книги / 45

осоку, рогіз, очерет, конюшину, люцерну, вико-вівсяну суміш та інші. Для годівлі риб використовуються різні кормосуміші, а також спеціалозовані комбікорми. Зелену рослинність подрібнюють, змішують із комбікормами, і вносять у став для годівлі риби.

Для годівлі коропа використовують подрібнене зерно і високобілкові продукти перероблення зерна злакових і бобових культур (макуха, шроти), відходи від перероблення молока, борошномельної промисловості тощо.

Ефективність використання рослиноїдних риб обумовлюється способом живлення івикористанням їх як біологічногомеліоратора. Товстолобик, білий амур здатні давати порівняно високу продукцію в сильно зарослих макрофітами водоймах. Використання строкатого товстолобика обмежене конкуренцією його з коропом за зоопланктон. Використання рослиноїдних риб дає можливість збільшити загальнуприродну рибопродуктивність ставіву2—3 рази.

Смітна риба (окунь, верхівка, пічкур, карась та ін.) можуть бути носіями різних захворювань, конкурентами у використанні кормів для культивованих видів риб. Для знищення смітної риби застосовують технічні, біологічні й хімічні заходи для боротьби. До технічних заходів відносяться фільтри, решітки, уловлювачі, до біологічних — культурне розведення хижих риб, які знищують смітну рибу, та створення штучних нерестовищ для збору і знищення смітних риб. З цією метою розводять щуку, судака, райдужну форель.

Упровадження випасної технології в полікультурі дає змогу зменшити використання дорогих комбікормів, завдяки розведенню рослиноїдних риб і пропорційному зменшенню питомої ваги коропа. Водночас короп є основним видом товарної риби для ставового рибництва. Значні досягнення в селекції коропа дають можливість зариблювати стави високопродуктивним, чистопородним, помісним та гібридним матеріалом, що сприяє підвищенню продуктивності ставів на 5—15 %.

В Україні були виведені (1954—56 рр.) лускатий та малолускатий види коропа на базі місцевих коропів Антонінського держрибзаповідника і були визнані першими вітчизняними породами під назвою — українська луската та українська рамчата. Коропи цих порід відзначаються теплолюбністю, швидким темпом росту, високими показниками плодючості, продуктивності і витривалістю в умовах існування.

Нивківська порода коропа відрізняється підвищеною зимостійкістю, добрим споживанням кормів за температури нижчої

19

від 20ºС, добре нереститься. Люблінський рамчатий короп, виведений у 1997 році, має підвищену резистентність до хвороб вірусної природи, вищі показники зимостійкості (8 %), рибопродуктивності цьоголіток (10—12 %), дволіток (6—7 %). Рибопродуктивність ставів може зростати з використанням високопродуктивного чистопородного і гібридного коропа із дотриманням технології вирощування.

Чистопородне розведення застосовується у господарствах, що ведуть племінну роботу і відтворюють перспективні породи. У рибництві може застосовуватись промислове схрещування порід, що добре поєднуються. Одержуване потомство називають помісями, і завдяки зарибленню ним рибопродуктивність вирощувальних ставів підвищується до 10, а нагульних — до 5 %.

Схрещування — метод розведення, у процесі якого поєднують плідників, більш віддалених генетично, ніж породи, на рівні підвидів, видів чи родин. Ще його називають гібридизацією, а одержане потомство — гібридами. Найефективнішою є коропо-сазанова гібридизація, яка дає можливість підвищити продуктивність вирощувальних ставів до 25 %, а нагульних — до 15 %.

20

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

1.Агроекологія: Навч. посібник / За ред. М. М. Городнього. — К.:

Вища шк., 1993. — 406 с.

2.Андрющенко А. І., Балтаджі Р.А., Вовк Н. І. та ін. Методи підвищен-

няприродноїрибопродуктивностіставів. — ІРГУААН, 1998. —119 с.

3.Богданов Г. А. Кормление сельскохозяйственных животных. Учебник. — М.: Агропромиздат, 1990. — 624 с.

4.Бондаренко А. Д. Современная технология: теория и практика. — Киев; Донецк: Вища шк., 1985. — 172 с.

5.Бусенко О. Т., Столюк В. Д., Штомпель М. В. та ін. Технологія виробництва продукції тваринництва : Підручник. — К.: Аграрна нау-

ка, 2001. — 432 с.

6.Вертийчук А. І., Маценко М. І. Технологія виробництва продукції тваринництва: Підручник. — К.: Урожай, 1995. — 374 с.

7.Войтюк Д. Г., Гаврилюк Г. Р. Сільськогосподарські машини: Під-

ручник. — К.: Урожай, 1994. — 448 с.

8.Гапоненко В. С., Войтюк Д. Г. Сільськогосподарські машини: Навч. посібник. — К.: Урожай, 1992. — 448 с.

9.Герасименко В. Г. Биотехнология. — К.: Вища шк., 1989. — 343 с.

10.Гопка Б. М. Конярство: Навч. посібник. — К.: Вища шк., 1984. —

198 с.

