Стаціонарна допомога психічно хворим

Основним закладом для стаціонарного лікування психічно хворих є психіатрична лікарня. Стаціонарне лікування проводиться в стаціонарах психоневрологічного диспансеру, психіатричних відділень загально-соматичних лікарень. У містах і місцевості, де немає психіатричних лікарень стаціонар диспансеру може мати функції психоприйомника з подальшою госпіталізацією хворих у психіатричну лікарню. Госпіталізація психічнохворих здійснюється:

1. На запільних підставах;

2. За невідкладними показаннями;

3. Для проведення примусового (недобровільного) лікування.

Госпіталізація чи лікування не повинно проводитись проти волі пацієнта, за виключенням ситуації, коли пацієнт страждає на серйозне психічне захворювання.

Організація психіатричної допомоги дітям

Психіатрична допомога дітям будується на тих же основних принципах, що і у дорослих. Однак вона має свою специфіку як у структурі закладів, так і в їх завданнях.

У системі МОЗ України передбачені наступні дитячі психіатричні заклади:

1. Дитячо-підлітковий кабінет при психоневрологічному диспансері або психіатричний кабінет при дитячій поліклініці. У завдання кабінету входить амбулаторне лікування психічно хворих дітей, психогігієнічна І психопрофілактична робота, соціальна допомога дітям та підліткам.

2. Допоміжні заклади дитячого кабінету психоневрологічного диспансеру: денний і нічний стаціонари, логопедичний кабінет, підліткові групи в лікувально-виробничих майстернях.

3. Дитячі відділення психіатричних лікарень або дитячі психіатричні лікарні.

4. Ясла-садки для «нервових» дітей, для дітей з наслідками органічного ураження ЦНС, для дітей з розладами мовлення.

У системі Міністерства освіти організовуються санаторні школи для «нервових» дітей, допоміжні школи і допоміжні школи-інтернати для дітей з розумовою відсталістю, школи для дітей з заїканням і алалією.

У системі Міністерства соціального захисту є будинки інвалідів для дітей з хронічними психічними розладами.

Створення такої системи дитячих закладів дозволяє забезпечити дітей з психоневрологічними захворюваннями всіма формами амбулаторної і стаціонарної допомоги.

До основних облікових форм з питань психіатричної допомоги належать: направлення на госпіталізацію у психіатричну лікарню; заяви в суд про дозвіл на психіатричний огляд громадянина без його згоди чи згоди його законного представника; заяви в суд про госпіталізацію громадянина у психіатричний стаціонар без його згоди або згоди його законного представника; довідка про проходження попереднього (періодичного) психіатричного огляду; акт судово-психіатричної експертизи.

Основні міжнародні юридичні та правові документи,що регулюють питання медичної допомоги хворим на психічні розлади:

1. Гавайська декларація Схвалена Генеральною асамблеєю В ПА, Відень, Австрія, 10 червня 1983 р.

2. Положення та погляди Всесвітньої психіатричної асоціація про правах і юридичного захисту психічних хворих.

(Прийнято Генеральною асамблеєю ВПА на VIII Всесвітньому конгресі по психіатрії, Афіни, Греція, 17 жовтня 1989 р.)

3. Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам стосовно правового захисту осіб , що страждають від психічних розладів, примусово госпіталізованих як пацієнти.

4. Принципи захисту осіб з психічними захворюваннями та поліпшення психіатричної допомоги ( Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 46/109 1992 р.)

5. Гельсінська декларація щодо психічного здоров'я, прийнята на Європейській конференції ВООЗ у м. Гельсінкі (Фінляндія) 12-15 січня 2005 р., визначає основні напрями реформування систем охорони психічного здоров'я країн Європи.

Європейський план дій у галузі охорони психічного здоров'я - це зобов'язання урядів країн регіону діяти у 12 головних напрямах відповідно до Гельсінської декларації. Зокрема, він визначає низку конкретних заходів, спрямованих на поліпшення психічного благополуччя дитячого населення.

Окремо в Європейському плані висвітлені принципи забезпечення справедливого та адекватного фінансування галузі охорони психічного здоров'я дітей.

