1.5. Типологія культури.

Типологія культури ( від грецького – форма + вчення) – це спосіб наукового пізнання, в основі якого лежить розчленування систем об’єкту який вивчається і їх групування за допомогою узагальненої моделі, що дозволяє більш ефективно вивчати суттєві риси, зв’язки об’єктів, як існуючих так і різних за часом. Отже, тип – це те, що об’єднує за спільністю ознак в одну групу.

Як науковий метод типологія вивчає спільні риси і відмінності об’єктів дослідження і показує закономірності побудови і розвитку системи, що моделюється.

При вивченні культури типологічні побудови почали використовуватись в XVIII – XIX ст., коли вчених приваблював пошук єдиного “плану будови”. До кінця XIX ст. утвердилось кілька основних напрямів. Прихильники школи культурно-історичних типів ( Н.Я. Данилевський, О.Шпенглер, А. Тойнбі) розглядали тип як результат складної теоретичної реконструкції. Марксизм побудував свою систему економічних типів суспільства, в основу поклав критерій способу виробництва. Німецький соціолог М.Вебер розробив метод створення ідеальних типів, логічних конструкцій, які використовувались ним для співставлення з реальними об’єктами світу для дослідження причин відхилення історичної дійсності від ідеально мислимої абстракції. Російський соціолог П.Сорокін запропонував три основні принципи побудови типів : - наявність в культурах певного набору універсалій (наприклад, обрядів, обмежень, календарів); - характер еволюції форм духовного життя (наприклад, мистецтво, релігія); - подібність соціокультурних характеристик (наприклад, тип господарства). (Див. додаток 3 )

Зрозуміло, що якість будь якої конструкції чи схеми залежить від якості вибраного критерію оскільки подібність вивчається в обмежених масштабах одного критерію і не поширюється на всі сторони життя. У сучасній філософії та культурології не існує загальновизнаного критерію, з допомогою якого можна було б створити універсальну типологію культур.

В цілому ж структурний і типологічний аналіз допомагає впорядкувати і пояснити такий не однорідний, багатозмістовий феномен, яким є культура.

Поміркуйте:

1. Як співвідносяться поняття культура і культурність?

2. В чому полягає сутність феномену культура?

3. Чим обумовлена сила впливу народної культури на національну свідомість?

4. Які фактори викликають появу контркультур? Чому “хіпі” і “бітники” з’являються саме в 60-х роках ХХ ст.?

5. Як ви розумієте поняття “культурна спадщина”? Наведіть приклади консолідації націй навколо культурної спадщини.

6. Назвіть приклади прояву культурного нігілізму.

7. Чим загрожує людству бажання владарювати над природою? Чому саме в наш час ця ілюзія володаря може особливо дорого коштувати людству?

8. Чому окрім раціональної реконструкції культурно - історичного процесу культурологічне дослідження потребує цілісної інтуїтивно – смислової причетності?

ЛЕКЦІЯ 2 : КУЛЬТУРА І СУСПІЛЬСТВО

План розгляду

1. Роль культурних орієнтацій у розвитку суспільства.

2. Поняття культурної ідентифікації.

3. Ідея рівноправності культур у сучасному світі.