1. Порівняйте поняття «людина», «індивідуальність» та «особистість». Чи кожна людина є індивідуальністю та особистістю? Поясніть відповідь.

Поняття «особистість» широко використовується як у різних суспільних науках, так і в повсякденному житті. Коли характеризують якусь людину, то говорять про неї або як про особистість, або як про індивіда, або як про індивідуальність. У психології ці поняття розрізняються. Вихіднім є поняття «людина». Людина - це насамперед біологічна істота, яка наділена на відміну від інших тварин свідомістю й мовою, здатністю працювати, оцінювати навколишній світ і активно його перетворювати. З іншого боку, людина - істота соціальна. Це найсуттєвіша ознака людини, оскільки суспільне життя і відносини, колективна трудова діяльність змінили і підкорили собі її природну індивідуальність. Конкретну людину з усіма її характерними ознаками позначають поняттям «індивід».

Поняття «особистість» більш вузьке ніж поняття «людина». Коли ми говоримо про особистість, ми виходимо з суспільної сутності і соціальних функцій індивіда. Особистість - системна соціальна характеристика індивіда, що формує предметну діяльність та спілкування і зумовлює причетність до суспільних відносин.

Неповторність, оригінальність особистості, сукупність тільки їй притаманних своєрідних особливостей складають індивідуальність людини, яка в одних має дуже яскраву палітру, в інших - малопомітна. Вона може проявлятися в одній або одночасно у декількох сферах людської психіки. Задоволення людини наслідками своєї праці, становищем у суспільстві, взаємовідносинами з іншими людьми значною мірою пов'язане з можливістю розвитку і реалізації індивідуальних рис характеру. Цим пояснюється необхідність детального вивчення індивідуальних якостей особистості в педагогіці, управлінні та інших галузях.

2. Порівняйте поняття «соціалізація», «десоціалізація», «ресоціалізація», «асоціалізація». Наведіть приклади цих процесів.

Социализация — процесс усвоения индивидом образцов поведения, психологических установок, социальных норм и ценностей, знаний, навыков, позволяющих ему успешно функционировать в обществе.

Десоциализация— утрата индивидом, по каким-либо причинам, социального опыта, отражающаяся на его жизнедеятельности и возможности самореализации в социальной среде. Десоциализация может достигать различных уровней, от лёгкой дезориентации в социальных ситуациях, до полной потери связи с социальной средой. В случае сильной десоциализации личность, зачастую, уже не может восстановить утраченные ценности, нормы и роли в полном объёме.

Ресоциализация (лат. re (повторное, возобновляемое действие) + лат. socialis (общественный), англ. resocialization, нем. Resozialisierung) — это повторная социализация, которая происходит на протяжении всей жизни индивида. Ресоциализация осуществляется изменениями установок индивида, целей, норм и ценностей жизни.

Наряду с понятием «асоциализация» личности широко используется термин «социальная дезадаптации», который означает нарушение пронесет активного приспособления индивида к условиям социальной среды при наличии ошибочного или недостаточно развитого представления человека о себе и свои социальные связи. Социально-психологическая дезадаптации предусматривает сбои в процессе овладения личностью соответствующей роли во время вхождения в новую социальную ситуацию.