Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

metodichna_istor_med

.pdf
Скачиваний:
544
Добавлен:
23.02.2015
Размер:
568.73 Кб
Скачать

Додаток 1

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ «Медицина нового часу»

Нова історія (Новий час)

Періодизація та хронологія епохи капіталізму

 

молодий капіталізм

 

зрілий капіталізм

 

 

 

 

 

 

(імперіалізм)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мануфактурна стадія

 

стадія промислового

 

1870 р.-1918 р.

 

 

 

капіталізму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1640 р.-

 

друга половина XVΙΙΙ ст.-

 

 

 

друга половина XVΙΙΙ ст.

 

1870 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Характеристика періодів

формування нових класів: буржуазії й пролетаріату

швидкий ріст промисловості, поява нових галузей

утворення ринку товарів

залучення всіх континентів у культурно-економічний

обмін

зростання міст, збільшення чисельності населення

наростаючий інтерес до природних ресурсів

необхідність у висококваліфікованих фахівцях, відкриття

нових навчальних закладів

закладання основ вільної від релігії науки

науково-технічний прогрес

зростання матеріально-технічної

бази капіталізму

формування монополістичного

капіталізму

загострення суспільних протиріч

назрівання кризи капіталізму як

колоніальної системи

Філософськи-науковий фундамент для розвитку медицини

Французський матеріалізм (Вольтер, Руссо)

Природньо-наукові відкриття

клітинна теорія (Шлейден, Шванн) закон збереження та перетворення

енергії (Майєр, Джоуль, Гельмгольц)

еволюційне вчення (Дарвин)

Особливості розвитку медицини в різні періоди Нової історії

Подальша диференціація медичних наук в стадії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

мануфактурній

 

промислового капіталізму

 

зрілого капіталізму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

зародження професійної

виникнення гістології,

виникнення педіатрії, акушерства

патології та гігієни праці

 

мікробіології, хирургії, пат.

 

і гінекології, психіатрії, соціальної

 

анатомії, пат.фізіології,

 

медицини

 

 

 

 

 

 

 

 

 

офтальмології

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наукові досягнення та учені-медики, які внесли внесок у розвиток окремих

медичних наук

51

Додаток 2

1. РОЗВИТОК АНАТОМІЇ Й ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ

 

 

Ім'я вченого

 

 

Роки життя

 

 

Внесок

Анатомія

 

Ніколас Тюльп

 

 

1593-1674

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фредерік Рюйш

 

 

1638-1731

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Макроскопічний період

 

Патологічна анатомія

 

Джованні Батісту

 

 

1682-1771

 

 

 

 

Морганьї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Марі Франсуа Ксав’є

 

 

1771-1802

 

 

 

 

 

Біша

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мікроскопічний період

 

 

 

Карл Рокитанський

 

 

1804-1878

 

 

 

 

 

Рудольф Вірхов

 

 

1821-1902

 

 

 

 

2. РОЗВИТОК ФІЗІОЛОГІЇ Й ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ

 

Ім'я вченого

 

 

Роки життя

 

Внесок

за/п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Експериментальний період

 

1

Рене Декарт

 

1596-1650

 

 

 

2

Альбрехт Галлєр

 

1708-1777

 

 

 

3

Луіджи Гальвані

 

1737-1798

 

 

 

4

Франсуа Мажанді

 

1783-1855

 

 

 

5

Іоганнес Мюллєр

 

1801-1858

 

 

 

6

Карл Людвіг

 

1816-1895

 

 

 

7

Еміль Дюбуа-Реймон

 

1818-1896

 

 

 

8

Герман Гельмгольц

 

1821-1894

 

 

 

9

Клод Бернар

 

1813-1878

 

 

 

 

 

3. РОЗВИТОК ГІСТОЛОГІЇ Й ЕМБРІОЛОГІЇ

 

Ім'я вченого

 

 

Роки життя

 

Внесок

за/п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Домікроскопічний період

 

1

Роберт Гук

 

1635-1703

 

 

 

2

Антоній Ван Левенгук

 

