Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

DPA_2011_mat-9-rozvyazannya-vsx-zavdan

.pdf
Скачиваний:
45
Добавлен:
15.02.2015
Размер:
2.63 Mб
Скачать

40    ВАРІАНТ 13

2.4.У прямокутному трикутнику ABC ( C =90°) tgB = CBAC = 125 . Нехай коефіцієнт пропорційності дорівнює k. Тоді AC =5k, CB =12k. За теоремою Піфагора AC2 +BC2 = AB2.

 

2

 

 

 

(5k)2 +(12k)2 =262 , 169k2 =262 , k2 =

26

, k =

26

=2. Тоді менший катет AC =5 2 =10 см.

2

13

 

13

 

 

Відповідь. 10 см.

Частина третя

3.1.Нехай початкова маса сплаву дорівнює x г, тоді маса срібла в ньому становить (x−20) г. Після

додавання до сплаву 5 г срібла і 10 г золота його маса стала дорівнювати (x+15) г, а маса

срібла в ньому — (x−15) г. Початковий сплав містить

100(x−20)

% срібла, а отриманий —

x

 

 

 

100(x+15)

%. Враховуючи, що в отриманому сплаві срібла на 5  % більше, ніж у початковому,

 

 

 

x−15

 

 

 

складаємо рівняння:

100( x−20)

100(x+15)

+5 =0.

x

x−15

 

 

 

 

 

 

ОДЗ: x ≠0, x ≠15.

 

 

 

100(x−20)(x−15) −100x(x+15) +5x(x−15)

=0.

x(x−15)

 

x2 −415x+6000 =0, x1 =3 — не задовольняє умову задачі, x2 =80. Тоді в початковому сплаві 80−20 =60 г срібла.

Відповідь. 60 г.

3.2.Кількість двоцифрових натуральних чисел від 10 до 99 дорівнює 90, тобто загальна кількість

подій m  =  90. Двоцифрові числа, кратні 4, утворюють арифметичну прогресію, у якої a1 =12, d =4. Знайдемо кількість членів цієї прогресії. 12+4(n−1) =96, n =22.

Отже, кількість сприятливих подій n =22. P = mn = 2290 = 1145 .

Відповідь. 1145 .

3.3. OD AB, AD =6 см, BD =4

см.

 

AB = AD+BD =6+4 =10

см. За

властивістю дотич-

них, проведених з однієї точки до кола,

AK = AD, BN = BD,

CK =CN =x.

 

 

(x+6)2 +(x+4)2 =100, x2 +10x−24 =0, x1 = −12 —

не задовольняє умову задачі, x2 =2.

Отже, CK =CN =2, AC =2+6 =8 см, CB =2+4 =6 см.

P = AC+CB+ AB =8+6+10 =24 см.

Відповідь. 24 см.

A

 

 

D

K

O

 

 

 

C

N

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВАРІАНТ 13   

41

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина четверта

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.1.М Знайдемо значення змінної, при яких вирази, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

містяться під знаком модуля, дорівнюють нулю:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+2 =0, x = −2; x−1=0, x =1; x−4 =0, x =4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначимо ці числа на числовій прямій і ви­

x + 2

 

+

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

значимо знаки підмодульних виразів на кожному із

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

здобутих проміжків.

 

 

 

 

 

 

–2

1

4

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’яжемо нерівність на кожному із про­

x – 1

 

+

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

міжків.

 

 

 

 

 

x – 4

 

+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1)

Якщо x

 

(−∞;−2 , то нерівність набуває вигля-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ду: −x−2−x+1+x−4 >3, −x >8, x < −8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ураховуючи проміжок, на якому розглядали

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нерівність, маємо: x < −8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2)

Якщо x

 

(−2;1 , то нерівність набуває вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+2−x+1+x−4 >3, x >4.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, на проміжку x

 

(−2;1 вихідна нерівність

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розв’язків не має.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3)

Якщо x

 

(1;4 , то нерівність набуває вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+2+x−1+x−4 >3, 3x >6, x >2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

З урахуванням розглядуваного проміжку ма­

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ємо: x

 

(2;4 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4)Якщо x (4;+∞), то нерівність набуває вигляду:

x+2+x−1−x+4 >3, x >4.

