Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
655.docx
Скачиваний:
113
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
369.49 Кб
Скачать

Перелік питань до державного екзамену по дисципліні

«Менеджмент організацій»

  1. Типологія системного підходу в управлінні організацією (механістична і гуманістична моделі).

  2. Сутність основних парадигм менеджменту.

  3. Типова структура організації, яка діє в умовах ринку.

  4. Суть, зміст і цілі маркетингової діяльності підприємства.

  5. Принципи і функції маркетингової діяльності.

  6. Маркетинг як специфічна функція управління. Місце маркетингу в загальній системі управління організацією.

  7. Сутність маркетингової концепції управління організацією.

  8. Маркетингова програма з продукту.

  9. Суть і мета механізму фінансового менеджменту.

  10. “Фінансиаризація” як основна ознака сучасного глобалізованого бізнесу. Сутність і значення.

  11. Принципи фінансового менеджменту.

  12. Основні завдання та об’єкти фінансового менеджменту.

  13. Система фінансових індикаторів.

  14. Життєвий цикл організації та основні його етапи.

  15. Теорії виживання систем.

  16. Конкурентоспроможність організації та фактори, що впливають на її формування.

  17. Теорії виживання систем. Сутність теорії «біологічного підходу».

  18. Теорії виживання систем. Сутність теорії виживання в умовах структурних зрушень.

  19. Формування управлінської команди за принципом комплементарності.

  20. Синергія і емерджентність в організаціях.

1. Типологія системного підходу в управлінні організацією (механістична і гуманістична моделі)

Системний підхід варто сприймати як зведення більшої частини складних завдань до одержання проектного результату, що може бути використане для підвищення якості вирішення одного чи кількох основних завдань. Він дозволяє зосередити увагу на найбільш істотних аспектах проблеми.

Різні підходи до моделювання й оцінки ефективності управління підприємством визначають і різні моделі підприємства. "Механістична" модель розглядає підприємство як механізм, який являє собою комбінацію основних виробничих факторів, засобів виробництва, робочої сили, сировини і матеріалів, як машину для реалізації цілей її творців. Теоретичною базою цього підходу э положення школи наукового управління (Ф.Тейлор, М.Вебер). Велике значення при цьому надається аналізу техніко-економічних зв’язків і залежності від різних факторів.

"Гуманістична" модель представляє підприємство як колектив людей, які виконують спільну роботу на принципах розподілу і кооперації праці, при цьому найважливішим фактором продуктивності є людина як соціальний діяч. Елементами моделі є такі складові, як увага до працюючих, їх мотивація, комунікації, участь у прийнятті рішень. Завдання керівників полягає в регулюванні відносин між працівниками, координації процесів виконання конкретних завдань і виробничих планів щляхом особистого і безпосереднього впливу на співробітників.

Ці два підходи, незважаючи на принципові відмінності, мають одну спільну рису – передбачається, що цілі організації однозначно визначені і приймаються всіма учасниками управлінської діяльності.

2.Сутність основних парадигм менеджменту

Ключовими моментами сучасної системи поглядів на менеджмент (її нерідко називають новою управлінською парадигмою) є наступні принципові положення.

Відмова від управлінського раціоналізму класнчннх шкіл менеджменту, що виражається в переконанні, що успіх організації визначається насамперед раціональною організацією виробництва продукції, зниженням витрат, розвитком спеціалізації, тобто впливом управління на внутрішні фактори виробництва. Замість цього на перше місце висувається проблема гнучкості й адаптив- ності (пристосування) до постійних змін зовнішнього середовища. Остання характеризується як сукупність змінних, котрі перебувають за межами підприємства і не є сферою безпосереднього впливу з боку його менеджменту. Це, насамперед, усі ті організації, а також люди, що зв'язані з даним підприємством у силу виконуваних ними цілей і завдань: постачальники, споживачі, акціонери, кредитори, конкуренти, професійні союзи, торгові організації, суспільства споживачів, урядові органи та ін. Крім того, існує ніби другий ряд перемінних зовнішнього середовища - соціальні фактори й умови, що, не роблячи прямого впливу на оперативну діяльність організації, визначають стратегічно важливі рішення, прийняті її менеджментом. Найважливіша роль тут належить економічним, політичним, правовим, соціально-культурним, технологічним, екологічним, фізико-географічним факторам і змінним рганізації

Значення факторів зовнішнього середовища різко підвищується у зв'язку зі зростанням складності всієї системи суспільних відносин (соціальних, економічних, політичних тощо), що складають середовище менеджменту. Саме зовнішнє оточення диктує стратегію і тактику організацій.

Використання в управлінні теорії систем, полегшило задачу розгляду організації в єдності її складових частин, що нерозривно зв'язані з зовнішнім світом.

Загальна характеристика факторів зовнішнього середовища

1 Об’єктивний чинник виникнення впливу: умови виникають незалежно від діяльності підприємства і впливають на нього

2 Взаємозалежність факторів: сила, з якою змінність одного фактора впливає на інші фактори

3 Складність і кількість та різноманіття факторів, що суттєво впливають на підприємство

4 Динамічність: відносна швидкість змінності середовища

5 Невизначеність: відносна кількість інформації про середовище та ступінь її ймовірності

Внутрішнє середовище кожної організації формується під впливом змінних, що роблять безпосередній вплив на процес перетворень (виробництва продукції, послуг). Це структура підприємства, його культура і ресурси, у складі яких величезна роль приділяється людям, їхнім знанням, здібностям і мистецтву взаємодії. Незважаючи на те, що ці фактори діють у межах організацій, вони також не завжди знаходяться під прямим контролем менеджменту, тому що організації у своїй діяльності залежать від енергії, інформації й інших ресурсів, що надходять ззовні.

Використання ситуаційного підходу до управління, відповідно до якого вся організація всередині підприємства є не що інше як відповідь на різні за своєю природою впливи ззовні. Його центральний момент - ситуація, тобто конкретний набір обставин, що впливають на роботу організації в даний період часу. Звідси випливає визнання важливості специфічних прийомів, за допомогою яких виділяються фактори, впливаючи на які можна ефективно досягти мети.

Визнання соціальної відповідальності менеджменту як перед суспільством у цілому, так і перед окремими людьми, що працюють в організації. Нова роль людини як ключового ресурсу зажадала від менеджерів зусиль в створенні умов для реалізації закладених у ньому потенцій до саморозвитку.

Нова парадигма зажадала перегляду принципів управління, тому що старі перестають "працювати" в умовах підприємницьких структур. У 90-і роки в принципах головна увага звертається на людський або соціальний аспект управління: менеджмент спрямований на людину, на те, щоб робити людей здатними до спільних дій, робити їхні зусилля більш ефективними; менеджмент невіддільний від культури, заснований на чесності і довірі до людей; менеджмент формує комунікації між людьми і визначає індивідуальний внесок кожного працюючого в загальний результат; етика в бізнесі є золотим правилом менеджменту.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]