Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Методичні вказівки і завдання до КР.doc
Скачиваний:
12
Добавлен:
22.02.2015
Размер:
706.56 Кб
Скачать

Типові раціони для корів

Складові раціону

Удій на голову в год, кг

Тривалість годівлі

3000

3500

4000

4500

5000

5500

6000

Добова потреба

9,5

10,5

11.5

12,3

13,2

14,0

14,8

Перетравний протеїн, г

1020

1140

1270

1380

1490

1600

1700

Трав’яна різка, кг

-

-

0,5

0,5

1

4,5

5

210-215

Сено, кг

5

5

5

5

5

5

5

210-215

Сінаж, кг

6

6

6

6

6

6

6

-

Силос, кг

16

16

14

12

9

7

7

210-215

Коренеплоди, кг

4

6

8

10

12

14

16

210-215

Концентрати, кг

2

2,6

3,3

4,3

5,5

6,8

7,4

365

Зелені корма, кг (на літній період)

40

43

46

46

46

47

47

150-155

Таблиця 1.3

Коефіцієнти для визначення потреби в кормі для телят і молодняку

Вид корму

Коефіцієнти

телята і молодняк до

12-місячного віку

молодняк від 12 до

18 - місячного віку

Грубі

0,4

0,6

Соковиті

0,1

0,2

Концентрати

0,13

0,27

Зелені

0.35

0,54

3.1.3.1. Визначення об'єму складського приміщення

По кожному виду кормів об'єм складських приміщень визначається з умови:

(1.1)

де Q - розрахункова кількість корму, т;

р - щільність корму, т/м3 (додаток 5).

3.1.3.2. Визначення площі складського приміщення

Площа складських приміщень, визначається умовами:

або (1.2)

де h - висота насипання, м;

b - норма навантаження на 1 м2 складу, т/м2 (додаток 6).

3.1.3.3. Визначення кількості сховищ одного виду кормів

Сумарна довжина сховищ одного виду кормів рівна:

(1.3)

де а - ширина сховища (додаток 7).

Якщо довжина сховища менше 60 м, приймають одне сховище довжиною кратною 6, при великих значеннях довжин сховищ визначають їх кількість n.

(1.4)

де L - довжина одного сховища, м.

3.1.4. Визначення габаритних розмірів будівель

Визначивши структуру стада і вирішивши питання про технологію утримання тварин, необхідно вирішити в яких будівлях знаходитиметься основне стадо: моноблок або павільйонна забудова.

Габаритні розміри будівель слід визначати виходячи з існуючих розмірів будівельних конструкцій для тваринницьких ферм:

  • залізобетонні балки – 6 м;

  • залізобетонні балки для перекриттів - 3; 6; 7,5; 9; 12 і 18 м;

  • залізобетонні будівельні ферми - 18 м;

  • залізобетонні перекриття - 24 м;

  • зварна будівельна ферма - 21 м.

При компонуванні будівлі необхідно враховувати конструкцію і розміри основних технологічних елементів :

- стійло:

прив'язне утримання: довжина - 1,9...2,1 м; ширина - 1,0…2,0 м;

боксове утримання: довжина - 1,8...2,0 м; ширина - 1,0 м;

комбібоксове утримання: довжина - 1,6 м; ширина - 1,0 м;

- годівниці:

односторонні - 0.7…0,8 м;

двосторонні - 1,0…1,1 м;

  • гнойові проходи, шириною:

прив'язне утримання - 1,5…1,7 м

боксове утримання - подвійна ширина стійл;

  • кормові проходи, шириною:

при мобільній роздачі кормів - 2,4 м;

при малогабаритних роздавачах - 1,6 м.

У записці показати поперечний переріз двору, де показати довжину стійл, боксів, ширину гнойового і кормового проходів, годівниць.

3.1.5. Визначення площ вигульних, вигульно-кормових і переддоїльних майданчиків

Вигульні майданчики потрібні, якщо переходи тварин всередині двору менше 1 км за добу.

На вигульно-кормових дворах в умовах Північного заходу згодовують тільки грубі корми (сіно) з самогодівниць, в які сіно складується влітку при заготівлі, або додається періодично 1-2 рази за стійловий період.

Вигульні і вигульно-кормові майданчики при безприв’язному утриманні тварин повинні примикати до будівлі і повинні бути закриті від доступу пануючих вітрів. При прив'язному утриманні вигульні двори можуть бути сполучені із стійловим приміщенням і прогонами. Майданчик повинна бути розділена на сектори, і кожна група тварин повинна мати доступ у свій сектор. Розмір майданчика визначається з розрахунку:

- на одну корову:

- при частково твердому покритті - 15…20 м2;

- при суцільному твердому покритті - 8…10 м2

  • на одне теля - 5 м2;

  • на голову молодняку великої рогатої худоби - 10 м2;

  • на одну відгодівельну свиню - 0,8…1,2 м2;

  • на голову молодняку великої рогатої худоби на відгодівельному майданчику - 20 кв.м2.

Розмір переддоїльного майданчика (з суцільним твердим покриттям) вибирається з розрахунку 2…2,5 м2 на одне худобомісце доїльної установки.

3.1.6. Визначення площ під гноєсховище і підстилку

Добова витрата підстилкових матеріалів з розрахунку на одну голову худоби складає:

- при прив'язному утриманні:

на одну корову - 1,0...1,5 кг соломи, або 2...3 кг торфу;

на одне теля до 6 міс. - 1,0...1,5 кг соломи;

на одну голову молодняку великої рогатої худоби - 50% добової норми на корову;

- при утримуванні на глибокій підстилці:

- на одну корову - 4…6 кг соломи плюс торф'яна подушка заввишки 10...15 см за усією площею корівника.

