metodichna_istor_med
.pdfДодаток 1
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ «Медицина нового часу»
Нова історія (Новий час)
Періодизація та хронологія епохи капіталізму
|
молодий капіталізм |
|
зрілий капіталізм |
||||
|
|
|
|
|
|
(імперіалізм) |
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
мануфактурна стадія |
|
стадія промислового |
|
1870 р.-1918 р. |
|||
|
|
|
капіталізму |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
1640 р.- |
|
друга половина XVΙΙΙ ст.- |
|
|
|
||
друга половина XVΙΙΙ ст. |
|
1870 р. |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Характеристика періодів
формування нових класів: буржуазії й пролетаріату
швидкий ріст промисловості, поява нових галузей
утворення ринку товарів
залучення всіх континентів у культурно-економічний
обмін
зростання міст, збільшення чисельності населення
наростаючий інтерес до природних ресурсів
необхідність у висококваліфікованих фахівцях, відкриття
нових навчальних закладів
закладання основ вільної від релігії науки
науково-технічний прогрес
зростання матеріально-технічної
бази капіталізму
формування монополістичного
капіталізму
загострення суспільних протиріч
назрівання кризи капіталізму як
колоніальної системи
Філософськи-науковий фундамент для розвитку медицини
Французський матеріалізм (Вольтер, Руссо)
Природньо-наукові відкриття
клітинна теорія (Шлейден, Шванн) закон збереження та перетворення
енергії (Майєр, Джоуль, Гельмгольц)
еволюційне вчення (Дарвин)
Особливості розвитку медицини в різні періоди Нової історії
Подальша диференціація медичних наук в стадії
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
мануфактурній |
|
промислового капіталізму |
|
зрілого капіталізму |
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
зародження професійної |
виникнення гістології, |
виникнення педіатрії, акушерства |
|||||||
патології та гігієни праці |
|
мікробіології, хирургії, пат. |
|
і гінекології, психіатрії, соціальної |
|||||
|
анатомії, пат.фізіології, |
|
медицини |
||||||
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
офтальмології |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Наукові досягнення та учені-медики, які внесли внесок у розвиток окремих
медичних наук
51
Додаток 2
1. РОЗВИТОК АНАТОМІЇ Й ПАТОЛОГІЧНОЇ АНАТОМІЇ
|
|
Ім'я вченого |
|
|
Роки життя |
|
|
Внесок |
Анатомія |
|
Ніколас Тюльп |
|
|
1593-1674 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фредерік Рюйш |
|
|
1638-1731 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Макроскопічний період |
|
||
Патологічна анатомія |
|
Джованні Батісту |
|
|
1682-1771 |
|
|
|
|
Морганьї |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Марі Франсуа Ксав’є |
|
|
1771-1802 |
|
|
|
|
|
Біша |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мікроскопічний період |
|
||
|
|
Карл Рокитанський |
|
|
1804-1878 |
|
|
|
|
|
Рудольф Вірхов |
|
|
1821-1902 |
|
|
|
|
2. РОЗВИТОК ФІЗІОЛОГІЇ Й ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ |
|||||||
№ |
|
Ім'я вченого |
|
|
Роки життя |
|
Внесок |
|
за/п |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Експериментальний період |
|
||||
1 |
Рене Декарт |
|
1596-1650 |
|
|
|
||
2 |
Альбрехт Галлєр |
|
1708-1777 |
|
|
|
||
3 |
Луіджи Гальвані |
|
1737-1798 |
|
|
|
||
4 |
Франсуа Мажанді |
|
1783-1855 |
|
|
|
||
5 |
Іоганнес Мюллєр |
|
1801-1858 |
|
|
|
||
6 |
Карл Людвіг |
|
1816-1895 |
|
|
|
||
7 |
Еміль Дюбуа-Реймон |
|
1818-1896 |
|
|
|
||
8 |
Герман Гельмгольц |
|
1821-1894 |
|
|
|
||
9 |
Клод Бернар |
|
1813-1878 |
|
|
|
||
|
|
3. РОЗВИТОК ГІСТОЛОГІЇ Й ЕМБРІОЛОГІЇ |
||||||
№ |
|
Ім'я вченого |
|
|
