DPA_2011_mat-9-rozvyazannya-vsx-zavdan
.pdf
40 ВАРІАНТ 13
2.4.У прямокутному трикутнику ABC ( C =90°) tgB = CBAC = 125 . Нехай коефіцієнт пропорційності дорівнює k. Тоді AC =5k, CB =12k. За теоремою Піфагора AC2 +BC2 = AB2.
|
2 |
|
|
|
(5k)2 +(12k)2 =262 , 169k2 =262 , k2 = |
26 |
, k = |
26 |
=2. Тоді менший катет AC =5 2 =10 см. |
2 |
13 |
|||
|
13 |
|
|
Відповідь. 10 см.
Частина третя
3.1.Нехай початкова маса сплаву дорівнює x г, тоді маса срібла в ньому становить (x−20) г. Після
додавання до сплаву 5 г срібла і 10 г золота його маса стала дорівнювати (x+15) г, а маса
срібла в ньому — (x−15) г. Початковий сплав містить |
100(x−20) |
% срібла, а отриманий — |
|
x |
|||
|
|
|
100(x+15) |
%. Враховуючи, що в отриманому сплаві срібла на 5 % більше, ніж у початковому, |
|||||
|
|
||||||
|
x−15 |
|
|
|
|||
складаємо рівняння: |
100( x−20) |
− |
100(x+15) |
+5 =0. |
|||
x |
x−15 |
||||||
|
|
|
|
|
|||
|
ОДЗ: x ≠0, x ≠15. |
|
|
|
|||
100(x−20)(x−15) −100x(x+15) +5x(x−15) |
=0. |
|
x(x−15) |
||
|
x2 −415x+6000 =0, x1 =3 — не задовольняє умову задачі, x2 =80. Тоді в початковому сплаві 80−20 =60 г срібла.
Відповідь. 60 г.
3.2.Кількість двоцифрових натуральних чисел від 10 до 99 дорівнює 90, тобто загальна кількість
подій m = 90. Двоцифрові числа, кратні 4, утворюють арифметичну прогресію, у якої a1 =12, d =4. Знайдемо кількість членів цієї прогресії. 12+4(n−1) =96, n =22.
Отже, кількість сприятливих подій n =22. P = mn = 2290 = 1145 .
Відповідь. 1145 .
3.3. OD AB, AD =6 см, BD =4 |
см. |
|
AB = AD+BD =6+4 =10 |
см. За |
властивістю дотич- |
них, проведених з однієї точки до кола, |
AK = AD, BN = BD, |
|
CK =CN =x. |
|
|
(x+6)2 +(x+4)2 =100, x2 +10x−24 =0, x1 = −12 —
не задовольняє умову задачі, x2 =2.
Отже, CK =CN =2, AC =2+6 =8 см, CB =2+4 =6 см.
P = AC+CB+ AB =8+6+10 =24 см.
Відповідь. 24 см.
A
|
|
D |
K |
O |
|
|
|
|
C |
N |
B |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ВАРІАНТ 13 |
41 |
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Частина четверта |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.1.М Знайдемо значення змінної, при яких вирази, що |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
містяться під знаком модуля, дорівнюють нулю: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
x+2 =0, x = −2; x−1=0, x =1; x−4 =0, x =4. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
Позначимо ці числа на числовій прямій і ви |
x + 2 |
|
– |
+ |
+ |
+ |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
значимо знаки підмодульних виразів на кожному із |
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
здобутих проміжків. |
|
|
|
|
|
|
–2 |
1 |
4 |
x |
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
Розв’яжемо нерівність на кожному із про |
x – 1 |
|
– |
– |
+ |
+ |
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
міжків. |
|
|
|
|
|
x – 4 |
|
– |
– |
– |
+ |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1) |
Якщо x |
|
(−∞;−2 , то нерівність набуває вигля- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
ду: −x−2−x+1+x−4 >3, −x >8, x < −8. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
Ураховуючи проміжок, на якому розглядали |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
нерівність, маємо: x < −8. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2) |
Якщо x |
|
(−2;1 , то нерівність набуває вигляду: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
x+2−x+1+x−4 >3, x >4. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, на проміжку x |
|
(−2;1 вихідна нерівність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
розв’язків не має. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3) |
Якщо x |
|
(1;4 , то нерівність набуває вигляду: |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
x+2+x−1+x−4 >3, 3x >6, x >2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
З урахуванням розглядуваного проміжку ма |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
ємо: x |
|
(2;4 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4)Якщо x (4;+∞), то нерівність набуває вигляду:
x+2+x−1−x+4 >3, x >4.
