Особливості роботи виїзної бригади швидко! медичної допомоги

Характер роботи виїзної бригади швидкої медичної допомоги й обставини, в яких працює персонал бригади, істотно відрізняються від умов роботи медич­них працівників в інших лікувальних закладах. Бригада працює на вулиці, у громадських місцях, квартирі, на підприємствах, в організаціях і навчаль­них закладах. На її дії впливають погодні і кліматичні умови, обмеження часу на огляд і надання допомоги, відсутність усіх необхідних лабораторних та інс­трументальних даних для встановлення діагнозу, втручання родичів, друзів та інших осіб, розмаїття патології, різний вік хворих, велика кількість потерпі­лих та інші чинники.

Ці специфічні умови визначають відповідні вимоги до організації роботи пер­соналу бригади. Усі діл" членів бригади за будь-яких обставин мають бути чітко злагодженими, доведеними до автоматизму, правочинними і спрямованими на порятунок життя хворих і потерпілих. Від згуртованості членів бригади. їхньої кваліфікації, професіоналізму і координації дій залежить успіх усієї роботи.

У своїй роботі члени бригади керуються положеннями про станцію, лікаря, середніх і молодших медичних працівників швидкої медичної допомоги, пра­вилами внутрішнього трудового розпорядку, а також спеціальними методич­ними й іншими інструкціями, наказами, розпорядженнями вищих органів охорони здоров’я і місцевої адміністрації.

Виїзна бригада підпорядкована фельдшеру-диспетчеру і відповідальному черговому медичному працівникові станції швидкої медичної допомоги і вико­нує лише їх розпорядження.

Починаючи роботу, члени бригади зобов’язані поставити підпис у журналі реєстрації приходу на роботу, представитися черговому фельдшеру-диспетче­ру, уточнити номер і склад бригади, прийняти в попередньої бригади майно, апаратуру, інструменти, вироби медичного призначення, лікарські засоби і пе­ревірити придатність їх до роботи, ознайомитися з новими наказами, розпо­рядженнями, інструкціями та вимогами, доповісти диспетчеру про готовність бригади до роботи.

Оснащення має відповідати затвердженому переліку. Кількість медичних засобів має забезпечувати можливість надати медичну допомогу не менше ніж трьом хворим з однаковою патологією.

На період відсутності викликів бригада повинна перебувати в спеціальному приміщенні і бути готовою миттєво виїхати на виклик. При оповіщенні виїзду виклик приймає безпосередньо керівник бригади. Якщо немає когось із членів бригади, або виявлено несправність автомобіля, або є інша причина, що пере­шкоджає своєчасному виїзду, про це необхідно негайно доповісти диспетчеру. Диспетчери повідомляють також за допомогою радіозв’язку про всі затримки і зупинки бригади під час прямування на виклик, про неможливість прибути на виклик, про прибуття на місце і закінчення обслуговування хворого.

Якщо проїзд санітарного автотранспорту до місця виклику унеможливле­ний, бригада застосовує для цього будь-який інший вид транспорту (вантаж­ний автомобіль, трактор, катер, гелікоптер, човен, віз тощо) або йде пішки.

На першу вимогу громадян, працівників міліції і громадськості бригада зобов’язана зупинитися для надання медичної допомоги, доповівши про це диспетчеру.

Радіозв’язок з диспетчером підтримується протягом усього часу перебуван­ня бригади на лінії. Без дозволу диспетчера бригада не має права заїздити на станцію (підстанцію).

Після прибуття на місце виклику керівник бригади (лікар, фельдшер) з’ясовує причину захворювання або травми, її механізм, оцінює загальний стан хворого. Під час надання допомоги діє швидко і рішуче. Бригада повинна виконувати свою роботу чітко, без зайвих слів, метушливості і не реагувати на репліки натовпу. За потреби можна звернутися за допомогою до родичів або інших осіб. Якщо хворий (потерпілий) перебуває на вулиці і його стан дає змо­гу це здійснити, його забирають у машину, де ретельно оглядають і надають допомогу. У деяких випадках першу допомогу слід надавати на місці, В усіх випадках хворого необхідно ретельно оглянути і надати медичну допомогу в повному обсязі відповідно до затверджених медичних стандартів.

