Пропедевтика / Тема № 1 студ. (1)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І ПИРОГОВА

«Затверджено»

на методичній раді кафедри

пропедевтики дитячих хвороб

Завідувач кафедри

Професор Булат Л.М

«_____» ____________ 20 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для студентів

Навчальна дисципліна	Сестринська практика
Тема заняття	Особливості деонтології в роботі медичної сестри.
Курс	ІІІ
Факультет	Медичний

Тема: Особливості деонтології в роботі медичної сестри.

Кількість навчальних годин: 2.

1. Актуальність теми.

Медична етика та деонтологія розглядає взаємовідносини лікаря та хворого, лікаря та суспільства, а також стосунки між медичними працівниками. Людина, що вирішила присвятити себе медицині, повинна не тільки оволодіти професією, але й мати особливе вміння спілкуватися, реагувати на чужий біль, бути готовим усе життя невтомно боротися за здоров’я людини.

2. Навчальні цілі заняття.

Вивчити питання етики, деонтології, звернути увагу на психологічні аспекти діяльності лікаря, особистість лікаря, обов’язок і совість в медичній професії, помилки і відповівдальність лікаря

Студент повинен знати:

• значення проблем етики, моральності у професії лікаря;

• в чому полягають найважливіші психологічні аспекти діяльності лікаря;

• роль особистості лікаря у суспільстві;

• коло проблем відповідальності лікаря у сучасних умовах;

• особливості взаємовідносин лікаря і пацієнта, значення слова лікаря.

Студент повинен оволодіти:

базовими поняттями теми і сформулювати для себе категорії морально-етичних цінностей, якими буде користуватися у своїй роботі.

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.

3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція).

№	Дисципліни	Знати	Вміти
1.	Забезпечувані історія медицини філософія право педіатрія	Поняття про етику, мораль, совість, обов’язок, деонтологію, лікарську помилку	здійснювати деонтологічний підхід до дитини та її батьків; встановлювати психологічний контакт з хворим і його родиною

3.2. Зміст теми заняття.

Структурно-логічна схема .

Етикою з часів Арістотеля називали науку, що займається визначенням моральної цінності людських прагнень і вчинків. Отже, етика – це наука про мораль і моральність. Мораль - одна з форм суспільної свідомості. Головні принципи етики і моралі формують особливі риси фахової, зокрема, медичної етики. Етика лікаря – це частина загальної етики, яку можна визначити як науку про моральну цінність вчинків і поведінку лікаря в сфері його діяльності. Лікарська етика містить у собі сукупність норм поведінки й моралі, обумовлює почуття фахового обов’язку, честі, совісті, гідності. Фахова мораль лікаря підпорядкована цілям охорони здоров’я та життя людини. В Женевській декларації від імені лікаря, що приступає до фахової діяльності, проголошується: «Я не допущу того, щоб міркування релігії, національності, раси, партійно-політичної належності чи соціального стану заступали від мене мій обов’язок і мого пацієнта»

Деонтологія – це вчення про обов’язок лікаря, сукупність етичних норм, необхідних для виконання його фахових обов’язків. Деонтологія – це практичне втілення морально-етичних принципів у діяльності лікарів, середнього медичного персоналу, спрямоване на створення максимально сприятливих умов для ефективного лікування. До сфери лікарської деонтології входять наступні питання:

• лікувальної тактики

• взаємовідносин лікаря і хворого

• поняття про лікарську таємницю

• колегіальність

з лікарською професією тісно пов’язана наступна категорія – совість. Совість – це самовідданість, почуття свідомості моральної відповідальностів за свою поведінку та поведінку перед навколишніми людьми, суспільством. Медична професія та совість невіддільні.