Отже, x >4.
Розв’язками вихідної нерівності є об’єднання всіх проміжків, тобто (−∞;−8) (2;+ ∞).
Відповідь. (−∞;−8) (2;+ ∞). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4.2.М Нехай у трикутнику |
ABC: AB =c, |
BC =a, AC =b, |
|
|
C |
|
|
|||||||
CM =5 см, AN = 73 |
см, BP =2 |
13 |
см. |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
a |
|
|
||||||||
За наслідком із теореми косинусів для медіа |
|
|
|
|
N |
|||||||||
ни CM маємо: 2a2 +2b2 =c2 +100; |
|
|
|
|
|
|
|
|
P |
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
для медіани AN: 2b2 +2c2 =a2 +292; |
|
|
b |
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
для медіани BP: 2a2 +2c2 =b2 +208. |
|
A |
|
c |
M |
|
B |
|||||||
|
|
|
||||||||||||
|
|
|
2 |
+2b |
2 |
=c |
2 |
+100, |
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
2a |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
Отже, маємо систему рівнянь: 2b2 +2c2 = a2 +292, |
|
|
|
|
|
|||||||||
|
2a2 |
+2c2 =b2 |
+208. |
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Помножимо обидві частини першого рівняння системи на 5 і віднімемо від нього друге і третє рівняння, дістанемо:
10a2 +10b2 −2b2 −2c2 −2a2 −2c2 =5c2 −a2 −b2, 9a2 +9b2 =9c2 або a2 +b2 =c2 .
Отже,затеоремою,оберненоюдотеоремиПіфагора,маємо:трикутник ABC прямокутний.
42 ВАРІАНТ 14
Варіант 14
Частина перша
1.1.5−3 29 =5−3− 29 =2− 29 =179 .
Відповідь. Б).
1.2.Відповідь. В).
1.3. При x =3 y = −2 3+8 =2.
Відповідь. А).
1.4. 9a2 −6ab+b2 =(3a)2 −2 3a b+b2 =(3a−b)2.
Відповідь. Г).
1.5.−x−5 0, x −5.
Відповідь. Б).
1.6.Для того щоб знайти шлях, треба час помножити на швидкість: 0,5 106 3 108 =1,5 1014 (м/с).
Відповідь. В).
1.7.Загальна кількість подій дорівнює п’яти, а сприятлива подія одна. Оскільки ймовірність
події — це відношення кількості сприятливих подій до загальної кількості подій, то P = 15 .
Відповідь. Г).
1.8.Відповідь. Б).
1.9.Нехай бічні сторони трикутника дорівнюють x см. Тоді 2x+18 =58, x =20.
Відповідь. В).
1.10.Оскільки катет, прилеглий до кута α, дорівнює добутку гіпотенузи на cosα, то BC =8cosα.
Відповідь. Г).
1.11.Відповідь. В).
1.12.Кожний із внутрішніх кутів правильного многокутника дорівнює 180° – 60° = 120°. Тоді
180(n−2) =120, звідки n =6. n
Відповідь. Г).
Частина друга
2.1. |
x−1 |
+ |
x+1 |
|
: |
|
4x2 +4 |
= |
(x−1)2 +(x+1)2 |
|
(x−1)2 |
= |
2x2 +2 |
|
x−1 |
= |
x−1 |
= |
x−1 |
. |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
x−1 |
x |
2 |
−2x+1 |
(x+1)(x−1) |
2(2x |
2 |
+2) |
x+1 |
2(2x |
2 |
+2) |
2(x+1) |
2x+2 |
||||||||||||
|
x+1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Відповідь. 2xx−+12 .
ВАРІАНТ 14 43
2.2. |
x+8 |
<8, |
|
|
|
|
|
−2(5+5x) >6 |
−3(1−x), |
x <0, |
x <0, |
||
|
24 |
24−10−10x >6−3+3x, |
−13x > −11, |
|||
Відповідь. (−∞;0).
