Назва реферату: Економічні зв’язки України з іншими країнами Розділ: Розміщення продуктивних сил Завантажено з сайту: ua.textreferat.com Розміщено: 2011-02-14 10:56:27

Економічні зв’язки України з іншими країнами

1. Вступ

Зовнішньоекономічні зв’язки стали більш актуальними і різнобічними, побудованими на основі рівноправності і взаємовигоди після того, як Україна стала незалежною, самостійною державою.

Найбільше значення у розвитку економіки України має зовнішня торгівля. Сьогодні задовольнити всі потреби населення зусиллями однієї країни важко. З цим завданням можна впоратись лише за умов добре розвинутої зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля України складається з експорту і імпорту товарів і послуг . Довший час зовнішня торгівля України характеризувалась негативним сальдо, але в останні роки , завдяки пожвавленню торгівлі з країнами Європи, сальдо стало позитивним.

Розвиток нашої держави тісно пов’язаний з її зовнішніми зв’язками з іншими країнами світу. Особливо велике значення мають економічні зв’язки, які здійснюються у формі зовнішньої торгівлі, міжнародної спеціалізації та кооперування, вкладення капіталів. обміну робочою силою, науково-технічною інформацією. Послугами. Вони відіграють велику роль в економічному розвитку України.

З багатьма видами продукції Україна намагається вийти на світовий ринок . Зокрема, товари від нас вивозяться в 107 країн світу . Однак, ці товари мають низьку конкурентоспроможність , тому щоб Україна могла вийти на світовий ринок їй потрібно підвищувати якість товарів.

Дуже важливе значення у зовнішній торгівлі має співвідношення у експорті та імпорті сировини й готових виробів, їх асортимент. Найвигідніше для країни, коли в експорті переважає наукомістка готова продукція, а в імпорті — сировинна група товарів . Однак 80% експорту України становить сировина.

Таким чином, у зовнішніх зв’язках країни є ще значні проблеми , які чекають свого вирішення .

План

1. Вступ

2. Зовнішні економічні зв’язки: сутність, структура, регіональні аспекти

3. Коротка економіко-географічна характеристика України

4. Основні форми зовнішньоекономічних зв’язків України

5. Зовнішньоекономічна діяльність і пріоритети України

6. Експорт та імпорт за прямими зв’язками підприємств

7. Інтернаціоналізація економіки України

8. Зовнішньоекономічна політика України

9. Пріоритети зовнішньоекономічних зв’язків

10. Висновок

11. Додатки

2. ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ: СУТНІСТЬ, ЗНАЧЕННЯ,

СТРУКТУРА, РЕГІОНАЛЬНІ АСПЕКТИ

В теперішній час розвиток міжнародних економічних відносин України визначається її економічною спадщиною, що дісталась від СРСР. Зовнішні економічні зв’язки поки що зорієнтовані на країни колишнього Радянського Союзу. Разом з тим, відбувається інтенсивна переорієнтація їх до країн Заходу.

Економічна інтеграція України у світове господарство гальмується затратним виробництвом, яке в декілька разів перевищує рівень затрат в розвинутих країнах.

І все ж, незважаючи на такий стан, Україна активно налагоджує зовнішньоекономічні зв’язки з іншими країнами. Теоретичною основою активізації України є об’єктивна необхідність економічного співробітництва в першу чергу з країнами Заходу.

За умов державної незалежності саме Захід є взірцем для України в формуванні демократичного устрою та життєвого рівня населення. Проте Європа не поспішає приймати Україну до своєї спільноти. Вона висуває умови досягнення європейського рівня.

Економічна політика України спрямована на негайне входження до ЕС за аналогом колишньої НДР (Німецької Демократичної Республіки). Така політика є корисною для європейських країн, бо розширює їх конкурентну зону і для України, бо стимулює її економічний розвиток. Реалізацію цієї політики доцільно здійснювати не на марксистських теоретичних засадах структури економіки (групи «А» і «Б»), а на основі сучасної теорії секторного структурного розвитку.

Окремі галузі економіки України уже сьогодні відповідають вимогам міжнародних стандартів. Зокрема, авіаційна, космічна промисловість, послуги і вироби для поліпшення навколишнього середовища, харчова промисловість, сільське господарство, система інтелектуального розвитку населення.

Стратегічні напрями зовнішньоекономічної політики України реалізуються в конкретних заходах держави та інших господарських суб’єктів. Позитивний вплив очікується від іноземних інвестицій. Станом на 1 січня 1997 року загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшов в Україну з 105 країн світу, становив 1, 36 млрд. доларів США, в т. ч. за 1996 р. 459 млн. доларів США, що на 11% більше ніж у 1995 році. Нині в Україні діє 5, 3 тис. підприємств, які отримали іноземні інвестиції, з них 4, 1 тис. — спільні.

Зовнішньоекономічна політика України зосереджується на оптимальному збереженні і використанні традиційних експортних та імпортних ринків, скороченні невиробничого імпорту й раціональному використанні виробничого потенціалу, оптимізації торговельного балансу, поетапному вдосконаленні структури експорту та імпорту.

