- •Машини і механізми виробничих
- •1 Тематика курсових робіт
- •2 Основні вимоги по оформленню
- •3 Методика виконання курсової роботи
- •Структура поголів'я стада
- •Типові раціони для корів
- •Коефіцієнти для визначення потреби в кормі для телят і молодняку
- •Розриви між тваринницькими будівлями. Протипожежні (п.Р.).
- •Санітарні
- •Машини для кормоприготування і роздавання
- •Гноєзбиральні машини
- •1. Основна література:
- •2. Додаткова література:
- •Розрахунково - пояснювальна записка
- •Юрій Іванович Журенко
- •Сергій Григорович Похвалюк
- •Віталій Миколайович Яропуд
- •Машини і механізми виробничих процесів у тваринництві
Типові раціони для корів
Складові раціону |
Удій на голову в год, кг |
Тривалість годівлі | ||||||
3000 |
3500 |
4000 |
4500 |
5000 |
5500 |
6000 | ||
Добова потреба |
9,5 |
10,5 |
11.5 |
12,3 |
13,2 |
14,0 |
14,8 |
|
Перетравний протеїн, г |
1020 |
1140 |
1270 |
1380 |
1490 |
1600 |
1700 |
|
Трав’яна різка, кг |
- |
- |
0,5 |
0,5 |
1 |
4,5 |
5 |
210-215 |
Сено, кг |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
5 |
210-215 |
Сінаж, кг |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
6 |
- |
Силос, кг |
16 |
16 |
14 |
12 |
9 |
7 |
7 |
210-215 |
Коренеплоди, кг |
4 |
6 |
8 |
10 |
12 |
14 |
16 |
210-215 |
Концентрати, кг |
2 |
2,6 |
3,3 |
4,3 |
5,5 |
6,8 |
7,4 |
365 |
Зелені корма, кг (на літній період) |
40 |
43 |
46 |
46 |
46 |
47 |
47 |
150-155 |
Таблиця 1.3
Коефіцієнти для визначення потреби в кормі для телят і молодняку
Вид корму |
Коефіцієнти | |
телята і молодняк до 12-місячного віку |
молодняк від 12 до 18 - місячного віку | |
Грубі |
0,4 |
0,6 |
Соковиті |
0,1 |
0,2 |
Концентрати |
0,13 |
0,27 |
Зелені |
0.35 |
0,54 |
3.1.3.1. Визначення об'єму складського приміщення
По кожному виду кормів об'єм складських приміщень визначається з умови:
(1.1)
де Q - розрахункова кількість корму, т;
р - щільність корму, т/м3 (додаток 5).
3.1.3.2. Визначення площі складського приміщення
Площа складських приміщень, визначається умовами:
або (1.2)
де h - висота насипання, м;
b - норма навантаження на 1 м2 складу, т/м2 (додаток 6).
3.1.3.3. Визначення кількості сховищ одного виду кормів
Сумарна довжина сховищ одного виду кормів рівна:
(1.3)
де а - ширина сховища (додаток 7).
Якщо довжина сховища менше 60 м, приймають одне сховище довжиною кратною 6, при великих значеннях довжин сховищ визначають їх кількість n.
(1.4)
де L - довжина одного сховища, м.
3.1.4. Визначення габаритних розмірів будівель
Визначивши структуру стада і вирішивши питання про технологію утримання тварин, необхідно вирішити в яких будівлях знаходитиметься основне стадо: моноблок або павільйонна забудова.
Габаритні розміри будівель слід визначати виходячи з існуючих розмірів будівельних конструкцій для тваринницьких ферм:
залізобетонні балки – 6 м;
залізобетонні балки для перекриттів - 3; 6; 7,5; 9; 12 і 18 м;
залізобетонні будівельні ферми - 18 м;
залізобетонні перекриття - 24 м;
зварна будівельна ферма - 21 м.
