2. Система управління якістю.

Якість відображає міру корисності виробів, сукупність властивостей, що визначають міру здатності виробу виконувати властиві йому функції. Конкурентоздатність підприємства пов'язана з двома основними факторами: рівень ціни; якість продукції. Якість (ІСО 9000. Якість. Словник) – це сукупність властивостей і характеристик продукції, що додають їй здатність задовольняти обумовлені або припущені потреби. Система якості (ІСО 8402) – сукупність організаційної структури, розподілу відповідальності, процесів, процедур і ресурсів, яка забезпечує загальне керівництво якістю. Технічний рівень продукції – відносна характеристика якості продукції, заснована на зіставленні значень показників, що визначають технічну досконалість оцінюваної продукції з відповідними базовими показниками, їх значеннями.

Досягнення визначеного рівня якості вимагає створення на підприємстві спеціальної системи, тобто сукупності організаційної структури, процесів і ресурсів, що забезпечує загальний напрямок управління якістю. Забезпечення якості – сукупність запланованих і систематично проведених заходів, необхідних для створення впевненості в тому, що продукція задовольняє визначені вимоги до якості. Система якості, що забезпечує політику підприємства включає: маркетинг, пошук і вивчення ринку; проектування і/чи розробку технічних вимог, розробку продукції; матеріально-технічне постачання; підготовку і розробку технічних процесів; виробництво; контроль, проведення дослідів і обстежень; упакування і збереження; реалізацію і розподіл; монтаж і експлуатацію; технічну допомогу в обслуговуванні; утилізацію після використання.

До процесів системи управління якістю продукції на стадії її виробництва належать: планування та організація робіт з управління процесами технічного контролю та випробувань продукції; контролю технології виробництва; технічної діагностики стану обслуговування; функціонування систем забезпечення (енергопостачання, транспорту, комунікацій); контролю стану виробничого середовища; контроль стану дотримання вимог нормативної документації; контроль виконавчої дисципліни та атестація персоналу; забезпечення ритмічності виробництва; проведення технічного контролю, випробувань, технічної діагностики на різних стадіях виробництва продукції, в т. ч. використання статистичних методів контролю; впровадження сучасних інформаційних технологій профілактики, виявлення дефектів і браку; оцінювання якості виготовлення продукції; проведення технічного обслуговування та планово-попереджувального ремонту обладнання; відновлення та доробка продукції; проведення заходів із забезпечення якості при складуванні та зберігання сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів, обладнання; контроль за діяльністю персоналу, здійснення заходів з його стимулювання для забезпечення якості продукції; інформування керівництва та підрозділів про якість продукції та робіт із забезпечення якості продукції.

Ціна якості. Інтегральним економічним фактором забезпечення якості продукції є ціна якості, яка визначається сумою витрат, витрачених на контроль,і витрат, понесених підприємством внаслідок відмов від виробів. Сума витрат на якість складає значну частину від обороту підприємства. Ціна якості включає витрати на забезпечення якості продукції, витрати, пов’язані з незадовільною якістю продукції. Витрати на забезпечення якості продукції складаються з: витрат, пов’язаних з попередженням випуску незадовільної якості, пов’язаних з контролем якості виробів, на підготовку персоналу, на контроль якості готових виробів, на вдосконалення технічних засобів управління якості, на проведення випробувань. Витрати, пов’язані з незадовільною якістю продукції складаються з: витрат в сфері виробництва, в сфері споживання, на виправлення операційного браку, на ремонт виробів в гарантійний період, пов’язаних з переробкою виготовлених виробів незадовільної якості, Витрати, пов’язаних з рекламаціями споживачів.

Висновок.