Під час надання допомоги особам, які перебувають у стані гострої алкоголь­ної інтоксикації, потрібно бути дуже уважними, оскільки алкоголь зменшує больову чутливість, що утруднює встановлення діагнозу. Оформлюючи карту виїзду швидкої медичної допомоги, слід обов’язково зазначити виявлені симп­томи, характерні для гострої алкогольної інтоксикації.

Щоб запобігти серйозним діагностичним помилкам, у всіх сумнівних ви­падках хворого або потерпілого необхідно доправити у відповідний стаціонар для додаткового обстеження і спостерігання. Особливо це стосується дітей.

Якщо показань до екстреної госпіталізації немає, після надання допомоги хворого залишають на місці. При цьому в інформаційному листку зазначають дату і час надання допомоги, показники артеріального тиску, пульсу, темпе­ратури тіла до надання допомоги і після проведеного лікування. Інформацій­ний листок не є підставою для звільнення від роботи і навчання, його дають хворому як інформацію для інших медичних працівників.

Бригада не видає листків непрацездатності і довідок, шо зві льняють від за­нять; не здійснює експертизи алкогольного або наркотичного сп’яніння, судо­во-медичної та інших медичних експертиз; не видає жодних письмових дові­док, рекомендацій, висновків. Вона не проводить жодних консультативних обстежень. Вона може лише рекомендувати хворому, куди йому потрібно звер­нутися для подальшого лікування.

Забороняється залишати хворих на вулиці, у громадських місцях, на ро­боті, у гуртожитках, на дачах та інших місцях, якщо їхній стан може погірши­тися, а поблизу немає медичних працівників. Якщо хворий або його родичі відмовляються від госпіталізації, необхідно спробувати їх переконати, а в разі категоричної відмови обов’язково довести до відома відповідального чергового медичного працівника станції (лікаря, фельдшера). Спостерігання за станом хворого в такому випадку здійснює пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги.

У пункти (відділення) невідкладної медичної допомоги передають відомості про хворих, стан яких потребує не екстреної госпіталізації, а лише спостері­гання лікаря або невідкладного лікування вдома. При цьому в картці виїзду зазначають час передачі спостерігання, прізвище того, хто прийняв відомості, і реєстраційний номер запису в журналі.

Відомості про всіх дітей віком до одного року, що залишились удома, неза­лежно від їхнього стану, обов’язково передають у пункти (відділення) невід­кладної медичної допомоги.

Хворих і потерпілих, які перебувають у непритомному стані, необхідно оглянути для виявлення документів, грошей і цінностей. При цьому обов’язкова присутність не лише членів бригади, а й сторонніх осіб: працівників міліції, адміністрації, громадськості, знайомих або співробітників хворого та інших свідків. У карту виїзду швидкої медичної допомоги заносять їх паспортні дані, а також відомості про виявлені документи і цінності хворого.

Під час госпіталізації хворих, що перебувають у непритомному стані, а та­кож хворих із розладами психіки або при передачі представникам міліції по ­мерлих, грошей та інших цінностей складають акт у двох примірниках.

Надаючи допомогу потерпілим за підозри на кримінальний випадок, необ­хідно вивести всіх сторонніх осіб, не порушувати розташування предметів і не торкатися їх, не витирати сліди крові. Виявлені знаряддя злочину слід збері­гати до прибуття представників міліції. Петлю в разі повішення лише перері­зують, залишаючи цілим вузол.

Про всі кримінальні випадки і підозри на кримінальні події, а також про всі випадки раптової смерті негайно повідомляють у міліцію і черговому стар­шому медичному працівнику станції, обов’язково позначаючи відомості в кар­тці виїзду (кому, коли і в який час про це повідомлено).

У разі отруєнь необхідно бути вкрай обережними під час реанімації хворо­го, адже деякі отрути дуже токсичні.