2.3.Графіком функції є парабола, вітки якої напрямлені вниз,
оскільки |
a = −2<0. |
Знайдемо координати вершини парабо- |
||||||||
ли: x = − |
b |
= − |
8 |
|
=2, y = |
−b2 |
+4ac |
= |
−64+40 |
=3. Оскільки |
2a |
2 (−2) |
|
|
4a |
−8 |
|||||
c = −5, парабола проходить через точку (0;−5) . Знайдемо точки перетину графіка функції з віссю абсцис: −2x2 +8x −5 = 0,
якщо x1 = |
4 − |
6 |
; x2 = |
4 + 6 |
. |
2 |
|
2 |
|||
|
|
|
|
Користуючись рисунком, знаходимо найбільше значення функції: y =3.
Відповідь. 3.
x <0,
x <0.
x < 11 ,
13
y 
3
12
0 x1 x2 x
–5
2.4. |
|
a |
|
= ( p+1)2 +(−3)2 =5. ( p+1)2 +9=25, ( p+1)2 =16, p+1= −4, |
p = −5 або |
p+1=4, p =3. |
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
Відповідь. −5; 3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Частина третя |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.1. |
Нехай знаменник дробу дорівнює x, тоді його чисельник — (x−3). Отже, даний дріб |
x−3 |
. |
|||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x−1 |
|
x |
||||
|
Після збільшення чисельника на 2 і знаменника на 10 дістанемо дріб |
. Враховуючи, що |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x+10 |
|
|
||||
|
при цьому дріб зменшився на |
|
2 |
, складаємо рівняння: |
x−3 |
− |
x−1 |
− |
|
2 |
|
=0. |
|
|
||||||||||
|
15 |
|
|
|
15 |
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
|
|
ОДЗ: x ≠0, x ≠ −10. |
|
|
|
|
x |
|
x + 10 |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
15(x−3)(x+10) −15x(x−1) −2x(x+10) |
=0. x2 −50x+225 =0, x1 =5, x2 =45. Якщо x =5, то |
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
15x(x+10) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
дістанемо нескоротний дріб |
2 |
|
, якщо x =45, то дістанемо скоротний дріб |
|
42 |
— не задовольняє |
|||||||||||||||||
|
5 |
|
|
45 |
||||||||||||||||||||
|
умову задачі. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
y |
|
|
|
Відповідь. |
2 . |
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
Функція не визначена при x =0, x =3, x = −3. |
2 |
|
|
|
3.2. |
|
|
|
||
|
6(x2 −9) |
6 |
–3 –1 0 |
3 |
x |
|
y = x(9−x2 ) = − x . |
–2 |
|
|
|
44 ВАРІАНТ 14
3.3.BD =7 см, AC =11 см, P =2(AB+BC).
BD2 + AC2 = |
2(AB2 +BC2); AB+BC =13 |
см. Нехай |
B |
С |
|||||||
|
|
||||||||||
більша сторона BC дорівнює x, тоді AB =13−x. |
|
|
|||||||||
2((13−x)2 +x2 )=49+121, |
|
|
|
||||||||
x2 −13x+42 =0, x1 =6, x2 =7. |
|
A |
D |
||||||||
BC =7 см, AB =13−7 =6 см. |
|
|
|
||||||||
Відповідь. 6 см, 7 см. |
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Частина четверта |
|
|
|
4.1.М Задане рівняння рівносильне сукупності рівнянь: |
|
|
|||||||||
|
|
x+2 |
|
− |
|
x−6 |
|
=x, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
x+2 |
|
− |
|
x−6 |
|
= −x. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Розв’яжемо цю сукупність рівнянь. |
x + 2 |
– |
+ |
+ |
||||||||||||
Нулі підмодульних виразів: x = −2 і x =6. |
||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
x – 6 |
– –2 |
– |
6 + x |
|||||||||||||
|
|
(−∞; |
|
|
|
|
||||||||||
1) Якщо x |
|
|
−2 , то сукупність набуває вигляду: |
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
−x−2+x−6 = x, |
x = −8, |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
−x−2+x−6 = −x; |
x =8. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x = −8. |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
2) Якщо x |
|
|
(−2;6 , то сукупність набуває вигляду: |
|
|
|
|
|
|
|||||||
x+2+x−6 =x, |
x =4, |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
x+2 |
+x−6 |
= −x; |
x = |
3 |
. |
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
||
З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x =4; |
x = |
. |
|
|
||||||||||||
|
|
|
||||||||||||||
3) Якщо x (6;+∞) , то сукупність набуває вигляду: |
|
3 |
|
|
|
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|||||||||||
x+2−x+6 =x, |
x =8, |
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
−x+6 |
= −x; |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
x+2 |
x = −8. |
|
|
|
|
|
|
|||||||||
З урахуванням проміжку, що розглядається, маємо: x =8. |
|
|
|
|
|
|||||||||||
Відповідь. –8; |
4 |
|
; 4; 8. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4.2.М Нехай AM, BN і CP — медіани трикутника ABC. «Подвоїмо»медіану BN,дістанемопаралелограм ABCD.
