Ознаки права

В подальшому ми здебільшого будемо розглядати право як нормативно-правові акти. Тому, спершу визначимо певні ознаки, які відрізняють його від інших видів соціальних норм. Однією з головних ознак права є його загальнообов’язкова нормативність. Це означає, що воно складається з норм, які поширюються на всіх осіб, яким вони адресовані, і ці особи забов’язані їх виконувати. Забезпеченість виконання цих норм покладається на державу. Але для цього ці норми повинні бути формально визначеними, тобто викладені зрозуміло, чітко і однозначно. Ну, і, звичайно, право повинно мати системність, тобто всі правові норми повинні складати певну систему, в якій її складові взаємопов’язані і не суперечити одна одній /рис. 15/.

Рис. 15. Ознаки права

Види права

Виділяють два основних види права: об’єктивне і суб’єктивне /рис. 16/. Об’єктивне право – це система загальнообов’язкових формально визначених норм, що встановлені і охороняються державою і є критерієм правомірної і неправомірної поведінки громадян.

Рис. 16. Види права

Суб’єктивне право – це можливість конкретної особи на юридично забезпечену поведінку. Тобто, доки норма права є загальною для усіх громадян держави у конкретній сфері життєдіяльності, вона є об’єктивною. Коли ж вона стосується конкретної ситуації та реалізується у поведінці суб’єкта, то стає суб’єктивною.

Соціальні норми

В кожному суспільстві існують багато різних соціальних норм, які регулюють як діяльність кожного з її членів, так і взаємостосунки між ними /рис. 17/.

Рис. 17. Соціальні норми

Серед соціальних норм чільне місце займають правові норми. Вони мають як спільні з іншими соціальні риси, так і свої специфічні. Спільним є те, що вони регулюють діяльність і відносини між людьми. Але, якщо звичаєві норми складаються спонтанно в результаті тривалого повторення людьми певних дій, то правові – встановлюються певною владою і за короткий час. Якщо моральні норми охороняються силою суспільної думки і внутрішніх переконань людини, то правові охороняються владою, яка їх встановила. Якщо економічні норми регулюють суспільні відносини пов’язані з виробництвом, розподілом і споживанням матеріальних благ, корпоративні і норми громадських організацій встановлюють правила поведінки людей у середині лише цих об’єднань, а політичні – між соціальними групами, пов’язаними зі здійсненням державної влади, то правові регулюють відносини суб’єктів суспільства у всіх сферах їх діяльності. Якщо естетичні норми регулюють відношення людей до оцінки предметів духовної і матеріальної культури з позицій їх краси, а релігійні регулюють відправлення релігійних культів та відношення людей до Бога, то правові закріплюють права і свободи громадян по відношенню як до переконань, в тому числі і релігійних, так і до свободи оцінювання предметів матеріальної і духовної культури.

Отже, правові норми – це правила поведінки, встановлені органами влади з метою дотримання у суспільних відносинах справедливості, формальної рівності і відповідальної свободи у всіх сферах діяльності суспільства. Це, по суті, своєрідний матеріал, з якого складається правова система. Виконання цих норм забезпечується владою.