58. Індивід як суспільне явище

Для характеристики людини у філософії використовуються такі терміни як : індивід,індивідуальність, особистість.

Термін «індивід» має декілька варіантів його використання:

•Він вживається для визначення окремо взятого людського роду. Індивід пояснюється як один із певної кількості. Відокремленість одних людей від інших це відокремленість між різними соціальними групами та соціальними класами. За допомогою категорії індивід підкреслюється залежність кожної людини від тих умов в яких вона сама проживає. Людина непросто знаходиться в середовищі, але і живе в ньому, спілкується і тому вважається окремим самостійним представником людського роду.

59. Індивідуальність та особистісь.

Характеристика індивіду ще не означає, що цей термін пояснює характер або ж поведінку людини. Можливість людини бути відповідальною за свої вчинки та відрізнятись від інших людей своїми вчинками визначається в категоріях індивідуальність та особистість. Ці категорії вказують на відмінність людини від інших людей. Якщо поняття індивід вказує на відношення людини до певної соціальної групи, а категорія індивідуальність вказує на її відмінність і пов’язує це з характером та внутрішніми якостями людини. Ці 2-і категорії—індивідуальність і особистість схожі між собою, але її можна відрізняти використовуючи епітети. Так напрям говорячи про людину як про індивідуальний, використовуємо такі епітети як яскрава і оригінальна людина. А говорячи про особистість мається на увазі сильна, енергійна та незалежна людина.

60. Різноманітність можливостей як ознаки індивідуальності.

Поняття індивідуальності звертає увагу на те особливе, що відрізняє одну людину від іншої. Якщо індивідуальність розглядається як особливе то індивід в більшій мірі як однакове. Для того щоб краще зрозуміти людську індивідуальність її необхідно розглянути на прикладі людських можливостей. Так наприклад для того,щоб зрозуміти людську індивідуальність розглянемо таку особу як Леонардо давінчі, який був одночасно художником, математиком та інженером. Це означає що бути особистістю може бути особа яка водночас уособлює декілька рис та можливостей діяти у різних сферах. Індивідуальність являє собою певну цілісність та обдарованість людини. Процес самореалізації людиною її творчих здібностей наш вільний характер що означає що кожна людина може втілювати свої здібності в життя.

61. Поняття особистості

Поняття особистість вказує на наявність у людини власної волі. Поняття особистості має безпосередній зв'язок з поняттям особи. В стародавні часи термін особа було пов’язане з поняттям персона. Термін персона походить від старогрецького слова і під цим словом на той час розумілось актор в старогрецькому театрі. Пізніше під словом персона називали батька або імператора. На сьогодні особа—людина яка не грає обрану нею роль а є такою насправді. Процес формування особистості—це процес вільний і передбачає наявність у людини її внутрішніх якостей . Бути особистістю тяжко і це відноситься в більшій степні до обдарованих людей.

Світогляд – це уявлення людини про навколишній світ.

Філософія – це форма суспільної свідомості, яка дає теоретичне розв’язання питань світогляду з точки зору бачення людини на світ.

Ідеалізм – це основний напрям філософії, прибічники якого вважають, що в першооснові світу є ідея, дух і свідомість.

Матеріалізм – це основний напрям філософії, прибічники якого вважають, що в першооснові світу є матерія буття та природа.

Емпіризм – це напрям пізнання, який виходив з того, що зміст наукового пізнання формується за рахунок чуттєвого досвіду.

Раціоналізм – проголошував, що основний зміст наукового знання досягається через діяльність розумом.

Деїзм – одночасне признання Бога і природи в утворені світу.

Матерія – це філософська категорія, для визначення об’єктивної реальності, яка дана людині в її відчуттях і не залежить від її свідомості.

Свідомість – це є функція людського мозку, яка полягає у цілеспрямованому відображенні дійсності.

Рух - це загальний атрибут або ж спосіб існування матерії.

Простір – це форма буття матерії, яка виражає її протяжність, структурність та співіснування в різних матеріальних системах.

Час – це форма буття матерії, яка характеризує тривалість існування всіх об’єктів та послідовність зміни станів.

Діалектика – це мистецтво ведення бесіди (дискусії).

Базис – це сукупність виробничих відносин, які становлять економічну структуру даного суспільства.

Надбудова – це сукупність суспільних ідей, установ і відносин, що виникають на основі даного економічного базису.

1. Поняття світогляду та його виду

2. Суть та виникнення філософської науки

3. Основне питання філософії та дві його сторони

4. Функції філософії та їх зміст

5. Загальна характеристика розвитку філософії античності

6. Розвиток філософської думки в Стародавній Індії

7. Особливості розвитку філософського мислення у Стародавньому Китаї

8. Розвиток філософії в елліністично-римський період

9. Загальна характеристика філософії в епоху Середньовіччя

10. Філософські погляди Августина Блаженного

11. Розвиток неоплатонізму в поглядах Іоанна Еріугена

12. Теологічна філософія Фоми Аквінського

13. Філософська думка епохи Відродження

14. Особливості філософії Нового часу

15. Характеристика філософії 17 ст в Західній Європі

16. Характеристика епохи Просвітництва в Західній Європі

17. Просвітницькі погляди Ж. Ж. Руссо

18. Німецька класична філософія , як ціле соціальне утворення

19. Філософські погляди Еммануїла Канта

20. Розвиток ідеалістичних уявлень в поглядах Йоганна Фіхте

21. Створення системи об’єктивного ідеалізму Г. Гегелем

22. Філософські погляди Фейєрбаха

23. Розвиток філософії у Стародавніх словян

24. Філософська думка епохи українського Відродження

25. Розвиток філософії в Києво-Могилянській академії

26. Філософські погляди Г. С. Сковороди

27. Домарксиське розуміння суті матерії

28. Сучасне розуміння суті матерії

29. Рух та його основні форми існування

30. Простір та час як форми існування матерії

31. Матеріальна єдність світу

32. Свідомість як функція людського мозку

33. Свідомість як найвища форма відображення об’єктивної реальності

34. Еволюція форм відображення

35. Свідомість та мова їх походження та взаємозв’язок

36. Суть та виникнення діалектики

37. Еволюція форм діалектики

38. Категорії діалектики

39. Одиничне , особливе та загальне

40. Причини та наслідок як категорії діалектики

41. Можливість та необхідність як категорії діалектики

42. Характеристика категорії діалектики – « зміст та форма»

43. Поняття розвитку та принципи історизму

44. Закон переходу кількісних змін в якісні

45. Закон єдності та боротьба протилежностей

46. Закон діалектичного заперечення

47. Поняття матеріального та духовного життя суспільства

48. Поняття суспільно-економічної формації

49. Базис та надбудова суспільства

50. Діалектика розвитку продуктивних сил та виробничих відносин

51. Характеристика індивідуальної та суспільної свідомості

52. Характеристика політичної свідомості

53. Правова свідомість як різновид суспільної свідомості

54. Релігія як форма суспільної свідомості

55. Мистецтво як форма суспільної свідомості

56. Мораль як різновид суспільної свідомості

57. Філософія в Стародавній Греції

58. Індивідуальність та особистість

59. Індивід як суспільне явище

60. Різноманітність можливосте як ознака індивідуальності

61. Поняття особистості

65