Кардиология / блокади

11

моменту погіршення стану постійно приймає лізіноприл 20 мг на добу, верошпірон 25 мг на добу, фуросемід 80-120 мг через день, карді кет 40 мг на добу, однак результату не відчуває.

Пульс – 46 за 1 хв, аритмічний. АТ – 130/80 мм рт.ст. В легенях при аускультації в нижніх відділах вологі хрипи. На ЕКГ: синусова зареєстрована сіноатріальна блокада ІІ ступеня Мобітц2, середня ЧСС -46 за 1 хв, повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. Найбільш ефективним методом лікування в даному випадку буде:

А. Додаткове призначення холінолітиків В. Імплантація ШВР

С. Імплантація кардіовертера-дефібрилятора Д. Додаткове призначення дігоксину Е. Додаткове призначення бета-блокаторів

24.Хворий П., 62 роки скаржиться на сильні перебої в роботі серця, які супроводжуються запамороченням, болем в серці, вираженою задишкою. 3 роки тому переніс інфаркт міокарда. Постійно приймає каптоприл, верошпірон, аторвастатин, торасемід, аспірин. На ЕКГ: ритм синусів, неправильний. ЧСС – 54 за 1 хв. Визначаються ознаки сіноатриальної блокади ІІ ступеня Мобітц ІІ, часта шлуночкові екстрасистолія, епізодами парна і групова, рубцьові зміни міокарда.

Ваша тактика:

А. Призначити аміодарон В. Імплантація кардіовертера-дефібрилятора

С. Призначити бета-блокатори Д. Призначити соталол

Е. Імлантація ШВР і призначення аміодарону

25.Які із перерахованих препаратів протипоказані хворому з синдромом слабкості синусово вузла:

А. Бета-блокатори В. Препарати еуфіліну С. Холінолітики Д. Верошпірон Е. інгібітори АПФ

26.Які із перерахованих препаратів протипоказані хворому з синдромом слабкості синусово вузла: А. Діуретики В. Нітрати С. Холінолітики Д. Дігоксин

Е. інгібітори АПФ

27.Які із перерахованих препаратів протипоказані хворому з синдромом слабкості синусово вузла: А. Нітрати В. Аміодарон

С. Холінолітики Д. Верошпірон Е. інгібітори АПФ

28.У хворого Н., 68 років з гострим великовогнищевим інфарктом міокарда по задньо-боковій стінці лівого шлуночка виникла повна АВ-блокада з ритмом шлуночкових скорочень 28/хв., АТ – 100/60 мм рт.ст. Яку схему лікування доцільно призначити?

A.Дігоксин

B.Імплантація ШВР

C.Кордарон

D.Верапаміл

E.Еуфілін

29.У хворого, 67 років, з інфарктом міокарда на другу добу захворювання розвинулася повна атріовентрикулярна блокада. ЧСС 32 за 1 хв. Який з препаратів показаний хворому для надання невідкладної допомоги?

A.Атропін

B.Нітрогліцерин

C.Папаверин

D.Ніфедіпін

E.Корвалол

12

30.Жінка, 64 років, скаржиться на перебої у роботі серця, серцебиття, зниження працездатності, загальну слабкість. Погіршення стану відзначає впродовж кількох місяців. Після нетривалого епізоду непритомності звернулася до лікарів. Об'єктивно: пульс — 52 за 1 хв, аритмічний. Під час аускультації шумів не виявлено. На ЕКГ: ритм синусовий, неправильний. Інтервал PQ — 0,20 с, QRS— 0,08 с. Поступове зменшення інтервалу R—R з наступним випадінням РQRSТ. Яка найбільш імовірна причина даного стану?

A.СА-блокада

B.АВ-блокада І ст.

C.АВ-блокада ІІ ст.

D.АВ-блокада ІІІ ст.

