ІІ. Токсична фаза

а) наростає порушення функцій ШКТ; б) місцеві прояви перитоніту відходять на другий план;

в) починають превалювати ознаки загальної важкої інтоксикації.

Ознаки

Скарги:

больові відчуття зменшуються (понижена чутливість інтерорецепторів), хворі вважають, що стан

поліпшується – «уявне благополуччя» (фаза ейфорії);

наростає слабкість;

наростає спрага;

наростає блювота кишковим вмістом;

затримка стільця і газів.

Огляд:

живіт роздутий, риси обличчя загострені;

зростає тахікардія і тахіпное;

знижується АТ;

температура гектична.

Аускультація:

перистальтика кишечника не прослуховується.

визначається шум плескоту ( симптом Склярова).

Перкусія:

тимпаніт майже по всій поверхні;

в пологих місцях – притупленння.

Пальпація:

різкого дефансу вже немає − еластичне напруження

симптоми подразнення очеревини виражені менше.

ІІІ.Термінальна фаза.

а) крайня тяжкість стану хворих;

б) переважають ознаки ПОН (різко виражена ендогенна інтоксикація).

Клінічно:

Хворі адинамічні, інколи в прострації, явище енцефалопатії.

Facies Hippocratica (загострені риси обличчя, очі запалі).

Шкірні покрови бліді з акроціанозом.

Температура нижче нормальної.

АТ низький.

Блювота кишковим вмістом з каловим запахом.

Язик сухий.

Живіт різко роздутий, малоболючий.

Ознаки подразнення очеревини мало виражені.

Перистальтика не прослуховується.

Лабораторно:

лейкоцитоз змінився лейкопенією

(виснаження реактивності організму),

висока ШОЕ

зсув формули вліво до юних і навіть до

міелоцитів

гіперкоагуляція, гіпербілірубінемія, гіпопротеінемія, азотемія

в сечі – токсичні зміни.

Рентгенологічно:

Симптом «органних труб» Чаші Клойбера Складки Керкрінга.

УЗД:

Антиперистальтичні рухи хімусу в тонкій кишці.

Перебіг перитоніту у дітей:

бурхливий гострий початок;

швидка генералізація перитоніту;

з самого початку різко виражена як місцева,

так і загальна симптоматика;

гіпертермія (t - 40º C);

тахікардія;

різко виражена інтоксикація;

багаторазова блювота;

в аналізі крові високий (до 20-30×109/л

лейкоцитоз.

Ухворих старечого віку:

місцева симптоматика мало виражена;

подразнення очеревини на всьому протязі;

загальний стан більше страждає і швидко погіршується.

Післяопераційний перитоніт:

Діагностика трудна:

клінічна картина стерта;

хворий отримує аналгетики, наркотики, антибіотики;

слабо виражені дефанс, ознаки подразнення

очеревини;

післяопераційний перитонізм в тій чи іншій мірі супроводжує всі лапаротомії.

Про перитоніт свідчать:

наростання парезу кишечника;

наростання ознак дегідратації при

адекватних інфузіях;

підвищена чи висока температура не знижується;

наростає лейкоцитоз із зрушенням

вліво.