікарської етики.

69.Представники світської медицини Київської Русі.

70.Особливості медицини періоду татаро-монгольського ярма.

71.Зачатки державної медицини в Московській державі – попереджувальні державні протиепідемічні заходи.

72.Розвиток аптечної справи (поява перших аптек, збір лікарської сировини).

73.Аптекарський наказ, його функції.

74.Підготовка національних медичних кадрів. Лікарська школа при Аптекарському наказі.

75.Створення медичної служби в російській армії.

76.Перші цивільні лікарні.

77.Перші російські доктори медицини.

Медицина Нового часу

78.Періодизація й хронологія Нового часу.

79.Характеристика періодів молодого й зрілого капіталізму.

80.Характеристика французького матеріалізму як філософського фундаменту для розвитку медицини. Французькі лікарі-матеріалісти (Анрі Леруа, Жюльєн Ламетрі, П’єр Кабаніс).

81.Великі природничо-наукові відкриття кінця XVІІІ - першої половини XІX ст. і їхнє значення для розвитку подальших поглядів на природу.

82.Подальша диференціація медичних дисциплін.

83.Впровадження клінічного викладання в передових медичних центрах Західної Європи. Лейденський університет.

84.Поява об'єктивних методів дослідження. Відкриття перкусії й аускультації.

85.Терапевтичний нігілізм.

86.Розвиток нормальної анатомії в Західній Європі.

87.Розвиток патологічної анатомії. Макроскопічний період (Дж. Морганьї, М.Ф. Біша) і мікроскопічний період у розвитку патологічної анатомії (К. Рокитанський, Р. Вірхов).

88.Клітинна теорія будови організмів. Розвиток гістології як окремої науки.

89.Розвиток фізіології й експериментальної медицини (Ф. Мажанді, Г. Гельмгольц, К. Людвіг, О.Н. Філомафітський).

90.Розвиток мікробіології (Луі Пастер, Роберт Кох).

69

91.Рішення основних проблем хірургії (боротьба з раневою інфекцією й сепсисом, боротьба із кровотечею, знеболювання, удосконалювання техніки оперативних втручань). Початок порожнинних операцій.

92.Розвиток гігієни й суспільної медицини (Бернандіно Рамаццині, Джон Саймон, Макс Петтенкофер).

Вітчизняна медицина в XVIII - XIX століттях

93.Соціально-економічна характеристика XVIII - XIX ( 1-ї і 2-ї половини) століть.

94.Становлення медичної справи в Росії у зв'язку з реформами Петра I в XVIII ст.

95.Реорганізація державної служби щодо управління медичною справою.

96.Особливості розвитку медичної науки й практики у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р.

97.Поява й розвиток земської медицини в другій половині XIX ст.

98.Становлення й розвиток вищого медичної освіти.

99.Внесок українських лікарів у проведення реформи вищого медичної освіти в Російській державі кінця XVIII ст. Єлисаветградська медико-хірургічна школа. Києво-Могилянська академія. Медичні факультети університетів України.

100.Розвиток фізіології. І.М. Сєченов і його праця «Рефлекси головного мозку». І.П.Павлов.

101.П.А. Загорський – засновник першої російської анатомічної школи.

102.Внесок І.В. Буяльського й М.І. Пірогова в розвиток нормальної анатомії.

103.Д.С. Самойлович – засновник вітчизняної епідеміології.

104.І.І.Мечников, його роль у розвитку мікробіології, епідеміології.

105.М.І.Пірогов – основоположник воєнно-польової хірургії. Його внесок у розвиток топографічної анатомії й хірургії.

106.Розвиток вітчизняної терапії (М.Я.Мудров, Г.А.Захар'їн, В.П.Образцов, С.П.Боткін).

107.Розвиток гігієни й суспільної медицини в Росії.

Медицина XX століття й сучасного періоду у світі, Україні, Донбасі

108.Науково-технічні досягнення ХХ століття. Досягнення в області біології й медицини.

109.Відкриття в області медицини й фізіології, відзначені Нобелівською премією.

110.Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ). Історія створення.

111.Історія становлення міжнародних організацій Червоного Хреста й Червоного Півмісяця.

112.Особливості розвитку медицини в Україні й Донбасі в різні періоди Новітньої історії.

70