7. Конкурентні переваги досліджуваного підприємства (на основі побудови профілю полярностей).

Положення підприємства на ринку, його позиція в конкуренції вимірюється його конкурентним статусом. Конкурентний статус згідно з формулюванням І. Ансоффа є характеристикою конкурентних позицій підприємства на ринку. Конкурентний статус – сукупність сильних і слабких сторін організаційно-економічного становища підприємства на галузевому та регіональних ринках товарів і послуг щодо головних його конкурентів, що досягається методами і засобами, які не суперечать положенням антимонопольного законодавства. Конкурентний статус підприємства безпосередньо залежить від його конкурентних переваг, які в більшій своїй частині залежать від ефективності використання різних видів ресурсів в процесі виробництва, збуту і подальшого сервісного обслуговування покупців.

Аналіз конкурентоспроможності підприємства передбачає оцінку досягнутого рівня використання наявного потенціалу (організаційного, науково- технічного, виробничо-технологічного, соціального, фінансово-економічного), загальних результатів господарської діяльності, фінансових результатів та платоспроможності, ефективності виробничої діяльності. Слід підкреслити, що аналіз конкурентоспроможності підприємства має багато спільного з аналізом його господарської діяльності. Справа в тому, що при аналізі конкурентоспроможності неможливо обійтися без багатьох показників, використовуваних при проведенні аналізу виробничо-господарської діяльності підприємства

Разом з тим аналіз конкурентоспроможності має свої специфічні риси та завдання:

По-перше, оцінка конкурентоспроможності пов'язана з визначенням показників конкурентоспроможності підприємства є вихідним моментом для організації всієї виробничо-господарської діяльності в умовах ринкової економіки;

По-друге, вивчення конкурентоспроможності має вестися безупинно і систематично, на всіх стадіях життєвого циклу продукту. Такий підхід дозволяє своєчасно приймати рішення про оптимальні зміни товарного асортименту, необхідність пошуку нових ринків або нових ринкових ніш, розширення та створення нових виробничих потужностей, розробці нової продукції або модернізації тієї, що випускаються;

По-третє, оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства викликає необхідність використовувати цілий ряд показників, які свідчать про ступінь стійкості положення підприємства, здатність випускати продукцію, що користується попитом у споживачів і забезпечує йому стабільний прибуток.

Проблема оцінки конкурентоспроможності підприємства є складною і комплексною, оскільки конкурентоспроможність складається з безлічі різних чинників. Однак ця оцінка необхідна підприємству для здійснення низки заходів, таких як: розробка основних напрямків зі створення і виготовлення продукції, що користується попитом; оцінка перспективи продажу конкретних видів виробів і формування номенклатури; встановлення цін на продукцію і т. д. В даний час методологія і методика проведення оцінки не є достатньо розробленими. Складність категорії конкурентоспроможність обумовлюється різноманіття підходів до її оцінки.

Алгоритм визначення конкурентоспроможності передбачає:

– визначення мети оцінки;

– визначення областей (видів діяльності), що враховуються при аналізі;

– вибір бази порівняння;

– визначення характеристик, які підлягають вимірюванню;

– оцінка обраних характеристик;

– розрахунок узагальненого, інтегрального показника конкурентоспроможності;

– висновки про конкурентоспроможність.

В якості характеристики конкурентоспроможності можна розглядати ступінь відповідності підприємства ключовим факторам успіху на ринку. У цьому випадку конкуренти не просто порівнюються, а оцінюються їх здатності до досягнення успіху. Оцінити конкурентоспроможність організації можна також на основі порівняльного аналізу стійкості підприємства та його основних конкурентів до можливих ризиків на ринку. Якщо розглядати ризики тільки як негативні прояви середовища, то подібний аналіз виявляє вимоги до діяльності підприємств галузі, а більш висока стійкість підприємства свідчить про більш високу конкурентоспроможність. Маркетингові підходи до оцінки конкурентоспроможності, на відміну від фінансово-економічних, більшою мірою оперують якісною (зазвичай експертною) інформацією. При цьому загальний підхід до оцінки конкурентоспроможності (як підприємства, так і його продукції) полягає у виборі переліку характеристик, визначенні їх відносної важливості (ваги в загальній оцінці, %) і оцінці цих характеристик для підприємства і його основних конкурентів.

Оцінка з використанням профілю полярностей – в основі даного методу лежить визначення показників, за якими фірма випереджає або відстає від конкурентів, її сильних і слабких сторін. В якості критерію використовується зіставлення параметрів випередження або відставання. У таблиці 1 наведено можливий профіль полярностей

Позитив	Негатив
У нас є чітка організаційна структура	У них більш раціональна організаційна структура
У нас продумана система управління	У них система управління дозволяє оперативніше вирішувати питання і проблеми
У нас добре поставлено планування	У них інформація про стан ринку надходить оперативніше
У нас кваліфіковані працівники	У них краще розвинутий процес підвищення кваліфікації
У нас високий показник ефективності підприємства	У них є резерв для підвищення своєї ефективності
У нас хороший соціальний пакет	У них соціальний пакет періодично покращується
У нас висока якість продукції	У них впроваджують новіші методи контролю якості
У нас сучасне технічне оснащення	У них впроваджується новітні технології у процес виробництва

Таблиця 1.Можливий профіль полярностей