При компонуванні будівлі необхідно враховувати конструкцію і розміри основних технологічних елементів :
- стійло:
прив'язне утримання: довжина - 1,9...2,1 м; ширина - 1,0…2,0 м;
боксове утримання: довжина - 1,8...2,0 м; ширина - 1,0 м;
комбібоксове утримання: довжина - 1,6 м; ширина - 1,0 м;
- годівниці:
односторонні - 0.7…0,8 м;
двосторонні - 1,0…1,1 м;
гнойові проходи, шириною:
прив'язне утримання - 1,5…1,7 м
боксове утримання - подвійна ширина стійл;
кормові проходи, шириною:
при мобільній роздачі кормів - 2,4 м;
при малогабаритних роздавачах - 1,6 м.
У записці показати поперечний переріз двору, де показати довжину стійл, боксів, ширину гнойового і кормового проходів, годівниць.
3.1.5. Визначення площ вигульних, вигульно-кормових і переддоїльних майданчиків
Вигульні майданчики потрібні, якщо переходи тварин всередині двору менше 1 км за добу.
На вигульно-кормових дворах в умовах Північного заходу згодовують тільки грубі корми (сіно) з самогодівниць, в які сіно складується влітку при заготівлі, або додається періодично 1-2 рази за стійловий період.
Вигульні і вигульно-кормові майданчики при безприв’язному утриманні тварин повинні примикати до будівлі і повинні бути закриті від доступу пануючих вітрів. При прив'язному утриманні вигульні двори можуть бути сполучені із стійловим приміщенням і прогонами. Майданчик повинна бути розділена на сектори, і кожна група тварин повинна мати доступ у свій сектор. Розмір майданчика визначається з розрахунку:
- на одну корову:
- при частково твердому покритті - 15…20 м2;
- при суцільному твердому покритті - 8…10 м2
на одне теля - 5 м2;
на голову молодняку великої рогатої худоби - 10 м2;
на одну відгодівельну свиню - 0,8…1,2 м2;
на голову молодняку великої рогатої худоби на відгодівельному майданчику - 20 кв.м2.
Розмір переддоїльного майданчика (з суцільним твердим покриттям) вибирається з розрахунку 2…2,5 м2 на одне худобомісце доїльної установки.
3.1.6. Визначення площ під гноєсховище і підстилку
Добова витрата підстилкових матеріалів з розрахунку на одну голову худоби складає:
- при прив'язному утриманні:
на одну корову - 1,0...1,5 кг соломи, або 2...3 кг торфу;
на одне теля до 6 міс. - 1,0...1,5 кг соломи;
на одну голову молодняку великої рогатої худоби - 50% добової норми на корову;
- при утримуванні на глибокій підстилці:
- на одну корову - 4…6 кг соломи плюс торф'яна подушка заввишки 10...15 см за усією площею корівника.
Приблизний вихід гною на фермі визначається з урахуванням добового виходу з розрахунку:
- корови – 35...55 кг;
- нетелі - 20...25 кг;
- молодняк великої рогатої худоби - 27 кг;
- телята – 5…10 кг;
- свині (на відгодівлі) - 6 кг
Менші показники для великої рогатої худоби приймаються при прив'язному утриманні, великі - при безприв’язному. При пасовищному утриманні великої рогатої худоби вихід гною з розрахунку на одну тварину прийняти в два рази менше, ніж в стійловий період (якщо тварини вночі знаходяться в стійловому приміщенні).
Щільність гною прийняти в межах 1,2…1,8 т/м3.
Норму навантаження гною на елемент площі сховища прийняти 1,5 т/м2.
Площа сховища під підстилку і площу гнойового майданчика визначається по формулах:
(1.5)
де Прп, Прн - відповідно річна потреба в підстилці, річний вихід гною;
b - норма вантаження соломи в скиртах, b = 0,6 т/м2;
hн - висота укладання гною, hн = 1,5 - 3,5 м;
р - насипна маса гною, т/м3:
- підстилковий - 0,7…0,8 т/м3;
- безпідстилоковий - 0,9…1,0 т/м3.
