- •Порівняйте ідеї філософів про походження суспільства (соціальної якості та суспільного договору). У чому полягає їх принципова відмінність?
- •2. Циклічні (песимістичні) теорії.
- •Порівняйте інструментальну та семантичну концепції виникнення суспільства. Яка, на Ваш погляд, є найбільш реалістичною? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте інформаційну та аграрну фази розвитку суспільств. Наведіть приклади таких суспільств. На якій фазі знаходить, на Ваш погляд, українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте конфліктний та еволюційний підходи до аналізу сутності соціальної стратифікації. З яким підходом Ви погоджуєтесь і чому? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте концепцію м. Вебера про ідеальні типи та символічний інтеракціонізм Дж. Міда. Чи є ці теорії актуальними в наш час? Обґрунтуйте відповідь.
- •Порівняйте метод аналізу документів з опитуванням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації? Метод аналізу документів
- •Метод опитування
- •Порівняйте метод аналізу документів зі спостереженням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
-
Порівняйте метод аналізу документів зі спостереженням. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
Під спостереженням розуміється цілеспрямоване сприйняття явищ об’єктивної дійсності, у ході якого ми дістаємо знання про зовнішні сторони, властивості та стосунки об’єктів, що вивчаємо. Спостереження у соціологічному дослідженні є методом збирання первинної інформації про об’єкт, який вивчається, шляхом прямої реєстрації подій, що стосуються цього об’єкта і відповідають цілям дослідження.
Особливості
-Соціолог спостерігає соціальні процеси та ситуації, суспільство, до яких він сам належить, з якими пов’язаний та від яких безпосередньо залежить. Цей нерозривний зв’язок спостерігача з об’єктом спостереження позначається на сприйнятті дослідником соціальної дійсності, на розумінні соціальних процесів, ситуацій, дій окремих індивідів, а також на інтерпретації явищ, які спостерігаються.
- спостерігач не може зовсім позбутися емоційності сприйняття соціальних явищ. При цьому вона тим вище, чим тісніше дослідник пов’язаний з об’єктом спостереження. Це завжди слід враховувати як один з можливих чинників викривлення інформації.
- Третя особливість стосується складності повторного спостереження, тому що соціальні процеси повсякчас змінюються і рідко бувають ідентичними. У зв’язку з цим спостереження має бути дуже ретельним.
Головним об’єктом спостереження у соціології є поведінка окремих людей та соціальних груп, а також умови їх діяльності.
Метод спостереження цінний саме тим, що дає змогу безпосередньо фіксувати реальні поведінські акти. Але спостереження фіксує факти поверхового рівня та вельми вузького кола. Це й зумовлює те, що спостереження рідко використовується як основне джерело соціологічної інформації.
метод спостереження має деякі недоліки:
— вплив суб'єктивного чинника (на інтерпретацію результатів спостереження можуть впливати особисті установки, попередній досвід, емоційний стан дослідника);
— на результатах спостереження позначається і факт знання досліджуваними того, що за ними спостерігають, а це веде до змін у їхній поведінці;
— низька надійність (тривале включене спостереження призводить до адаптації дослідника до групи, внаслідок чого знижується об'єктивність спостереження);
— обмеженість сфери застосування (не всі психологічні явища можна вивчати за допомогою цього методу);
— значні витрати часу.
МЕТОД АНАЛІЗУ ДОКУМЕНТІВ
Аналіз документів - один із широко застосовуваних і ефективних методів збору первинної інформації. Документи із різним ступенем повноти відображають духовне та матеріальне життя суспільства і передають не тільки подію та фактологічний бік соціальної дійсності, але і фіксують мову викладу, характер опису та відображення соціальної дійсності.
цільове призначення. Виділяють документи, створені незалежно від дослідника, і документи цільові, підготовлені відповідно до програмних вимог дослідження. До першої групи належать всі документи, існування яких не обумовлено технікою проведення соціологічних досліджень (офіційні документи, статистичні дані, матеріали преси, листування). Друга група документів включає записи спостережень, матеріали інтерв'ю, різного типу звітні соціологічні матеріали.
Переваги
o Стабільний стан об'єкта дослідження, можливість повторного звернення до об'єкта.
o В об'єкті міститься не тільки інформація, а й ставлення авторів до неї.
o Інформація упорядкована, структуро-вана, узагальнена.
Особливості застосування
o Інформація має вторинний характер, безпосередній контакт із реальністю відсутній.
o Інформація залежить від позицій авторів документа.
o Автор документа фіксує не лише реальні, а й минулі події.
o Зміст інформації залежить від її форми.
Недоліки
o Дослідження має пасивний характер, оскільки дослідник не має контакту з реальністю.
o Висновки дослідження будуються на підставівторинної інформації.
o Мова документа не збігається з мовою дослідження, тому можливий "камуфляж" форми документа.