1632-1723

 

 

 

3

Марі Франсуа Ксав’є

 

1771-1801

 

 

 

 

Біша

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мікроскопічний період

 

4

Матіас Шлейден

 

1804-1881

 

 

 

5

Теодор Шванн

 

1810-1882

 

 

 

6

Ян Євангеліст

 

1787-1869

 

 

 

 

Пуркін’є

 

 

 

 

 

 

7

Рен’є де Грааф

 

1641-1673

 

 

 

8

Каспар Фрідріх Вольф

 

1733-1794

 

 

 

52

4. РОЗВИТОК ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ

Особливості розвитку

 

П.І.П. ученого

 

Роки

 

Внесок

за/п

терапії

 

 

життя

 

 

 

 

 

 

 

1

Поява

перкусія

 

Леопольд

 

1722-1809

 

 

 

об'єктивних

 

 

 

Ауэнбруггер

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

методів

 

 

 

Жан Ніколя

 

 

 

 

 

дослідження

 

 

 

Корвизар де

 

1755-1821

 

 

 

 

 

 

 

Марі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Йозеф Шкода

 

1805-1881

 

 

 

 

 

 

 

Адольф

 

1794-1879

 

 

 

 

 

 

 

Пьоррі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

аускультація

 

Рене Теофіл

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гіацинт

 

1782-1826

 

 

 

 

 

 

 

Лаеннек

 

 

 

 

 

 

пальпація

 

Василь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Парменович

 

1851-1920

 

 

 

 

 

 

 

Образцов

 

 

 

 

 

 

термометрія

 

Даніель

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Габріель

 

1686-1736

 

 

 

 

 

 

 

Фаренгейт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рене Антуан

 

1683-1757

 

 

 

 

 

 

 

Реомюр

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Андерс

 

1701-1744

 

 

 

 

 

 

 

Цельсій

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

Затвердження клінічного

 

Герман

 

1668-1738

 

 

 

методу

 

 

 

Бурхааве

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Л. Траубе

 

 

 

 

3

Терапевтичний нігілізм

 

Йозеф Шкода

 

1805-1881

 

 

 

 

 

 

 

І. Дитль

 

 

 

 

 

 

5. РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ім'я вченого

 

Роки життя

 

 

Внесок

 

за/п

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Емпіричний період

 

 

 

1

Эдвард Дженнер

 

1749-1823

 

 

 

 

 

2

Ігнац Земмельвейс

 

1818-1865

 

 

 

 

 

3

Джозеф Листер

 

1827-1912

 

 

 

 

 

 

 

Експериментальний період

 

 

 

4

Луі Пастер

 

 

1922-1895

 

 

 

 

 

5

Пауль Ерліх

 

 

1854-1915

 

 

 

 

 

6

Роберт Кох

 

 

1843-1910

 

 

 

 

 

53

6. РОЗВИТОК ХІРУРГІЇ

Особливості розвитку хірургії

П.І.П. ученого

Роки

Внесок

за/п

життя

1

Рішення

Боротьба з раневою

Ігнац

1818-1865

 

 

основних

інфекцією й

Земмельвейс

 

 

 

 

 

проблем

сепсисом

Джозеф Листер

1827-1912

 

 

 

(антисептика й

Ернест Бергман

1836-1907

 

 

 

асептика)

Курт

1860-1895

 

 

 

 

Шиммельбуш

 

 

 

 

 

 

 

 

Боротьба із

Ф. Есмарх

 

 

 

 

кровотечею

Т.Кохер

 

 

 

 

 

Я. Микулич

 

 

 

 

 

Ж. Пеан

 

 

 

 

Знеболювання

Горацій Уеллз

1815-1848

 

 

 

(наркоз)

Вільям Мортон

1819-1868

 

 

 

 

Чарльз Джексон

1805-1880

 

 

 

 

Джеймс

1811-1870

 

 

 

 

Симпсон

 

 

 

 

 

 

 

 

Удосконалювання

Лаврентій

1683-1758

 

 

 

техніки

Гейстер

 