E.Трифасцикулярна блокада ніжок пучка Гіса

31.Хворий 62 років, госпіталізований з приводу ІХС, післяінфарктного кардіосклерозу, СН ІІА стадії, призначено дигоксин. Через 3 доби стан погіршився, з'явилась значна слабкість, запаморочення. Об-но: пульс 40 за хв., аритмічний. Серцеві тони ослаблені. Печінка виступає з під краю реберної дуги на 2 см, набряки кінцівок. ЕКГ: періодичне випадіння QRS, коритоподібна депресія інтервалу ST. Яке ускладнення виникло у хворої?

A.Інтоксикація серцевими глікозидами

B.Анафілактичний шок

C.Гостра серцева недостатність

D.Кардіогенний шок

E.Колапс

32.При лікуванні хворих із “синдромом слабкості синусового вузла”, вираженою брадикардиєю застосовують:

A.Кордарон

B.Дігоксин

C.Імплантацію ШВР

D.Верапаміл

E.Хінідін

33.Чоловік 67 років поступив зі скаргами на повторювані непритомність. При огляді: тони серця глухі, відзначається виражена брадикардія. Пульс 36 ударів на хвилину, ритмічний. АД 150/70 мм. тр. ст. Дані ЕКГ: число шлуночкових скорочень 32 в хвилину, пересердні і шлуночкові комплекси слідують незалежно один від одного. Найбільш вірогідна причина непритомності:

A.СА-блокада

B.Повна АВ-блокада

C.Синусова брадикардія

D.Синусова аритмія

E.Фібриляція передсердь

34.У хворого 78 років з діагнозом ІХС стабільна стенокардія напруги, атеросклеротичний кардіосклероз, повна AV блокада з ЧСС 28 в 1 хв.. АТ-100/60 мм рт.ст. Яку схему лікування потрібно призначити?

A.Ізадрін, атропін, імплантація ШВР

B.Еуфілін, верапаміл

C.Реополіглюкін

D.Діоксин

E.Кордарон

35.Жінка 64 років, з нестабільною стенокардією під час ходьби раптово впала. Черговим лікарем при огляді хворої констатована відсутність свідомості, пульсації на a. carotis та тонів серця; вузькі зіниці та рідке, поверхневе дихання. З чого в даному випадку необхідно починати реанімаційні заходи?

A.в/в адреналін

B.в/в атропін

C.з удара кулаком по грудині

D.імплантації ШВР

E.ШВЛ та непрямого масажу серця

36.Хвора (48 років) на ревматизм, мітрально-аортальний порок серця в останній час відчуває запаморочення, на тлі якого відзначились тричі епізоди непритомності (декілька секунд). Об-но: набряку гомілок немає, ЧСС 36, ритм правільний, на верхівці серця, аорт систолічний шум, АТ 160/70. ЕКГ: ЧСС 36, передсердні та шлуночкові комплекси слідують незалежно один від одного, частота скорочень передсердь

82.Ваша лікарська тактика:

A.Направити до терапевтичного відділення

13

B.Направити до кардіохірургічного відділення

C.Направити до кардіологічного стаціонару

D.Амбулаторне лікування

E.Направити до неврологічного стаціонару

37.Хворий 32 років через 2 тижні після ангіни відзначив появу задишки при фізичному навантаженні, слабкості, але за медичною допомогою не звертався. Через 5 днів несподівано відчув запаморочення з наступною непритомністю. При огляді: ЧСС 44, АТ 120/80, I тон послаблений на верхівці серця короткий систолічний шум, тони ритмічні. При огляді невропатолога неврологічний статус без патологічних змін. Для з`ясування причини непритомності в першу чергу необхідно здійснити:

A.ЕКГ с тані спокою

B.ЕКГ з навантаженням

C.Атропінові проба

D.Добове моніторування ЕКГ

E.Проба з анаприліном

38.Хворий лікується з приводу повторного інфаркту міокарда задньої стінки лівого шлуночка. На 5-й день стан погіршився: турбував біль в ділянці серця, виникла аритмія. На ЕКГ частота скорочень передсердь 76, шлуночків 36, інтервали РР та RR – однакові. Яке ускладнення інфаркту міокарда виникло у хворого?