Роки життя |
|
Внесок |
|
за/п |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Домікроскопічний період |
|
||||
1 |
Роберт Гук |
|
1635-1703 |
|
|
|
||
2 |
Антоній Ван Левенгук |
|
1632-1723 |
|
|
|
||
3 |
Марі Франсуа Ксав’є |
|
1771-1801 |
|
|
|
||
|
Біша |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мікроскопічний період |
|
|||
4 |
Матіас Шлейден |
|
1804-1881 |
|
|
|
||
5 |
Теодор Шванн |
|
1810-1882 |
|
|
|
||
6 |
Ян Євангеліст |
|
1787-1869 |
|
|
|
||
|
Пуркін’є |
|
|
|
|
|
|
|
7 |
Рен’є де Грааф |
|
1641-1673 |
|
|
|
||
8 |
Каспар Фрідріх Вольф |
|
1733-1794 |
|
|
|
52
4. РОЗВИТОК ВНУТРІШНІХ ХВОРОБ
№ |
Особливості розвитку |
|
П.І.П. ученого |
|
Роки |
|
Внесок |
|||
за/п |
терапії |
|
|
життя |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|||||
1 |
Поява |
перкусія |
|
Леопольд |
|
1722-1809 |
|
|
||
|
об'єктивних |
|
|
|
Ауэнбруггер |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
методів |
|
|
|
Жан Ніколя |
|
|
|
|
|
|
дослідження |
|
|
|
Корвизар де |
|
1755-1821 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Марі |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Йозеф Шкода |
|
1805-1881 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Адольф |
|
1794-1879 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Пьоррі |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
аускультація |
|
Рене Теофіл |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Гіацинт |
|
1782-1826 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Лаеннек |
|
|
|
|
|
|
|
пальпація |
|
Василь |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Парменович |
|
1851-1920 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Образцов |
|
|
|
|
|
|
|
термометрія |
|
Даніель |
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Габріель |
|
1686-1736 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Фаренгейт |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Рене Антуан |
|
1683-1757 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Реомюр |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
Андерс |
|
1701-1744 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Цельсій |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2 |
Затвердження клінічного |
|
Герман |
|
1668-1738 |
|
|
|||
|
методу |
|
|
|
Бурхааве |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Л. Траубе |
|
|
|
|
|
3 |
Терапевтичний нігілізм |
|
Йозеф Шкода |
|
1805-1881 |
|
|
|||
|
|
|
|
|
І. Дитль |
|
|
|
|
|
|
|
5. РОЗВИТОК МІКРОБІОЛОГІЇ |
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
№ |
Ім'я вченого |
|
Роки життя |
|
|
Внесок |
|
|||
за/п |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Емпіричний період |
|
|
|
||||
1 |
Эдвард Дженнер |
|
1749-1823 |
|
|
|
|
|
||
2 |
Ігнац Земмельвейс |
|
1818-1865 |
|
|
|
|
|
||
3 |
Джозеф Листер |
|
1827-1912 |
|
|
|
|
|
||
|
|
Експериментальний період |
|
|
|
|||||
4 |
Луі Пастер |
|
|
1922-1895 |
|
|
|
|
|
|
5 |
Пауль Ерліх |
|
|
1854-1915 |
|
|
|
|
|
|
6 |
Роберт Кох |
|
|
1843-1910 |
|
|
|
|
|
53
6. РОЗВИТОК ХІРУРГІЇ
№ |
Особливості розвитку хірургії |
П.І.П. ученого |
Роки |
Внесок |
|
за/п |
життя |
||||
1 |
Рішення |
Боротьба з раневою |
Ігнац |
1818-1865 |
|
|
основних |
інфекцією й |
Земмельвейс |
|
|
|
|
|
|||
|
проблем |
сепсисом |
Джозеф Листер |
1827-1912 |
|
|
|
(антисептика й |
Ернест Бергман |
1836-1907 |
|
|
|
асептика) |
Курт |
1860-1895 |
|
|
|
|
Шиммельбуш |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Боротьба із |
Ф. Есмарх |
|
|
|
|
кровотечею |
Т.Кохер |
|
|
|
|
|
Я. Микулич |
|
|
|
|
|
Ж. Пеан |
|
|
|
|
Знеболювання |
Горацій Уеллз |
1815-1848 |
