3.3. Сабарівське водосховище та ставки Вінницького району

Сабарів – це село поблизу м. Вінниця. Село розташоване на річці Південний Буг. В безпосередній близькості від села на річці в XX столітті збудували Сабарівську ГЕС, тим самим і піднявся рівень води в р.Південний Буг. На території Сабаріаської ГЕС також розташоване водосховище, яке дає змогу накопичувати та зберігати досить велику кількість води яка використовується містом Вінниця, найближчими селами та підприємствами. Гребля, що знаходиться там, була створена штучним шляхом. Тому за допомогою штучної греблі створюється різниця рівнів води перед греблею і за нею [1].

Водний простір попереду греблі називається верхнім б'єфом, а за греблею – нижнім б'єфом. Різниця рівнів б'єфів є напором установки. Чим вище гребля, тим більше напір.

Повний об'єм водосховища відповідає оцінці нормального напірного рівня (НПР) і дорівнює сумі корисного і мертвого об'ємів. Підпірний рівень вище нормального, що тимчасово допускається у верхньому б'єфі в надзвичайних умовах експлуатації гідротехнічних споруджень, називають форсованим підпірним рівнем (ФПР). Він обмежує зверху об'єм води, шо знаходиться у водосховищі вище НПР, що називають форсованим об'ємом ФПР.

Саме Сабарівська ГЕС за допомогою водосховища та водних потоків у ньому створює досить значну кількість електроенергії, цією електроенергією забезпечується с. Сабарів. (Рис. 3.3.)

Рис. 3.3. Супутникова карта «Сабарівського водосховища»

Став – штучна водойма для зберігання води з метою водопостачання, зрошення, розведення риби (ставкове рибне господарство) і водоплавної птиці, а також для санітарних і спортивних потреб. Стави викопують або створюють, будуючи на невеличких річках і в природних улоговинах греблі. Відповідно до 1 статті Водного кодексу України ставком вважається штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн м³. Ставки наповнюються водою за рахунок поверхневого і підземного стоку. Ставки розміщені нерівномірно, найбільше їх на Східному Поділлі (зокрема у Вінницькій області) і на Придніпровській височині [5].

Слід зазначити, що більшість ставків внаслідок тривалої експлуатації перебуває у занедбаному стані. Ставки замулені, заросли водною рослинністю. Внаслідок цього різко зменшився їх об'єм та плоша водного дзеркала. Ступінь використання таких ставків дуже низький, що призводить до значних втрат води. Стан більшості ставків вкрай незадовільний. Збудовані вони в основному силами господарств на низькому інженерному рівні за спрощеною проектною документацією, а частіше без неї. Греблі земляні, з не закріпленими укосами, багато з них розмиті. Водоскидні споруди за технічним станом і капітальністю, як правило, не відповідають сучасним вимогам, що перешкоджає регулюванню та раціональному використанню стоку. Однак при всій очевидності позитивного впливу штучних водойм на результати господарської діяльності їх створення порушує природний режим водогонів і без вжиття відповідних компенсаційних заходів може призвести до небажаних наслідків. Щоб запобігти цим невтішним наслідкам, побудувавши ставок, необхідно насамперед дбати про його благоустрій, регулярно чистити, ремонтувати гідротехнічні споруди, будувати греблі з донними водовипусками, створювати водоохоронні зони, регламентовані вимогами збереження малих річок (Рис. 3.2) [5].

Рис. (3.2) Супутникова карта « Вишенського озера »

Умовні позначення :

М: 500 м

Морфометричні параметри ставка :

1. Довжина ставка (L)

2. Найбільша ширина ставка (B_max)

6. Довжина берегової лінії ставка (I)

3. Площа ставка (S_ст.)

4. Середня ширина ставка (B_сер=S/L)

5. Об’єм ставка (V_ст.)

1. Використовуючи схему (карту) та лінійку визначити довжину ставка, враховуйте масштаб: А=АВ (км)

2. Використовуючи карту за допомогою лінійки визначити найбільшу ширину ставка, враховуючи масштаб: B_max = СД (км)

3. Обчислити площу ставка, для цього:

• визначити загальну кількість повних квадратів всередині берегової лінії ставка, визначити їх площу, вважаючи, що сторона квадрату, враховуючи масштаб x км, тоді загальна площа знайдених квадратів буде: S₁ = n * x² (км²)

Чим більша кількість неповних квадратів, тим менше відхилення від реальної площі, потрібно враховувати всі без винятку неповні квадрати. Враховуючи кількість повних та неповних квадратів площа ставка становитиме: S_ст. = S₁ + S₂ (км²)

4. Обчислюємо середню ширину ставка за формулою: B_сер = S_ст/А. Використовуючи перший метод, визначити площі всередині нанесених ізоліній (S₁ та S₁).