A.Блокада лівої ніжки пучка Гіса

B.Миготлива аритмія

C.Синусовая брадикардія

D.Повна АВ-блокада

E.СССВ

39.Хвора Т., 62 років, доставлена до лікарні з діагнозом гострий трансмуральний передньо-боковий інфаркт міокарду. Об’єктивно: стан тяжкий, шкіра бліда, волога. Тони серця глухі, аритмічні. АД = 120/80 мм рт.ст. Пульс 38 за хвилину. Дихання припинилось, пульс i АТ не визначається. Швидко зростає цианоз обличчя. На ЕКГ – повна атріовентрикулярна блокада. Який препарат краще використати для нормалізації ЧСС:

A.Строфантин

B.Атропін

C.Кордарон

D.Верапаміл

E.Ніфедіпін

40.Хворий лікується з приводу повторного інфаркту міокарда задньої стінки лівого шлуночка, турбував біль в ділянці серця, виникла аритмія. На ЕКГ частота скорочень передсердь 76, шлуночків 36, інтервали РР та RR – однакові. Яке ускладнення інфаркту міокарда виникло у хворого?

A. Повна атріовентрикулярна блокада B. Блокада лівої ніжки пучка Гіса

C. Синусова брадикардія D. Миготлива аритмія

E. АВ-блокада II ступеню

41.Хворому 72 років у зв'язку з миготливою аритмією та проявами недостатності кровоообігу призначено фуросемід, дігоксин, інгібітори АПФ. На 5 день з початку лікування з'явились ниючі болі в животі, нудота, одноразове блювання. На ЕКГ: шлуночкова бігемінія, тривалість інтервалу PQ - 0,25 секунди, коритоподібне зміщення сегменту ST нижче ізолінії. Яке ускладнення найбільш вірогідно виникло у хворого?

A.Дигіталісна інтоксикація B. Інтоксикація фуросемідом C. Гіперкаліємія

D. Інфаркт міокарду (абдомінальний варіант) E. Медикаментозний гастрит

42.Чоловік 47 років скаржиться на перебої, напади серцебиття щодня без видимої причини. Об'єктивно: підвищеного харчування. Межі серця поширені вліво +1 см, тони приглушені, ЧСС=Ps=42 хв., АТ - 140/80 мм рт.ст. ЕКГ без патології. Аналіз крові і сечі без змін. Які дослідження слід провести для вибору лікувальної тактики?

A. Холтеровський моніторинг B. Пробу з атропіном

C. Курантилову пробу

14

D.Велоергометрію

E.Допплерівську ехокардіографію

43. Жінка 62 років скаржиться на відчуття перебоїв в роботі серця, періодичне серцебиття, зниження працездатності, загальну кволість. Погіршення стану відзначає протягом декількох місяців. Звернутись до лікаря змусив епізод запаморочення в голові з нетривалою втратою свідомості напередодні. Об'єктивно: Ps - 52/хв, аритмічний. При аускультації шумів не виявлено. ЕКГ – ритм синусовий, неправильний. Інтервал PQ- 0,20 сек. QRS- 0,08 сек. Поступове зменшення інтервалу RR з наступним випадінням PQRST. Яка найбільш ймовірна причина даного стану?

A.Сино-аурикулярна блокада

B.Атріовентрикулярна блокада І ступеня

C.Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня

D.Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня

E.Трьохфасцикулярна блокада ніжок пучка Гіса

43.У хворої 58 років з ІХС діагностовано синдром слабкості синусового вузла (СССВ). Пульс – 38/хв, АТ – 16-/90 мм рт. ст. З анамнезу відомо, що іноді виникають притсупи серцебиття. Яким буде основний метод лікування в даному випадку в умовах спеціалізованого стаціонару ?