Отже, x >4.

Розв’язками вихідної нерівності є об’єднання всіх проміжків, тобто (−∞;−8) (2;+ ∞).

Відповідь. (−∞;−8) (2;+ ∞).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2.М Нехай у трикутнику

ABC: AB =c,

BC =a, AC =b,

 

 

C

 

 

CM =5 см, AN = 73

см, BP =2

13

см.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

За наслідком із теореми косинусів для медіа­

 

 

 

 

N

ни CM маємо: 2a2 +2b2 =c2 +100;

 

 

 

 

 

 

 

 

P

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для медіани AN: 2b2 +2c2 =a2 +292;

 

 

b

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

для медіани BP: 2a2 +2c2 =b2 +208.

 

A

 

c

M

 

B

 

 

 

 

 

 

2

+2b

2

=c

2

+100,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2a

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, маємо систему рівнянь: 2b2 +2c2 = a2 +292,

 

 

 

 

 

 

2a2

+2c2 =b2

+208.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Помножимо обидві частини першого рівняння системи на 5 і віднімемо від нього друге і третє рівняння, дістанемо:

10a2 +10b2 −2b2 −2c2 −2a2 −2c2 =5c2 a2 b2, 9a2 +9b2 =9c2 або a2 +b2 =c2 .

Отже,затеоремою,оберненоюдотеоремиПіфагора,маємо:трикутник ABC прямокутний.

42    ВАРІАНТ 14

Варіант 14

Частина перша

1.1.5−3 29 =5−3− 29 =2− 29 =179 .

Відповідь. Б).

1.2.Відповідь. В).

1.3. При x =3 y = −2 3+8 =2.

Відповідь. А).

1.4. 9a2 −6ab+b2 =(3a)2 −2 3a b+b2 =(3ab)2.

Відповідь. Г).

1.5.x−5 0, x −5.

Відповідь. Б).

1.6.Для того щоб знайти шлях, треба час помножити на швидкість: 0,5 106 3 108 =1,5 1014 (м/с).

Відповідь. В).

1.7.Загальна кількість подій дорівнює п’яти, а сприятлива подія одна. Оскільки ймовірність

події — це відношення кількості сприятливих подій до загальної кількості подій, то P = 15 .

Відповідь. Г).

1.8.Відповідь. Б).

1.9.Нехай бічні сторони трикутника дорівнюють x см. Тоді 2x+18 =58, x =20.

Відповідь. В).

1.10.Оскільки катет, прилеглий до кута α, дорівнює добутку гіпотенузи на cosα, то BC =8cosα.

Відповідь. Г).

1.11.Відповідь. В).

1.12.Кожний із внутрішніх кутів правильного многокутника дорівнює 180°  –  60°  =  120°. Тоді

180(n−2) =120, звідки n =6. n

Відповідь. Г).

Частина друга

2.1.

x−1

+

x+1

 

:

 

4x2 +4

=

(x−1)2 +(x+1)2

 

(x−1)2

=

2x2 +2

 

x−1

=

x−1

=

x−1

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x−1

x

2

−2x+1

(x+1)(x−1)

2(2x

2

+2)

x+1

2(2x

2

+2)

2(x+1)

2x+2

 

x+1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. 2xx+12 .

ВАРІАНТ 14    43

2.2.

x+8

<8,

 

 

 

 

−2(5+5x) >6

−3(1−x),

x <0,

x <0,

 

24

24−10−10x >6−3+3x,

−13x > −11,

Відповідь. (−∞;0).

2.3.Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вниз,

оскільки

a = −2<0.

Знайдемо координати вершини парабо-

ли: x = −

b

= −

8

 

=2, y =

b2

+4ac

=

−64+40

=3. Оскільки

2a

2 (−2)

 

 

4a

−8

c = −5, парабола проходить через точку (0;−5) . Знайдемо точки перетину графіка функції з віссю абсцис: −2x2 +8x −5 = 0,

якщо x1 =

4 −

6

; x2 =

4 + 6

.

2

 

2

 

 

 

 

Користуючись рисунком, знаходимо найбільше значення функції: y =3.

