- •01 Обєкт та предмет м.П.
- •1. Система музыкального воспитания с . Кодая .
- •2. Система музыкального воспитания Карла Орфа
- •03 Отличия в подготовке кадров для профессиональной и просветительской музыкальной педагогики
- •04 Первые университеты и музыка в них
- •06 Перетворення консерваторій у вищі навч закл
- •07 Европейские консерватории в XIX – XX вв.
- •2) «Техникум» для подготовки музыканта; 3) Институт по исполнительным, научным и
- •1983-2004 P .; сейчас ректором является профессор Владимир Рожок.
- •21 Квітня 1907 р . Збори « Союзу Співацьких і Музичних Товариств » ухвалили змінити його назву на « Музичне Товариство імені Миколи Лисенка » .
- •14 Современные тенденции развития музыкального образования
- •15 Исторический путь муз. Педагогики от авторитарной к гуманной модели
- •18. Средства воздействия на особист и во музыканта в вузе
- •19. Інтерпретаційність як прояв креативної природи музичного мистецтва та педагогіки
- •20. Міжособ діалог у процесі формування муз-професіонала у муз внз
- •1. Властивості наочностей . Бажано застосовувати наочності , що є
- •25 Принцип послідовності навчання у музичній педагогіці вищої школи
- •26 Прочность («міцність навчання»)
- •27 Принцип активности
- •28. Принцип состязательности и
2) «Техникум» для подготовки музыканта; 3) Институт по исполнительным, научным и
педагогическим факультетами.
• В 1928 году Консерваторию соединяют с музыкально-драматическим институтом им. М.
Лысенко. Господство принципа «педагог из исполнителя», введение «музыкальной
этнографии ». В конечном итоге - это объединение является началом мощной школы
воспитания музыкантов-профессионалов (все это до 1934 года).
• В 1934 году Консерватория - это уже один из ведущих музыкальных вузов Украины.
Открыто композиторский и историко-теоретический факультет, открыта первая
аспирантуру, позднее ассистентуру. Основано музыкальную десятилетку им. Н. Лысенко.
• В 1938 году начинает работать дир.-хор. факультет и оперная студия, кафедра народных
инструментов.
• Имя Петра Чайковского полученное в 1940 году.
В период Великой Отечественной войны консерватория, как учебное заведение, не был эвакуирована.
Какое-то время различные педагоги работали в Ташкенте (Ревуцкий, Брагин), кто-то в Саратове, Перми,
Уфе, Свердловске.
К сожалению, помещение консерватории и десятилетки сгорело. В июне 1944 года студенты и
педагоги вернулись обратно. Возобновить занятия было непросто, не было инвентаря, было
потеряно большое количество нот, книг, и главное роялей и пианино. Но была усилена
педагогический состав: приглашены Паторжинского, Гайдай, Ропск, Микиша. Оказана помощь
Харкиськои консерватории и Московской с нотами и книгами в 1945 году. С этого года
консерватория возобновила работу.
В послевоенное время консерваторию возглавляли Андрей Штогаренко - 1954-1968 г .; Иван
Ляшенко - 1968-1974 г .; Николай Кондратюк - 1974-1983 г .; Олег Тимошенко (1932-2010) -
1983-2004 P .; сейчас ректором является профессор Владимир Рожок.
Национальная музыкальная академия Украины имени П.И. Чайковского является ведущим центром музыкальной
образования Украины. Она образована согласно Указу Президента Украины от 5 сентября 1995
"О реорганизации Киевской государственной консерватории имени П. И. Чайковского в Национальную
музыкальную академию Украины имени П.И. Чайковского ". Таким образом, Национальная музыкальная
академия имени П.И. Чайковского стала правопреемницей Киевской государственной консерватории
имени П.И. Чайковского, основанная в ноябре 1913
Сегодня Академия - это крупнейший в Украине высшее музыкальное учебное заведение, в котором на
4-х факультетах и 27 кафедрах обучаются более тысячи студентов. Научный потенциал
учреждения обеспечивают 9 Героев Украины, 4 академика и 10 членов-корреспондентов Академии
искусств Украины, 69 народных артистов Украины, 82 профессора и 131 доцент, 29 докторов наук и
93 кандидата наук, 50 заслуженных артистов Украины и 31 заслуженный деятель искусств Украины, 6
заслуженных работников культуры и 2 заслуженных работника образования, 24 лауреаты государственных
премий Украины, 1 мастер спорта.
12 Этапы Становление Львовской консерватории, своеобразие ее довоенной истории.
12. Етапи Становлення Львівської консерваторії , своєрідність її довоєнної історії .
Поява у Львові професійних музикантів пов " язана з утворення в кін .16 ст . Братства музикантів ( виникло з об " єднання інструментальних капелій - італійської , сербської , єврейської ). Основну роль у становленні музичної культури Львова грали товариства - Львівськебратство та школа , утворені в 1585 р . ( изучалось нотолинийне письмо , партесный пение ).
1615 - Бурса музикантів - перший спеціалізований муз навч заклад - навчання велося на зразок італійського .
1776 - діє у Львові австрійський Цісарсько - Королівський Привілейований театр , що сприяв демократизації музичного життя ( оскільки воно існувало у вигляді домашнього музикування ).
