7.6.2 Запобігання забрудненню навколишнього середовища

При роботі СЕУ в атмосферу виділяються гази ДВС, допоміжних генераторів, токсичність яких визначається сортом палива і умовами його згоряння.

Основними елементами, що входять до складу випускних газів і забруднюють навколишнє середовище є оксиди вуглецю, оксиди азоту, вуглеводневі з'єднання, альдегіди, сажа, сірчистий ангідрид.

Комплекс заходів по зниженню шкідливості газів ДВС:

- застосування рециркуляції, тобто перепуск частини вихлопних газів на всмоктування, що сприяє різкому зниженню токсичних викидів в атмосферу;

- вприскування води в випускний трубопровід сприяє зменшенню концентрації оксидів азоту, але сприяє збільшенню оксиду вуглецю і вуглеводневих з'єднань;

- термофорсування, тобто попередня обробка палива, збагачення киснем повітряного заряду, використання водопаливних емульсій значно покращує екологічні показники ДВС.

- зниження димності за допомогою антидимних присадок до палива.

Сучасне технічне обслуговування і ремонт паливної системи також значно сприяє зниженню димності. Знизити шкідливість випускних газів можна шляхом нейтралізації, очищення і утилізації, допалювання шкідливих домішок, а також за допомогою різних пристроїв, які встановлюються у випускному тракті.

Основною причиною забруднення морського середовища за нормальних умов експлуатації судна є скидання вод, що містять нафту. Це лляльні води МКВ, баластні води паливних цистерн, мийні води танкерів.

Води, що містять нафту, на судах слід очищувати у сепараторах. Відповідно до конвенції МАРПОЛ 73/78 вміст нафти на виході з сепаратора не повинен перевищувати 15 мг/л.

7.6.3 Запобігання витокам та розливам зпг

При зберіганні, перекачуванні і транспортуванні зрідженого природного газу можуть мати місце витоки або випадкові витоки з резервуарів, трубопроводів, шлангів та насосів на судах-газовозах. Крім того, при перекачуванні ЗПГ виникає ризик загоряння, а якщо ЗПГ знаходиться під тиском - то і вибуху внаслідок пожежонебезпеки газу, що випаровується.

Для нейтралізації цих небезпечних факторів рекомендується приймати такі заходи.

Слід забезпечити відповідність резервуарів для зберігання ЗПГ та їх компонентів (наприклад, трубопроводів, клапанів та насосів) міжнародним стандартам структурної цілісності та експлуатаційних характеристик з метою запобігання раптових відмов, а також пожеж і вибухів при експлуатації в нормальному режимі і під час стихійних лих. До застосовуваних міжнародних стандартів можуть, зокрема, відноситися положення про запобігання від переповнення, про вторинну захисну оболонку, вимірювання та регулювання витрати газу, протипожежний захист.

Слід періодично проводити обстеження резервуарів та їх компонентів на предмет структурної цілісності і наявності корозії, а також забезпечити їх регулярне технічне обслуговування та заміну обладнання (наприклад, труб, запірної арматури, сполучних вузлів і клапанів). Існує кілька методів обстеження резервуарів. Візуальне обстеження дозволяє виявити тріщини і витоки в резервуарах. Радіографічний або ультразвуковий метод контролю можна використовувати для вимірювання товщин стінок і уточнення місця розташування тріщин. Гідростатичні випробування дозволяють виявити витоки, викликані тиском, а поєднання електроіндуктівної дефектоскопії з ультразвуковим методом контролю можна використовувати для виявлення виразкової корозії. При необхідності, для запобігання або мінімізації корозії слід встановлювати систему катодного захисту.

Для уникнення випадкових витоків ЗПГ і для виключення ризику загоряння або вибуху, роботи по зливу-наливу повинні здійснюватися належним чином підготовленими працівниками з дотриманням попередньо затвердженого порядку дій. Зазначений порядок дій повинен включати перевірку правильності під'єднання і від'єднання шлангів, дотримання працівниками заборон на куріння і використання відкритого вогню.

ЗПГ - це кріогенна рідина (-162°C [-259°F]), в рідкому стані він не горючий. Однак при нагріванні ЗПГ утворюється газ (метан), і за певних умов в результаті його витоку може утворитися хмара з парів метану. Неконтрольований витік зрідженого газу може, при наявності джерела запалення, привести до струменевого горіння або пожежі розлитої рідини, або до утворення хмари з парів метану, потенційно вогненебезпечних (спалах хмари газоповітряної суміші), при наявності джерела запалення, як в обмеженому, так і у відкритому об’ємі. Розлив ЗПГ безпосередньо на теплу поверхню (наприклад, на поверхню води) може призвести до різкого переходу з одного агрегатного стану в інший, відомому під назвою «швидкий фазовий перехід».

