- •Порівняйте поняття «людина», «індивідуальність» та «особистість». Чи кожна людина є індивідуальністю та особистістю? Поясніть відповідь.
- •Порівняйте поняття «соціалізація», «десоціалізація», «ресоціалізація», «асоціалізація». Наведіть приклади цих процесів.
- •Порівняйте поняття «соціальна роль» та «соціальний статус». Наведіть приклади.
- •Порівняйте поняття «соціальна статика» і «соціальна динаміка». Яке поняття найбільш повно характеризує стан суспільства, на Вашу думку? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте поняття «суспільство», «держава» та «країна». Чи вірним є застосування цих понять у синонімічному значенні? Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте почтове та експертне опитування. В яких ситуаціях необхідно віддавати перевагу цим методам збору соціологічної інформації?
- •Порівняйте промислову та інформаційну фази розвитку суспільства. Наведіть приклади таких суспільств. На якій фазі знаходить, на Ваш погляд, українське суспільство. Відповідь обґрунтуйте.
- •Порівняйте протосоціологічні ідеї Античності та Просвітництва. У чому полягає їх принципова відмінність?
- •Порівняйте протосоціологічні ідеї Античності та Середньовіччя. У чому полягає їх принципова відмінність?
- •Порівняйте протосоціологічні ідеї Середньовіччя і Просвітництва. У чому полягає їх принципова відмінність?
-
Порівняйте поняття «соціальна роль» та «соціальний статус». Наведіть приклади.
Соціальна роль — поведінка, очікувана від того, хто має певний соціальний статус. Обмежується сукупністю прав і обов'язків, відповідних цьому статусу. Також соціальну роль визначають як сукупність нормативно обумовлених соціальних властивостей, очікувань і зобов'язань у поєднанні з конкретною соціальною позицією.
Соціальний статус - досить чітко визначене положення індивіда в соціальній ієрархії групи або групи у взаємостосунках з іншими групами.
Стосовно статусу можна сформулювати принаймні три ряди трактувань:
1. Соціальний статус як обсяг політичних та юридичних прав, обов'язків, можливостей, зафіксований законодавчо, а в окремих випадках — у неписаних нормах і традиціях.
2. Соціальний статус як соціальний вимір: рівень доходу, рівень освіти, стать, етнічне походження (національність), місце в структурі влади.
3. Соціальний статус як визнання й оцінка з боку інших індивідів чи певних формальних інстанцій.
-
Порівняйте поняття «соціальна статика» і «соціальна динаміка». Яке поняття найбільш повно характеризує стан суспільства, на Вашу думку? Відповідь обґрунтуйте.
Социальная статика изучает общество в состоянии устойчивого равновесия всех социальных элементов, дает его синхронный срез. введённые О. Контом понятия, обозначавшие различный подход к изучению обществ. явлений. Предмет социальной статики — устойчивые социальные структуры и их роль в сохранении общества как социального целого. В социальной статике рассматривались типология социальных структур, закономерности их взаимодействия, типология социальных институтов и их функционального соответствия. Проблемы Д. и с. с. изучат ли Г. Спенсер, А. Шеффле, Л. Уорд, А. Смолл, Ч. Кули, У. Самнер, Э. Дюркгейм, Л. Визе, Б. Малиновский.
Уже Конт подчёркивал условность разделения Д. и с. с. Однако в истории социологии это противопоставление привело к осознанию специфики методов исследования процессов функционирования и процессов развития общества и его институтов. Термины Д. и с. с. сохранили свой смысл лишь в исследованиях по истории социологии.
Социальная динамика обращается к анализу развития общества. Основной закон социальной статики формулируется Коптом как закон социальной гармонии, устанавливающий в качестве естественного состояния социального строя гармонию классов. Социальная динамика осн.внимание уделяла изучению процесса изменений социальных явлений, его обусловленности, направленности и последствий. В её рамках изучались факторы, влияющие на эти изменения, закономерности приспособления индивидуума к системе обществ. отношений или общества к новым условиям, разрабатывалась теория прогресса и т. д.
Конт начинает анализ социальной статики с семьи, рассматривая ее как основную клеточку социального организма Семья — это то, что находится между обществом и человеком и сближает их. "Только благодаря семейным обязанностям, — писал Конт, — человек изменяет своему первоначальному себялюбию и может надлежащим образом подняться к конечной ступени, к общественности" [Система позитивной политики. 1996. С. 220].
Распад семьи будет означать распад общества. Семья, по Конту, выполняет самые важные функции в обществе: сохраняет культурное наследие, устанавливает эмоциональные и моральные связи между людьми, определяет баланс, равновесие между устремлениями разных поколений. Поскольку семья — это первичная, складывающаяся на основе чувств, их силе форма объединения людей, именно из нее вырастают другие формы объединения людей племена, народы и т.д.