- •Козацтво в історії України Методичні вказівки для самостійного вивчення теми з історії України
- •Розділ і Історичні передумови виникнення козацтва
- •Походження терміну «козак»
- •1.2. Основні версії генезису козацтва
- •Визначальні чинники появи козацтва як історичного явища
- •1.4. Козацтво як новий соціальний прошарок (хvі – хvіі ст.)
- •Розділ іі Запорізькі Січі низового Дніпра
- •2.1. Територіальний устрій центрів козацьких вольностей
- •2.2. Перша козацька фортеця
- •2.3. Козацькі Січі, зведені протягом іі половини XVI – початку XVIII століття
- •Розділ ііі Політичний устрій Запорізької Січі
- •3.1. Неповторний імідж козацької державності
- •3.2. Воєнне мистецтво козацького війська
- •3.3. Козаки на міжнародній арені
- •Розділ іv Соціально-економічна сфера козацької спільноти
- •4.1. Релігійні засади українського козацтва
- •4.2. Господарське життя козаків
- •4.3. Донські, уральські, кубанські, терські козаки
- •Висновки
- •Теми рефератів
- •Тестові завдання
- •Гетьмани Запорізької Січі
- •Список літератури
2.2. Перша козацька фортеця
Перша козацька фортеця, так званий «городок Вишневецького», була побудована у середині XVI століття на о. Хортиця (нині – територія міста Запоріжжя).
Перша
писемна згадка про Запорізьку Січ
з’являється 1551 року у польського
історика М. Бєльського
(1495 – 1575 р.р.). У своїй «Всесвітній хроніці»
він повідомляв, що у першій половині
XVI
століття
на Хортиці збиралися козаки для нагляду
за переправами, промислом і для боротьби
з татарами. Того
часу дванадцять порогів (
Складність
питання про місцезнаходження і час
виникнення першої Січі полягає в тому,
що стихійно
прибуваючі на Запорожжя козаки будували
в різних місцях так звані «городці» та
засіки
або ж «січі» з повалених дерев для
захисту від ворожих нападів. Проте такі
імпровізовані населені
пункти були
Вишневецький Дмитро ( Байда, рік народження невідомий (пр.1516 – 1563 рр.) – український князь, перший з достеменно відомих козацьких гетьманів (близько 1552 – 1563 pp.). Нащадок стародавнього волинського роду Гедиміновичів. Власник земельних маєтків у Кременецькому повіті. У 1550 – 1553 pp. – староста Черкаського та Канівського повітів. Близько 1552 р. (за іншими даними: у 1554 – 1555 рр,; 1556 p.) побудував на о. Мала Хортиця – замок, який став прототипом Запорізької Січі, і згуртував на боротьбу проти татар кілька сотень козаків. У 1554 р. знову був призначеним Сигізмундом II Августом старостою канівським і черкаським. У 1556 р. Д. Вишневецький брав участь у поході московського війська на Крим, а згодом – взагалі перейшов на службу до московського царя Івана Грозного. У 1557 – 1558 pp. Він відбивав напади кримських татар на чолі з ханом Девлет-Гіреєм І на Хортицю. У жовтні 1657 р. Д. Вишневецький, очоливши козацьке військо, захопив турецьку фортецю Кермен і вивіз звідтіля всі гармати на Хортицю. У 1558 – 1559 pp., бувши на чолі московського війська, здійснив вдалий похід до Криму, звільнивши з неволі кілька тисяч невільників. У червні 1559 р. запорожці на чолі з Д.Вишневецьким напали на турецьку фортецю Азов. У 1561 р. Д. Вишневецький знову повертається на службу до литовського князя. У 1563 р. Д. Вишневецький вступив до боротьби за молдавський престол.
Під час походу в Молдавію чотиритисячний козацький загін, очолюваний Д. Вишневецьким, зазнав нищівної поразки в бою під Сучавою від військ претендента на молдавський престол Стефана IX Томші. Д. Вишневецького було взято у полон і виданий турецькому урядові. За повідомленням «Хроніки Мартіна Бєльського», Д. Вишневецький після жорстоких катувань за наказом султана Сулеймана П був скинутий з вежі на залізні гаки, умуровані в стіну, на яких він і помер.
Д. Вишневецький – герой української народної думи про Байду.
Під його керівництвом протягом 1552 – 1556 pp. На о. Мала Хортиця було побудовано фортецю, мури якої не тільки гарантували безпеку, а й у подальшому стали своєрідною базою для здійснення походів на Крим, осередком згуртування запорозького козацтва.