5. Знаходимо площу ставка, для цього:

• проводимо обчислення об’єму води між поверхнею ставка і першою ізолінією за наступною формулою: V₁ = (S₁ + S₂) h₁/2 (м³)

• об’єм води між першою і другою ізолінією визначаємо за наступною формулою: V₂ = (S₂ + S₃) h₂/2 (м³)

• об’єм води між другою ізолінією і точкою максимальної глибини за формулою: V₃ = S_3* h₃/3 (м³). Зверніть увагу, на значення h₁, h₂ та h₃

• знаходимо загальний об’єм ставка за наступним виразом: V_ст = V₁ + V₂ + V3 (м³)

6. Обчислити довжину берегової лінії ставка, для цього:

• калібруємо курвіметр, повіряючи його на прямій лінії заданої довжини в 10 см

• за допомогою курвіметра вимірюємо довжину берегової лінії на схемі, не менше 3-х разів: a₁, а₂, а₃ …. a_n (см)

Знаходимо середнє арифметичне значення: a = Σ a_n /n (см)

• враховуючи масштаб (М) 1: 10 000, знаходимо довжину берегової лінії ставка переводимо отримані результати у розмірність в кілометрах: I = a М /10 000 (см)

7. Визначaємо ступінь порізаності берегової лінії :

• для цього, використовуючи значення площі ставка (S_ст. ), та зведену до круга площу ставка: S_ст. = πR²

• визначаємо довжину умовної берегової лінії I₁ = 2 πR [3].

ВИСНОВКИ

Якість води у поверхневих водоймах області за останні роки за основними показниками поліпшилися. Цьому сприяло зменшення обсягів скидання забруднених вод зі збільшенням об'ємів скидання нормативно очищених. У цілому вода поверхневих водойм Вінниччини за більшістю хімічних показників є безпечною.

У річці Південний Буг спостерігалися незначні перевищення вмісту органічних речовин. Згідно з даними радіологічного контролю радіаційна обстановка поверхневих вод басейну річки Південний Буг є благополучною.

Сучасний стан навколишнього природного середовища у Вінницькій області можна охарактеризувати як відносно стабільний. У порівнянні з іншими регіонами України Вінницька область не відзначається високим промисловим потенціалом, але екологічних проблем, які потребують термінового вирішення, є чимало. Під час проведення досліджень, ми поглиблено вивчили та закріпили знання про воду та водні об’єкти, їх характеристики та параметри. Вивчили та охарактеризували морфологічні та морфометричні параметри водних об’єктів. Оволоділи навичками спостереження, реєстрації та опису гідрологічних процесів та характеристик річок та водосховищ. З’ясували вплив антропогенних факторів на водні об’єкти Вінниччини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гавриков Ю.С. Водний фонд Вінницької області : довідник / Ю.С. Гавриков. – Вінниця : ВАТ «.Міська друкарня». – 2009. – 144 с.

2. Герасемчук З.В. Еколого - економічні основи водокористування в Україні : навч. посібник / З. В. Герасемчук. – Луцьк : ВАТ « Юнеско ». – 2010. - 364 с.

3. Кавун Е.М., Білик О.Ю., Мудрак Г.В., Алєксєєв О.О. Гідрологія : метод. Рекомендації / Кавун Е.М., Білик О.Ю., Мудрак Г.В., Алєксєєв О.О. – Вінниця : ВНАУ. – 2013. – 21с.

4. Лисогор С. М. Загальна гідрологія : підручник / С. М. Лисогор. - К.: « Ранок». - 2007. - 47-89 с.

5. Смірнова А. М. Еколого - географічна характеристика Вінницької області. : електронний ресурс / www.geograf.com.ua . – діючий сайт – доступ з екрана.

6. Тихоненко А. П. Об`єкт, предмет та склад гідрології. : електронний ресурс / www.textreferat.com.ua . – чинний сай – доступ з екрана.