Приблизний вихід гною на фермі визначається з урахуванням добового виходу з розрахунку:

- корови – 35...55 кг;

- нетелі - 20...25 кг;

- молодняк великої рогатої худоби - 27 кг;

- телята – 5…10 кг;

- свині (на відгодівлі) - 6 кг

Менші показники для великої рогатої худоби приймаються при прив'язному утриманні, великі - при безприв’язному. При пасовищному утриманні великої рогатої худоби вихід гною з розрахунку на одну тварину прийняти в два рази менше, ніж в стійловий період (якщо тварини вночі знаходяться в стійловому приміщенні).

Щільність гною прийняти в межах 1,2…1,8 т/м3.

Норму навантаження гною на елемент площі сховища прийняти 1,5 т/м2.

Площа сховища під підстилку і площу гнойового майданчика визначається по формулах:

(1.5)

де Прп, Прн - відповідно річна потреба в підстилці, річний вихід гною;

b - норма вантаження соломи в скиртах, b = 0,6 т/м2;

hн - висота укладання гною, hн = 1,5 - 3,5 м;

р - насипна маса гною, т/м3:

- підстилковий - 0,7…0,8 т/м3;

- безпідстилоковий - 0,9…1,0 т/м3.

3.1.7. Розрахунок площі земельної ділянки

Орієнтовну площу земельної ділянки для ферми або комплексу слід визначати, виходячи з норм земельної площі:

- на одну корову

100 м2;

- на одну свиноматку

280 м;2

- на одну відгодівельну свиню

30 м2;

- на одну вівцю

20 м2;

- кури несучки: підлогове утримання

20 м2;

- кліткове утримання

10 м2;

- бройлери: підлогове утримання

20 м2;

- кліткове утримання

10 м2.

3.1.8. Будівлі і споруди, що наносяться на генплан

Виробничі:

  • корівник;

  • телятники (телята від 20 днів до 2-х місяців) ;

  • пологове відділення з профілакторієм для телят до 20-денного віку;

- будівля для молодняку (від 6 місяців і старше) ;

  • пункт штучного запліднення (блокується з доїльним залом, або з корівником);

  • молочна або молочно-доїльний зал;

  • будівля ветеринарного призначення (ізолятор, санітарна бійня);

  • вигульно-кормові двори;

  • кормоцех.

Наявність виробничих будівель визначається спеціалізацією ферми.

Інженерні споруди:

  • водопровід;

  • каналізація;

  • лінія електропостачання.

Складські приміщення:

  • силосні траншеї;

  • навіси під грубі корми, майданчики під підстилку;

  • склад для концентратів (блокується з кормоцехом);

  • склад під коренеплоди;

  • навіс для зберігання техніки;

- гноєсховище (за об'ємом - не менше двомісячного виходу гною).

Крите гноєсховище примикає до двору, або поруч на території ферми, майданчик для зберігання гною виноситься за межі ферми.

Дороги, дезбарьери.

Ветсанпропускник, адміністративні і побутові приміщення.

Майданчик для відвантаження тварин (для відгодівельних ферм).

Санітарно-захисна зона.

При виборі розмірів допоміжних споруд рекомендується використовувати дані, приведені в додатку 11.

На генплані ферми рекомендується наступний перелік будівель і споруд:

  • будівлі для утримання тварин;

  • гноєсховище (майданчик);

  • гараж;

  • комора;

  • навіс;

  • бокс для трактора;

  • господарський сарай;

  • погріб;

  • баня;

  • дезбарьер;

  • пожежний резервуар та ін.

Площі виробничих приміщень визначають розрахунковим методом, методом розрахункових коефіцієнтів, або методом моделювання.

Метод розрахункових коефіцієнтів полягає у визначенні виробничої площі будівлі, що складається з S1, S2, S3 і так далі:

(1.6)

де Si - площа, займана машинами і обладнанням;

k - коефіцієнт, що характеризує щільність заповнення площі будівель:

k = 0,3...0,4 - для кормоцехів;

k = 0,2…0,3 - для молочних;

k = 0,4…0,5 - для забійних пунктів.

3.1.9. Розрахунок штучних водоймищ

За відсутності природних водоймищ на ділянці ферми слід розрахувати об'єм і кількість штучних водоймищ:

(1.7)

де U - об'єм водоймищ, м3;

а - секундна витрата води при гасінні пожежі:

при важкоспалимих будівлях a = 5…10 л/с;

за наявності будівель, що згорають, а = 30 л/с;

b - час гасіння пожежі, b = 3 год.;

z - кількість вогнищ пожежі:

ферма на 100 голів і менше z = 1.

ферма на більшу кількість голів z = 2.

(1.8)

де п - кількість водоймищ, штук;

U - розрахунковий об'єм водоймищ, м3;

50 - об'єм стандартного водоймища, м3.

Водоймища – бетонні, або металеві з місткостями діаметром 6 м. Радіус дії водоймища - 50 м. На середніх і великих фермах встановлюється не менше двох водоймищ.

3.1.10. Проектування генплану

Генеральний план виконується на міліметрівці формату А3. У верхньому правому кутку побудувати розу вітрів. Нанести усі виробничі і допоміжні споруди з урахуванням протипожежних і санітарних розривів (таблиця 1.4, 1.5).

Таблиця 1.4