1.15. Філософія марксизму

План самостійної роботи:

1. Вплив антропологічного матеріалізму і атеїзму Л. Фоєрбаха на становлення філософії К. Маркса і Ф. Енгельса.

2. Ідеальне як перетворене матеріальне. Практика – центральна категорія діалектичного матеріалізму. Діалектика – душа марксизму.

3. Матеріалістичне розуміння історії. Відкриття особливостей і закономірностей соціального світу як "третього" між матеріальним і ідеальним. Перетворюючи світ, людина творить себе, перетворюючи себе, людина на вищому рівні творить світ.

Теми рефератів:

1. Філософія І. Канта як перехідна ланка між раціоналізмом Просвітництва і філософією ХІХ ст.

2. Проблема активності суб'єкта пізнання у філософії І. Канта.

3. І. Кант про релігію і Бога.

4. Особливості діалектики Й. Фіхте.

5. Натурфілософія Ф. Шеллінга.

6. Система трансцендентального ідеалізму Ф. Шеллінга.

7. Раціональний зміст гегелівської діалектики.

8. Порівняння діалектики за Сократом і за Гегелем.

9. Гегелівська концепція історико-філософського процесу.

10. Естетика Г. Гегеля.

11. Філософія релігії Г. Гегеля.

12. Проблема людської діяльності в філософії Л. Фоєрбаха.

13. Концепція сутності християнства Л. Фоєрбаха.

14. "Етика любові" Л. Фоєрбаха як філософія перебудови суспільства.

15. Марксизм як філософія дії.

16. Вчення К. Маркса про абстрактну (суспільну) працю.

17. Проблема відчуження у Маркса і шляхи його подолання.

18. Розробка натурфілософського підгрунтя марксизму Ф. Енгельсом.

Додаткова література

1. Гегель Г. Лекции по истории философии: В 2 кн. – СПб.: Наука, 1994.

2. Гегель Г. Работы разных лет: В 2 т. – М.: Мысль, 1970.

3. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3 т. – М.: Мысль, 1974.

4. Гулыга А.В. Кант. – М.: Мол. гвардия, 1981.

5. Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: Мысль, 1986.

6. История диалектики. Немецкая классическая философия / Т.И. Ойзерман и др. – М.: Мысль, 1978.

7. Кант И. Собр. сочинений: В 8 т. – М.: Чоро, 1994.

8. Кузнецов В.Н. Немецкая классическая философия. – М.: Высш. школа, 2003.

9. Мамардашвили М.К. Кантианские вариации. – М.: Аграф, 2000.

10. Маркс К., Энгельс Ф. Избр. произведения: В 3 т. – М.:Политиздат, 1986.

11. Мотрошилова Н.В. Рождение и развитие философских идей. – М.: Политиздат, 1991.

12. Ойзерман Т.И. Марксизм и утопизм. – М.: Прогресс, 2003.

13. Ойзерман Т.И. Формирование философии марксизма. – М.: Мысль, 1986.

14. Рокмор Т. Об открытии Маркса после марксизма // Вопросы философии. – 2000. – №4. – С.64-81.

15. Скратон Р. Коротка історія Новітньої філософії: Від Декарта до Вітгенштейна. – К.: Основи, 1998.

16. Фихте И. Сочинения. – М.: Ладомир, 1995.

17. Шеллинг Ф. Сочинения: В 2 т. – М.: Мысль, 1987.

Тема 7

1.16. Сучасна західна філософія хіх–хх століття

План лекції:

1. Еволюція антропології в "нову онтологію". Прагматичні тенденції єднання буття і людини на засадах суб'єктивності, але на підставі самоцінності результатів, а не суб'єкта діяльності. Неокантіанський поділ наук на науки про природу і дух.

2. "Філософія життя". Вплив волюнтативної філософії А. Шопенгауера. Ф. Ніцше: "воля до влади". Діонісізм. Вчення про надлюдину. В. Дільтей: "переживання" і розуміюча психологія. Герменевтика як метод пізнання живої реальності. Г. Зіммель: "інтуїтивне осягнення життя". А. Бергсон: "життєвий творчий порив". Космологічне розуміння життя. О. Шпенглер: "життєві цикли культури".

3. Фундаментальна онтологія і екзистенціалізм. Персоналістська феноменологія. Існування (екзистенція) проти сутності (есенції). Екзистенція як свобода і внутрішня відповідальність суб'єкта. Межові ситуації буття. Фундаментальна онтологія М. Гайдеггера. "Свідомість буття у світі" К. Ясперса. Французький екзистенціалізм: Ж.П. Сартр, А. Камю.

4. Заснування "аналітизму" в позитивістській філософії. Англійська (кембріджська) школа. Ідеї Б. Рассела, Л. Вітгенштейна, А. Уайтхеда. Світ як сукупність фактів у логічному просторі. Логічні значення проти світоглядних понять. Початок розробки апарату математичної логіки як мови науки.

5. Французький структуралізм і постмодернізм. Мова як знакова система (Ф. Соссюр). Соціальні феномени у якості знакових структур і заснування структуралізму: К. Леві-Строс, Ж. Лакан. "Нова соціальна філософія" 60-х років ХХ ст. М. Фуко: "філософія дискурсивних практик". Ж. Дерріда: позиція "деконструктивізму”. Ж. Ліотар: вчення про новий тип культури – "постмодерн" – на засадах мовних ігор і операціональності.

Питання для самоконтролю:

1. У чому полягає сутність ціннісного буття як особливої реальності у філософській аксіології М. Шелера?

2. Як можна пояснити єдність людського суб'єкта і буття у філософії екзистенціалізму?

3. Чому екзистенціалісти протиставляли сутність (есенцію) існуванню (екзистенції)?

4. Чи справді екзистенція – це свобода і відповідальність?

5. Чому, на Вашу думку, посилився ірраціоналізм у сучасній філософії? Чи не робить це філософію антинауковою?

6. Що вивчає філософська антропологія? Чим відрізняється вона від інших спрямувань антропологічної думки?

7. Хто є засновниками аналітичної філософії?

8. Які школи та їхні представники розробляли ідеї "логічного позитивізму"?

9. У чому полягає сутність позиції деконструктивізму Ж. Дерріда?

10. Які переваги і недоліки має позитивістський аналітизм у філософії?

11. Чи є можливим подолання філософією світоглядності?