6. Прикладом успішного міжнародного співробітництва в рамках програми «Психічне здоров'я» ВООЗ стало прийняття 5 вересня 2008 р. Меранської декларації, яка конкретизувала шляхи реформування національних систем охорони психічного здоров'я в нових незалежних державах.

7. Ще одним важливим міжнародним документом стала Флорентійська декларація, прийнята на XIII Європейському конгресі товариств дитячої та підліткової психіатрії 25-29 серпня 2007 р., у якій, зокрема, наголошується на необхідності:

• деінституціалізації системи охорони психічного здоров'я дітей і відмови від форм допомоги, які передбачають соціальну ізоляцію дитини від суспільства;

• надання психіатричної допомоги дітям за місцем їх проживання силами мультидисциплінарних команд, до яких мають бути інтегровані вузькі спеціалісти;

• створення системи первинної та вторинної профілактики на засадах доказової медицини;

• створення загальноєвропейського фармакологічного формуляра для системи охорони психічного здоров'я дітей;

• планування першочергових конкретних дій, спрямованих на розв'язання низки проблем: підліткові самогубства, немедичне застосування психоактивних речовин, порушення харчової поведінки (метаболічний синдром та анорексія), академічні та поведінкові проблеми при затримках формування шкільних навичок та мовленнєвих функцій і розладах із дефіцитом уваги та гіперактивністю, розлади загального розвитку (аутизм), розумова відсталість, посттравматичні психічні розлади (у біженців і вимушених переселенців), пов'язані з насильством.

За рішенням Всесвітньої федерації психічного здоров’я при підтримці Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно, починаючи з 1992 року 10 жовтня відмічається Всесвітній день психічного здоров’я. Слід зазначити,що ВООЗ відносить Україну до країн, які досі не мають власних програм охорони психічного здоров'я своїх громадян. Однак робоча група МОЗ спільно з фахівцями ВООЗ наразі розробляють проект цієї програми.

Крім того протягом 2008 р. МОЗ спільно з Асоціацією психіатрів України розробило пропозиції щодо внесення багатьох важливих змін до Закону України «Про психіатричну допомогу» (2000). На черзі - створення єдиного статистичного реєстру розладів психіки, удосконалення критеріїв акредитації закладів психіатричної служби, оновлення клінічних протоколів відповідно до останніх досягнень доказової медицини. На жаль, коштів, які виділяються на медикаментозне забезпечення вітчизняної психіатрії, не вистачає для виконання вже наявних стандартів лікування.

До сьогодні в Україні були вжиті деякі заходи, спрямовані на поліпшення ситуації у сфері охорони психічного здоров'я населення. Однак до цього часу більшість із перерахованих проблем потребують негайного реагування та вирішення на рівні держави.

табл.1

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ ПСИХІЧНОЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Назва показника	Змістова характеристика	Спосіб обчислення
1. Захворюваність на психічні хвороби	Частота психічних захворювань, виявлених вперше в житті	кількість психічних хвороб виявлених у хворих вперше в житті х 100000 середню чисельність населення
2. Поширеність психічних хвороб	Частота психічних хвороб серед населення	кількість всіх психічних хвороб виявлених у поточному році х 100000 середня чисельність населення
3. Показники 1, 2 в розрізі: форм психі­чних хвороб, статі, віку, територій	Розповсюдженість психічних хвороб в окремих групах населення	спосіб 1,2 відносно відповідної групи населення
4. Частка окремих груп психічних хвороб у складі вперше виявленнях або всіх психічних захворювань	Структура захворюваності	кількість вперше виявлених хвороб певної групи X100% загальна кількість вперше виявлених хвороб
5. Середньорічна зайнятість ліжка	Скільки в середньому днів зайняте одне ліжко на протязі року	кількість проведених хворими ліжко-днів середньорічна кількість ліжок
б. Середня тривалість перебування хворого в стаціонарі	Скільки в середньому днів лікувався один хворий в стаціонарі	кількість проведених хворими ліжко-днів кількість хворих, які вибули зі стаціонару (виписані + померлі)
7. Обіг ліжка	Скільки в середньому хворих перебувало на одному ліжку	кількість хворих, які вибули зі стаціонару (виписані + померлі) середньорічна кількість ліжок