|
|
|
(наркоз) |
Вільям Мортон |
1819-1868 |
|
|
|
|
Чарльз Джексон |
1805-1880 |
|
|
|
|
Джеймс |
1811-1870 |
|
|
|
|
Симпсон |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Удосконалювання |
Лаврентій |
1683-1758 |
|
|
|
техніки |
Гейстер |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
оперативних |
Джон Гунтер |
1728-1793 |
|
|
|
втручань, |
Бернхард фон |
1810-1887 |
|
|
|
порожнинні |
Лагенбек |
|
|
|
|
|
|
||
|
|
операції |
Теодор Більрот |
1929-1894 |
|
|
|
|
Теодор Кохер |
1841-1917 |
|
2 |
Поява воєнно-польової хірургії |
Домінік Жан |
1766-1842 |
|
|
|
|
|
Ларрей |
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
Розвиток трансплантології |
|
|
|
7. РОЗВИТОК ГІГІЄНИ Й СУСПІЛЬНОЇ МЕДИЦИНИ
№ |
Ім'я вченого |
Роки життя |
Внесок |
|
за/п |
||||
|
|
|
||
1 |
Джон Граунт |
1620-1674 |
|
|
2 |
Вільям Петті |
1623-1687 |
|
|
3 |
Бернандіно Рамаццині |
1633-1714 |
|
|
4 |
Джон Саймон |
1816-1904 |
|
|
5 |
Йоган Петер Франк |
1745-1821 |
|
|
6 |
Макс Петтенкофер |
1818-1901 |
|
54
2.8. ВІТЧИЗНЯНА МЕДИЦИНА В XVIII - XIX СТОЛІТТЯХ
АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ
Фундаментальні відкриття в провідних галузях природознавства в новий час в умовах капіталістичного виробництва мали визначальне значення для розвитку науки й техніки. На їхній основі одержали поштовх до бурхливого розвитку медичні науки того часу.
Величезний внесок у розвиток різних напрямків світової медичної науки внесли вітчизняні вчені-медики. Вітчизняна медицина в XVIII-XIX ст. розвивалася в тісному зв'язку з досягненнями світової науки, доповнюючи й збагачуючи її. Уміння інтерпретувати розвиток вітчизняної медицини цього періоду сприяє формуванню наукового світогляду й моральної позиції студентів-медиків.
ЦІЛІ НАВЧАННЯ
Загальна мета: Уміти інтерпретувати рівень розвитку вітчизняної медицини в
XVIII – XIX сторіччях.
Конкретні цілі:
Уміти:
1.Дати соціально-економічну характеристику даного історичного періоду.
2.Розкрити основні риси розвитку вітчизняної медицини в XVIII сторіччі.
3.Охарактеризувати етапи розвитку медицини в XIX сторіччі.
4.Визначити внесок видатних вітчизняних учених у розвиток медицини.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ Граф логічної структури (Додаток 1).
Теоретичні питання:
1.Соціально-економічна характеристика XVIII - XIX ( 1-ї і 2-ї половини) століть.
2.Становлення медичної справи в Росії у зв'язку з реформами Петра I в XVIII ст.
3.Розвиток медицини в XVIII ст. у Росії:
3.1.Реорганізація державної служби щодо управління медичною справою. 3.2.Становлення вищого медичної освіти.
3.3.Розвиток медичної науки.
4.Розвиток медицини в Росії в XIX ст.:
4.1.Особливості розвитку медичної науки й практики у зв'язку з Вітчизняною війною 1812 р.
4.2.Поява й розвиток земської медицини в другій половині XIX ст. 4.3.Розвиток медичної освіти.
4.4.Подальша диференціація медичних наук.
5.Внесок вітчизняних учених у розвиток медицини (Додаток 2).
55
Джерела інформації
Обов'язкова література
1.Сорокина Т.С. История медицины. – М.: ПАИМС, 1994. – C. 226-325.
2.Кафедральний посібник з історії медицини.
3.Лекція на тему: «Вітчизняна медицина в XVΙΙΙ-XΙX століттях».
Дополнительная литература
1.Бородулин Ф.Р. История медицини: Избранные лекции. – М., 1961. – 252 с.
2.Боткин СП. Клинические лекции. – М, 1950.
3.Бидлоо Н.Л. Наставление для изучающих хирургию в анатомическом театре. – М.: Медицина, 1979.
4.Верхратський С.А., Заблудовський П.Ю. Історія медицини. – К.: Вища школа, 1991.
5.Ганіткевич Я.В. Історія української медицини в датах та іменах. – Л.: Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка, 2004.