Постаті , що відвідували Львів і вплинули на розвиток муз мистецтва : Франц Ксавер Моцарт - 1826 заснував тов - ство св . Цецилії , Юзеф Ельснер , Карл Ліпінський . Ельснер створив Музичну академію (1796-1997), яка займалась організацією концертів камерної і симфонічної музики . Ліпінський впровадив щотижневі коонцерти квартетної музики .
1852 - заснування консерваторії в Галицькому музичному товаристві ( засновано в 1838 р австрійцями для поширення європейського мистецтва . Музичні класи при ГМТ були відкриті в 1839). Директор конси – Йоган Рукгабер
1854 - ГМТ відкрило школу співу , гри на скрипці та віолончелі , яку згодом стали називати консерваторією .
Викладання композиції як самостійної дисципліни починається з 1858 р ., коли директором консерваторії Галицького Музичного товариства став Кароль Мікулі . В Галицькій консі викладали - Кароль Мікулі , Мечислав Солтис , Ян Галь , Адам Солтис , Юзеф Коффлер . Солтис , Кофлер і Маєрський продовжили викладати в Львівській держ . консі ім . Лисенка .
Кароль Мікулі як директор конси в 1859 запровадив вперше в ГМТ і ввів клас фортепіано в навчання в консерваторії .
1880 - декретом намісництва у Львові консерваторія ГМТ набула офіційного статуса
1902 - засновано Анной Нєментовською музичний інститут - приватний навч . муз . заклад
1905 - Музичний інститут реорганізовано в Львівський Музичний інститут
1912 - Высшем муз . институту присвоено им " я Николая Лысенко
У 1923 р . – керівничка навчального закладу проф . Нєментовська виїжджає до Америки з метою дослідження тамтешніх методів навчання . На зворотній дорозі вона відвідує музичні школи Англії , Франції і Швейцарії , особливу увагу звертаючи на методику музичного виховання дітей .
1931 - Львівський муз . інститут отримав назву Львівська музична консерваторія ім . К . Шимановського . Засновуються провінційні філії Львівського музичного Інституту в Гродно , Рівному , Кременці , Дубно , Стрию , Коломиї .
1939 - згідно до Постанови Ради Народних Комісарів УРСР від 19 грудня 1939 р . на базі трьох навчальних закладів , а саме Вищого муз . інституту ім . Лисенка , консерваторії Польськго муз . товариства , консерваторії ім . Шимановського було утворено " Державну українську консерваторії з польським відділом , надавши їй приміщення польського музичного товариства ". Всі 3 навчальні заклади передали новоствореному ВНЗ свою матеріальну базу , обладнання , кращих педагогів і підготовлених студентів . Заняття розпочались 15 січня 1940 р .
1941-44 - німецькою окупаційною владою закрито консерваторію , і діяла тільки музична школа з українською мовою викладання .
1944 – на підставі Постанови Ради Народних Комісарів УРСР Львівській державній консерваторії надо ім ' я М . В . Лисенка .
На кінець грудня 1944 консерваторія та музична школа - десятирічка відновили свою діяльність .
1992 – Львівська державна консерваторія ім . Лисенка перейменована на Вищий музичний інститут ім . Лисенка .
1997 - Высший музыкальный институт получает IV уровень аккредитации .
2000 – перейменовано на Львівську державну музичну академію ім .. Лисенка .
2007 - предоставление статуса Национального вместо государственной .
З 1939 р . постала Львівська дер конса ім Лисенка , де й розпочав роботу композиторськиій факультет . Працювали - барвінський , Людкевич , сімович , ю солтис Євген Козак , Лєшек Мазепа , Анатолій кос - анатольський , дезидерій задор , володимир флис , скорик , віктор камінський , юрій ланюк , олександр козаренко , ольга криволап , богдана фроляк , остап мануляк .
13. Высший музыкальный институт им . М . Лысенко в Киеве .
З Вищим Музичним інститутом Лисенка були пов ' язані композитори Анатоль Вахнянин , Станіслав Людкевич , Василь Барвінський . Тут працювали Галь , Коффлер , Ф . Колесса . З 1930 х років до викладання залучаються галицькі музиканти , що здобули освіту закордоном - Микола Колесса , Антон Рудницький , Нестор Нижанківський , Роман Сімович .
Питання про створення спеціального музичного навчального закладу вищого типу з викладанням рідною мовою для української громади Львова й Галичини неодноразово порушувалося на сторінках львівської преси в ХІХ - ХХст . Передвісники такої інституції були : у 1870 р А . Вахнянин утворив при товаристві « Теорбан » музичну школу для науки інструментальної , вокальної , гармонії і контрапункту . Оскільки згадане Товариство проіснувало недовго , то школа теж припинила своє існування .
Заснування першого українського музичного закладу , що мав на меті виховання професійних музикантів , нерозривно пов ' язане з діяльністю хорового товариства « Боян » - ще однієї спроби А . Вахнянина вже у 1891 р . Тоді « Боян » розповсюдив свої філії по цілому краї , котрі були об ' єднані в Союз співацьких і музичних товариств . Саме під його патронатом було створено Вищий Музичний Інститут .
Перший рік навчання ВМІ розпочався 10 жовтня 1903 р . Директор – А . Вахнянин ( теорія музики , історія музики і гармонії ).
* У перший рік до роботи зголосилося 7 професорів і 66 учнів .
На перших порах існувало тільки 3 спеціальності : фортепіано , скрипка і сольний спів .