 

 

 

 

 

 

оперативних

Джон Гунтер

1728-1793

 

 

 

втручань,

Бернхард фон

1810-1887

 

 

 

порожнинні

Лагенбек

 

 

 

 

 

 

 

операції

Теодор Більрот

1929-1894

 

 

 

 

Теодор Кохер

1841-1917

 

2

Поява воєнно-польової хірургії

Домінік Жан

1766-1842

 

 

 

 

Ларрей

 

 

 

 

 

 

3

Розвиток трансплантології

 

 

 

7. РОЗВИТОК ГІГІЄНИ Й СУСПІЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ

Ім'я вченого

Роки життя

Внесок

за/п

 

 

 

1

Джон Граунт

1620-1674

 

2

Вільям Петті

1623-1687

 

3

Бернандіно Рамаццині

1633-1714

 

4

Джон Саймон

1816-1904

 

5

Йоган Петер Франк

1745-1821

 

6

Макс Петтенкофер

1818-1901

 

54

2.8. ВІТЧИЗНЯНА МЕДИЦИНА В XVIII - XIX СТОЛІТТЯХ

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ

Фундаментальні відкриття в провідних галузях природознавства в новий час в умовах капіталістичного виробництва мали визначальне значення для розвитку науки й техніки. На їхній основі одержали поштовх до бурхливого розвитку медичні науки того часу.

Величезний внесок у розвиток різних напрямків світової медичної науки внесли вітчизняні вчені-медики. Вітчизняна медицина в XVIII-XIX ст. розвивалася в тісному зв'язку з досягненнями світової науки, доповнюючи й збагачуючи її. Уміння інтерпретувати розвиток вітчизняної медицини цього періоду сприяє формуванню наукового світогляду й моральної позиції студентів-медиків.

ЦІЛІ НАВЧАННЯ

Загальна мета: Уміти інтерпретувати рівень розвитку вітчизняної медицини в

XVIII – XIX сторіччях.

Конкретні цілі:

Уміти:

1.Дати соціально-економічну характеристику даного історичного періоду.

2.Розкрити основні риси розвитку вітчизняної медицини в XVIII сторіччі.

3.Охарактеризувати етапи розвитку медицини в XIX сторіччі.

4.Визначити внесок видатних вітчизняних учених у розвиток медицини.

ЗМІСТ НАВЧАННЯ Граф логічної структури (Додаток 1).

Теоретичні питання:

1.Соціально-економічна характеристика XVIII - XIX ( 1-ї і 2-ї половини) століть.

2.Становлення медичної справи в Росії у зв'язку з реформами Петра I в XVIII ст.

3.Розвиток медицини в XVIII ст. у Росії:

3.1.Реорганізація державної служби щодо управління медичною справою. 3.2.Становлення вищого медичної освіти.

3.3.Розвиток медичної науки.

4.Розвиток медицини в Росії в XIX ст.:

4.1.Особливості розвитку медичної науки й практики у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р.

4.2.Поява й розвиток земської медицини в другій половині XIX ст. 4.3.Розвиток медичної освіти.

4.4.Подальша диференціація медичних наук.

5.Внесок вітчизняних учених у розвиток медицини (Додаток 2).

55

Джерела інформації

Обов'язкова література

1.Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – C. 226-325.

2.Кафедральний посібник з історії медицини.

3.Лекція на тему: «Вітчизняна медицина в XVΙΙΙ-XΙX століттях».

Дополнительная литература

1.Бородулин Ф.Р. История медицини: Избранные лекции. – М., 1961. – 252 с.

2.Боткин СП. Клинические лекции. – М, 1950.

3.Бидлоо Н.Л. Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре. – М.: Медицина, 1979.

4.Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини. – К.: Вища школа, 1991.

5.Ганіткевич Я.В. Історія української медицини в датах та іменах. – Л.: Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка, 2004.

6.Головко О.Ф., Головко В.О. Історія медицини Поділля (к. ХVПІ-п. XX ст.). – Вінниця, 2000.

