Складові надання екстреної медичної допомоги травмованим на догоспітальному етапі.

1. Первинний огляд (АВСС^′).

2. Медичне сортування.

3. Інтенсивна терапія.

4. Вторинний огляд (АВСDЕ).

5. Постійне спостереження за травмованим.

6. Кваліфікована та спеціалізована медична допомога.

З метою своєчасного виявлення життєнебезпечних порушень та стабілізації вітальних функцій алгоритм надання невідкладної медичної допомоги травмованим розпочинають з первинного огляду за схемою (АВСС^′). (англ.), де:

• А (airways) - прохідність дихальних шляхів.

• В (breathing) - дихання.

• С (circulation) - кровообіг.

• С (cervical spine) - спостереження за шийним відділом хребта та накладання шийного коміру.

Надання невідкладної медичної допомоги має здійснюватися паралельно.

І. (А) - Забезпечення прохідності дихальних шляхів.

Забезпечення прохідності дихальних шляхів постраждалого здійснюють шляхом:

• Очищення ротової порожнини пальцем або відсмоктувачем.

• Висунення нижньої щелепи.

• Витягування та фіксації язика.

• Застосування повітряходу.

У випадках повної або часткової обструкції верхніх дихальних шляхів, стиснутих щелепах у постраждалих, які знаходяться без свідомості через рот вводять повітряход, протипоказаннями для цього є переломи щелепи або зубів.

II. (В) - Забезпечення функції зовнішнього дихання.

Визначте функцію зовнішнього дихання. Проведіть аускультацію над легеневими полями з обох боків. Якщо частота дихання травмованого менше 10 дихальних рухів за хвилину або більше 30, слід виконувати інтубацію та проводити штучну вентиляцію легень. Відсутність дихальних шумів або їх ослаблення свідчить про наявність пневмотораксу або гемотораксу.

III. (С) - Підтримка кровообігу.

При РЗК у постраждалих з травмою, реанімаційні заходи є ефективними приблизно у 3%. Причинами зупинки кровообігу при травматичних пошкодженнях: важка травма ЦНС, гіповолемія, викликана масивною втратою крові, гіпоксія внаслідок зупинки дихання, безпосереднє пошкодження життєво важливих органів, напружений пневмоторакс, тампонада серця. Немає симптомів, які з певністю дозволяли оцінювати шанси на виживання потерпілого із зупинкою кровообігу. Аmerican College of Surgeons та Assotiation of EMS Physicans опрацьовали протоколи, що стосуються ситуацій, у яких не потрібно розпочинати реанімацію. В них пропонується не розпочинати реанімацію у наступних випадках:

1. Тупа травма, відсутність дихання без відчутного пульсу та серцевої активності.

2. Проникаюча травма, відсутність дихання та пульсу, при швидкому фізикальному обстеженні немає реакції зіниць на світло, спонтанних рухів та серцевої діяльності.

Пам'ятайте, що рішення щодо початку реанімаційних заходів повинно прийматися в кожному випадку індивідуально!

Лікування:

1. Використовуйте схему АВСDЕ з метою встановлення діагнозу та вибору лікування. Лікування на місці випадку повинно проводитись згідно універсального протоколу.

2. Виконуйте вентиляцію дихальною сумішшю з високою концентрацією кисню.

3. Розпочинайте натискання грудної клітки, як тільки діагностуєте зупинку кровообігу.

4. Пам'ятайте про можливість напруженого пневмотораксу.

5. Виконайте швидку зупинку кровотечі та розпочніть відновлення об'єму циркулюючої крові.

6. Поки кровотеча не припинена, застосовуйте стратегію виваженої інфузійної терапії. У випадках неконгрольованої кровотечі введення великого об'єму розчинів може її підсилити.

Стандартом надання невідкладної медичної допомоги травмованим на догоспітальному етапі є збереження показників кровообігу через проведення внутришньовених інфузій.

Всі травмовані з політравмою перебувають в стані шоку, важкість якого залежить від:

1. Важкості травми.

2. Наявності та ступеню впливу шокогених факторів - переохолодження, крововтрати.

3. Локалізації травми (декілька літрів крові можуть акумулюватись у ретроперітонеальної гематомі в наслідок перелому кісток миски).

Табл.1.