При отруєнні харчовими продуктами необхідно з’ясувати, де придбано про­дукт, де і як він зберігався, хто ще його вживав. Якщо є можливість, слід узяти рештки продуктів, блювотні маси і в установленому порядку направити цей матеріал на лабораторне дослідження.

При виявленні двох і більше отруєних осіб негайно оповіщають чергового старшого медичного працівника станції. Потрібно з’ясувати адреси інших лю­дей, що вживали цей харчовий продукт. За цими адресами направляють бри­гади швидкої медичної допомоги.

Якщо на місці виклику виявляють труп людини, необхідно з’ясувати, на що хворів померлий, чи спостерігався дільничним лікарем. Відомості про смерть передають у пункт (відділення) невідкладної медичної допомоги і чер­говому старшому медичному працівнику станції.

Довідок про смерть хворих швидка медична допомога не видає.

У разі раптової смерті викликають працівників міліції. До їх прибуття бри­гада швидкої медичної допомоги не має права залишати труп без нагляду. Якщо труп виявлено в громадському місці або на вулиці, уживають заходів, заздалегідь погоджених із правоохоронними органами. Якщо сліди насильни­цької смерті відсутні, труп заносять у санітарний автомобіль і за направлен­ням органів внутрішніх справ доставляють у морг. Після цього проводять дез­інфекцію санітарного автомобіля і майна бригади. Зазвичай трупи людей бри­гада швидкої медично допомоги не перевозить, оскільки за це відповідають органи міліції.

За підозри на насильницьку смерть труп, як правило, залишають на місці. Якщо це перешкоджає нормальному життю громадян, його переносять в інше місце або в автомобіль бригади.

Про насильницьку смерть негайно інформують працівників міліції або про­куратури, а також чергового старшого медичного працівника станції швидкої медичної допомоги і здійснюють відповідні записи в картці виїзду бригади швидкої медичної допомоги.

При наданні допомоги інфекційним хворим усі члени бригади уживають заходів індивідуального захисту. Після перевезення інфекційного хворого ав­томобіль бригади обов’язково дезінфікують працівники медичного закладу, що прийняв хворого.

Санітарний автотранспорт швидкої медичної допомоги слід систематично (відповідно до чинного положення) піддавати дезінфекції.

Якщо хворого (померлого) підозрюють у захворюванні на карантинну ін­фекцію, бригада зобов’язана для локалізації осередку Інфекції вжити заходів щодо ізолювання хворого, надати йому необхідну медичну допомогу, виявити контактних осіб, застосувати заходи персонального захисту і профілактики, провести поточну дезінфекцію і негайно сповістити про це чергового старшого медичного працівника станції. Хворого госпіталізують у спеціалізоване відді­лення.

Повідомлення про виявлення інфекційного хворого бригада швидкої ме­дичної допомоги не оформляє. Вона зобов’язана лише передати відомості про такого хворого по телефону в поліклініку і зробити відповідні позначки в карті виїзду (хто і в який час прийняв відомості, їхній реєстраційний номер).

За потреби здійснити екстрену госпіталізацію хворих і потерпілих керів­ник бригади уточнює по телефону у відділі госпіталізації станції місце, куди їх можна госпіталізувати. Під час транспортування керівник бригади зобов’я­заний перебувати поруч із хворим і спостерігати за його станом.

За на явності вільних місць у салоні автомобіля керівник бригади має право дозволити одному з родичів супроводжувати хворого. Дітей, що захворіли або постраждали, зобов’язані супроводжувати батьки або співробітники дитячих закладів, незалежно від наявності у санітарному автомобілі вільних місць.

На кожного госпіталізованого заповнюють супровідний листок. Про госпі­талізацію або відмову від неї черговий лікар приймального відділення зобов’язаний зробити запис у карті виїзду карети медичної допомоги, зазначивши також час прибуття і від'їзду бригади швидкої медичної допомоги.

