Провідна система серця

Імпульси автоматії виникають у провідній системі серця людини. Вона являє собою пейсмекерну атипову ембріональну м^,язову тканину , що утворює вузли і пучки. Ця тканина втратила здатність до скорочення і набула властивість генерувати імпульси автоматії. Синоатріальний вузол Кіс-Флека, що розташований у правому передсерді ближче до гирла верхньої порожнистої вени. Від нього до лівого передсердя відходить частина пучка Бахмана. Атріовентрикулярний вузол Ашоф-Тавара знаходиться у нижній частині міжпередсердної перетинки. До нього від синусового вузла йдуть пучки – передній Бахмана, середній Венкебаха, та задній Тореля. Від атріовентрикулярного вузла починається пучок Гіса, що поділяється на 2 ніжки – праву і ліву . Ліва ніжка має 2 гілки – передню і задню. Ніжки закінчуються на скоротливому міокарді волокнами Пуркіньє. В нормі існують нефункціонуючі пучки, що йдуть поза атріовентрикулярним вузлом від передсердь до шлуночків – бокові Кента і Паладіно та задній – Мегайма. Швидкість розповсюдження імпульсів по провідній системі серця складає від 1 до 5 м/с. Затримка у атріовентрикулярному вузлі дорівнює 0,02-0,04 с. Вона дає можливість послідовно деполяризуватися і скоротитись спочатку передсердям, а потім шлуночкам.

Волокна Пуркіньє є фільтром, який в нормі не пропускає більше 180 імпульсів за хвилину, що дає можливість серцю виконувати повноцінно нагнітальну функцію.

Сучасні уявлення про механізм виникнення імпульсів автоматії.

Імпульси автоматії або пейсмекерні потенціали виникають на базі повільної діастолічної деполяризації (ПДД) внаслідок відкриття повільних Са²⁺ або Na ⁺ каналів під подразнюючим впливом крові, що тече по верхній порожнистій вені в праве передсердя під час його діастоли.За своїми властивостями ПДД є локальним або місцевим потенціалом. Досягаючи критичного рівня деполяризації (КРД) – 40-50 mv, вона переходить у потенціал дії (ПД), що розповсюджується провідною системою і волокнами скоротливого міокарду. Висхідна частина ПД обумовлена відкриттям швидких Са²⁺ або Na⁺ каналів, нисхідна – К⁺ каналів. Вона переходить у повільну діастолічну деполяризацію і все повторюється спочатку. Таким чином потенціал спокою у провідній системі фактично відсутній. Частота ПД – імпульсів автоматії дорівнює в стані спокою 60-80 за хвилину. В атріовентрикулярному вузлі теж виникають імпульси з частотою 40-50 за хвилину. ПДД в ньому повільніше і пізніше досягає КРД внаслідок більш низької проникності для Са²⁺ та Na ⁺. ПД, що надходить з сино-атріального вузла, підвищує рівень збудливості клітин атріо-вентрикулярнорго вузла, прискорює досягнення КРД і виникнення ПД в цьому вузлі. Тому в нормі частота імпульсів в ньому відповідає частоті, що виникає в сино-атріальному вузлі. В тих випадках, коли порушено надходження імпульсів з сино-атріального вузла, функцію водія ритму бере на себе атріовентрикулярний вузол. При необхідності імпульси автоматії можуть виникати у пучку Гіса з частотою 30-40 за хвилину та волокнах Пуркіньє – до 20 за хвилину. При цьому серце не може виконувати повноцінно насосну функцію. У кардіології використовуються штучні водії ритму для відновлення нормальної діяльності серця.

4