Для успішного лікування велике значення має взаєморозуміння лікаря та пацієнта. Необхідно розглядати останнього як особистість, що посідає певне місце в суспільстві, колективі, групі, визначити, як складалися взаємовідносини з людьм, сформувався психологічний статаус. А в педіатрії автоматично розширюяться сфера взаємодії лікаря і пацієнта: є хвора дитина і її родина. Отже, лікар для успішного лікування має віднайти психологічний підхід до дитини і до її близьких.

Виходячи з деонтологічних принципів, варто розглянути категорію лікарських помилок. Помилки, причини яких криються в недобросовісності, зайвій самовпевненості, небажанні радитися з більш досвіченими колегами, нерідко можують із діями, що можуть кваліфікуватися як фахові та професійно-посадові правопорушення. Відповідно до чинного кримінального карного законодавства медичні працівники підлягають кримінальній відповідальності за:

• ненадання допомоги хворому;

• халатне ставлення до своїх обов’язків;

• видачу підроблених документів;

• незаконне лікування;

• порушення правил боротьби з епідеміями;

• виготовлення чи збут отруйних, сильнодіючих і наркотичних речовин;

• зловживання владою чи службовим становищем;

• незаконне проведення аборту.

3.3. Рекомендована література:

а) основна література:

Лекційний матеріал

Пропедевтика дитячих хвороб, Т.В.Капітан, В.-2006, с. 36-40

б) додаткова література:

методичні розробки для практичних занять з пропедевтики дитячих хвороб студентів ІІ курсу медичного факультету.

3.4. Орієнтовна картка для організації самостійної роботи студентів з навчальною літературою.

Навчальні завдання	Вказівки до завдання
Вивчити: значення проблем етики, моральності у професії лікаря; в чому полягають найважливіші психологічні аспекти діяльності лікаря; роль особистості лікаря у суспільстві; коло проблем відповідальності лікаря у сучасних умовах; особливості взаємовідносин лікаря і пацієнта, значення слова лікаря.	Знати. Знати. Знати. Знати. Знати.

3.5. Матеріали для самоконтролю:

А. Питання для самоконтролю:

• значення проблем етики, моральності у професії лікаря;

• в чому полягають найважливіші психологічні аспекти діяльності лікаря;

• роль особистості лікаря у суспільстві;

• коло проблем відповідальності лікаря у сучасних умовах;

• особливості взаємовідносин лікаря і пацієнта, значення слова лікаря.

Б. Тести для самоконтролю:

Деонтологія − це наука про

1. Накладання пов’язок

2. Принципи поведінки медичного персоналу

3. Правила вимірювання температури тіла

4. Професійну етику медичних працівників

1. Деонтологія − це наука про

   1. Стосунки між лікарем та родичами хворого

   2. Стосунки між хворими

   3. Стосунки між лікарями

   4. Стосунки між лікарем та хворим

2. Деонтологія − це наука про

   1. Стосунки між лікарем та медсестрою

   2. Стосунки між лікарем та молодшим медперсоналом

   3. Стосунки між лікарем та хворим

   4. Стосунки між хворими та їх родичами

3. Етика − це:

   1. Сукупність моральних правил певної соціальної групи

   2. Правила вимірювання температури тіла

   3. Норми поведінки

   4. Правила накладання пов’язок

4. Вимоги до зовнішнього вигляду лікаря:

   1. Чисте медичне вбрання

   2. Короткі та чисті нігті

   3. Яскраво пофарбовані нігті

   4. Охайна зачіска

5. Основні вимоги до лікаря-педіатра:

   1. Доброта

   2. Стриманість

   3. Терпіння

4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.

4.1 Перелік навчальних практичних завдань , які неохідно виконати на практичному занятті:

- здійснювати деонтологічний підхід до дитини та її батьків;

- встановлювати психологічний контакт з хворим та його родиною.

4.2 Професійний алгоритм щодо оволодіння навичками та вміннями.

№	Завдання
1.	Оволодіти : навичками деонтологічного підходу до дитини та її батьків; навичками встановлення психологічного контакту з хворим та його родиною

4