6.Головко О.Ф., Головко В.О. Історія медицини Поділля (к. ХVПІ-п. XX ст.). – Вінниця, 2000.
7.Голяченко О.М., Ганіткевич Я.В. Історія медицини. – Тернопіль: Лілея, 2004.
8.Грандо А.А. Медицина в зеркале истории. – К.: Здоров'я, 1990.
9.Грандо О. Визначні імена в історії української медицини. – К.: Тріумф, 1997.
10.Грибанов З.Д. История развития медицинского образования: Учеб. пособие. – М.,
1974. – 40 с.
11.История медицины / Заблудовский П.Е. и соавт. – М.: Медицина, 1981. – С. 202230.
12.Коваленко В.М., Камінський О.Г. Академік М.Д. Стражеско і розвиток вітчизняі кардіології та ревматології. – К.: Моріон, 2001.
13.Малая Л.Т., Коваленко В.Н., Каминский А.Г., Воронков Г.С. История медицины Очерки. – К.:Лыбидь, 2003.
14.Медицина в художественных образах: Сб. статей / Сост. и гл. ред. Заблоцкая К.В.
– Донецк: Янтра. 2002.
15.Медицина в художественных образах: Статьи. Вып. 2 /Сост. и гл. ред. Заблоцкая К.В. – Донецк: Национальный Союз писателей Украины, журнал Донбасс, 2003.
16.Медицина в Україні, видатні лікарі: Бібліографічний словник. – Вип. 1. Кінець XVI - перша половина XIX століть / За ред. С. М. Старченка. – К.: Медицина України, 1997.
17.Хрестоматия по истории медицины / Сост. 3.Д. Грибанов, под ред. и примеч. П.Е. Заблудовского. – М.:Медицина, 1968.
18.Шегедин М. Б. Історія медицини та медсестринства. – Т.: Укрмедкнига, 2003.
56
НАБІР ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ
Тест 1
Які соціально-економічні особливості були характерні для Росії в 2-й половині
XIX ст.?
A.Відкриття університетів для задоволення потреби у фахівцях з ліберальним уставом, що передбачав автономність закладів
B.Введення реформ Петра I на фоні феодальних відносин у країні
C.Тривала смуга реакції в другій половині царювання Олександра I після Вітчизняної війни
D.Значний перелом у суспільному житті - перехід від феодальнокріпосницьких до буржуазно-капіталістичних відносин
E.Вплив ідей революційних демократів О.І. Герцена, В.Г. Бєлінського, Н. Г. Чернишевського, М.О. Добролюбова
Тест 2
Які з нижче перерахованих нововведень в області медичної справи не відносяться до числа проведених Петром I?
A.Видання Указу про відкриття вільних аптек
B.Утворення Медичної канцелярії замість Аптекарського наказу
C.Видання Указу про утворення Академії наук у Росії
D.Відкриття військових госпіталів і госпітальних шкіл при них
E.Виникнення земської медицини після введення земського самоврядування в Росії
Тест 3
Які риси були характерні винятково для російської медицини XVIII століття?
A.Матеріалістична спрямованість
B.Вивчення сутності хвороби, єдності й цілості організму
C.Зародження медичної освіти у зв'язку з гострою потребою в кадрах для надання медичної допомоги під час ведення воєнних дій
D.Затвердження клінічного методу
E.Розвиток експериментального напрямку в медицині
Тест 4
У рамках земської медицини в центральній дільниці повіту була побудована лікарня на 15 ліжок з відділенням для породілей і амбулаторією. Лікар щодня в певний час приймав у земській дільниці, а до хворих виїжджав якщо буде потреба або за викликом.
Яка система земської медичної допомоги описана в цьому випадку?
A.Стаціонарна
B.Роз'їзна
C.Фельдшеризм
D.Приватна
E.Державна
57
Тест 5
Видатний російський біолог, патолог, імунолог, бактеріолог, творець фагоцитарної теорії імунітету, один з основоположників еволюційної ембріології, творець найбільшої російської школи мікробіологів, імунологів, патологів.
Кому належать перераховані досягнення?
A.І.М. Сєченову
B.І.І. Мечникову
C.І.П. Павлову
D.І.В. Буяльському
E.Г.М. Габричевському
Еталони відповідей до тестів: 1 - D; 2 - Е; 3 - С; 4 - А; 5 - В.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
На початку заняття заслухуються 2-3 доповіді (реферати) за темою заняття. Самостійна робота студентів полягає в заповненні пробілів у таблиці «Внесок
вітчизняних учених у розвиток медицини» (Додаток 2). При виконанні роботи рекомендується використовувати підручник і лекційний матеріал.
