19. Інтерпретаційність як прояв креативної природи музичного мистецтва та педагогіки

Интерпретация – репрезентация сочинения вместо автора. Это индивидуальная трактовка исполнителем исполняемого произведения (неопределяемая замыслом автора).

«Зеркало» композитора – высший уровень интерпретации, например когда исполнитель выполняет волю композитора, а не играет «от себя» (уж слишком это индивидуально).

В музыке композитора репрезентируется автор.

РЕ-презентация – это ПЕРЕ-показ.

Интерпретация – это НЕ совсем репрезентация. Есть такое понятие как субъективный показ.

(субъективность— это выражение представлений человека об окружающем мире, его точки зрения, чувства, убеждения и желания;

Объективность — принадлежность объекту, независимость от субъекта; характеристика факторов или процессов, которые не зависят от воли или желания человека)

(тут на паре возникла дискуссия что есть что. Можно это упомянуть и размышляяяяааааать…блаблабла…)

Интерпретация существует для того чтобы показывать разные виденья одного и того же.

(Рихтер – зеркало композитора; Рахманинов , Бузони – наоборот много своего личного)

!!! Важно заметить то, что интерпретация зависит от духовного опыта.

Креативные (художественно-творческие) качества – склонность к творчеству, умение порождать необычные идеи, находить нестандартный выход из ситуации, применение разных интерпретаций , трактовки образов, способов выражения и изображения.

20. Міжособ діалог у процесі формування муз-професіонала у муз внз

К самым важным методологическим ориентирам относится философское осмысление категории ДИАЛОГ.

Диалог в музыкальной педагогике – это не просто метод (средство), а это основа музыкально-образовательного процесса, его методологические принципы, так как музыка сама по себе акт межличностного общения.

Диалог служит исчезновению «стен», любых проявлений отчужденности, эгоистичной замкнутости.

В ситуации настоящего духовного диалога педагог уже не учит, а добивается того, чтоб ученик сам всего добивался, сам учился. Такому диалогу присуща вера в личность, в ее духовно-моральную творческую силу.

В этом случае самое лучшее достижения педагога – это «посеять зерно» в сознании ученика рассчитанное НЕ на результат «здесь и сейчас»,А на перспективу. Конечно при этом попутно ученику можно помогать и направлять, если это будет необходимо. Но главное научить ученика думать самостоятельно. Это и есть главная цель диалога учителя и ученика.

Личностные качества – показатели уровня формирования морального сознания и навыков поведения.

Личностные качества педагога должны отвечать общим моральным нормам с ориентацией на воссоздание и распространение взаимоотношений построенных на общечеловеческих моральных ценностях.

До таких качеств относятся:

доброжелательность, справедливость, объективность, требовательность, принципиальность, высокая моральность и ответственность.

21 - 29 Соотношение дидактики и предметных методик в музыкальной педагогике высшей школы

Соотношение дидактики и предметных методик в музыкальной педагогике высшей школы

Дидактика (від гр. didбcticos - той, хто повчає і didasko - той, хто вивчає) - складова загальної педагогіки, яка досліджує навчання на найбільш загальному рівні - теоретичному. Це педагогічна теорія, яка науково обґрунтовує зміст освіти, виявляє закономірності, які діють у прогресі навчання, розкриває принципи навчання, визначає зміст, методи і організаційні форми навчального процесу.

Объект дидактики – обучение

Предмет дидактики – преподавание и учение

Существует три дидактические системы: традиционная (с опорой на учителя и его деятельность – Коменский, Песталоцци, Гербарт), педоцентрическая (с опорой на деятельность ученика, Дьюи) и современная (синтезирующая достижения двух предыдущих).

Предметные методики – специфические комплексы преподавательских приемов, систем и технологий обучения, используемые в конкретных отраслях.

Ряд исследователей вопроса настаивает на применимости принципов общей дидактики к музыкальному образованию. Ряд приверженцев другой точки зрения утверждает, что преподавание музыки должно подчиняться принципам особой, художественной дидактики.

