V. Самостійна робота

У зв’язку з вкрай обмеженою кількістю аудиторних годин частина навчального матеріалу подається у вигляді питань, постановки проблем, вказівок стосовно того , на що слід звернути особливу увагу при самостійній роботі, як краще засвоїти матеріал. Самостійна підготовка для заочників справа звична. До кожної теми додаються обов’язкові для виконання запитання для самоперевірки.

У цьому розділі зібрані контрольні завдання, текстові і тестові питання до всього курсу. Доступні літературні джерела вказуються у загальному списку літератури.

Наочно – дидактичне забезпечення надане у вигляді таблиць і схем, що узагальнюють матеріал, значно полегшує виконання завдань.

Оформлення відповіді залежить як від форми запитання, так і від відведеного місця, бо всі завдання передбачено виконувати у цій книжечці (чи то просто позначити, чи назвати, чи дати більше або менше розгорнуту відповідь).

5.1. Теми для самостійного вивчення.

Самостійна робота 1. Структура духовної культури.

У даній темі слід розглянути такі проблемні питання:

1. Духовна сфера культури. Її основні змістові елементи.

Духовна сфера культури забезпечує суспільство строго диференційованою системою знань і орієнтацій, служить передумовою всіх видів культурної діяльності. Через неї людина виражає своє ставлення до світу. Вона не завжди претендує на істинність але завжди значима для людей і необхідна. Найбільш значимі і стійкі зв’язки людей з їх природним і штучним оточенням закріплюються в символічній формі з допомогою об’єктивованих предметних носіїв – письмових і музикальних текстів, живописних, архітектурних пам’яток і т.д. Виражена у знаковій формі, предметно втілена інформація називається соціально значимим знанням. Це синонім духовної культури в аспекті її суспільно корисної ролі. Вони локалізуються в специфічних областях (релігія, мистецтво, наука, філософія), кожна з яких має свій погляд на реальність, встановлює власні межі стосунків з нею, розробляє специфічну мову, висуває для вирішення коло проблем, принципи і правила дослідження.

Основні змістовні елементидуховної культури – звичаї, норми, цінності, знання, інформація, смисли і значення. Звичаями називають зразки поведінки які склались стихійно і є обов’язковими для виконання всіма членами суспільства. Як масова традиція звичай не потребує пояснень і не усвідомлюється членами колективу. Норма на відміну від звичаю регулює міру допустимостіповедінки і забезпечує добровільне і свідоме співробітництво людей. Вона завжди формує очікувану, зрозумілу оточуючими людьми поведінку. Найважливішими факторами нормативної регуляції є суспільна мораль і право, а найважливішими засобами реалізації нормативності виступають цінності. Розрізняють цінності життєві ( життя, здоров’я, добробут), суспільні (родина, робота, дисципліна), політичні (законність, порядок, конституція), моральні (любов, чесність, вірність), релігійні ( Бог, благодать, спасінні), естетичні (краса, гармонія, самобутність). Знанням називають результат процесу пізнання, перевірений суспільно – історичною практикою і зафіксований в культурі у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій. Розрізняють знання практичні, духовні, емпіричні, теоретичні. Знання знаходяться у опозиції до віри, як судження перевірені практикою, до рішучості притримуватись певного погляду, визнаного за зразок.

Структура духовної культури: а) міфологія і релігія; б) езотеріка і мистецтво; в) наука і філософія

Запитання для самоперевірки:

1. Що таке міф? Які функції виконували міфи у первісному світі?

2. Назвіть характерні ознаки міфосвідомості.

3. З чим пов’язане виникнення магії?

4. У чому полягає основна відмінність міфології та релігії? Що зближує ці дві сфери духовності?

5. Якими є основні функції релігії?

6. Що означає поняття „езотеріка” ?Наведіть приклади езотеричних вчень та ідей?

7. В чому значення і сила мистецтва?

8. Яті етапи пройшла в своєму розвитку наука?

9.Що споріднює філософію з наукою, релігією, езотерікою і Мистецтвом?

10. В чому особливість філософії?