7.Голяченко О.М., Ганіткевич Я.В. Історія медицини. – Тернопіль: Лілея, 2004.

8.Грандо А.А. Медицина в зеркале истории. – К.: Здоров'я, 1990.

9.Грандо О. Визначні імена в історії української медицини. – К.: Тріумф, 1997.

10.Грибанов З.Д. История развития медицинского образования: Учеб. пособие. – М.,

1974. – 40 с.

11.История медицины / Заблудовский П.Е. и соавт. – М.: Медицина, 1981. – С. 202230.

12.Коваленко В.М., Камінський О.Г. Академік М.Д. Стражеско і розвиток вітчизняі кардіології та ревматології. – К.: Моріон, 2001.

13.Малая Л.Т., Коваленко В.Н., Каминский А.Г., Воронков Г.С. История медицины Очерки. – К.:Лыбидь, 2003.

14.Медицина в художественных образах: Сб. статей / Сост. и гл. ред. Заблоцкая К.В.

– Донецк: Янтра. 2002.

15.Медицина в художественных образах: Статьи. Вып. 2 /Сост. и гл. ред. Заблоцкая К.В. – Донецк: Национальный Союз писателей Украины, журнал Донбасс, 2003.

16.Медицина в Україні, видатні лікарі: Бібліографічний словник. – Вип. 1. Кінець XVI - перша половина XIX століть / За ред. С. М. Старченка. – К.: Медицина України, 1997.

17.Хрестоматия по истории медицины / Сост. 3.Д. Грибанов, под ред. и примеч. П.Е. Заблудовского. – М.:Медицина, 1968.

18.Шегедин М. Б. Історія медицини та медсестринства. – Т.: Укрмедкнига, 2003.

56

НАБІР ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Тест 1

Які соціально-економічні особливості були характерні для Росії в 2-й половині

XIX ст.?

A.Відкриття університетів для задоволення потреби у фахівцях з ліберальним уставом, що передбачав автономність закладів

B.Введення реформ Петра I на фоні феодальних відносин у країні

C.Тривала смуга реакції в другій половині царювання Олександра I після Вітчизняної війни

D.Значний перелом у суспільному житті - перехід від феодальнокріпосницьких до буржуазно-капіталістичних відносин

E.Вплив ідей революційних демократів О.І. Герцена, В.Г. Бєлінського, Н. Г. Чернишевського, М.О. Добролюбова

Тест 2

Які з нижче перерахованих нововведень в області медичної справи не відносяться до числа проведених Петром I?

A.Видання Указу про відкриття вільних аптек

B.Утворення Медичної канцелярії замість Аптекарського наказу

C.Видання Указу про утворення Академії наук у Росії

D.Відкриття військових госпіталів і госпітальних шкіл при них

E.Виникнення земської медицини після введення земського самоврядування в Росії

Тест 3

Які риси були характерні винятково для російської медицини XVIII століття?

A.Матеріалістична спрямованість

B.Вивчення сутності хвороби, єдності й цілості організму

C.Зародження медичної освіти у зв'язку з гострою потребою в кадрах для надання медичної допомоги під час ведення воєнних дій

D.Затвердження клінічного методу

E.Розвиток експериментального напрямку в медицині

Тест 4

У рамках земської медицини в центральній дільниці повіту була побудована лікарня на 15 ліжок з відділенням для породілей і амбулаторією. Лікар щодня в певний час приймав у земській дільниці, а до хворих виїжджав якщо буде потреба або за викликом.

Яка система земської медичної допомоги описана в цьому випадку?

A.Стаціонарна

B.Роз'їзна

C.Фельдшеризм

D.Приватна

E.Державна

57

Тест 5

Видатний російський біолог, патолог, імунолог, бактеріолог, творець фагоцитарної теорії імунітету, один з основоположників еволюційної ембріології, творець найбільшої російської школи мікробіологів, імунологів, патологів.

Кому належать перераховані досягнення?