Відповідь. 3.

x <0,

x <0.

x < 11 ,

13

y

3

12

0 x1 x2 x

–5

2.4.

 

a

 

= ( p+1)2 +(−3)2 =5. ( p+1)2 +9=25, ( p+1)2 =16, p+1= −4,

p = −5 або

p+1=4, p =3.

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. −5; 3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина третя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.1.

Нехай знаменник дробу дорівнює x, тоді його чисельник — (x−3). Отже, даний дріб

x−3

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x−1

 

x

 

Після збільшення чисельника на 2 і знаменника на 10 дістанемо дріб

. Враховуючи, що

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+10

 

 

 

при цьому дріб зменшився на

 

2

, складаємо рівняння:

x−3

x−1

 

2

 

=0.

 

 

 

15

 

 

 

15

 

 

 

 

 

 

 

ОДЗ: x ≠0, x ≠ −10.

 

 

 

 

x

 

x + 10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15(x−3)(x+10) −15x(x−1) −2x(x+10)

=0. x2 −50x+225 =0, x1 =5, x2 =45. Якщо x =5, то

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

15x(x+10)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

дістанемо нескоротний дріб

2

 

, якщо x =45, то дістанемо скоротний дріб

 

42

— не задовольняє

 

5

 

 

45

 

умову задачі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

Відповідь.

2 .

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

Функція не визначена при x =0, x =3, x = −3.

2

 

 

3.2.

 

 

 

 

6(x2 −9)

6

–3 –1 0

3

x

 

y = x(9−x2 ) = − x .

–2

 

 

44    ВАРІАНТ 14

3.3.BD =7 см, AC =11 см, P =2(AB+BC).

BD2 + AC2 =

2(AB2 +BC2); AB+BC =13

см. Нехай

B

С

 

 

більша сторона BC дорівнює x, тоді AB =13−x.

 

 

2((13−x)2 +x2 )=49+121,

 

 

 

x2 −13x+42 =0, x1 =6, x2 =7.

 

A

D

BC =7 см, AB =13−7 =6 см.

 

 

 

Відповідь. 6 см, 7 см.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина четверта

 

 

4.1.М Задане рівняння рівносильне сукупності рівнянь:

 

 

 

 

x+2

 

 

x−6

 

=x,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+2

 

 

x−6

 

= −x.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розв’яжемо цю сукупність рівнянь.

x + 2

+

+

Нулі підмодульних виразів: x = −2 і x =6.

 

 

 

 

 

 

x – 6

– –2

6 + x

 

 

(−∞;

 

 

 

 

1) Якщо x

 

 

−2 , то сукупність набуває вигляду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x−2+x−6 = x,

x = −8,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x−2+x−6 = −x;

x =8.

 

 

 

 

 

 

З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x = −8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2) Якщо x

 

 

(−2;6 , то сукупність набуває вигляду:

 

 

 

 

 

 

x+2+x−6 =x,

x =4,

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+2

+x−6

= −x;

x =

3

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x =4;

x =

.

 

 

 

 

 

3) Якщо x (6;+∞) , то сукупність набуває вигляду:

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+2−x+6 =x,

x =8,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+6

= −x;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+2

x = −8.

 

 

 

 

 

 

З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x =8.

 

 

 

 

 

Відповідь. –8;

4

 

; 4; 8.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2.М Нехай AM, BN і CP — медіани трикутника ABC. «Подвоїмо»медіану BN,дістанемопаралелограм ABCD.

За нерівністю трикутника маємо:

BD < AB+ AD або 2BN < AB+BC.

Аналогічно, «подвоївши» медіани AM і CP, діста­немо: 2AM < AB+ AC і 2CP< AC+BC.

Додавши ці три нерівності, маємо: 2AM+2BN+2CP<2AB+2BC+2AC

або AM+BN+CP< AB+BC+ AC,

що й потрібно було довести.

B

P M

A N C

D

ВАРІАНТ 15    45

Варіант 15

Частина перша

1.1.500 0,25 =125.

Відповідь. В).

1.2.2(−1,5x+3) −3(1,3−x) = −3x+6−3,9+3x =2,1.

Відповідь. Г).

1.3.2−(−1) =3 ≠ −3, 2+(−1) =1, 2 2−(−1) =5 ≠3, 2+2 (−1) =0 ≠ 4.

