2.14. Продуктовий розрахунок виробництва клею і желатину

Розрахунок сировини та готової продукції виконують на підставі встановлених норм виходів. Витрати кісток на 1 т клею складають 6,25 т. Допоміжні матеріали розраховують за проектними або виробничими нормами.

Необхідна кількість дробильних машин полірувальних, калібрувальних барабанів визначають за формулою:

N = M / Q x t x K,

де М – кількість сировини, переробленої за добу, т;

Q – продуктивність машини, т/год.;

t – кількість годин роботи машини за добу;

К – коефіцієнт, який для кісткодробильних машин складає 0,7-0,75; для полірувальних барабанів 0,8-0,85; для калібрувальних 0,9.

Для розрахунку необхідної кількості мацераційних чанів, зольників, миючих машин, варочних котлів, при виробництві желатину користуються формулою:

N = M x T / Q x a x V,

де М – добова кількість сировини, т;

Т – тривалість операції, доба;

Q – норма завантаження сировини на 1 м ємності, т;

а – коефіцієнт заповнення, рівний 0,9;

V – вибрана ємність, м.

Кількість бульйонів і желатину, отриманого з них, розраховують, виходячи із концентрації бульйону і виходу желатину (приймаються виробничі дані).

Вихід харчового желатину складає 80-85%, технічного 15-20% від загальної кількості. З кожного варочного чана беруть 4-5 бульйонів харчового желатину і 2-3 технічного.

Желатинізацію клею і желатину проводять в формах при охолодженні їх в бакові-желатинізаторі, на стрічці, а клею на столах.

Охолодження холодною водою або розсолом.

Необхідна кількість форм розраховується за формулою:

n = А х Т / Q x d x t,

де А – кількість упареного бульйону, який поступає на желатинізацію за добу, кг;

Q – робоча ємність форми, л;

d – густина бульйону при даній концентрації;

Т – тривалість желатинізації, год.; t = 24 год.

Продуктивність холодильної камери по переробці бульйону складає:

Qб = qб х nб х 24 / tб, кг за добу,

де qб – маса бульйону в одній желатинізованій формі;

nб – ємність холодильної камери, виражена в кількості форм;

tб – тривалість желатинізації, год.

Продуктивність желатизаційно – розподільного агрегату (стрічки), виражена в кількості переробленого бульйону (холодцю), визначають за формулою:

Qб = а х в х V x d, кг/год.,

де а – ширина поливу, см;

в – товщина поливу, см;

V – швидкість руху стрічки, м/хв.;

d – густина бульйонів, які поступають на желатинізацію.

Необхідна кількість вагонок розраховують по формулі:

n = А х Т / Q x t,

де А – кількість сухого желатину або клею, виробленого за добу;

Q – кількість клею або желатину, отриманого з однієї вагонетки;

Т – тривалість процесу сушки, год.;

t = 24 год.

2.15. Продуктовий розрахунок отримання та переробки жиру

Розрахунок сировини (жиру) та готової продукції виконують на підставі встановлених норм виходів та за формулою:

Таблиця 24

Вихід жиру

Вид тварини	Жива маса	Вихід жиру за зміну, кг		Примітка
		Жиру сирцю	Інші жири
ВРХ Свині Вівці

n = Q x K,

де Q – кількість тварин, голів;

К – вихід жиру, кг.

Дані заносяться в таблицю 24.

Для того щоб перетопити жир визначають необхідну кількість чанів та перетопочних котлів.

Довжина чана:

α = F / В,

де F – площа чана, м ;

В – ширина чана (приймається рівною 1,0-1,2).

Кількість перетопочних котлів розраховується за формулою:

N = Q x t / Т х Ψ,

де Q – кількість сировини, кг в зміну;

t – тривалість роботи котла, год.;

Т – тривалість зміни, год.;

t = t1 + t2 + t3 + t4,

де t1 – тривалість завантаження;

t2 – тривалість перетопки;

t3 – тривалість відстоювання;

t 4– тривалість вивантаження.

Відстійників повинно бути вдвоє більше, ніж котлів.

Кількість тари для топленого жиру розраховують за формулою:

х = (А / Е) – 1,

де А – кількість жиру, кг;

Е – ємність тари, кг;

1 – коефіцієнт запасу.