- •Міністерство освіти і науки україни
- •II. Тематичний план
- •Самостійна робота 2. Критичний аналіз класичних і сучасних концепцій культури
- •III. Зміст лекційної частини курсу
- •1.1. Предмет і завдання культурології.
- •1.2. Історичний вимір поглядів на культуру.
- •1.3. Сутність та зміст культури.
- •1.4. Структура культури
- •1.5. Типологія культури.
- •2.1. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства
- •2.2. Поняття культурної ідентифікації
- •2.3. Ідея рівноправності культур у сучасному світі
- •3.2. Культурні епохи і культурні регіони. Критерії їх виділення.
- •3.3. Проблеми періодизації культурно-історичного процесу. Співвідношення „світової”, „регіональної” та етнонаціональної культури.
- •3.4. Українська культура як цілісна система.
- •IV. Семінарські заняття
- •1. Типи культурної динаміки.
- •2. Характер культурних змін
- •3. Фактори соціокультурної детермінації.
- •4. Основні функції культури.
- •V. Самостійна робота
- •5.1. Теми для самостійного вивчення.
- •Самостійна робота 2. Критичний аналіз класичних і сучасних концепцій культури
- •5.2. Текстові завдання:
- •5.3. Тестові завдання.
- •VI. Перелік та ключ до вибору свого варіанту контрольної роботи
- •При недотриманні указаних вимог робота повертається студентові на доопрацювання. Питання до контрольної роботи.
- •VII. Перелік основної і додаткової літератури Базові підручники
- •Додаток 1. Теорії культури
- •2. Концепції культури х1х – хх ст.
1.5. Типологія культури.
Типологія культури ( від грецького – форма + вчення) – це спосіб наукового пізнання, в основі якого лежить розчленування систем об’єкту який вивчається і їх групування за допомогою узагальненої моделі, що дозволяє більш ефективно вивчати суттєві риси, зв’язки об’єктів, як існуючих так і різних за часом. Отже, тип – це те, що об’єднує за спільністю ознак в одну групу.
Як науковий метод типологія вивчає спільні риси і відмінності об’єктів дослідження і показує закономірності побудови і розвитку системи, що моделюється.
При вивченні культури типологічні побудови почали використовуватись в XVIII – XIX ст., коли вчених приваблював пошук єдиного “плану будови”. До кінця XIX ст. утвердилось кілька основних напрямів. Прихильники школи культурно-історичних типів ( Н.Я. Данилевський, О.Шпенглер, А. Тойнбі) розглядали тип як результат складної теоретичної реконструкції. Марксизм побудував свою систему економічних типів суспільства, в основу поклав критерій способу виробництва. Німецький соціолог М.Вебер розробив метод створення ідеальних типів, логічних конструкцій, які використовувались ним для співставлення з реальними об’єктами світу для дослідження причин відхилення історичної дійсності від ідеально мислимої абстракції. Російський соціолог П.Сорокін запропонував три основні принципи побудови типів : - наявність в культурах певного набору універсалій (наприклад, обрядів, обмежень, календарів); - характер еволюції форм духовного життя (наприклад, мистецтво, релігія); - подібність соціокультурних характеристик (наприклад, тип господарства). (Див. додаток 3 )
Зрозуміло, що якість будь якої конструкції чи схеми залежить від якості вибраного критерію оскільки подібність вивчається в обмежених масштабах одного критерію і не поширюється на всі сторони життя. У сучасній філософії та культурології не існує загальновизнаного критерію, з допомогою якого можна було б створити універсальну типологію культур.
В цілому ж структурний і типологічний аналіз допомагає впорядкувати і пояснити такий не однорідний, багатозмістовий феномен, яким є культура.
Поміркуйте:
Як співвідносяться поняття культура і культурність?
В чому полягає сутність феномену культура?
Чим обумовлена сила впливу народної культури на національну свідомість?
Які фактори викликають появу контркультур? Чому “хіпі” і “бітники” з’являються саме в 60-х роках ХХ ст.?
Як ви розумієте поняття “культурна спадщина”? Наведіть приклади консолідації націй навколо культурної спадщини.
Назвіть приклади прояву культурного нігілізму.
Чим загрожує людству бажання владарювати над природою? Чому саме в наш час ця ілюзія володаря може особливо дорого коштувати людству?
Чому окрім раціональної реконструкції культурно - історичного процесу культурологічне дослідження потребує цілісної інтуїтивно – смислової причетності?
ЛЕКЦІЯ 2 : КУЛЬТУРА І СУСПІЛЬСТВО
План розгляду
1. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства.
2. Поняття культурної ідентифікації.
3. Ідея рівноправності культур у сучасному світі.