Огляд потерпілого на догоспітальному етапі

Первинний огляд включає оцінку життєво важливих функцій організму – дихання, кровообіг по алгоритму АВС (прохідність дихальних шляхів, дихання, кровообіг). Якщо потерпілий не потребує проведення реанімаційних заходів (штучного дихання, непрямого масажу серця), проводять вторинний огляд, який включає неврологічне і більш детальне соматичне обстеження.

Лікар з’ясовує стан притомності за алгоритмом AVPU:

A – Alert (притомний, дає адекватні відповіді на запитання, може виконати усвідомлені дії – на прохання медичного рятувальника);

V – Responds to Verbal stimuli – реагує на голос, точніше на гучний звук біля вуха;

P– Responds to Pain – реагує на біль (щипок за шкіру в ділянці лівого грудного м’яза з поворотом на 180°);

U – Unresponsive – непритомний.

Якщо є підозра на симуляцію непритомності розкрийте 1 і 2 пальцями повіки. Пацієнт, що знаходиться при свідомості, обов’язково напружить м’язи повік і вони піддадуться з напруженням.

Якщо потерпілий непритомний, переходять до алгоритму АВС.

А - дихальні шляхи. Відсутність дихання, а також звуки сипіння, храпіння, клокотання свідчать про порушення прохідності дихальних шляхів.

В – дихання. Одночасно з аускультацією дихання лікар, нахилившись до постраждалого, спостерігає екскурсію грудної клітки, частотою і ритмом дихання. Недостатня екскурсія грудної клітки, наявність брадіпноє або, навпаки, вираженого тахіпноє, парадоксальне дихання (асинхронність рухів дихальних м’язів грудної клітки і діафрагми, які виявляються втягуванням живота на вдиху) – симптоми, які свідчать про неадекватність самостійного дихання. Постраждалий потребує негайного проведення ШВЛ.

С - кровообіг. Лікар перевіряє пульс на сонних артеріях. При його наявності оцінює також пульс на периферійних артеріях, вимірює АТ і розпочинає моніторинг пульсоксиметрії. При відсутності пульсу на сонних артеріях проводять непрямий масаж серця.

Одночасно проводять встановлення обставин травми, неврологічний огляд і оцінку місцевих змін м’яких тканин голови і тулуба. Оцінювати неврологічний статус необхідно до введення седативних препаратів (при умові, що стан постраждалого дозволяє на декілька хвилин відстрочити катетеризацію вени та інтубацію трахеї).

Алгоритм відновлення серцевої діяльності при асистолії

1. Забезпечення прохідності дихальних шляхів і проведення 1-2 штучних вдоха.

2. Оцінка результатів ЕКГ (при наявності дефібрилятора) проводять дефібриляцію.

3. Непрямий масаж серця.

4. В центральну вену або в шлунок серця вводять р-н адреналіну і атропіну.

5. Починають проведення штучного дихання.

Вибір методу забезпечення прохідності дихальних шляхів залежить від:

• характеру порушення прохідності;

• наявності спеціального обладнання;

• наявності відповідних навичок.

Перед початком закритого масажу серця:

• при неможливості провести дефібриляцію відразу, наносять прекардіальний удар;

• діагностують фібриляцію за допомогою вмонтованого в дефібрилятор ЕКГ-монітора (економія часу).

Дефібриляція:

• енергія першого електричного розряду 200 Дж;

• якщо фібриляція шлуночків після першого розряду зберігається, то повторну дефібриляцію проводять не відразу, а після проведення компресій грудної клітки протягом 2 хвилин;

• енергія послідуючих розрядів дорівнює 300 і 360 Дж. Збільшення енергії підвищує шанси на успіх першої дефібриляції.

Використання медикаментозних засобів:

• адреналін по 1 мг в/в струменево кожні 3-5 хв.;

• атропін по 1 мг в/в струменево кожні 3-5 хв.. Максимальна доза не повинна перевищувати 0,04 мг/кг;

• при відсутності доступу до вени препарати вводять ендотрахеально, дозу збільшують в 2-2,5 рази відповідно дози для внутрішньовенного введення.

Якщо переконливих доказів зупинки серця немає (присутність серцевих тонів при аускультації при відсутності пульсу або присутність ниткоподібного пульсу на сонних артеріях), розчин адреналіну вводять, починаючи з 0,3 мл.

Після застосування медикаментозних засобів (через 30-60 с) – повторна дефібриляція. Фібриляцію шлуночків, яку не вдалося усунути перерахованими заходами, розцінюють як рефрактерну.

Використання антифібриляторних засобів:

• аміодарон – насичуюча доза 150-500 мг за 5-10 хв.;

• лідокаїн в доці 1,5 мг/кг;

• введення препаратів здійснюють під час продовження проведення непрямого масажу серця та ШВЛ.

У випадку відновлення серцевої діяльності гемодинамічну підтримку проводять з використанням інтенсивної інфузії і вазопресорної підтримки (норадреналін, дофамін). З метою покращення реологічних властивостей крові та мозкової перфузії використовують 3-Г терапію (артеріальна гіпертензія, гіперволемія, гемоделюція) зі зниженням гематокриту до 35%.