За нерівністю трикутника маємо:
BD < AB+ AD або 2BN < AB+BC.
Аналогічно, «подвоївши» медіани AM і CP, дістанемо: 2AM < AB+ AC і 2CP< AC+BC.
Додавши ці три нерівності, маємо: 2AM+2BN+2CP<2AB+2BC+2AC
або AM+BN+CP< AB+BC+ AC,
що й потрібно було довести.
B
P 
M
A N
C
D
ВАРІАНТ 15 45
Варіант 15
Частина перша
1.1.500 0,25 =125.
Відповідь. В).
1.2.2(−1,5x+3) −3(1,3−x) = −3x+6−3,9+3x =2,1.
Відповідь. Г).
1.3.2−(−1) =3 ≠ −3, 2+(−1) =1, 2 2−(−1) =5 ≠3, 2+2 (−1) =0 ≠ 4.
Відповідь. Б).
1.4.Рівносильні рівняння мають одні й ті самі корені. Рівняння 3−5x =18 має корінь x = −3.
−7x−4 =3, x = −1; 2x−7 =11, x =9; −6x+5 =23, x = −3; −6x−5 =22, x = −4,5.
Відповідь. В).
1.5. D =b2 −4ac =(−3)2 −4 2 1=9−8 =1.
Відповідь. Б).
|
|
5x(x+ 3) |
|
5x(x+ 3) |
|
1.6. |
|
|
= |
|
=5. |
|
x3 + 3x |
x(x+ 3) |
|||
|
Відповідь. А). |
||||
1.7. |
Формула n -го члена арифметичної прогресії має вигляд an =a1 +(n−1)d. Тоді |
||||
|
a5 =a1 +4d =6+4 (−4) =6−16 = −10. |
||||
Відповідь. Г).
1.8. |
Відповідь. Б). |
|
|
|
|
1.9. |
Усі точки площини, рівновіддалені від заданої точки, утворюють коло. |
|
|
||
|
Відповідь. Г). |
|
|
B |
|
|
|
|
|
|
|
1.10. Діагоналі ромба взаємно перпендикулярні і точкою перетину |
|
|
|
||
|
діляться навпіл. Тоді у ромбі ABCD AB =8 |
см, |
A |
|
С |
|
AO =12:2 =6 см. |
|
O |
||
|
|
|
|
||
|
З прямокутного трикутника ABC знаходимо |
|
|
|
|
BO = AB2 − AO2 = |
64−36 = 28 =2 7 см. BD = |
2BO =4 7 см. |
|
|
D |
||||||||||
Відповідь. В). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
1.11. a b = |
|
a |
|
|
|
cos (a |
b). Враховуючи, що cos30°= |
3 |
, a |
|
|
|
3 |
|
|
|
|
b |
b =5 |
4 |
|
= 10 |
3 . |
||||||||
|
|
2 |
2 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Відповідь. Б).
1.12.Оскільки 122 +55 =132, то трикутник зі сторонами 13 см, 12 см і 5 см прямокутний.
Відповідь. В).
