Діаграма 1.3.1 Структура використання картоплі

Особиста потреба

Формування насіння під майбутній урожай

Годівля худоби і птиці

Втрати при зберіганні врожаю

Тому нині є проблематичним питання, як побудувати систему насінництва карто­плі, яка могла б функціонувати на принципах ринкових відносин.

На нашу думку, в організаційному плані необхідно побудувати таку систему, яка могла б створювати і швидко розмножувати сорти в єдиному великомасштабному се­лекційно-насінницькому процесі. Тільки в такому разі може запрацювати з повною віддачею селекційно-насінницький блок, починаючи з меристемних мікророслин через великомасштабне виробництво міні-бульб клонового матеріалу до високоякісного су-перелітної та елітної картоплі. А далі доцільно розвивати сервісне постачання високо­якісного насіннєвого матеріалу усім заінтересованим сіль господарським виробникам.

У ринкових умовах передбачено перш за все удосконалювати взаємовідносини установ-оригінаторів, що випускають сертифікаційне елітне сортове насіння картоплі, з ос­новними їх постачальниками, які виробляють насіннєву і товарну картоплю. У цьому ла­нцюгу (системі) важливо, щоб сільськогосподарські державні органи на місцях надали ефективну допомогу в налагодженні нових надійних прямих зв'язків між науково-дослідними установами і насінницькими господарствами та господарствами різних форм власності на основі укладання між ними річних і навіть багаторічних контрактів на по­ставку насіння еліти й вищих репродукцій за попередньо погодженими замовленнями і заявками. При цьому слід брати до уваги нові особливості та організаційні форми виро­бництва й реалізації насіннєвої картоплі в умовах переходу до ринкових відносин.

На сучасному етапі розвитку картоплярства вкрай необхідно, щоб сільськогоспо­дарські органи на місцях надали дієву допомогу елітнасінницьким господарствам і організаціям роздрібної торгівлі високоякісним сертифікованим насінням на рівні еліти і першої репродукції для забезпечення потреб населення в дрібній упаковці.

Нині вже прозоро видно, що поставка насіння для потреб особистих господарств населення є великим ринком, попит якого визначається сотнями тисяч тонн. Причому попит завжди стабільний, а споживач не завжди платоспроможний. І в цьому відно­шенні виграє той, хто зможе швидше і краще пристосуватися до ринку.

Нині підприємства виробляють сотні тисяч високоякісної еліти на рік, оці­нка багатьох споживачів її висока і садильний матеріал користується великим попи­том на внутрішньому ринку, незважаючи на помірно високу ціну. Елітний матеріал, як правило, реалізують у специфічних мішках і його обов'язково супроводжують оформленою етикеткою, де зазначена характеристика сорту й даються необхідні рекомендації щодо вирощування.

Вважаємо, що досвід даного підприємства корисний і заслуговує на широке роз­повсюдження. Його доцільно взяти на озброєння, оскільки найсучасніші форми ор­ганізації виробництва та реалізації насіннєвої картоплі сприятимуть подальшому роз­витку картоплярства. Набутий досвід підказує, що потрібно сміливіше створювати регіональні насінницькі фірми або картоплярські асоціації, які змогли 6 забезпечити необхідні обсяги виробництва, зберігання І реалізації насіннєвої картоплі для потреб району, області та в цілому країни.

Організація насінницьких фірм на регіональному рівні сприятиме також збереженню й підтримці спеціалізованих картоплярських господарств як основних виробників і по­стачальників високоякісної насіннєвої картоплі, в тому числі й для потреб населення.

На нашу думку, настав час серйозно подумати й про створення загальнонаціональної Асоціації або Союзу картоплярів України при повній державній фінансовій підтримці, як це зроблено в ряді країн з добре розвинутим картоплярством, зокрема в Нідерландах, США, Великобританії, Німеччині та ін. Така Асоціація в нас є, але вона функціонує фо­рмально, без фінансової підтримки держави і не в змозі об'єднати всі регіональні картоплярські фірми з таким розрахунком, щоб представляти і відстоювати інтереси прак­тично всіх товаровиробників картоплі в Україні. Одночасно такий Союз у співпраці з Міністерством аграрної політики України міг би проводити єдину технічну й технологічну політику, особливо в умовах ринкових відносин. Союз картоплярів міг би також брати активну участь у розв'язанні багатьох інших важливих проблем картоплярства, включаю­чи організацію фінансової підтримки селекційно-насінницьких програм, що реалізуються за участю ефективно функціонуючих селекційних установ і творчих груп. організаціям роздрібної торгівлі високоякісним сертифікованим насінням на рівні еліти і першої репродукції для забезпечення потреб населення в дрібній упаковці.