Наприкінці заняття проводиться тестовий контроль.
58
Додаток 1
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ «Вітчизняна медицина в XVIII – XIX століттях»
Соціально-економічна характеристика
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
XVIII ст. |
|
|
|
|
XIX ст. |
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 половина |
|
|
2 половина |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Медицина |
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Становлення медичної справи у зв’язку з реформами Петра I
Реорганізація державної служби керування медичною справою в Росії
Становлення вищої медичної освіти
Розвиток медичної науки
|
|
|
|
|
|
Особливос |
|
Розвиток |
|||
ті розвитку |
|
земської |
|||
медичної |
|
медицини |
|||
науки у |
|
|
|
||
зв’язку з |
|
|
|
||
Вітчизняно |
|
|
|
||
ю війною |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розвиток вищої медичної освіти
Подальша диференціація медичних наук
Внесок вітчизняних учених-медиків у розвиток світової медицини
59
Додаток 2
ВНЕСОК ВІТЧИЗНЯНИХ УЧЕНИХ У РОЗВИТОК МЕДИЦИНИ
Прізвище, ім'я, по |
Роки |
|
Найбільш значимі досягнення в медицині |
||||
батькові |
життя |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Анатомія |
|
|
|
|
Лямбль Д.Ф. |
1824-1939 |
|
Відомий чеський учений, що заснував у |
||||
|
|
Харкові першу кафедру патологічної анатомії, |
|||||
|
|
відкрив в 1859 р. збудників паразитарного |
|||||
|
|
захворювання печінки, названого лямблією. |
|||||
|
|
Захворювання, викликуване лямбліями, увійшло |
|||||
|
|
у світову практику за назвою лямбліоз. |
|
||||
Шеїн М.І. |
1712-1762 |
|
|
|
|
|
|
Щепін К.И. |
1728-1770 |
|
|
|
|
|
|
Протасов А.П. |
1724-1796 |
|
|
|
|
|
|
Загорський П.А. |
1764-1846 |
|
|
|
|
|
|
Зибелін С.Г. |
1735-1802 |
|
|
|
|
|
|
Буяльський І.В. |
1798-1866 |
|
|
|
|
|
|
Лесгафт П.Ф. |
1838-1909 |
|
|
|
|
|
|
|
Гістологія й ембріологія |
|
|
|
|||
Бец В.А. |
1834-1894 |
|
Київський гістолог, професор, що заклав |
||||
|
|
основи вчення про цитоархітектонику головного |
|||||
|
|
мозку. |
|
|
|
|
|
К.Бер |
1792-1876 |
|
|
|
|
|
|
Ковалевський А.О. |
1840-1901 |
|
|
|
|
|
|
|
Загальна патологія |
|
|
|
|
||
Полунін А.І. |
1820-1888 |
|
|
|
|
|
|
Пашутін В.В. |
1845-1901 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Мікробіологія |
|
|
|
|
|
Мечников І.І. |
1845-1916 |
|
|
|
|
|
|
Івановський Д.І. |
1864-1920 |
|
|
|
|
|
|
|
|
Епідеміологія |
|
|
|
|
|
Самойлович Д.С. |
1744-1805 |
|
Випускник КМА, член 12 закордонних |
||||
|
|
академій, учасник боротьби з 9 епідеміями чуми |
|||||
|
|
в |
Росії, розроблювач |
перших |
теоретичних |
||
|
|
уявлень про поширення й запобігання чуми, дав |
|||||
|
|
докладний опис клінічних проявів чуми, |
|||||
|
|
висунув припущення про специфічність і живу |
|||||
|
|
природу збудника чуми. |
|
|
|
||
|
Фізіологія й експериментальна медицина |
|
|
|
|||
Борсук-Моісеєв Ф.І. |
1768-1811 |
|
Медичну |
освіту |
почав |
у |
Києво- |
|
|
Могилянській академії (КМА). Першим у |
|||||
|
|
Московському |
університеті визнаний |
гідним |
|||
|
|
ученого ступеня доктора медичних наук. З 1794 |
|||||
|
|
р. |
– професор Московського |
університету, |
60