46 |
|
ВАРІАНТ 15 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Частина друга |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
2.1. |
(x−2 −y−2 ):(x−1 +y−1 ) |
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
= y |
2 |
−x |
2 |
|
: x+y |
= |
(y−x)(y+x) |
|
xy |
= |
y−x |
. |
||||||||||||||||||
= |
− 1 |
: 1 |
+ 1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
y2 x |
|
y |
|
|
x2y2 |
|
|
|
xy |
|
|
x2y2 |
|
|
x+ y |
|
xy |
|
||||||||||
|
|
Відповідь. |
|
y−x |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
xy |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x−6 x y |
+9y |
= |
( x )2 −6 x y +(3 y )2 |
= |
|
|
|
( x −3 y )2 |
|
= |
x −3 y |
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
2.2. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
. |
|
|
||||||||||||||||
|
x−9y |
|
|
|
|
|
( |
x )2 −(3 |
y )2 |
|
|
|
|
( |
|
x −3 |
|
y )( |
x +3 |
y ) |
x +3 y |
|
|
|||||||||||||||||||
|
|
Відповідь. |
|
x −3 |
y |
. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
x +3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||
2.3.Функція y =2x2 +x−6 визначена при всіх дійсних x.
Знайдемо нулі функції: 2x2 +x−6 =0, якщо x = −2, |
+ |
– |
|
+ |
|
|
|
1 |
|
|
|||
x2 |
= 1,5. Розв’язками нерівності є всі числа з проміжку |
|
|
|
|
|
|
–2 |
1,5 |
x |
|||
|
|
|
||||
−2; 1,5 . Із них цілими числами є −2, –1, 0, 1. |
|
|
|
|
|
|
Відповідь. −2, –1, 0, 1.
2.4.Діагоналі паралелограма перетинаються і точкою перетину діляться навпіл. Знайдемо коор-
динати точки O — середини діагоналі AC. x = |
4− |
6 |
= −1, y = |
−2+10 |
=4. Отже, точка O(−1;4) |
|||
2 |
|
2 |
||||||
|
|
|
|
x−2 |
|
|||
є серединою діагоналі BD. Тоді координати точки D знаходимо із співвідношень: −1= |
, |
|||||||
|
||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
||
x =0; 4 = y2+6 , y = 2.
Відповідь. D(0;2).
Частина третя
3.1.Нехай початкова швидкість поїзда x км/год. Систематизуємо дані у вигляді таблиці.
Рух |
|
|
|
|
s, км |
|
v, км/год |
|
|
|
t, год |
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
За графіком |
|
300 |
|
x |
|
|
300 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
x |
|||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фактично |
|
300 |
|
x+10 |
|
|
300 |
|
|
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
x+10 |
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
Враховуючи, що поїзд затримався на 1 год, складаємо рівняння: |
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
300 |
− |
300 |
|
=1. ОДЗ: x ≠ −10, x ≠0. |
|
|
|
|
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
x |
x+10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
300(x+10) −300x−x(x+10) |
=0, x2 +10x−3000 =0, x1 = |
−10−110 |
= −60 |
— не задовольняє |
||||||||||||
|
|
|
|
x(x+10) |
|
||||||||||||
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||
умову задачі, x2 |
= |
−10+110 |
=50. Отже, початкова швидкість поїзда 50 км/год. |
||||||||||||||
|
|||||||||||||||||
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
Відповідь. 50 км/год.
ВАРІАНТ 15 47
|
2x+4 >0, |
|
|
|
(1) |
||||
3.2. Область визначення функції є множиною розв’язків системи |
2x > −4, |
||||||||
|
x |
|
−3 ≠0. |
|
x |
|
≠3. |
(2) |
|
|
|
|
|
|
|||||
З нерівності (1) дістанемо: x > −2; із (2): x ≠3, x ≠ −3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Отже, область визначення заданої функції: (−2;3) (3;+ ∞). |
|
|
|
|
|
|
|
||
Відповідь. (−2;3) (3;+ ∞). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.3.BD =32 см, BD — висота рівнобедреного трикутника, про-
ведена до основи, отже, BD — медіана, |
AC =2AD. Довжина |
B |
|
|
кола, описаного навколо трикутника, 2πR =50π, отже, радіус |
|
|||
|
|
|
||
описаного кола R =25 см. OD = BD−BO =32−25 =7 см. |
|
|
|
|
З прямокутного трикутника AOD: |
AD = AO2 −DO2 = |
|
|
|
= 625−49 =24 см, тоді AC =2AD =48 см. |
O |
|
|
|
З прямокутного трикутника ADB : AB = |
BD2 + AD2 = |
|
|
|
|
|
|
||
= 1024+576 =40 см. |
|
|
|
|
P =2AB+ AC =2 40+48 =128 см. |
A |
|
|
C |
D |
||||
Відповідь. 128 см.