Завершується процес вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ). Через підготовку до укладання двосторонніх угод про вільну торгівлю держава адаптується до вступу у Центральноєвропейську зону вільної торгівлі. Розв’язується питання щодо торгівлі з Північноамериканською зоною вільної торгівлі (НАФТА).

Дуже важливого значення Україна надає розвиткові двосторонніх відносин держав. Вона активно розвиває двостороннє співробітництво з країнами світу, спрямовуючи його на забезпечення економічної та політичної підтримки своїх реформ, непорушності кордонів та територіальної цілісності.

У розбудові відносин з Російською Федерацією Україна продовжує проводити послідовний курс на зміцнення добросусідських партнерських відносин. Цей курс був і залишається одним з головним пріоритетів зовнішньої політики України.

Незважаючи на позитивні моменти розбудови українсько-російських відносин, тут мають місце значні недоліки. Так, Росія пішла на порушення Угоди про вільну торгівлю, ввела акцизний збір на підакцизні товари українського виробництва. З 1 січня 1997 р. РФ ввела квоти на ряд товарів, причому всупереч загальноприйнятим міжнародним процедурам, що викликало негативну реакцію міжнародних організацій.

Важливе місце у зовнішній політиці України займає Білорусь. Зовнішньоторговельний оборот між двома країнами у 1996 році перевищив 1, 4 млрд. доларів США. Україна в цілому посідає друге місце в зовнішньоторговельному обороті Білорусі.

Взаємини України з Молдовою визначаються активною конкретною діяльністю — створені транспортні коридори та митниці, узгоджено розподіл майна залізничного транспорту та інших об’єктів.

Активно розвиваються відносини з Азербайджаном, Грузією та Вірменією. З першими двома державами укладено багатообіцяючі угоди про створення транспортного коридору Закавказзя — Європа.

Динамічно розвиваються відносини з Республікою Казахстан. Досягнуто ряд важливих домовленостей щодо кооперації в галузі машинобудування, енергетичного комплексу та енергомістких виробництв.

Особливе значення мають для України її стосунки з безпосередніми західними сусідами: Польщею, Словаччиною, Угорщиною.

Українсько-польські відносини набрали характеру стратегічного партнерства. Тісною є координація дій двох країн у європейських політичних та економічних структурах, міжнародних організаціях. Істотно зріс зовнішньоторговельний товарообіг.

Розпочалася практична реалізація ряду взаємовигідних економічних проектів, зокрема — щодо спільного виробництва зернозбиральних комбайнів типу «Бізон».

Значно розширилася географія зв’язків з країнами Західної Європи.

Важливим чинниками зміцнення політичної та економічної незалежності України стали українсько-американські відносини, які сьогодні вийшли на рівень стратегічного партнерства. Відносини з США набули надзвичайно високого рівня. У створеній Українсько-Американській Міждержавній комісії (УАМК) розв’язуються питання зовнішньої політики, безпеки, торгівлі та інвестицій.

Має місце динамічний розвиток українсько-канадських економічних відносин. Підписані угоди сприятимуть надходженню значних інвестицій з Канади в економіку України (понад 600 млн. доларів США).

Таким чином, економічна політика інтеграції України в світове господарство та регіональні економічні структури має достатньо передумов та може забезпечити позитивні результати.

За географічною ознакою теперішні зовнішньоекономічні зв’язки України доцільно поділити на: 1) відносини з країнами СНД і рештою держав, що входили до складу колишнього СРСР, і 2) відносини з іншими зарубіжними державами , серед яких виділяється підгрупа економічно найрозвиненіших країн.

У першій групі пріоритетними є стосунки з Російською Федерацією. Україна вивозить у Росію різноманітні машини і устаткування (тепловози, вагони, літаки, трактори, верстати, металургійне та шахтне устаткування, автобуси, автонавантажувачі, телевізори, сільськогосподарські машини, комп’ютери тощо), кам’яне вугілля, хімікати, залізну і марганцеву руди, чорні метали, продукцію АПК. З Росії в Україну надходять: продукція машинобудування (верстати, легкові та вантажні автомобілі, літаки, сільськогосподарські машини, електровози, прилади, комплектуючі, обчислювальна техніка і т. д. ) хімікати, вироби легкої промисловості, а також паливно-сировинні ресурси (нафта, природний газ, апатити, боксити, лісоматеріали).

Різносторонніми були зв’язки України з іншими державами, що входили до колишнього СРСР (Білорусь, Казахстан, країни Балтії, Закавказзя, Середньої Азії, Молдова). На ринок цих держав з України надходили машини, вугілля, прокат чорних металів, міндобрива, шини, цемент, шифер, овочеві консерви, мука, макаронні вироби, м’ясо. В Україну ж завозилися трактори, вантажні автомобілі, електровози, вагони, радіотехніка, поліметалеві руди, кольорові метали, нафта і нафтопродукти, природний газ, бавовна.

У географічній структурі експорту України за межі колишнього СРСР традиційно провідне місце займали країни Центрально-Східної Європи. У 1991 р. продукція нашої держави надходила у 107 країн. У цій групі за імпортом із України домінували Румунія, Чехія, Словаччина, Польща і колишня Югославія, за експортом до нас —ФРН, Польща, Чехія і Словаччина.