11.Ґудзь В. П., Лісовал А. П., Андрієнко В. О. Землеробство з основа-

ми ґрунтознавства. — К.: Вища шк., 1995. — 312 с.

12.Гринжевський М. В., Іваненко Ф. В. Рекомендації з енергетичної оцінки ефективності технологій вирощування товарної риби. — К.: ІРГ

УААН, 2001. — 27 с.

13.Деталізовані норми годівлі сільськогосподарських тварин. Довідник за ред. М. Т. Ноздріна. — К.: Урожай, 1991. — 344 с.

14.Завертяев Б. П. Биотехнология в воспроизводстве и селекции

крупного рогатого скота. — М.: Агропромиздат, 1989. — 237 с.

15.Іваненко Ф. В.Основні напрямки розвитку базових технологій у сільському господарстві: Тексти лекцій. — К.: КДЕУ, 1994. — 49 с.

16.Іваненко Ф. В. Системи технологій у тваринництві: Навч.-

метод.посібник для самост. вивч. дисц. — К.: КНЕУ, 2001. — 186 с. 17. Эрнст Л. К., Сергиев И. И. Трансплантация эмбрионов сельскохозяйственных животных. — М.: Агропромиздат, 1989. — 302 с.

18. Експлуатація машинно-транспортного парку в аграрному виробництві / За ред. В. Ю. Ільченка. — К.: Урожай, 1993. — 288 с.

21

19.Караващенко В. Ф. Кормление сельскохозяйственной птицы. —

К.: Урожай, 1986. — 304 с.

20.Кіщак І. Т. Виробництво і застосування преміксів: Навч. посіб-

ник. — К.: Урожай, 1995. — 272 с.

21.Комаристов В. Ю., Петренко М. М., Косінов М. М. Сільського-

сподарські машини: Підручник. — К.: Урожай, 1996. — 240 с.

22.Лановська М. Г., Черненко Р. М., Шатківська Г. Г. Тваринницт-

во: Підручник. — К.: Вища шк., 1993. — 335 с.

23.Мосолов Н. Д., Билый Л. А. Кормление сельскохозяйсвенных животных: Учеб. пособие. — К.: Вища шк., 1990. — 359 с.

24.Мурусидзе Д. Н., Левин А. Б. Технология производства продукции животноводства. Учебник. — К.: Урожай, 1992. — 222 с.

25.Національна програма (проект) розвитку агропромислового виробництва і соціального відродження села на 1999—2001 роки. — К.,

1999. — 67 с.

26.Пабат В. О., Угнівенко А. М., Вінничук Д. Т. М’ясне скотарство України. — К.: Аграрна наука, 1997. — 316 с.

27.Полянцев Н. И. Воспроизводство в промышленном животновод-

стве. — Россельхозиздат, 1990. — 240 с.

28.Сеньков А. Н., Сиряк И. И. Технология приготовления, хранения

иоценка качества кормов: Учебн. пособие, 1990. — 168 с.

29.Солдатов А. П., Табакова Л. П., Шухнова Р. Ф. Практикум по

скотоводству и технологии производства молока и говядины: Учеб. пособие. — М.: Агропромиздат, 1990. — 207 с.

30.Степанов В. И., Михайлов Н. В. Свиноводство и технология производства свинины: Учебник. — М.: Агропромиздат, 1991. — 336 с.

31.Филиповский Н. М. Технология и природа. — М.: Знание, 1987. — 96 с.

32.Целютин В. К., Деревянко О. Ф. Практикум по овцеводству и технологии производства шерсти и баранины: Учеб. пособие. — М.:

Агропромиздат, 1990. — 175 с.

33.Цвігун А. Т., Повозников М. Г., Блюсюк М. С. Організація норма-

тивної годівлі великої рогатої худоби м’ясних порід та типів. — К., УААН, НВО «М’ясне скотарство Поділля», 1999. — 73 с.

34.Черник Л. С. Первые шаги в будущее: Генная инженерия растений. — М.: Агропромиздат, 1990. — 256 с.

35.Шерман І. М., Гринжевський М. В., Желтов Ю. О. та ін. Годів-

ля риб: Підручник. — К.: Вища освіта, 2001. — 269 с.

22

ДОДАТКИ

227

Закінчення додатку 1

*Максимальний рівень продуктивності корів.

**Жива маса тварин, відповідно до мінімальних вимог породи для 1 класу.

***Проміри тіла (визначені мірною палицею):

1 — висота в холці;

2 — глибина грудей;

3 — ширина грудей;

4 — коса довжина тулуба; (визначені мірною стрічкою): 5 — обхват грудей; 6 — обхват п’ястка.

228

1.Молочні породи великої рогатої худоби

Рис. 1.1. Айрширська

Рис. 1.2. Англерська

229

Рис. 1.3. Білоголова українська

Рис. 1.4. Британофризька

230

Рис. 1.7. Гронінгенська

Рис. 1.8. Маасрейнська

232