Частина четверта
4.1.М Очевидно, що x =0 не є коренем рівняння x4 −3x3 −6x2 +12x+16 =0. Поділимо обидві частини цього рівняння на x2, дістанемо рівняння, рівносильне заданому.
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
12 |
|
16 |
|
|
|
|
|
2 |
|
16 |
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
Маємо: x |
|
− |
3x−6+ |
|
|
|
+ |
|
|
|
=0, x |
|
+ |
|
|
|
−3 x− |
|
−6 =0. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
|
x |
x |
2 |
|
|
x |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
Нехай |
x− |
4 |
|
=t, тоді x2 + |
16 |
=t2 |
+8. Звідси t2 +8−3t−6 =0, t2 −3t+2 =0, t =1 |
або t =2. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
x |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
1 |
+ |
|
17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
x− |
|
|
=1, |
|
x2 −x−4 =0, |
|
|
|
|
1 |
− |
|
17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
= |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||
Отже, |
4 |
|
|
|
|
|
2 |
−2x−4 =0; |
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
x− |
|
=2; |
x |
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
=1+ |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
5, |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
=1− |
|
5. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
1± 17 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
x |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
Відповідь. |
|
; 1± |
5 . |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
4.2.М На рисунку зображено трапецію ABCD з основами BC і AD. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Точки M і N — середини основ BC і AD відповідно. |
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Точка O — точка перетину діагоналей трапеції. |
|
|
|
M |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
B |
C |
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
ON = |
1 |
(OA |
+OD), OM = |
|
|
1 |
(OB+OC). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
2 |
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
Оскількитрикутники AOD і COB подібнізкоефіцієнтом |
|
|
|
O |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
AD |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
подібності k = |
|
, то OA = −kOC, OD = −k OB. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||
BC |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
1 |
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
|
|
|
|
|
A |
|
|
|
|
|
|
D |
||||||||||||||
ON = |
|
(OA |
+OD) = |
|
(−k |
OC−k OB) = − |
|
|
(OC+OB) = −k OM. |
|
|
|
N |
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Отже, вектори OM і ON колінеарні, тобто точка O належить прямій MN, що й треба було довести.
48 ВАРІАНТ 16
Варіант 16
Частина перша
1.1.Відповідь. Г).
1.2.Відповідь. Б).
1.3.Оскільки 7+13 =20 ≠30, 6 7 =42 ≠56, 49:7 =7, 25−7 =18 ≠19, то число 7 є коренем рівняння
49:x =7.
Відповідь. В).
1.4.Відповідь. В).
1.5. |
6a3b3 |
= |
2 3 a3 b b2 |
= |
3b |
. |
14a4b2 |
2 7 a3 a b2 |
|
||||
|
|
|
7a |
|||
Відповідь. А).
1.6.Рівняння ax2 +bx+c =0 не має коренів, якщо дискримінант D =b2 −4ac<0.
