12

ТЕМА: ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ та МЕТОДИКА ПРОФІЛАКТИКИ АЛІМЕНТАРНО-ЗУМОВЛЕНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ. ГІГІЄНІЧНІ основи ЛІКУВАЛЬНО-ДІЄТИЧНОГО ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ХАРЧУВАННЯ

МЕТА ЗАНЯТТЯ: 1. Ознайомитися з класифікацією аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань, класифікацією харчових отруєнь і методикою їх профілактики.

2. Ознайомитися з основними принципами лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування.

3. Навчитися обгрунтовувати і давати конкретні рекомендації щодо організації харчування хворих при різних захворюваннях.

4. Ознайомитися з методикою організації лікувально-профілактичного харчування на виробництві.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Класифікація аліментарних та аліментарно-зумовлених захворювань.

2. Класифікація харчових отруєнь

3. Гігієнічні основи профілактики аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань, харчових отруєнь.

4. Основні принципи організації лікувально-дієтичного харчування.

5. Технологія приготування дієтичних страв. Методи кулінарної обробки харчових продуктів, що дозволяють забезпечити механічне, хімічне і термічне щадіння шлунково-кишкового тракту.

6. Лікувально-профілактичне харчування як важливий чинник запобігання професійних захворювань. Організація лікувально-профілактичного харчування на виробництві.

7. Харчування в умовах екологічнозабрудненого середовища. Основні шляхи забруднення харчових продуктів.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з сучасними класифікаціями аліментарних та алiментарно-зумовлених захворювань і харчових отруєнь.

2. Засвоїти основні принципи організації лікувально-дієтичного, лікувально-профілактичного та превентивного харчування, методами, що забезпечують щадіння шлунково-кишкового тракту.

3. Розв’язати ситуаційні задачі за темою заняття.

ЛІТЕРАТУРА:

основна

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред. Є.Г.Гончарука — К.: Вища школа, 1995. — С. 434—458.

2. Общая гигиена: пропедевтика гигиены // Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундієв, В.Г.Бардов и др.; Под ред. Е.Г.Гончарука — К.: Вища школа, 2000 — С. 512—523.

3. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. — К.: Вища школа, 1983. — С. 169—180.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. — К.: Здоров’я, 1995. — С. 57—59, 129—163, 169.

5. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 2004. — С. 358— 385.

6. Гурова А. И., Горлова О.Е. Практикум по общей гигиене. — М.: Изд. Университета Дружбы Народов, 1991. — С. 74—79.

7. Нікберг І.І., Сергета І.В., Цимбалюк Л.І. Гігієна з основами екології. — К.: Здоров’я, 2001. — С. 142-164, 206-212.

додаткова

1. Тестовий контроль з загальної гігієни та екології людини : Навчальний посібник. За ред. І.В. Серпенти та Л.І. Краснової. Вінниця, 2005. — С. 36-46.

2. Ципріян В.І., Аністратенко Т.І., Білко Т.М. Гігієна харчування з основами нутриціології / Підручник / За ред.. В.І. Ципріян. / К.: Здоров’я, 1999. — С. 51-57.

Методика виконання самостійної роботи

Заняття семінарське. Після перевірки готовності студентів до заняття шляхом опитування та роз’яснень викладача, розглядаються питання характеристики захворювань, що прямо, або опосередковано пов’язані з харчуванням. При обговоренні цих питань детально розглядаються „класифікація захворювань, що прямо, або опосередковано пов’язані з харчуванням” та „класифікація харчових отруєнь”.

В ході практичного заняття студенти знайомляться з лікувальними та дієтичними властивостями окремих, поширених в дієтичній практиці, харчових продуктів і технологію кулінарної обробки їжі, що застосовується в дієтології. Лікарняними нормами харчування (дієт столи), таблиця 1, показниками для призначення лікувально-профілактичного харчування (таблиця 2) та його гігієнічними основами, оволодівають методикою гігієнічного обґрунтування щодо організації лікувально-дієтичного та лікувально-профілактичного харчування і добору продуктів, які рекомендуються. Розв’язують ситуаційні задачі по темі заняття.

Класифікація захворювань, що прямо або опосередковано пов’язані з харчуванням

1. ПЕРВИННІ (ЕКЗОГЕННІ) ХВОРОБИ НАДЛИШКОВОГО АБО НЕДОСТАТ-НЬОГО ХАРЧУВАННЯ.

А. Хвороби і синдроми недостатнього харчування.

1. Білково-енергетична недостатність (БЕН).

• аліментарний маразм (синонім - голодна хвороба);

• затримка фізичного розвитку внаслідок БЕН.

2. Білкова недостатність. Квашіоркор.

3. Гіповітамінози — цинга, бері-бері, рахіт, пелагра та інші.