У вкрай тяжких випадках за життєвими показаннями бригада може доста­вити хворого в найближчий лікувальний заклад незалежно від його відомчого підпорядкування і форми власності.

Відомості про госпіталізацію хворого відразу передають із приймального відділення в довідкове бюро станції.

Якщо на місці події виявлено велику кількість потерпілих, керівник пер­шої бригади, яка потрапила в цей осередок, повинен очолити організацію за­ходів щодо його ліквідації до прибуття спеціальної бригади або представника адміністрації станції швидкої медичної допомоги. Він зобов'язаний з’ясувати кількість потерпілих і тяжкість їхнього стану, характер події, які сили і засо­би необхідні для ліквідації осередку, і передати всі ці відомості черговому від­повідальному медичному працівникові станції.

Слід негайно розподілити обов’язки серед усіх членів бригади. Якщо є мож­ливість, організовують тимчасовий медпункт, куди доставляють потерпілих і здійснюють їх медичне сортування, переписують паспортні дані та діагнози. Першу допомогу надають за життєвими показаннями. Бригади швидкої ме­дичної допомоги, що прибули, підпорядковуються керівнику першої бригади і розпочинають працювати за його дорученням. Бригади здійснюють госпіталізацію постраждалих лише з дозволу керівника осередку, повідомляючи його, куди і якою бригадою доставлено потерпілих.

На кожного потерпілого, незалежно від тяжкості його стану, і померлого заповнюють карту виїзду швидкої медичної допомоги. Відомості про помер­лих, госпіталізованих і потерпілих, залишених на місці, кожна бригада пере­дає черговому старшому медичному працівникові станції.

При наданні допомоги психічним хворим, небезпечним для оточення або самих себе, а також особам, що намагалися скоїти самогубство або мали такі наміри, члени бригади повинні тактовно переконати хворого і його родичів у необхідності його госпіталізації для стаціонарного лікування. При цьому слід пам’ятати, що здійснити насильницьку госпіталізацію таких хворих, у тому числі із застосуванням засобів фіксації або за допомогою працівників міліції, має право лише лікар-психіатр.

Як ми вже зазначали вище, одним із важливих принципів організації робо­ти бригади швидкої медичної допомоги є її наступність. Надаючи допомогу, бригада повинна пам’ятати, що її інформація про стан хворого і встановлений діагноз мають велике значення для подальшого лікування.

Інформацію про хворих, яким було надано швидку медичну допомогу, що­денно передають в установленому порядку в поліклініки, диспансери, жіночі консультації, амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти.

За потреби надання екстреної спеціалізованої медичної допомоги на догоспітальному етапі бригада, що викликала спеціалізовану бригаду, зобов’язана дочекатися її приїзду, доповісти лікарю-фахівцю про стан хворого і проведене до його прибуття лікування. Вона може виїхати лише після дозволу лікаря, що прибув на виклик.Надаючи великого значення якості медичної допомоги, водночас потрібно приділяти належну увагу контактам із хворим, його родичами й оточенням. Слід пам’ятати, що бригаду чекають з нетерпінням, час очікування здається вічністю. Тому, вийшовши з машини, бригада повинна поспішати до хворого, не розмовляти, а тим більше не сміятися. Поводження медичних працівників, вираз їх обличчя і дії фіксують люди, які їх оточують, що може бути витлума­чено неправильно.

Опитування хворого, родичів та осіб з його оточення має здійснюватися цілеспрямовано, стисло і чітко, одночасно з обстеженням і наданням допомо­ги. Керівник бригади повинен розмовляти спокійно, неквапливо, доброзичли­во. Неприпустимі недомовки, незакінчені фрази, брутальність і невдоволення в тоні, тим більше образливі слова, Два-три привітних слова, сказаних хворо­му, вселяють у нього впевненість і надію.

