МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

П. П. Микитюк, Б. Г. Сенів

ІННОВАЦІЙНА

ДІЯЛЬНІСТЬ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів

вищих навчальних закладів

Київ “Центр учбової літератури”

2009

УДК 330.341.1 + 658.589(075.8) ББК 65.9 (4Укр) 55я73

М 59

Гриф надано Міністерством освіти і науки України (Лист № 1.4/18–Г–690 від 25.03.2008)

Рецензенти:

Андрушків Б. М. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри менеджменту підприємницької діяльності Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя;

Гуцал І. С. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри банківського менеджменту та обліку Тернопільського національного економічного університету.

Данилюк М. О. – доктор економічних наук, професор, завідувач кафедри економіки підприємства Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

М59 Микитюк П. П., Інноваційна діяльність: Навч. пос. [для студ. вищ. навч. закл.]/

П.П. Микитюк, Б. Г. Сенів – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 392 с.– ISBN 978-966-364-804-0

Упосібнику розкрито і систематизовано структуру, основні тенденції та особливості форм та методів активізації інноваційної діяльності, фінансування, стимулювання і ефективність інновацій. Висвітлено роль держави, сутність ризиків та шляхи вдосконалення механізму інноваційного розвитку в Україні.

Запропоновано тестування й оцінювання знань студента в процесі поточного і підсумкового контролю. В посібнику вміщено тематичні задачі, які сприятимуть глибшому засвоєнню взаємозв’язків інновацій та ефективності економіки, формуванню інноваційного мислення, термінологічний словник та інші додатки.

Розраховано на студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів вузів, підприємців і керівників-практиків, які займаються проблеми інноваційної діяльності.

УДК 330.341.1 + 658.589(075.8) ББК 65.9 (4Укр) 55я73

ЗМІСТ

Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 5

Розділ 1. Економічна сутність та характеристика інноваційної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7

1.1. Поняття та види інновацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 7 1.2. Загальна характеристика інноваційного процесу . . . . . . . . . . . .11 1.3. Структура інноваційного процесу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .17 1.4. Моделі поширення інновацій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .26 1.5. Причини та джерела інноваційних ідей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .35 1.6. Чинники успішності та невдач нововведень. . . . . . . . . . . . . . . . .47

Розділ 2. Ринок інновацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .52 2.1. Оцінювання пропозиції та попиту на інновації . . . . . . . . . . . . . .52 2.2. Вплив факторів на формування і споживання інновацій. . . . .61 2.3. Проблеми формування ринку інноваційної продукції . . . . . . .78

Розділ 3. Державне регулювання та підтримка інноваційної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .81

3.1. Мета та принципи регулювання інноваційної політики. . . . . .81 3.2. Методи державного регулювання інноваційної діяльності . . .84

3.3.Система державного регулювання інноваційної діяльності .100

3.4.Державні механізми стимулювання інноваційного розвитку109

Розділ 4. Типи інноваційних структур та їхня характеристика . . . . . . .118 4.1. Особливості побудови організаційних структур НДДКР . . .118 4.2. Основні види організаційних структур НДДКР . . . . . . . . . . . .125 4.3. Основні методи організації інноваційного процесу . . . . . . . . .131 4.4. Досвід управління науково-дослідною діяльністю в

японській компанії «Мацусіта електрик індастріал» . . . . . . .134

Розділ 5. Управління інноваційним розвитком підприємства . . . . . . . .141

5.1.Економічні передумови управління інноваційним розвитком господарюючих суб'єктів у нестабільному

середовищі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .141 5.2. Концепція управління інноваційним розвитком

підприємств . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .147 5.3. Структура організаційно-економічного механізму

управління інноваційним розвитком підприємства. . . . . . . . .156

Розділ 6. Поняття про інноваційний проект і управління ним. . . . . . . .163 6.1. Сутність інноваційного проекту і його зміст . . . . . . . . . . . . . . .163 6.2. Розроблення концепції інноваційного проекту . . . . . . . . . . . . .171 6.3. Планування інноваційного проекту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .176 6.4. Організація менеджменту інноваційною програмою. . . . . . . .182 6.5. Організація контролю і регулювання програми . . . . . . . . . . . .187

3

Розділ 7. Оцінювання ризиків інноваційної діяльності . . . . . . . . . . . . . .195 7.1. Інновації і ризик: проблеми і методи оцінювання. . . . . . . . . . .195 7.2. Порівняльний аналіз методів кількісного оцінювання

ризику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .203 7.3. Теоретико-методологічні основи факторного аналізу

ризику в умовах нечіткої оцінки впливу окремих факторів .207

7.4.Аналіз чинників ризику на етапах вибору цільового ринку .212

7.5.Розроблення і впровадження нового товару на ринок.