Общие дидактические принципы, которые применяются в музыкальной педагогике:

- принцип преемственности – знания, полученные на уроках, должны опираться на житейский опыт. В случае с занятиями музыкой – на интуитивное ее восприятие.

- принцип доступности – получаемые знания должны быть доступны учащемуся по уровню развития. Критерии этой самой доступности во множестве школ, до сих пор лидирующих в современной педагогике, существенно устарели. «Позитивные» эмоциональные переживания проще «негативных» для восприятия, например – это ерунда и опровергается опытом.

- систематичность и последовательность ( связывание незнакомого материала со знакомым, изложение от простого - к сложному, от лёгкого - к трудному, с раскрытием между ними причинно-следственных связей и с подведением к необходимым обобщениям).

- принцип сознательного обучения (самостоятельный анализ изучаемого материала, формирующий индивидуальные методы работы ученика). Здесь тоже есть некое противоречие с художественной природой получаемых «знаний». Часто необходимость осознавать интуитивно прочувствованное скорее повредит развитию учащегося, чем пойдет ему на пользу.

- принцип наглядности – находит в музыкальном обучении достаточно ограниченное применение в связи с аудиальной, а не визуальной природой самого изучаемого материала. «Наглядность» = «наслышность»J

Особенности именно музыкальной педагогики

- принцип индивидуального подхода – один из центральных для музыкальной педагогики, так как, в отличие от большинства прочих дисциплин, изучение которых возможно и будет успешным в группе, обучение музыкальному искусству требует индивидуальных занятий в обязательном порядке (с учетом всех особенностей личности ученика)

- принцип целостности и образности (предложен Л. Горюновой), судя по всему, речь идет об опоре на образное мышление в обучении музыке.

По Асафьеву основные дидактические принципы музыкального воспитания:

- контраст в музыке и музыкальном воспитании

- художественность

- импровизация

По Шацкому:

- ключевые позиции – физ. труд, умственная деятельность, искусство и игра

- «открытая школа» - открытая среда воспитания (детей)

- в основе руководства школой – принцип демократизма

- учитель – не только организатор школьного процесса, но и организатор жизни ребенка

По Кабалевскому:

- «три кита» - песня, танец, марш

- опора на «трех китов» - связь музыки с повседневной жизнью (принцип преемственности)

- побочные, вторичные темы подчиняются вот этим вот китам

- нужно не учить детей муз. грамоте, а формировать муз. грамотность детей

- развивать в учениках «умение слышать музыку и размышлять о ней»

22 Принцип организации самостоятельной работы студентов в музыкальной. Вузов.

Принцип організації самостійної роботи студентів у музичн . ВНЗ .

Підвищення рівня підготовки музикантів залежить від ефективності їх самостійних занять . Самостійна робота музиканта включає в себе наступні компоненти : систематичність занять , їх якість , план , бюджет часу , а також фізіологічні та психологічні фактори .

1. Викладач допомагає сформувати вміння складати режим занять і планувати свою самостійну роботу .

Наприклад Ойстрах та ін . рекомендують займатися два рази на день з великою перервою . Займатися регулярно , в один і той же час радив С . Савшінський - завдяки виробленої звичкою « апетит » до роботи , потреба в ній , а також приплив творчих сил з ' являється в урочний час . )

2. Викладач повинен чітко ставити мету і пропонувати відповідні методи її досягнення .

Наприклад , піаніст Йосип Гофман вважає за доцільне вивчати твір таким чином : з музичним інструментом по нотах ; з музичним інструментом без нот ; по нотах без музичного інструменту ; без музичного інструменту і без нот . При таких способах занять у виконавця ( студента ) більш гармонійно розвиваються всі види пам ' яті : слухова , зорова , моторна , музично - логічна . Практика показує : студенти , які використовують цей метод у своїй роботі , впевненіше почувають себе під час екзаменаційних і сценічних виступів .

