МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

Гуманітарний інститут

Л. В. Матвієнко

Козацтво в історії України Методичні вказівки для самостійного вивчення теми з історії України

Рекомендовано Методичною радою НУК

Миколаїв – 2011

Зміст

Вступ 3

Розділ І. Історичні передумови виникнення козацтва 4

1.1. Походження терміну «козак» 4

1.2. Основні версії генезису козацтва 5

1.3. Визначальні чинники появи козацтва як історичного явища 7

1.4. Козацтво як новий соціальний прошарок (ХVІ- ХVІІ ст.) 9

Розділ ІІ. Запорізькі Січі низового Дніпра 11

2.1. Територіальний устрій центрів козацьких вольностей 11

2.2. Перша козацька фортеця 12

2.3. Козацькі Січі, зведені протягом.ХVІ-ХVІІІ ст.. 14

Розділ ІІІ. Політичний устрій Запорізької Січі 23

3.1. Неповторний імідж козацької державності 23

3.2. Воєнне мистецтво козацького війська 27

3.3. Козаки на міжнародній арені 33

Розділ ІV. Соціально-економічна сфера козацької спільноти 39

4.1. Релігійні засади українського козацтва 39

4.2. Господарське життя козаків 46

4.3. Донські, уральські, кубанські козаки 51

Висновки 54

Теми рефератів 55

Тестові завдання 56

Гетьмани Запорізької Січі 61

Список літератури 63

Карта 1. Розташування Січі у різні періоди її існування 64

Вступ

На попередніх лекціях ви ознайомилися з багатьма аспектами та проблемами історії України. Як вам відомо, в минулому нашої Держави існувала козацька доба. Саме зародженню, розвитку та становленню козачини як нового соціального стану присвячена ця лекція.

Зрозуміти будь-яке історичне явище глибоко і всебічно можна лише через звернення до його коренів. Важливо окреслити, хоча б наближено, хронологічні межі, в яких вони простежуються. Такі підходи набувають особливої актуальності під час студіювання витоків українського козацтва та утвердження його в суспільному житті. Крім того, необхідно врахувати весь комплекс економічних, політичних та соціальних чинників цього тривалого процесу.

Усе XV століття було заповнене безперервними міжусобними феодальними війнами, під час яких литовська, польська й російська знаті боролися за панування в південних і західних землях Русі. У цей час польській короні вдалося приєднати до своїх володінь частину Волині й Поділля. У другій половині XV ст. на геополітичну ситуацію в регіоні починають помітно впливати Московське князівство, що об'єднало під своєю владою Північно-Східну Русь, і Кримське ханство, що відкололося від Золотої Орди в 1449 році (у 1478 році кримський хан Менглі Гірей визнав себе васалом турецького султана, у результаті чого Південна Україна стала складовою могутньої Османської імперії). У 80-і роки XV століття, остаточно скинувши татарське ярмо, московський князь Іван III (1462–1505 рр.) проголосив себе «государем усея Русі» і в такий спосіб заявив свої претензії на всі землі колишньої Київської Русі. З цим не погодилася Литва, правителі якої вплуталися в цілу низку воєн із Московською державою. Експансія Москви призвела до того, що на межі XV–XVI століття Іван IIІ розширив свої володіння за рахунок приєднання Чернігово-Сіверської землі.