Фактори ризику . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .218

7.6.Оцінювання ризику при виборі партнерів для ділового співробітництва під час реалізації

проектів інноваційного розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .225

Розділ 8. Стимулювання інноваційної діяльності на підприємстві . . .232 8.1. Сутність мотивації в системі управління персоналом,

який здійснює інноваційну діяльність . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .232 8.2. Методи стимулювання творчої активності персоналу . . . . . .239 8.4. Організація винахідницької діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .247 8.5. Стиль керівництва і формування інноваційної культури . . .256

Розділ 9. Фінансування та кредитування інноваційної діяльності . . . .265 9.1. Сутність, принципи, мета і завдання системи фінансування

науково-технічної та інноваційної діяльності . . . . . . . . . . . . . .265 9.2. Фінансування створення і функціонування

технопарків та інших інноваційних структур. . . . . . . . . . . . . . .268 9.3. Напрямки фінансово-кредитного забезпечення

інноваційної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .272

Розділ 10. Оцінювання ефективності інноваційної діяльності. . . . . . . .280 10.1. Методи оцінювання економічної ефективності

інноваційної діяльності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .280 10.2. Система показників оцінювання ефективності

інновацій та їх обґрунтування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .297

Розділ 11. Інформаційні ресурси та науково-технологічне передбачення як механізм інноваційного розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . .315

11.1. Система інформаційних ресурсів для забезпечення інноваційної діяльності. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .315

11.2. Науково-технологічне передбачення як механізм інноваційного розвитку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .323

Термінологічний словник . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 337 Тести для самоконтролю одержаних знань . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 352 Список використаних джерел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 375

4

ВСТУП

За сучасних умов орієнтації економіки України на підвищення конкурентоспроможності надзвичайно важливого значення набуває активізація інноваційної діяльності, оскільки без цього неможливо здійснити прогресивні структурні зрушення в країні, суттєво оновити реальний сектор і загалом забезпечити сталий соціально-економічний розвиток держави.

У наш час нововведення охоплюють усі сфери людської діяльності, радикально впливають на процес господарювання, змінюють соціальноекономічні відносини в суспільстві. Неперервні і постійні інновації стають необхідною та природною формою існування будь-якої фірми, забезпечують їй конкурентоспроможність і виживання на ринку.

Характерною рисою сучасності є інтенсивне зростання інноваційної активності на міжнародному рівні: збільшуються державні витрати на науково-дослідні розробки, змінюються системи освіти і професійної підготовки спеціалістів, створюються нові наукомісткі галузі виробництва, формуються національні інноваційні системи; осягаються процеси введення і поширення інновацій – як вони працюють і як змусити їх працювати краще. Отже, інноваційні процеси охоплюють усі зміни, що відбуваються на планеті внаслідок людської діяльності. Інновації – це інструмент впливу на соціально-економічний процес розвитку суспільства. Тому інноваціями необхідно управляти. Цей процес управління називається інноваційним менеджментом.

Проблемам інноваційної політики присвячені дослідження цілого ряду відомих вітчизняних та іноземних учених-економістів. Проте значна кількість питань удосконалення організаційно-економічного механізму активізації інноваційної діяльності й досі не висвітлені і потребують теоретичного, методичного та практичного вирішення. Нинішній стан регулювання інноваційної діяльності поки що не повністю відповідає сучасним вимогам і не має необхідної комплексної методологічної основи. Поява в навчальних планах українських ВНЗ дисципліни „Інноваційна діяльність” продиктовано вимогами самого життя. Інноваційні процеси, їх впровадження в нові технології, нові продукти є основою економічного розвитку. Для розвинутої економіки характерна конкуренція самостійних фірм, зацікавлених в оновленні продукції, наявності ринку конкуруючих нововведень.

Опанування механізмом управління інноваційними процесами є передумовою суттєвих радикальних рішень у сфері господарського, політичного і в цілому суспільного життя нашої країни. Принципово нові рішення називаються проривом, що означає розв’язання проблем новим,

5

нетрадиційним шляхом. Це створює новий спосіб мислення і забезпечує ефективніші засоби виходу з кризових ситуацій.

Подальший економічний розвиток України, перспектива посісти належне місце в європейському співтоваристві та світі залежать насамперед від опанування інноваційної моделі економічного розвитку.

Інноваційний розвиток потребує вирішення на державному рівні ряду завдань у різних сферах діяльності суб’єктів господарювання, спрямованих на виявлення відхилень від головної мети внутрішніх і зовнішніх елементів діяльності, пошук і обґрунтування шляхів їх приведення в гармонійну відповідність, що має на меті створення умов стійкого соціально-економічного розвитку як самого суб’єкта, так і суспільства в цілому.

Завдання цієї книги полягає у вивченні інноваційних процесів, побудови системи менеджменту інновацій, принципів державного регулювання і розробки інноваційної політики: опанування практичних методів стратегічного управління інноваціями, методів маркетингу, організації, планування й фінансування інноваційної діяльності на підприємствах. Розділи навчального посібника 3, 5, 6, 7, 9, 10, 11, термінологічний словник, тести для самоконтролю одержаних знань, список використаних джерел підготовув П. П. Микитюк, а розділи 1, 2, 4, 8 – Б.Г. Сенів.

Запропонований посібник є першою вдалою спробою висвітлити всі розділи програми. Він рекомендується для студентів, аспірантів, викладачів вищих навчальних закладів, керівників і спеціалістів науководослідних організацій, а також широкого кола ділових людей.

6