Під впливом будь-якого джерела тепла в навколишньому середовищі, наприклад, води, зріджений природний газ інтенсивно випаровується: з одного кубічного метра рідини утворюється приблизно 600 стандартних кубічних метрів природного газу.

При морських перевезеннях ЗПГ, потенційно серйозним чинником ризику з точки зору техніки безпеки та екології є «швидкий фазовий перехід», який може статися при особливо інтенсивному аварійному проливі ЗПГ на поверхню води. Перенесення тепла від води до пролитого ЗПГ призводить до моментального переходу ЗПГ з рідкого стану в газоподібний. Вивільнення в процесі швидкого фазового переходу великої кількості енергії може викликати фізичний вибух, що не супроводжується горінням або хімічною реакцією. Потенційна небезпека швидких фазових переходів може бути високою, але, як правило, небезпечна зона обмежена районом розливу.

З метою пом'якшення наслідків швидкого фазового переходу рекомендується, зокрема:

1. Забезпечити максимальний розрахунковий тиск резервуарів, які фактично використовуються для перевезення ЗПГ;

2. Система скидання тиску в резервуарах для перевезення ЗПГ повинна спрацьовувати як можна швидше, щоб забезпечити скидання великого обсягу парів, який може сформуватися в разі швидкого фазового переходу.

З метою запобігання аварійних розливів ЗПГ і усунення їх наслідків рекомендується приймати такі заходи:

◾Провести оцінювання ризику розливу для об'єктів і супутніх операцій з транспортування.

◾Розробити офіційний план заходів щодо запобігання і ліквідації аварійних розливів, що враховує основні моделі і масштаби розливів. План повинен бути підкріплений наявністю необхідних ресурсів і підготовленого персоналу. Слід забезпечити наявність і зручне розміщення спеціального обладнання, необхідного для ліквідації будь-яких розливів, в тому числі і невеликих.

◾Розробку плану заходів щодо запобігання і ліквідації аварійних розливів слід координувати з компетентними місцевими регулюючими органами.

◾Об'єкти слід оснащувати системою раннього виявлення витоків газу, призначеної для виявлення витоку газу і полегшення пошуку джерела викиду в цілях швидкої активації системи аварійного відключення її оператором і, таким чином, зведення випадків викиду газу до мінімуму.

◾Слід встановити систему аварійного відключення і виявлення газової небезпеки, що дозволяє запустити процедуру автоматичного припинення перекачування ЗПГ в разі його серйозної витоку.

◾Порядок запобігання аварійним розливам при навантаженні і розвантаженні танкерів необхідно розробляти відповідно до міжнародних стандартів, що безпосередньо стосуються питань завчасної установки зв'язку з кінцевим пунктом поставки газу та спільного перспективного планування.

◾Вжити заходів до того, щоб конструкція резервуарів ЗПГ передбачала наявність належної вторинної захисної оболонки (наприклад, зварна внутрішня оболонка резервуара зі сталі з високим вмістом нікелю, а зовнішня - із залізобетону; однокорпусний резервуар із зовнішнім піддоном, двооболонковий повністю закритий резервуар) на випадок раптового викиду.

◾Матеріали для труб і обладнання, які може піддаватися впливу наднизьких температур, слід підбирати виходячи з міжнародних стандартів проектування.

◾В разі викиду газу слід забезпечити можливість його безпечного розсіювання, для чого забезпечити максимально ефективну вентиляцію ділянки, де стався викид, і звести до мінімуму можливість накопичення газу в закритих або частково закритих приміщеннях. У разі розливу ЗПГ йому слід дати можливість випаруватися, по можливості, знижуючи інтенсивність випаровування, наприклад, за рахунок його покриття піною, що розширюється.

◾Проектувати систему збору стоків на об'єкті таким чином, щоб забезпечити збір продуктів аварійних витоків небезпечних речовин і, таким чином, зменшити ризик пожежі, вибуху або надходження в навколишнє середовище. Конструкцію дренажної системи для збору продуктів розливу ЗПГ слід оптимізувати з метою зниження інтенсивності випаровування.

Література

1. Тубальцев А. М. Виробниче освітленння та його розрахунок: Навчальний посібник. –Миколаї: УДМТУ, 2001. – 84с.

2. Кнорринг Г. М. и др. Справочная книга для проектирования електрического освещения / Г. М. Кнорринг, И. М. Фадин, В. Н. Сидоров – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Энергоатомиздат. Санкт-Петербургское отд-ние, 1992. – 448с.: ил.

3. Руководство по охране окружающей среды, здоровья и труда для работ по производству, транспортировке и регазификации сжиженного природного газа (СПГ) (Международная финансовая корпорация IFC, группа Всемирного банка, 2007)

Студент

Тимошенко Д. О.

Літвак С. М.

Зав. Каф.

Горбов С. М.