Відповідь. Б).

1.4.Рівносильні рівняння мають одні й ті самі корені. Рівняння 3−5x =18 має корінь x = −3.

−7x−4 =3, x = −1; 2x−7 =11, x =9; −6x+5 =23, x = −3; −6x−5 =22, x = −4,5.

Відповідь. В).

1.5. D =b2 −4ac =(−3)2 −4 2 1=9−8 =1.

Відповідь. Б).

 

 

5x(x+ 3)

 

5x(x+ 3)

1.6.

 

 

=

 

=5.

 

x3 + 3x

x(x+ 3)

 

Відповідь. А).

1.7.

Формула n -го члена арифметичної прогресії має вигляд an =a1 +(n−1)d. Тоді

 

a5 =a1 +4d =6+4 (−4) =6−16 = −10.

Відповідь. Г).

1.8.

Відповідь. Б).

 

 

 

 

1.9.

Усі точки площини, рівновіддалені від заданої точки, утворюють коло.

 

 

 

Відповідь. Г).

 

 

B

 

 

 

 

 

 

1.10. Діагоналі ромба взаємно перпендикулярні і точкою перетину

 

 

 

 

діляться навпіл. Тоді у ромбі ABCD AB =8

см,

A

 

С

 

AO =12:2 =6 см.

 

O

 

 

 

 

 

З прямокутного трикутника ABC знаходимо

 

 

 

 

BO = AB2 AO2 =

64−36 = 28 =2 7 см. BD =

2BO =4 7 см.

 

 

D

Відповідь. В).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.11. a b =

 

a

 

 

 

cos (a

b). Враховуючи, що cos30°=

3

, a

 

 

 

3

 

 

 

 

b

b =5

4

 

= 10

3 .

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. Б).

1.12.Оскільки 122 +55 =132, то трикутник зі сторонами 13 см, 12 см і 5 см прямокутний.

Відповідь. В).

46   

 

ВАРІАНТ 15

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Частина друга

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.

(x−2 y−2 ):(x−1 +y−1 )

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

= y

2

x

2

 

: x+y

=

(yx)(y+x)

 

xy

=

yx

.

=

1

: 1

+ 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

y2 x

 

y

 

 

x2y2

 

 

 

xy

 

 

x2y2

 

 

x+ y

 

xy

 

 

 

Відповідь.

 

yx

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

xy

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x−6 x y

+9y

=

( x )2 −6 x y +(3 y )2

=

 

 

 

( x −3 y )2

 

=

x −3 y

 

 

 

2.2.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

.

 

 

 

x−9y

 

 

 

 

 

(

x )2 (3

y )2

 

 

 

 

(

 

x −3

 

y )(

x +3

y )

x +3 y

 

 

 

 

Відповідь.

 

x −3

y

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x +3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3.Функція y =2x2 +x−6 визначена при всіх дійсних x.

Знайдемо нулі функції: 2x2 +x−6 =0, якщо x = −2,

+

 

+

 

 

1

 

 

x2

= 1,5. Розв’язками нерівності є всі числа з проміжку­

 

 

 

 

 

 

–2

1,5

x

 

 

 

−2; 1,5 . Із них цілими числами є −2, –1, 0, 1.

 

 

 

 

 

Відповідь. −2, –1, 0, 1.

2.4.Діагоналі паралелограма перетинаються і точкою перетину діляться навпіл. Знайдемо коор-

динати точки O — середини діагоналі AC. x =

4−

6

= −1, y =

−2+10

=4. Отже, точка O(−1;4)

2

 

2

 

 

 

 

x−2

 

є серединою діагоналі BD. Тоді координати точки D знаходимо із співвідношень: −1=

,

 

 

 

 

 

 

2

 

x =0; 4 = y2+6 , y = 2.

Відповідь. D(0;2).

Частина третя

3.1.Нехай початкова швидкість поїзда x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці.

