3. Коротка економіко-географічна характеристика україни

Україна не поступається європейським країнам за багатьма показниками, вона належить до найбільших і відносно добре розвинених держав Європи. За розміром території (603, 7 тис. км 2) Україна більша за Францію (544 тис. км2), Іспанію (505 тис. км2), Швецію (450 тис. км2), Польщу (312 тис. км2) та ін. За чисельністю населення на 1993 p. (52 млн. чол. ) Україна поступається лише Німеччині, Італії, Великобританії і Франції. Причому населення працездатного віку становить близько 48 /о.

Україна має величезні запаси, вдале поєднання і територіальне компактне розташування, великі поклади багатьох цінних природних ресурсів, які широко використовують у народному господарстві (високоякісні залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам’яне вугілля, каоліни, тверді кристалічні будівельні матеріали тощо). Крім того, Україна має високоякісні ґрунти, зокрема родючі чорноземи: різновиди чорноземів займають 68 /о орних земель, у тому числі найродючіші - 46%. Є великі запаси прісних і мінеральних вод, різноманітних рекреаційних ресурсів.

Україна розташована в Центральній і Південно-Східній Європі у безпосередній близькості від більшості країн Європи й Азії, з якими вона має транспортно-економічні зв’язки. Через Україну проходять залізничні, автомобільні, авіаційні шляхи між Європою й Азією. Добре розвинуте в Україні морське і річкове судноплавство.

Україна має добре розвинуту гірничорудну, вуглевидобувну, металургійну, машинобудівну промисловість, особливо високий потенціал військово-промислового комплексу, де зосереджені найсучасніші технології, інтелектуальні і матеріальні ресурси. В Україні добре розвинутий науковий потенціал, діє система Академії наук України, яка охоплює усі сфери діяльності: природничі і суспільні науки, великий потенціал учених. Широко розвинута мережа і рівень організації вищих і середніх навчальних закладів, великий контингент інженерно-конструкторських і винахідницьких кадрів тощо.

Цей перелік можна продовжувати, але й із згаданого видно, що Україна має достатні продуктивні сили, щоб трансформуватися в господарську систему ринкового типу. Однак у цьому переліку чинників економічного потенціалу повинна бути відповідність між кількістю, якістю, раціональністю, пропорційністю й ефективністю. Тобто ця кількість має перебувати у такому співвідношенні, щоб забезпечити раціональне, якісне, ефективне виробництво й обіг.

Останнє свідчить про те, що економічний потенціал визначається не лише кількісними, а й якісними параметрами. В умовах ринкової конкуренції, наближення до економічного лідерства пріоритетне значення мають саме якісні параметри: оптимізація пропорцій, структура економіки; орієнтація на виробництво продукції кінцевого споживання; наукомісткість продукції; продуктивність та інтенсифікація праці тощо.

Саме на ці якісні риси економічного потенціалу України не зважали в умовах панування централізовано-планової системи управління господарством. Зараз Україна обрала шлях незалежної економічної політики з орієнтацією на створення ринкової економіки, на провідні країни світу, в яких функціонує високоефективне виробництво і панують гуманні соціальні відносини. Зараз в Україні відбувається складний процес деідеологізації державно-господарських структур, запроваджується принцип економічної самостійності і децентралізації господарської діяльності, удосконалюються відносини власності і вільного підприємництва, створюється українська грошово фінансова система, змінюється структура виробництва з урахуванням потреб ринку, пріоритетного розвитку малої економіки на основі нових технологій, відкривається доступ зарубіжним інвестиціям на взаємовигідній основі, створюється система освіти для відтворення національного інтелектуального потенціалу.

Подолання всіх негативних явищ в економіці, ліквідація антиринкових проявів неодмінно забезпечать Україні:

· економічну і соціальну свободу виробників і споживачів;

· поєднання інтересів суб’єктів власності, суб’єктів виробництва і держави;

· мобілізацію і формування різних видів інвестицій, зокрема в інтелектуальну сферу, в наукомісткі галузі, і гнучку політику інвестування для створення раціональної структури економіки;

· пріоритети виробництва не напівфабрикатів, а високоякісної продукції кінцевого споживання.

В Україні розуміють, що виходити на ринок розвинутих країн ще є досить складним завданням для української економіки, майже нереальним. Однак є регіони Європи, Азії та інших частин світу, на чиїх ринках Україна може мати успіхи: це республіки колишнього Союзу, балканський регіон Європи, країни Східної Європи і т. д. Головне для завоювання позицій на ринках цих країн - це створення умов для піднесення престижу виробників, фірм і України в цілому на внутрішньому і зовнішньому ринках, для ділового співробітництва і конкуренції. Україна може включитися у змагання за економічне лідерство на ринках згаданих регіонів, змінюючи поступово пріоритети, які необхідно враховувати під час проведення господарських реформ. Якщо раніше високий рівень розвитку визначався декількома провідними критеріями у сфері матеріального виробництва, то зараз перелік критеріїв охоплює ще й сфери ринку та соціального захисту, невиробничу сферу. країни, яким регламентують діяльність відповідних органів з питань ліцензування і квотування експорту та імпорту, декларування товарів та ін.