Необхідно також заспокоїти близьких і приділити їм увагу, однак не мож­на давати родичам необґрунтованих гарантій. Кожне слово медичного праців­ника має справляти психотерапевтичний вплив. Керівнику бригади слід по­стійно пам’ятати про ятрогенний вплив слова і дуже обережно їх підбирати, зберігаючи спокій хворого. Він повинен у доступній формі викласти характер і ступінь тяжкості захворювання, фіксуючи при цьому позитивні тенденції у патологічному процесі і не посвячуючи хворого в професійні подробиці.

За потреби у госпіталізації слід переконати в цьому хворого і його рідних, підказати їм, що необхідно взяти із собою в лікарню.

У своїй роботі керівник бригади повинен враховувати і чинники, що на пер­ший погляд здаються дріб’язковими. Зовнішній вигляд працівників бригади має бути охайний, у санітарній машині повинні пан уваги чистота і порядок. При наданні допомоги потрібно уникати метушні, нервозності. Усі дії і маніпу­ляції членів бригади мають бути доведені до автоматизму.

Розпорядження керівника бригади мають бути авторитетними, виконува­тися швидко й чітко, без зайвих запитань.

На місці виклику члени бригади всю свою увагу повинні приділяти лише хворому, а не ходити по квартирі, розглядаючи інтер’єр тощо.

Місце для розташування медичної скриньки має бути звільнене родичами від різних предметів, цінностей, документів і грошей. Бригада повинна пра­цювати так, щоб не було приводів до необґрунтованих скарг.

Стосунки зі співробітниками лікарень у керівника бригади та її персоналу мають бути взаємно ввічливими. Керівник бригади не повинен вступати в су­перечку з черговим медичним персоналом приймального відділення в присут­ності хворого. На першу вимогу хворого, родичів і його оточення він зобов’я­заний назвати своє прізвище і прізвища членів бригади.

Перед закінченням чергування потрібно уважно оглянути салон санітарно­го автомобіля на предмет виявлення речей, забутих або загублених хворим, а також особами, що його супроводжували. Виявлені речі повертають хворому або здають у приймальне відділення чи в районне відділення міліції.

Санітарний транспорт використовують лише за призначенням. Зупинки з будь-якою особистою метою медичного персоналу або водіям категорично забороняються, Пре всі випадки самовільного використання санітарного транс­порту водієм і невиконання ним вказівок повідомляють чергового старшого медичного працівника станції.

Після повернення на станцію (підстанцію) керівник бригади повинен здати диспетчеру картки виїзду.

Після кожного виїзду на виклик підписують маршрут руху в дорожньому листку, звіривши запис водія з показниками спідометра.

Керівник бригади повинен беззастережно виконувати будь-яке службове розпорядження диспетчера і старшого чергового зміни. У разі незгоди він може оскаржити це розпорядження лише після його виконання. Керівник бригади зобов’язаний подати письмове пояснення про вчинений службовий недогляд.

За розпорядженням відповідального чергового старшого медичного праців­ника станції й адміністрації всі члени бригади можуть затримуватися після закінчення чергування для виконання особливо термінових викликів і лікві­дації осередку масового ураження.

Члени бригади зобов’язані брати активну участь у змінних оперативних нарадах, підстанційних і станційних заняттях, семінарах, конференціях. Вони повинні постійно вдосконалювати свої професійні знання і підвищувати фахову кваліфікацію.

Положення про бригаду, про станцію не відповідають чинним норматив­ним документам, зокрема наказу МОЗ України від 29,08.2008 року «Про захо­ди щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню в Ук­раїні»; наказу МОЗ України від 01.06.2009 року № 370 «Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги», порядку госпіталізації, правилам виклику бригади швидкої медичної допомоги тощо.

Сьогодні затверджено оперативний план роботи при виявленні особливо не­безпечних інфекцій, наказ МОЗ України від 17.11.2010 року № 999 «Про за­твердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та невідкладної медичної допомоги України»; затверджена форма № 11 О/о «Карта виїзду швидкої медичної допомоги»; форма № 114/0 «Супровідний листок. Талон до супровідного листка». Створюються пункти тимчасового ба­зування бригад швидкої медичної допомоги, консультативні телеметричні центри з передачі біометричних сигналів.