Рух

 

 

 

 

s, км

 

v, км/год

 

 

 

t, год

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За графіком

 

300

 

x

 

 

300

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фактично

 

300

 

x+10

 

 

300

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x+10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи, що поїзд затримався на 1 год, складаємо рівняння:

 

 

 

 

 

 

300

300

 

=1. ОДЗ: x ≠ −10, x ≠0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

x+10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

300(x+10) 300xx(x+10)

=0, x2 +10x−3000 =0, x1 =

−10−110

= −60

— не задовольняє­

 

 

 

 

x(x+10)

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

умову задачі, x2

=

−10+110

=50. Отже, початкова швидкість поїзда 50 км/год.

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. 50 км/год.

ВАРІАНТ 15    47

 

2x+4 >0,

 

 

 

(1)

3.2. Область визначення функції є множиною розв’язків системи

2x > −4,

 

x

 

−3 ≠0.

 

x

 

≠3.

(2)

 

 

 

 

 

З нерівності (1) дістанемо: x > −2; із (2): x ≠3, x ≠ −3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, область визначення заданої функції: (−2;3) (3;+ ∞).

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. (−2;3) (3;+ ∞).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.3.BD =32 см, BD — висота рівнобедреного трикутника, про-

ведена до основи, отже, BD — медіана,

AC =2AD. Довжина

B

 

кола, описаного навколо трикутника, 2πR =50π, отже, радіус

 

 

 

 

описаного кола R =25 см. OD = BDBO =32−25 =7 см.

 

 

 

З прямокутного трикутника AOD:

AD = AO2 DO2 =

 

 

 

= 625−49 =24 см, тоді AC =2AD =48 см.

O

 

 

З прямокутного трикутника ADB : AB =

BD2 + AD2 =

 

 

 

 

 

= 1024+576 =40 см.

 

 

 

 

P =2AB+ AC =2 40+48 =128 см.

A

 

 

C

D

Відповідь. 128 см.

Частина четверта

4.1.М Очевидно, що x =0 не є коренем рівняння x4 −3x3 −6x2 +12x+16 =0. Поділимо обидві частини цього рівняння на x2, дістанемо рівняння, рівносильне заданому.

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

12

 

16

 

 

 

 

 

2

 

16

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Маємо: x

 

3x−6+

 

 

 

+

 

 

 

=0, x

 

+

 

 

 

−3 x

 

−6 =0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

x

2

 

 

x

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Нехай

x

4

 

=t, тоді x2 +

16

=t2

+8. Звідси t2 +8−3t−6 =0, t2 −3t+2 =0, t =1

або t =2.

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1

+

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

=1,

 

x2 x−4 =0,

 

 

 

 

1

 

17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже,

4

 

 

 

 

 

2

−2x−4 =0;

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

=2;

x

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1+

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

5,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=1−

 

5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1± 17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь.

 

; 1±

5 .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2.М На рисунку зображено трапецію ABCD з основами BC і AD.

 

 

 

 

 

 

 

 

Точки M і N — середини основ BC і AD відповідно.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Точка O — точка перетину діагоналей трапеції.

 

 

 

M

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

B

C

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ON =

1

(OA

+OD), OM =

 

 

1

(OB+OC).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскількитрикутники AOD і COB подібнізкоефіцієнтом

 

 

 

O

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AD

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

подібності k =

 

, то OA = −kOC, OD = −k OB.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

BC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k

 

 

 

 

 

 

A

 

 

 

 

 

 

D

ON =

 

(OA

+OD) =

 

(k

OCk OB) = −

 

 

(OC+OB) = −k OM.

 

 

 

N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

2

 

 

 

 

 

Отже, вектори OM і ON колінеарні, тобто точка O належить прямій MN, що й треба було довести.

48    ВАРІАНТ 16

Варіант 16

Частина перша

1.1.Відповідь. Г).

1.2.Відповідь. Б).

1.3.Оскільки 7+13 =20 ≠30, 6 7 =42 ≠56, 49:7 =7, 25−7 =18 ≠19, то число 7 є коренем рівняння

49:x =7.

Відповідь. В).

1.4.Відповідь. В).

1.5.

6a3b3

=

2 3 a3 b b2

=

3b

.

14a4b2

2 7 a3 a b2

 

 

 

 

7a

Відповідь. А).

1.6.Рівняння ax2 +bx+c =0 не має коренів, якщо дискримінант D =b2 −4ac<0.