Метод диригування по нотах , чергуючи його з грою на музичному інструменті - розвиває музичну ініціативу і зорову пам ' ять , пробуджує активну виконавську волю , відчуття єдності ритму і цілісність форми , ясніше виявляє звукову і динамічну перспективу музичного твору , його гармонічні особливості .

3. Оценка результатов самостоятельной работы :

підкреслюються позитивні сторони виконання , даються рекомендації , спрямовані на усунення недоліків . ( Д . Ф . Ойстрах спочатку завжди відзначить хороше , потім перерахує недоліки і знову похвалить , щоб підтримати ініціативу учня і не порушити його віру в свої сили , в іншому випадку учень не буде працювати з ентузіазмом )

4. Активизация самоанализа , самоконтроля

Можна запропонувати учневі самоаналіз своєї гри ( виявити складні у технічному відношенні епізоди , визначити методи роботи для вирішення можливих проблем ) Поступово , в процесі роботи з викладачем в аудиторії , можна переводити студента від самоаналізу до самостійної постановки завдань на наступний період работи . В зв ' язку з цим С . Снітковський не раз підкреслював , що не можна займатися « взагалі » . Необхідно працювати над вирішенням кінцевих завдань , чітко уявляючи собі , що потрібно зробити у відведений часовий проміжок ( наприклад , визначити найбільш зручну і доцільну аплікатуру , скласти драматургічний план твору , визначити його динамічний розвиток , знайти кульмінацію та ін .)

Метод стимулирования - поощрение

самостійна робота студентів буде більш інтенсивної та ефективної , якщо вони виявлять зацікавленість в її результаті . Наприклад , студенту пропонується виступити в концерті . Інтерес , підкріплений позитивними емоціями , активізує всі інтелектуальні резерви людини .

У кінцевому рахунку самостійна робота майбутнього педагога - музиканта втілюється в ряді узагальнених умінь :

- Діагностувати і прогнозувати якість власної музично - педагогічної діяльності

- Виконувати грамотний художньо - педагогічний аналіз музичного твору будь - якого жанру , стилю і напрямку з позицій його естетичної цінності та доцільності використання в музичному вихованні ;

- Драматургічно адекватно осмислювати зміст конкретного уроку музики .

- Виконавських і словесно інтерпретувати будь - який музичний твір з урахуванням його приналежності до певної музикальноісторіческой епосі , в суворій відповідності зі стилем автора музики .

Організація навчально - пізнавальної діяльності Мойсеюк Н . Є .

Поганий учитель підносить істину , хороший вчить її знаходити . Нам відомо , що процес учіння є своєрідним процесом самостійного « відкриття » учнем уже відомих у науці знань . « Людина досконало володіє лише тим , що сама здобуває власною працею » ( С . Л . Рубінштейн ) Процес учіння має три взаємопов ' язані стадії ( етапи ).

1 - сприймання , осмислення і запам ' ятовування матеріалу , що вивчається , або засвоєння теоретичних знань .

2 - засвоюються навички і вміння практичного застосування знань , що вимагає проведення спеціальних тренувальних впр ав .

3 - здійснюється повторення , поглиблення і закріплення знань , удосконалення практичних умінь і навичок .

Вопрос № 23 Принцип наглядности и

Суть п ринцип у наочності полягає в залученн і до сприймання під час навчання всіх органів чуття учня . В сучасній дидактиці наочність розуміється як використання зорових та звукових сприймань , а також сприйняття через моторні і тактильні чуття . Зазвичай наочність використовується як засіб ілюстрування , а також , як спосіб навчити учнів самостійній роботі з художнім образом , як джерело інформації . Використання наочностей сприяє ознайомленню учнів з життєвими явищами в натуральному вигляді або в символічному зображення .

Наочні засоби поділяються на натуральні , зображальні , схематичні ; аудіовізуальні ( звуконаглядні ) і словесно - образні ( художні образи ).

Правила применения наглядности :