3.1.7. Розрахунок площі земельної ділянки
Орієнтовну площу земельної ділянки для ферми або комплексу слід визначати, виходячи з норм земельної площі:
-
- на одну корову
100 м2;
- на одну свиноматку
280 м;2
- на одну відгодівельну свиню
30 м2;
- на одну вівцю
20 м2;
- кури несучки: підлогове утримання
20 м2;
- кліткове утримання
10 м2;
- бройлери: підлогове утримання
20 м2;
- кліткове утримання
10 м2.
3.1.8. Будівлі і споруди, що наносяться на генплан
Виробничі:
корівник;
телятники (телята від 20 днів до 2-х місяців) ;
пологове відділення з профілакторієм для телят до 20-денного віку;
- будівля для молодняку (від 6 місяців і старше) ;
пункт штучного запліднення (блокується з доїльним залом, або з корівником);
молочна або молочно-доїльний зал;
будівля ветеринарного призначення (ізолятор, санітарна бійня);
вигульно-кормові двори;
кормоцех.
Наявність виробничих будівель визначається спеціалізацією ферми.
Інженерні споруди:
водопровід;
каналізація;
лінія електропостачання.
Складські приміщення:
силосні траншеї;
навіси під грубі корми, майданчики під підстилку;
склад для концентратів (блокується з кормоцехом);
склад під коренеплоди;
навіс для зберігання техніки;
- гноєсховище (за об'ємом - не менше двомісячного виходу гною).
Крите гноєсховище примикає до двору, або поруч на території ферми, майданчик для зберігання гною виноситься за межі ферми.
Дороги, дезбарьери.
Ветсанпропускник, адміністративні і побутові приміщення.
Майданчик для відвантаження тварин (для відгодівельних ферм).
Санітарно-захисна зона.
При виборі розмірів допоміжних споруд рекомендується використовувати дані, приведені в додатку 11.
На генплані ферми рекомендується наступний перелік будівель і споруд:
будівлі для утримання тварин;
гноєсховище (майданчик);
гараж;
комора;
навіс;
бокс для трактора;
господарський сарай;
погріб;
баня;
дезбарьер;
пожежний резервуар та ін.
Площі виробничих приміщень визначають розрахунковим методом, методом розрахункових коефіцієнтів, або методом моделювання.
Метод розрахункових коефіцієнтів полягає у визначенні виробничої площі будівлі, що складається з S1, S2, S3 і так далі:
(1.6)
де Si - площа, займана машинами і обладнанням;
k - коефіцієнт, що характеризує щільність заповнення площі будівель:
k = 0,3...0,4 - для кормоцехів;
k = 0,2…0,3 - для молочних;
k = 0,4…0,5 - для забійних пунктів.
3.1.9. Розрахунок штучних водоймищ
За відсутності природних водоймищ на ділянці ферми слід розрахувати об'єм і кількість штучних водоймищ:
(1.7)
де U - об'єм водоймищ, м3;
а - секундна витрата води при гасінні пожежі:
при важкоспалимих будівлях a = 5…10 л/с;
за наявності будівель, що згорають, а = 30 л/с;
b - час гасіння пожежі, b = 3 год.;
z - кількість вогнищ пожежі:
ферма на 100 голів і менше z = 1.
ферма на більшу кількість голів z = 2.
(1.8)
де п - кількість водоймищ, штук;
U - розрахунковий об'єм водоймищ, м3;
50 - об'єм стандартного водоймища, м3.
Водоймища – бетонні, або металеві з місткостями діаметром 6 м. Радіус дії водоймища - 50 м. На середніх і великих фермах встановлюється не менше двох водоймищ.
3.1.10. Проектування генплану
Генеральний план виконується на міліметрівці формату А3. У верхньому правому кутку побудувати розу вітрів. Нанести усі виробничі і допоміжні споруди з урахуванням протипожежних і санітарних розривів (таблиця 1.4, 1.5).
Таблиця 1.4