 

Оскільки

 

x2 −8x+7 =0,

D =64−28 =36 >0;

x2 −7x−3 =0,

D =49+12 =61>0;

x2 −4x+4 =0,

 

D =16−16 =0; x2 −3x+5 =0, D =9−20 = −11<0, то не має коренів рівняння x2 −3x+5 =0.

 

Відповідь. Г).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.7.

−3x <15, x > −5, x (−5;+ ∞).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. Б).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.8.

Sn =

 

a1 + an

 

n, an = a1 +(n−1)d. a5 =3+4 (−2) = −5, S5 =

3+ (5)

5 = −5.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

Відповідь. В).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.9.

Нехай AOM = x° , тоді MOB =(x+18)°. Оскільки

 

A

M

 

 

 

 

 

промінь OM проходить між сторонами кута

AOB, то

 

 

 

 

 

AOM + MOB = AOB. Тоді x+ x+ 18 = 56, x = 19.

 

 

 

 

 

Отже, AOM = 19°, MOB = 19°+ 18° = 37° .

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. Б).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

O

B

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.10. Відповідь. Б).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.11. За наслідком із теореми синусів R =

 

AB

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2sinC

 

 

 

 

 

 

 

Враховуючи, що sin45°=

 

2

, R =

3

2

=3

(см).

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. А).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.12.

 

 

 

 

= (3

2

2

=3.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

AB

 

−3) +(−4−(−1))

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідь. Б).

ВАРІАНТ 16    49

Частина друга

2.1.ОДЗ: 3x+1>0, x > − 13 .

3x+1 =2, 3x+1=4, 3x =3, x =1.

Відповідь. 1.

2.2.Пряма x = −2 є віссю симетрії параболи, що є графіком функції y =2x2 +bx−7, якщо абсциса

вершини параболи дорівнює −2. x = −

b

.

−2 = −

b

= −

b

, b =8.

 

2 2

 

 

2a

 

4

 

Відповідь. 8.

 

 

 

 

 

 

 

2.3.З першого рівняння системи знаходимо xy = y2 −2. Підставивши вираз для xy в друге рівняння

системи, дістанемо 2y2 +3(y2 −2) =14, 2y2 +3y2 −6 =14, 5y2 =20, y2 =4, y1 = −2, y2 =2. Тоді −2x1 =(−2)2 −2, −2x1 =2, x1 = −1; 2x2 =22 −2, 2x2 =2, x2 =1.

Відповідь.(−1;−2), (1;2) .

2.4.Нехай CM — висота прямокутної трапеції ABCD. За умовою AB = BC =8 см. Тоді CM =8 см і AM =8 см. З прямокутного

трикутника CMD: MD =

CD2 CM2 = 102 −82 =6(см).

AD = AM + MD =8+6 =14

(см).

S =

BC + AD

CM =

8 +14

8 =88 (см2).

 

2

2

 

 

 

Відповідь. 88 см2.

BC

A M D

Частина третя

3.1. Нехай 3-відсоткового розчину було x г, а 8-відсоткового розчину — y г. Тоді x+y =260.

У 260 г 5-відсоткового розчину міститься 0,05 200 г солі, а у 8-відсотковому — 0,08y г солі. 0,03x+0,08y =0,05 260. Розв’яжемо систему рівнянь

 

 

x,

(1)

 

y =260

Підставимо (1) в (2) і розв’яжемо отримане рівняння.

x+y =260,

 

 

(2)

0,03x+0,08y =13;

0,03x+0,08y =13.

 

 

 

 

 

 

0,03x+0,08(260−x) =13, x =156. З рівняння (1) y =260−156 =104.

Отже, 3-відсоткового розчину взяли 156 г, а 8-відсоткового — 104 г.

Відповідь. 156 г, 104 г.

3.2.ОДЗ: x ≠ −1, x ≠ −3, x ≠3.

1

1

 

12

 

x +3+(x +1)(x −3) −12

 

 

+

 

 

=0,

 

=0, x2 x−12 =0, x1 =4,

(x −3)(x +1)

x +3

(x +1)(x −3)(x +3)

(x −3)(x +1)(x +3)

x2 = −3 — не входить в ОДЗ.

Відповідь. 4.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]