Виробничий процес - це сукупність всіх дій людей і засобів виробництва, спрямованих на виготовлення продукції.  Об'єктом дослідження в роботі є Товариство з обмеженою відповідальністю «Алпі» створено відповідно до Федерального закону від 08.02.98г. № 14-ФЗ «Про товариства з обмеженою відповідальністю». Воно є юридичною особою, організованим 19 квітня 1999. Місце знаходження Товариства: 20-й км. Автошляхи Красноярськ-Желєзногорськ.  Роздрібний товарообіг ТОВ «Алпі» з реалізації хліба, хлібобулочних і кондитерських виробів у 2006 році збільшився на 6,21% або 1200,00 тис. руб., В порівнянні з 2004 роком. У звітному періоді його сума склала 20510,64 тис. крб. У 2004 році в порівнянні з 2003 роком сума товарообігу збільшилася на 1,9% або 360,00 тис. руб.  Самою ємною товарною групою є товарна група хліб. У 2005 році дана група мала 32,16% у загальній структурі товарообігу фірми, в 2006 році даний показник ще більше збільшився і склав 37,41%, що в абсолютному вираженні прирівнюється до 7673,03 тис. руб. Але в порівнянні з аналогічним показником 2004 року, дана товарна група знизила свою питому вагу в звітному періоді, який становив більше 39%. Це пов'язано з високою і зростаючою конкуренцією на ринку цих товарів.  Бізнес-процес випічки хліба та виробництва тортів починається з надходження сировини для виробництва. Менеджер з постачання забезпечує постачання інгредієнтів в достатній кількості від постачальників. Майстер зміни формує заявку у міру використання інгредієнтів. Виробничий облік автоматизовано в усіх основних цехах. Налагоджено облік вироблення готової продукції та напівфабрикатів, їх переміщення в експедицію. У системі також формуються та відпрацьовуються акти списання та оприбуткування готової продукції і складаються звіти для бухгалтерії. У планово-економічному відділі повністю автоматизовано облік готової продукції.  Підпроцес виробництва хліба починається з отримання інгредієнтів, їх дозування, розрахованої відповідно до технологічної карти продукту.  Виготовлення закваски можна виділити окремим підпроцесів - це ще не тісто, вже не інгредієнти. Закваска виготовляється з дріжджів, зброджується.  Виготовлення тесту включає процес заміс залишилися інгредієнтів - борошно, харчові добавки та ін на даному етапі технологічно визначається сортність хліба.  Підпроцес формування забезпечує викладку хліба у форми для випічки. Термічна обробка - це і є безпосередньо випічка. Важливо вибрати оптимальний температурний режим.  Також як і процес виготовлення хліба, процес виготовлення тортів починається з отримання інгредієнтів, яких використовується набагато більше, ніж для виготовлення хліба. Постачання також забезпечує менеджер з постачання магазину. Заявку формує начальник кондитерського цеху.  Наступним етапом є заміс інгредієнтів відповідно до технології виробництва і випічка коржів. Паралельно цьому процесу відбувається процес виготовлення прошарку. Далі прошарок і коржі з'єднуються, прикрашаються.  Контроль якості повинен вироблятися на кожному етапі виробництва хліба. Неоптимально вибраний температурний режим для випічки зумовить розломи на скоринці, нерпопеканіе, незвичний колір, смак, неправильне формування - ми не побачимо хліба звичної форми і ваги, закваска і заміс - технологічна основа, завдяки якій хліб має смак, колір, харчову та енергетичну цінність, пористість.  Т.ч. в процесі випічки хліба контрольованими параметрами, такими, що підлягають моніторингу, що визначають якість хліба, є маса, об'єм, час і температура.  Виробництво хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів т здійснюватися як на обладнанні провідних зарубіжних фірм «Бепекс-Гуттена», «Антон Олерт» (Німеччина), «Реон» (Японія), так і на вітчизняному обладнанні.  Досліджуваного підприємству рекомендується підвищити продуктивність праці працівників. Як відомо, продуктивність праці можна підвищити за рахунок зміни особистих якостей кожного працівника і за рахунок ущільнення робочого часу працівників підприємства.  У результаті впровадження запропонованих заходів (підвищення кваліфікації працівників), отримуємо, що підприємство може підвищити продуктивність праці працівників за рахунок зміни особистих якостей (конкретного продавця на 47%) та за рахунок ущільнення робочого часу на 30,43%.  Розглянувши різні фактори росту продуктивності та ефективності праці працівників «Алпі», а також напрями їх стимулювання, можна сказати, що за невеликої коректування своєї роботи, підприємство може досягти ще вищих результатів. 

Список використаної літератури.

1. Гаврилов Д. А. Управление производством на базе стандартов MRP II / Д. А. Гаврилов. – 2-е изд. – СПб. : Питер, 2005. – 416 с. – (Практика менеджмента).

2. Гевко І.Б. Операційний менеджмент. навч. посібн. / І.Б. Гевко – К.: Кондор, 2005. – 228с.

3. Господарський кодекс України: за станом на 16 січня 2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003 – № 18-22. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.

4. Гэлловэй Л. Операционный менеджмент. Серия «Теория и практика менеджмента» / Л. Гэлловэй – СПб : Питер, 2002. – 320с.

5. Друкер П. Ф. Энциклопедия менеджмента / П. Ф. Друкер. – М. : Вильямс, 2004. – 432 с.

6. Запорожец И. М. Бюджетирование в системе управления судостроительным предприятием / И. М. Запорожец // Економіст. – 2010. – № 7. – С. 46-47.

7. Ильдеменов С.В. Операционный менеджмент. учебник / С.В. Ильдеменов, А.С. Ильдеменов, С.В. Лобов – М. : ИНФРА-М, 2007. – 337с.

8. Керівництво з питань проектного менеджменту : пер. з англ. / під ред. д-ра техн. наук, проф. С. Д. Бушуєва. – [2-е вид., переробл.] – К. : Вид. дім «Деловая Украина», 2000. – 198 с.

9. Козловский В. А. Производственный менеджмент: Учебник. Серия «Высшее образование» / Под ред. В. А. Козловского - М. : ИНФРА-М, 2003. – 574 с.

10. Козловский, В. А.Производственный и операционный менедж-мент [Текст] / В. А. Козловский, Т. В. Маркина, В. И. Макаров. – С.Пб. : Спец. лит-ра, 1998. – 367 с.

11. Курочкин А.С. Операционный менеджмент: уч. пособие / А. С. Курочкин. – К. : «МАУП», 2000. – 144с.

12. Логачев С. И. Мировое судостроение: современное состояние и перспективы развития / С. И. Логачев, В. В. Чугунов, Е. А. Горин. – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб. : Мор Вест, 2009. – 544 с.

13. Мазур И. И. Управление проектами : учеб. пособие / И. И. Мазур, В. Д. Шапиро, Н. Г. Ольдерогге ; под ред. И. И. Мазура. – 2-е изд. – М. : Омега-Л, 2004. – 664 с.

14. Макаренко, М. В. Производственный менеджмент [Текст] :учеб. пособие для вузов / М. В. Макаренко, О. М. Махалина. – М. : ПРИОР, 1998. – 384 с.

15. Михайловська О.В. Операційний менеджмент : навч. посібник. / О.В. Михайловська - К. : «Кондор», 2008. – 550 с.

16. Оголева Л. Н. Реинжиниринг производства : учеб. пособие / Л. Н. Оголева, Е. В.Чернецова, В. М. Радиковский ; под ред. д-ра экон. наук, проф. Л. Н. Оголевой. – М. : КНОРУС, 2005. – 304 с.

17. Олійник І.А. Операційний менеджмент: навч. посіб. / І.А. Олійник, В.Г. Пасічник, В.І. Романчиков, О.В. Акіліна – К : «Центр навчальної літератури», 2006. – 160с.