- •Методика виконання самостійної роботи
- •Ступеhi якості харчових продуктів
- •Зразок гігієнічного висновку щодо якості харчового продукту
- •Методика відбору проб та органолептичні дослідження харчових продуктів і готових блюд
- •Санітарна експертиза молока та молочних продуктів Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне дослідження молока та молочних продуктів
- •Хімічне дослідження молока та молочних продуктів Визначення густини (питомої ваги) молока
- •Визначення кислотності молока
- •Визначення жирності молока
- •Визначення спроб фальсифікації молока
- •Мікробіологічні показники молока
- •Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
- •Санітарна експертиза м’яса та м’ясних продуктів
- •Відбір проб для лабораторного аналізу
- •Органолептичне та хімічне дослідження м’яса
- •5). Проба Ебера на вільний аміак.
- •Паразитологічне дослідження м’яса
- •Санітарна експертиза риби та рибних продуктів
- •Паразитологічне дослідження риби
- •Допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90sr у м’ясних та рибних продуктах (Бк/л і Бк/кг)
- •Санітарна експертиза консервів
- •Дефекти зовнішнього вигляду консервів
- •Визначення герметичності консервів
- •Витримка консервів у термостаті
- •Показники якості мяса, риби
- •Ситуаційні задачі
- •11. Дайте визначення поняття “ харчовий продукт зниженої якості”
- •12. Дайте визначення поняття “умовно придатний харчовий продукт”
- •13. Дайте визначення поняття “недоброякісний харчовий продукт”
- •14. Дайте визначення поняття “продуктсурогат”
- •15. Дайте визначення поняття “фальсифікований продукт”
- •16. Дайте визначення поняття “рафінований продукт”
- •17. Укажіть кількість білків у яловичині (у г%):
- •7. Перерахуйте основні методи та засоби консервування харчових продуктiв, що використовуються у харчовій промисловості:
- •8. Укажіть, чому дорiвнює 1 градус Тернера:
- •9. Перерахуйте основні методи пастеризації молока:
- •10. Укажіть ознаки псування молока:
- •1. Зазначте доступні методи оцінки свіжості м’яса:
Визначення спроб фальсифікації молока
Визначення наявності аміаку. Один з найбільш відомих методів визначення кислотності при фальсифікації молока оснований на зміні кольору розчину індикатора Несслера при додаванні його в сироватку молока, яке містить аміак.
В мірну склянку, місткістю 50 мл вимірюють циліндром 20 мл молока і підігрівають його на водяній бані при t 40-45°. В підігріте молоко піпеткою вносять 1 мл 10% розчину оцтової кислоти. Для осаду казеїну залишають на 10 хв.
2 мл відстояної сироватки (без осаду) вносять у пробірку та піпеткою додають 1 мл розчину Несслера. Відразу перемішують та чекають результату протягом 1 хв.
Оцінка результатів дослідження: лимонно-жовте забарвлення характерне для молока не фальсифікованого. Оранжеве забарвлення різної інтенсивності вказує на наявність аміаку більшої концентрації від природного вмісту.
Визначення присутності соди. Сода може бути додана в молоко для того, щоб навмисно сховати підвищену його кислотність. Нейтралізуючи молочну кислоту, сода не затримує розвитку гнильних мікроорганізмів і сприяє руйнуванню вітаміну С, таке молоко не придатне для вживання в їжу.
У пробірку наливають 5мл молока й 4-5 краплі 0,2% спиртового розчину розолової кислоти. У присутності соди молоко здобуває малиново-червоне фарбування, при відсутності соди з'являється жовто-коричневе фарбування. Реакція дає можливість визначити наявність соди в кількості 0,1% і вище.
Визначення присутності крохмалю. Крохмаль або борошно додається в молоко, щоб додати йому більшу густу консистенцію після розведення водою. У конічну колбу наливають 10 -15мл молока й доводять його до кипіння. Після охолодження в молоко до-ливають 1мл розчину Люголя. Поява синього фарбування вказує на присутність крохмалю.
Визначення присутності нітратів. При розведенні молока водою в ньому можуть з'явитися нітрати, високий вміст яких може приводити до метгемоглобінемії, особливо у маленьких дітей. Для виявлення нітратів у колбу наливають 10мл молока й 0,3мл 20% розчину СаСО3, суміш кип'ятять до згортання молока, прохолоджують і фільтрують. У порцелянову чашечку поміщають 1-2 кристалика дифеніламіну й наливають 1мл концентрованої сірчаної кислоти. Потім на краї чашечки обережно нашаровують на неї трохи краплі фільтрату. Поява синього фарбування свідчить про присутність азотисто- і азотнокислих з'єднань.
Таблиця 1
Мікробіологічні показники молока
Вид упаковки |
Кількість мезофільних аеробних та факультативно анаеробних мікроорганізмів, КУЕ в 1 г, не більше |
Кількість продукту (см3), в якому не допускаються | |
БГКП (коліформи) |
Патогенні мікроорганізми, в тому числі сальмонели | ||
Молоко в пляшках та пакетах |
1 х 105 |
0,1 |
25 |
Молоко в флягах та цистернах |
2х105 |
0,1 |
25 |
Примітка: В молоці, яке призначене для дитячих закладів, не допускається вміст патогенних мікроорганізмів, в т.ч. сальмонел.
Радіологічний контроль молока та молочних продуктів
(відповідно до Державних гігієнічних нормативів (1997 р)
Згідно з ДР-97 допустимий рівень вмісту радіонуклідів 137Сs і 90Sr в молоці та молочних продуктах не повинен перевищувати 100 і 20 Бк/л, Бк/кг відповідно. ДР-97 запропоновано з метою подальшого зниження дози внутрішнього опромінення населення України шляхом обмеження надходження радіонуклідів з продуктами харчування і дотри-мання виробником необхідних умов одержання чистої продукції на забруднених територіях.