A.Електрокардіостимуляція серця B. Електроімпульсна терапія

C. Атропін D. Ізадрин E. Ніфедипін

44.Хворий 70 років скаржиться на слабкість , запаморочення , короткочасні періоди непритомності , біль в області серця . При аускультації серця – ЧСС40 за хв , тони ритмічні , І-й тон глухий , періодично значно посилений . АТ 180/90 мм рт ст . Найбільш ймовірною причиною гемодинамічних порушень у нього є :

A. АВ блокада ІІІ ступеню B. АВ блокада І ступеню

C. Брадисистолічна форма миготливої аритмії D. Синусова брадикардія

E. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса

45.Чоловік 60 років скаржиться на перебої в роботі серця, задишку у спокоі, виражену загальну слабкість.8 місяців назад переніс інфаркт міокарду.Об'єктивно: АТ 80/60 мм рт ст, ЧСС 32 у хв. ЧД 26 у хв., ціаноз. ЕКГ: повна атріовентри-кулярна блокада. Яка тактика ведення хворого доцільна?

A. Електрична кардіостимуляція

B. Використання антиаритмічних препаратів.

C. Периферійні вазодилататори в поєднанні з допаміном. D. Внутрішньоаортальна балонна контрпульсація.

E. Внутрішньовенне введення преднізолону.

46.Жінка 75 років скаржиться на запаморочення, шум в вухах. Об-но: Межі серця поширені вліво + 1 см, тони приглушен, вислуховується гарматний тон Стражескоі, над аортою - систолічний шум та акцент другого тону, ЧСС=ПС=40 за 1 хв., АТ 160/70 мм рт.ст. Печінка не збільшена, набряків немає. Найкраща тактика ведення хворої

A. Постійна кардіостимуляція B. Тимчасова кардіостимуляція C. Спостереження в динаміці D. Призначення холінолітиків E. Терапія адреноміметиками

47.У чоловіка 72 років зі слів родичів тричі відзначалася втрата свідомості. Об'єктивно: ЧСС 42 в хвилину, АТ 160/70 мм рт.ст. На ЕКГ: частота РР 80 в хв., Частота RR 42 в хв., Ритм правильний. Який порушення провідності має місце у хворого?

A. AV блокада III ст.

B. Синоаурикулярна блокада 1 ст. C. Синоаурикулярная блокада II ст. D. AV блокада 1 ст.

E. AV блокада II ст.

48.Хворий 68 років доставлений машиною швидкої допомоги у важкому стані із скаргами на

15

головокружіння, періодичну втрату свідомості, судоми. Пульс 36 за 1 хв, ритмічний. АТ 170/85 мм рт.ст. І тон на верхівці послаблений, акцент ІІ тону над аортою. Дихання везикулярне, в нижніх відділах невелика кількість мілкопухирчатих вологих хрипів. ЕКГ: передсердні і шлуночкові комплекси виникають незалежно, кількість шлуночкових комплексів 33 за 1 хв. Який із способів невідкладної допомоги необхідно застосувати у даному випадку ?

A.Електрокардіостимуляція.

B.Строфантин внутрішньовенно.

C.Обзидан внутрішньовенно.

D.Електрична дефібриляція.

E.Панангін внутрішньовенно.

49.Хворий 56 років скаржиться на болі ниючого характеру в області серця, задишку при ходьбі, запаморочення. Лише один раз втрачав свідомість. 2 тижні тому переніс ангіну. ЧСС - 42 в 1 хв., АТ = 100/60 мм.рт.ст. Діяльність серця ритмічна. Для уточнення причини синкопальні стани необхідно провести:

A.Холтерівське моніторування ЕКГ

B.Велоергометрія

C.ЕхоКС

D.ЕКГ на фоні атропіну

E.Калій-обзиданову пробу

50.Жінка 53 р. скаржиться на болі й перебоїв в ділянці серця. Хворіє з дитинства, її батько страждав аритміями серця. Об-но: стан важкий, Ps - 220/хв., АТ80/60 мм рт. ст. ЕКГ: ЧСС 215 в хв., розширення і деформація комплекса QRS з наявністю атріовентрикулярної дисоціації, зубець P позитивний. В послідуючому ЧСС знизилась до 45/хв., повне роз’єднання зубця Р і QRST. Що з перерахованого є найбільш ефективним:

A. Імплантація штучного водія ритму B. Бетаадреноблокатори

C. Холінолітики (атропін)

D. Антагоніти кальцію (верапаміл) E. Серцеві глікозиди (дігоксин)

51.У хворого 76 років зі штучним водієм ритму серця, що працює в режимі “за вимогою”, виникають короткочасні непритомні стани. Об’єктивно: ритм серця правильний, 42 удари на хвилину. Що може бути причиною розвитку таких станів?

A. Відмова роботи стимулятора

B. Порушення внутрішньошлуночкової провідності C. Пароксизм суправентрикулярної тахікардії

D. Церебральний атеросклероз

E. Пароксизм шлуночкової тахікардії

52.Хворий 48 років, доставлений в клініку через 3 години після розвитку гострого інфаркту міокарду. Під час транспортування, в КШД хворий декілька разів втрачав свідомість протягом 5- 10 секунд. АТ – 80/50 мм рт ст. ЧСС – 34 на хвилину. На ЕКГ: повна артіовентрикулярна блокада, елевація сегменту ST в ІІ, ІІІ, aV Які з невідкладних заходів потрібно проводити в першу чергу в стаціонарі?

A. Термінове проведення електрокардіостимуляції B. Призначення добутаміну

C. Призначення сечогінних препаратів D. Призначення адреналіну

E. Електроімпульсна терапія

53.Хворий 68 років відзначає втрати свідомості,що виникають після перенесеного 6 місяців тому інфаркту міокарду. Об'єктивно: тони серця глухі, ЧСС=40 в 1 мін, АТ 110/70 мм.рт.ст. При проведенні холтерівського моніторування ЕКГ встановлена АВ блокада II ступеня, Мобітц 2 (3:1, 4:1), періоди асистолії до 3-4 секунд. Яка ваша тактика?

A Імплантація штучного водія ритму B Призначення нітратів

C Постійний прийом атропіну D Призначення предукталу

E Постійний прийом ізадрину

16

легенями везикулярне дихання, ЧД – 18 рухів за хв.; тони серця ритмічні, приглушені, ЧСС 58 уд./хв. На ЕКГ – незалежна діяльність передсердь і шлуночків. Найбільш доцільним лікуванням хворого є:

A Імплантація штучного водія ритму

B Застосування серцевих глікозидів C Застосування холінолітиків

D Застосування проти судомних засобів

E Застосування ізопропілнорадреналіну

55. Хвора З., 64 років, раптово впала на вулиці. Констатовані відсутність свідомості, пульсації великих судин, серцевої діяльності. Зіниці вузькі, дихання рідке, поверхневе. З чого треба починати реанімаційні заходи у хворої З.?

A З удару кулаком по груднині

B З інтубації трахеї й штучної вентиляції легень

C З внутрішньовенного введення строфантину D З внутрішньовенного введення лідокаїну

E З імплантації штучного водія ритму

56.У хворої С., 55 років, під час проведення ультразвукового обстеження сонних і вертебральних

артерій виникло запаморочення, загальна слабкість, нудота, затруднене дихання і розвинулась непритомність протягом 20 с. При огляді: шкіра бліда, артеріальний тиск 90/ 60 мм рт. ст., пульс 96 уд/хв. Зниження реакції на світло. Вогнищевих неврологічних симптомів не виявлено На електроенцефалограмі і ехоенцефалограмі патологічних змін також не встановлено. Ваш попередній діагноз ?