4. Мінеральна недостатність — ендемічний зоб (I), карієс (F), залізодефіцитна анемія (Fe), хвороба Прасада (Zn), недостатність Са, Mg, P, Na, Cl та інші.

5 . Недостатність незамінних поліненасичених жирних кислот..

6. Недостатність харчових волокон.

Б. Хвороби і синдроми надлишкового харчування.

1. Гіпервітамінози.

2. Енергетична надмірність харчування (екзогенне ожиріння).

3. Синдром білкового надлишку харчування.

4. Синдром надлишку ПНЖК.

5. Мінеральна надмірність — молібденова подагра (Md), кобальтова міокардіопатія (Co), флюороз (F) та інші.

2. ВТОРИННІ (ЕНДОГЕННІ) ХВОРОБИ НАДЛИШКОВОГО АБО НЕДОСТАТ-НЬОГО ХАРЧУВАННЯ.

1. Вторинні гіповітамінози — вторинний рахіт при захворюваннях нирок і печінки.

2. Вторинні анемії:

• агастрична анемія – В₁₂ – фолієво-дефіцитна анемія внаслідок повної резекції шлунку;

• анентеральна анемія – порушення усмоктування білків, фолієвої кислоти, ціанокобаламіна і заліза внаслідок хронічного ентерита або резекції тонкої кишки;

• інфекційна анемія – порушення всмоктування заліза і вітамінів;

• професійна (бензольна, свинцева) анемія.

3. Церебральне ожиріння.

4. Психогенні аліментарні захворювання — психогенна анорексія, булімія.

3. БАГАТОФАКТОРНІ АЛІМЕНТАРНІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

1.Захворювання харчового тракту — гастрити, виразкова хвороба шлунку, виразка 12-палої кишки, ентерити.

2. Захворювання, пов'язані з порушенням обмінних процесів — атеросклероз, сечокам’яна хвороба, діабет, жовчнокам’яна хвороба, подагра, гіпертонічна хвороба.

3. Злоякісні новоутворення.

4. ІНФЕКЦІЙНІ І ПАРАЗИТАРНІ ХВОРОБИ ТА ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ.

1. Антропонози.

• вірусні антропонози (хвороба Боткіна);

• бактеріальні антропонози (холера, дизентерія, паратифи, черевний тиф);

2. Зоонози (туберкульоз, сибірська виразка, туляремія, бруцельоз, ящур, лептоспіроз, орнітоз, Q-лихоманка, ендемічний енцефаліт, вірусний енцефаліт великої рогатої худоби).

3. Паразитарні захворювання.

• біогельмінтози (теніарінхоз (ціп'як бичачий), дифілоботріоз (стьожак широкий), теніоз (ціп'як свинячий), трихінельоз (трихінела), опісторхоз (сисун котячий), ехінококоз (ехінокок).

• геогельмінтози (аскаридоз (аскарида), ентеробіоз (гостриця), тріхоцефальоз (власоглав), фасциольоз (фасциола печінкова та гігантська фасциола).

4. Харчові отруєння (див. далі).

5. НЕПЕРЕНОСИМІСТЬ ДЕЯКИХ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ АБО НУТРІЄНТІВ.

1. Харчова алергія.

2. Псевдоалергія.

3. Уроджена або набута ферментопатія:

• целіакія — непереносимість гліадіну (фракція білка клейковини злакових);

• фенілкетонурія — вроджена недостатність фенілаланін оксидази, накопичення фенілаланіну призводить до олігофренії;

• гіпо – і алактазія — непереносимість лактози молока внаслідок недостатності лактази.

КЛАСИФІКАЦІЯ ХАРЧОВИХ ОТРУЄНЬ

1. МІКРОБНІ ХАРЧОВІ ОТРУЄННЯ

1.1. БАКТЕРІАЛЬНІ ОТРУЄННЯ.

А) Бактеріальні токсикоінфекції – отруєння, викликані живими мікробами.

Збудники: сальмонели, дизентерійна паличка, протей, ентерокок, кишкова паличка, Bac.cereus, Cl. perfringens, стрептококи, энтерококи та ін.

Б) Бактеріальні інтоксикації – отруєння токсинами мікробів (стафілококовий токсикоз, ботулізм).

1.2.ГРИБКОВІ ОТРУЄННЯ – МІКОТОКСИКОЗИ.

А) Ерготизм (Claviceps purpurea)

Б) Фузаріотоксикоз

1. Аліментарно-токсична алейкія (Fusarium sporotrichioides)

2.Ураження «п'яним хлібом» (Fusarium graminearum)

3.Епідемічна (ендемічна) нефропатія

В) Афлатоксикоз (Aspergillus flavus)

(Fusarium sporotrichioides).

Г) Уровська хвороба (Fusarium poae).