* антимікотичні препарати (флюконазол);
* антиоксиданти (церулоплазмін);
|
* профілактика імунодифіциту (Т-активін, |
|
імунофан); |
*дезінтоксикаційна (інтра- та екстракорпоральна) |
|
|
терапія включаючи нефармакологічні методи |
|
корекції: при токсичній нефропатії – гемофільтрація; |
|
при недостатності печінки – біфільтраційний |
|
обмінний плазмаферез із v. рortae, у яку під час |
|
операції вводять катетер; при змішаному типі важкої |
|
печінкової недостатності − екстракорпоральну |
|
перфузію з використанням 310 мл кріоконсервованих |
|
гепатоцитів поросят і 155 мл фрагментів діаметром 1 |
|
мм ксеноселезінки і проводять лазерне опромінення |
|
крові; |
|
* функціональний спокій для ПЗ (голод, |
|
локальна епігастральна чи ендогастральна |
|
гіпотермія; назогастральна аспірація з метою |
|
декомпресії; |
* купірування больового синдрому – |
|
|
аналгетики; новокаїнові блокади |
|
(параумбілікальна, субксифоідальна, |
|
сакроспінальна), перидуральна анестезія на |
|
рівні нижньогрудних сегментів; спазмолітики; |
* корекція порушень ОЦК та |
|
|
мікроциркуляції (вводять сольові розчини, |
|
кровозамінники, компоненти крові, |
|
реополіглюкін – 10 мл/кг, компламін – 8 мг/кг, |
|
трентал – 3 мг/кг зі швидкістю 40 кап/хв 2 рази |
|
на добу; |
* ентеральне зондове харчування.
|
В останній час розроблено і |
|
впроваджено метод динамічного |
|
ендоскопічного контролю і етапних |
|
багаторазових лапароскопічних санацій, |
|
секвестр-, некректомій ПЗ, сальникової сумки |
|
через зформовану оментобурсостому і |
|
фіксовану канюлю діаметром 10-11 мм для |
|
введення лапароскопа чи троакара. Це дає |
|
можливість знизити кількість ускладнень у 5 |
|
раз. |
|
Летальність при закритій травмі ПЗ |
|
залишається високою − від 20% до 52%. |
|
Виділяють три піки летальності: перший – |
|
безпосередньо пов’язаний з травмою і |
|
незворотнім вазоділататорним шоком (в |
|
перші 24 години після травми); другий – |
|
зумовлений ранньою дисфункцією органів і |
|
респіраторним дистрес-синдромом (протягом |
|
7-8 днів після госпіталізації); третій – із-за |
|
розвитку гнійних ускладнень (на 2-3 тижні |
|
після травми). |
Летальність при ізольованих |
|
|
пошкодженнях ПЗ складає 3,5%, при |
|
поєднаних – 30%. |
Повне видужання і відновлення |
|
|
працездатності після значного пошкодження |
|
ПЗ спостерігають лише у 1/3 потерпілих. |
Пошкодження шлунка і дванадцятипалої кишки
Види пошкоджень ДПК (за А.Ю. Романенко, 1985):
1)забій і утворення гематоми у стінці ДПК;
2)забій з гематомою у стінці кишки і заочеревинно;
3)неповний розрив (пошкоджена серозна і
м’язова оболонки) стінки кишки і позаочеревинна гематома;
4)повний розрив стінки кишки і позаочеревинна гематома;
5)перерив (відрив) ДПК і позаочеревинна гематома;
6)поєднаний повний розрив ДПК з
пошкодженням органів черевної порожнини і позаочеревинного простору.
Виділяють 4 види пошкодження стінки
ДПК [А.Б. Молитвословов и соавт., 2004]:
гематома стінки ДПК;
надрив стінки ДПК (пошкодження до
слизової оболонки);
розрив − пошкодження всіх шарів стінки ДПК;
повний поперечний розрив ДПК.
Розрізняють також внутрішньочеревне
пошкодження |
(верхня |
горизонтальна |
частина) і |
найбільш часте позаочеревинне |
|
пошкодження (нисхідна і нижня горизонтальна
частина) ДПК. Така визначеність локалізації
розривів ДПК анатомічно зумовлена. В замкнутому просторі між воротарем зверху та
дуоденоєюнальним переходом знизу від удару
раптово виникає ударна гідравлічна хвиля, внаслідок чого розривається саме задня стінка
ДПК, де немає захисного покрову очеревини.
Це має виключно велике практичне значення.
Клінічна картина пошкодження шлунка і
особливо ДПК залежить від локалізації,
величини розриву, наявності пошкодження інших органів черевної порожнини та часу з моменту травми. В перші 6 годин після травми
із закритими пошкодженнями ДПК у стаціонар
поступає лише дещо більше половини пацієнтів, а із пораненнями − в перші 2 години.
При внутрішньочеревному пошкодженні
шлунка або ДПК розвиваються типові ознаки,
які дуже нагадують симптоми проривної гастродуоденальної виразки, але з більш тяжким перебігом. Це, по суті, “перфоративний перитоніт”.