A.І.М. Сєченову

B.І.І. Мечникову

C.І.П. Павлову

D.І.В. Буяльському

E.Г.М. Габричевському

Еталони відповідей до тестів: 1 - D; 2 - Е; 3 - С; 4 - А; 5 - В.

КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

На початку заняття заслухуються 2-3 доповіді (реферати) за темою заняття. Самостійна робота студентів полягає в заповненні пробілів у таблиці «Внесок

вітчизняних учених у розвиток медицини» (Додаток 2). При виконанні роботи рекомендується використовувати підручник і лекційний матеріал.

Наприкінці заняття проводиться тестовий контроль.

58

Додаток 1

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ «Вітчизняна медицина в XVIII – XIX століттях»

Соціально-економічна характеристика

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

XVIII ст.

 

 

 

 

XIX ст.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 половина

 

 

2 половина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Медицина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Становлення медичної справи у зв’язку з реформами Петра I

Реорганізація державної служби керування медичною справою в Росії

Становлення вищої медичної освіти

Розвиток медичної науки

 

 

 

 

 

 

Особливос

 

Розвиток

ті розвитку

 

земської

медичної

 

медицини

науки у

 

 

 

зв’язку з

 

 

 

Вітчизняно

 

 

 

ю війною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розвиток вищої медичної освіти

Подальша диференціація медичних наук

Внесок вітчизняних учених-медиків у розвиток світової медицини

59

Додаток 2

ВНЕСОК ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ У РОЗВИТОК МЕДИЦИНИ

Прізвище, ім'я, по

Роки

 

Найбільш значимі досягнення в медицині

батькові

життя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анатомія

 

 

 

 

Лямбль Д.Ф.

1824-1939

 

Відомий чеський учений, що заснував у

 

 

Харкові першу кафедру патологічної анатомії,

 

 

відкрив в 1859 р. збудників паразитарного

 

 

захворювання печінки, названого лямблією.

 

 

Захворювання, викликуване лямбліями, увійшло

 

 

у світову практику за назвою лямбліоз.

 

Шеїн М.І.

1712-1762

 

 

 

 

 

 

Щепін К.И.

1728-1770

 

 

 

 

 

 

Протасов А.П.

1724-1796

 

 

 

 

 

 

Загорський П.А.

1764-1846

 

 

 

 

 

 

Зибелін С.Г.

1735-1802

 

 

 

 

 

 

Буяльський І.В.

1798-1866

 

 

 

 

 

 

Лесгафт П.Ф.

1838-1909

 

 

 

 

 

 

 

Гістологія й ембріологія

 

 

 

Бец В.А.

1834-1894

 

Київський гістолог, професор, що заклав

 

 

основи вчення про цитоархітектонику головного

 

 

мозку.

 

 

 

 

К.Бер

1792-1876

 

 

 

 

 

 

Ковалевський А.О.

1840-1901

 

 

 

 

 

 

 

Загальна патологія

 

 

 

 

Полунін А.І.

1820-1888

 

 

 

 

 

 

Пашутін В.В.

1845-1901

 

 

 

 

 

 

 

 

Мікробіологія

 

 

 

 

Мечников І.І.

1845-1916

 

 

 

 

 

 

Івановський Д.І.

1864-1920

 

 

 

 

 

 

 

 

Епідеміологія

 

 

 

 

Самойлович Д.С.

1744-1805

 

Випускник КМА, член 12 закордонних

 

 

академій, учасник боротьби з 9 епідеміями чуми

 

 

в

Росії, розроблювач

перших

теоретичних

 

 

уявлень про поширення й запобігання чуми, дав

 

 

докладний опис клінічних проявів чуми,

 

 

висунув припущення про специфічність і живу

 

 

природу збудника чуми.

 

 

 

 

Фізіологія й експериментальна медицина

 

 

 

Борсук-Моісеєв Ф.І.

1768-1811

 

Медичну

освіту

почав

у

Києво-

 

 

Могилянській академії (КМА). Першим у

 

 

Московському

університеті визнаний

гідним

 

 

ученого ступеня доктора медичних наук. З 1794

 

 

р.

– професор Московського

університету,

60