A Синкопальний стан

B Епілептичний напад

C Малий ішемічний інсульт

D Транзиторна ішемічна атака E Вагоінсулярний криз

57.У хворого А., 58 років з гострим інфарктом міокарда по задньо-боковій стінці лівого шлуночка виникла повна АВ-блокада з ритмом шлуночкових скорочень 28/хв., АТ – 100/60 мм рт.ст. Яку схему лікування доцільно призначити?

A.Дігоксин

B.Імплантація ШВР

C.Кордарон

D.Верапаміл

E.Еуфілін

58.У хворого, 63 років, з інфарктом міокарда на другу добу захворювання розвинулася повна атріовентрикулярна блокада. ЧСС 32 за 1 хв. Який з препаратів показаний хворому для надання невідкладної допомоги?

A.Атропін

B.Нітрогліцерин

C.Папаверин

D.Ніфедіпін

E.Корвалол

59.Жінка, 54 років, скаржиться на перебої у роботі серця, серцебиття, зниження працездатності, загальну слабкість. Погіршення стану відзначає впродовж кількох місяців. Після нетривалого епізоду непритомності звернулася до лікарів. Об'єктивно: пульс — 52 за 1 хв, аритмічний. Під час аускультації шумів не виявлено. На ЕКГ: ритм синусовий, неправильний. Інтервал PQ — 0,20 с, QRS— 0,08 с. Поступове зменшення інтервалу R—R з наступним випадінням РQRSТ. Яка найбільш імовірна причина даного стану?

A.СА-блокада

B.АВ-блокада І ст.

C.АВ-блокада ІІ ст.

D.АВ-блокада ІІІ ст.

E.Трифасцикулярна блокада ніжок пучка Гіса

60.Синдром Фредеріка – це:

A.Поєднання повної АВ-блокади з фібриляцією передсердь

B.Поєднання СА-блокади з екстрасистолією

C.Поєднання АВ-блокади з блокадою ніжок пучка Гіса

17

D.Синусова брадикардія з епізодами фібриляції передсердь

E.Синдром предекзитації шлуночків

VI. Рекомендована література. Основна:

1.Руководство для врачей “Нарушения сердечного ритма и проводимости” // под. ред. В.Н.Коваленко, О.С.Сычова.-Киев, 2009.- 654 с.

2.Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

3.Руководство по кардиологии / под ред. В.Н. Коваленко.- К.: МОРИОН, 2008.- 1424 с.

4.Фундаментальная и практическая аритмология: Сборник лекцій в схемах и таблицях / под редакцией профессора О.С.Сычова.- Киев, 2007.- 226 с.

5.Кушаковский М.С. Аритмии сердца (расстройство сердечного ритма и нарушения проводимости. Причины, механизмы, электрокардиографическая и электрофизиологическая диагностика, клиника, лечение) / Руководство для врачей. Издание 2-е. Санкт-Петербург: ИКР Фолиант, 2004.- 640 с.

Додаткова література:

1.Денисюк В.И., Дзяк Г.В., Мороз В.М. Лечение аритмій: пути повышения эффективности и безопасности антиаритмических препаратов. – Винница, ГП ГКФ, 2005.- 629 с.

2.Денисюк В.И. Аритмии сердца: достижения, проблемы, и перспективы на рубеже ХХ-ХХI веков.- Винница: Логос.- 1999.- 520с.

3.Мартынов А.И., Остроумова О.Д., Чечеткина О.Л., Мамаев В.И. Нарушения ритма и проводимости у лиц пожилого и старческого возраста // Клиническая медицина.- 2000.- №2.- С. 4-10.

4.Липницкий Т.Н. "Краткий курс клинической электрокардиографии". Учебное пособие - Винница, 1993.- 83с.

5.Янушкевичус З.И., Бредикис Ю.Ю., Лукошавичюте А.И. и др. "Нарушение ритма и проводимости сердца". М.: Медицина, 1984.- 287с.