|
Оскільки |
|
x2 −8x+7 =0, |
D =64−28 =36 >0; |
x2 −7x−3 =0, |
D =49+12 =61>0; |
x2 −4x+4 =0, |
||||||||||||||||
|
D =16−16 =0; x2 −3x+5 =0, D =9−20 = −11<0, то не має коренів рівняння x2 −3x+5 =0. |
||||||||||||||||||||||
|
Відповідь. Г). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1.7. |
−3x <15, x > −5, x (−5;+ ∞). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||
|
Відповідь. Б). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1.8. |
Sn = |
|
a1 + an |
|
n, an = a1 +(n−1)d. a5 =3+4 (−2) = −5, S5 = |
3+ (−5) |
5 = −5. |
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
||||||
|
Відповідь. В). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1.9. |
Нехай AOM = x° , тоді MOB =(x+18)°. Оскільки |
|
A |
M |
|||||||||||||||||||
|
|
|
|
||||||||||||||||||||
|
промінь OM проходить між сторонами кута |
AOB, то |
|
|
|
|
|||||||||||||||||
|
AOM + MOB = AOB. Тоді x+ x+ 18 = 56, x = 19. |
|
|
|
|
||||||||||||||||||
|
Отже, AOM = 19°, MOB = 19°+ 18° = 37° . |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||||
|
Відповідь. Б). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
O |
B |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||
1.10. Відповідь. Б). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||
1.11. За наслідком із теореми синусів R = |
|
AB |
. |
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2sinC |
|
|
|
|
|
|
|||
|
Враховуючи, що sin45°= |
|
2 |
, R = |
3 |
2 |
=3 |
(см). |
|
|
|
|
|||||||||||
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Відповідь. А). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||||||
1.12. |
|
|
|
|
= (3 |
2 |
2 |
=3. |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||||||
|
|
AB |
|
−3) +(−4−(−1)) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||||||
Відповідь. Б).
ВАРІАНТ 16 49
Частина друга
2.1.ОДЗ: 3x+1>0, x > − 13 .
3x+1 =2, 3x+1=4, 3x =3, x =1.
Відповідь. 1.
2.2.Пряма x = −2 є віссю симетрії параболи, що є графіком функції y =2x2 +bx−7, якщо абсциса
вершини параболи дорівнює −2. x = − |
b |
. |
−2 = − |
b |
= − |
b |
, b =8. |
|
2 2 |
|
|||||
|
2a |
|
4 |
|
|||
Відповідь. 8. |
|
|
|
|
|
|
|
2.3.З першого рівняння системи знаходимо xy = y2 −2. Підставивши вираз для xy в друге рівняння
системи, дістанемо 2y2 +3(y2 −2) =14, 2y2 +3y2 −6 =14, 5y2 =20, y2 =4, y1 = −2, y2 =2. Тоді −2x1 =(−2)2 −2, −2x1 =2, x1 = −1; 2x2 =22 −2, 2x2 =2, x2 =1.
Відповідь.(−1;−2), (1;2) .
2.4.Нехай CM — висота прямокутної трапеції ABCD. За умовою AB = BC =8 см. Тоді CM =8 см і AM =8 см. З прямокутного
трикутника CMD: MD = |
CD2 −CM2 = 102 −82 =6(см). |
||||
AD = AM + MD =8+6 =14 |
(см). |
||||
S = |
BC + AD |
CM = |
8 +14 |
8 =88 (см2). |
|
|
2 |
||||
2 |
|
|
|
||
Відповідь. 88 см2.
BC
A M D
Частина третя
3.1. Нехай 3-відсоткового розчину було x г, а 8-відсоткового розчину — y г. Тоді x+y =260.
У 260 г 5-відсоткового розчину міститься 0,05 200 г солі, а у 8-відсотковому — 0,08y г солі. 0,03x+0,08y =0,05 260. Розв’яжемо систему рівнянь
|
|
−x, |
(1) |
|
y =260 |
Підставимо (1) в (2) і розв’яжемо отримане рівняння. |
|||
x+y =260, |
|
|
(2) |
|
0,03x+0,08y =13; |
0,03x+0,08y =13. |
|
||
|
|
|
|
|
0,03x+0,08(260−x) =13, x =156. З рівняння (1) y =260−156 =104.
Отже, 3-відсоткового розчину взяли 156 г, а 8-відсоткового — 104 г.
Відповідь. 156 г, 104 г.
3.2.ОДЗ: x ≠ −1, x ≠ −3, x ≠3.
1 |
1 |
|
12 |
|
x +3+(x +1)(x −3) −12 |
|
|
|
+ |
|
− |
|
=0, |
|
=0, x2 −x−12 =0, x1 =4, |
(x −3)(x +1) |
x +3 |
(x +1)(x −3)(x +3) |
(x −3)(x +1)(x +3) |
||||
x2 = −3 — не входить в ОДЗ.
Відповідь. 4.
