3 Проблеми насінництва картоплі в ринкових умовах

Картоплю в більшості країн світу вважають четвертою культурою після пшениці, рису і кукурудзи. В Україні картоплю називають другим хлібом, а слов'яни без перебіль­шення відносять її до культури "номер два".

В Україні картоплярство має яскраво виражений екстенсивний характер, при обсяги виробництва досягаються в основному за рахунок розширення площ, а не завдяки підвищенню врожайності

Метою досліджень передбачалося вивчення формування ринку насіннєвої карто­плі на основі аналізу стану первинного і внутрішньогоспосподарського насінництві культури. При проведенні аналізу нами доведено, що в сільськогосподарських під­приємствах виробництво картоплі з 45% в 1991 році скоротилося до 2% у 2005 ро-1 ці. За цей період питома вага в особистих господарствах населення в загальному! обсязі виробництва картоплі зросла до 98%. Вирощування цієї культури у фермерських господарствах становить 1,1% від загального обсягу її виробництва в країні. і

Підвищення ефективності вирощування картоплі в сучасних умовах у господарствах усіх категорій можливе лише на основі підвищення врожайності з 12 т/га до! 20-25 т/га

З метою розвязанння цієї проблеми в картоплярстві в більшості регіонів і підприємств необхідне поліпшення насінництва й технологій виробництва картоплі, та перш за все відродження первинного й елітного насінництва на регіональному рівні. В ряді областей кількість елітно-насінницьких господарств різко скоротилася, а також змен­шилося виробництво елітних сортів. По багатьох сортах, особливо іноземної селекції, практично відсутнє оздоровлення насіннєвого матеріалу методом пробіруваної культу­ри, нерідко базисний вихідний матеріал, зокрема меристемні мікророслини, мікро- і міні-бульби дуже уражені такими інфекційними хворобами, як скручування листків (збудник вірус І), зморшкуватою і смужкуватою мозаїками (вірус У), мозаїчним закру­чуванням листків (вірус М). Особливо велику небезпеку спричиняє зараження вихідно­го матеріалу багатьох сортів віроїдами веретеноподібності бульб картоплі. Через таку ситуацію в ряді регіонів різко загострилася проблема якості елітної картоплі по окре­мих вітчизняних сортах. Виникає серйозна загроза низької конкурентоспроможності вітчизняних сортів перед сортами зарубіжної селекції.

Для виходу з даної ситуації доцільно по більшості сортів забезпечити створення нового фонду оздоровленого вихідного матеріалу на основі відбору кращих чистих ліній, звільнених, насамперед, від віроїдів веретеноподібності бульб, як для найнебезпечнішої для первинного насінництва патогенності. Крім того, необхідний скринінг усіх існуючих колекцій в установах і елітгоспах оздоровлених сортозразків, ре­тельного їх тестування на рівні меристемних рослин, мікро- і міні-бульб, а також тепличного й польового клонового матеріалу із застосуванням сучасних високочут­ливих лабораторних методів діагностики фітопатогенності.

Як показали попередні методи випробування (кафедра селекції і фітомедицини Державного агроекологічного університету), для тестування зараженого матеріалу віроїда при відборі чистих меристемних ліній надійніші результати забезпечує засто­сування нового універсального високочутливого методу ПЦР — аналізу. З цього приводу актуальним є оснащення біотехнологічних і контрольно-сертифікаційних лабораторій сучасними і надійними діагностичними системами й обладнанням для тестування зараження первинного матеріалу цим віроїдом.

Багато проблем нагромадилося в організації насінництва картоплі в сільськогоспо­дарських підприємствах суспільного сектора. Останніми роками помітно знизився попит на елітну картоплю з боку насінницьких господарств через відсутність в них коштів на купівлю еліти. Це призводить до того, що значну частину виробленої еліти використову­ють не за призначенням, тому питома вага вищих репродукцій в насіннєвому фонді ско­рочується, що призводить до збільшення частки масових репродукцій, які через низькі насіннєві кондиції не забезпечують одержання навіть середнього рівня врожайності.

Результати спостережень свідчать, що в особистих господарствах населення в більшості регіонів поки що майже не спостерігається підвищений попит на високоякісний елітний матеріал і сортову насіннєву картоплю вищих репродукцій.

Наші прогнози в галузі насінництва картоплі показують, що в найближчі 10—15 років збережеться така ситуація, коли забезпечення населення картоплею на 80—90% здійснюватиметься за рахунок власного місцевого виробництва переважно в особистих господарствах сільського населення. Значна частина потреби в картоплі покриватиметься також за рахунок вирощування її на присадибних, садово-городніх і дачних ділянках.

Тому ми вважаємо, що нині в більшості регіонів України необхідно підійти до розв'язання проблеми сервісного забезпечення особистих селянських господарств, заінтересованих у вирощуванні кращих сортів, придбанні високоякісного (сертифіко-ваного) насіння, одержанні консультацій із питань картоплярства, пов'язаних із вирощуванням цієї культури в особистих господарствах, на городах і дачах.

У структурі використання картоплі переважає особиста потреба — 53%, на формування насіння під майбутній урожай — 22, годівлю худоби і птиці — 17 і втрати І при зберіганні — 8% (рис).

Дана проблема ще не розв'язана як організаційно, так і в плані наукового забезпечення. У цьому напрямі важливу роль можуть відіграти науково-дослідні установи І при тісній підтримці органів місцевої влади.