Новіков А., Барабаш-Красни Б. Сучасна систематика рослин. Загальні питання
.pdf
339
Рис. 98. Polypodiaceae. Polypodium vulgare L.: А – загальний вигляд; Б – поперечний переріз через сорус; В – спорангій; Г – поперечний переріз через кореневище.
340
133. Progymnospermophyta
Таксономічний склад: ~30 видів, |
центральна |
вісь (стовбур) та осі І |
|||||
~20 родів, 7 родин, 7 порядків, 2 класи. |
і ІІ порядків відрізнялися бічним |
||||||
Поширення та екологія: Вимерлі |
галуженням, кінцеві гілочки галузилися |
||||||
деревні та деревоподібні рослини, що |
дихотомічно й несли мегафіли. Мегафіли |
||||||
існували від нижнього девона до пермі. |
мали вайєподібну структуру, тому |
||||||
Загальна характеристика: Це група |
окремих представників часом відносили |
||||||
типово деревних рослин, які виникли від |
до папоротевих, але характерні вайї |
||||||
тримерофітів і, ймовірно, дали початок |
папоротевих в еволюції виникли значно |
||||||
представникам |
Pteridospermatophyta |
пізніше (у нижньому карбоні). |
|||||
та сучасним голонасінним. Коренева |
Незважаючи на назву відділу, ці |
||||||
система |
була |
представлена |
виключно |
рослини ще не формували насінин, а |
|||
додатковими |
коренями |
(первинно |
розмножувалися спорами (існують як |
||||
гоморизна коренева система) або ж |
рівно-, так і різноспорові представники), |
||||||
головним |
і |
додатковими |
коренями |
що формувалися в еуспорангіях. |
|||
(алоризна коренева система). |
|
Спорангії розміщувалися термінально |
|||||
Рослини |
відрізнялися |
типовим |
на кінцівках фертильних гілочок або ж |
||||
моноподіальним наростанням, унаслідок |
на поверхні мегафілів. Спори трилетні, |
||||||
чого формувалися характерні стовбур і |
частозкавальноюпорожниною(кавою), |
||||||
крона, за обрисами подібна до хвойних |
утвореною |
внаслідок |
розшарування |
||||
рослин. Рослини також відрізнялися |
екзоспорію. |
Кавальна |
порожнина, |
||||
значним |
вторинним |
потовщенням |
ймовірно, є попередником повітряних |
||||
завдяки тривалій діяльності камбію. |
мішків голонасінних. |
|
|||||
Для |
представників |
відділу була |
Гаметофіти цих рослин невідомі. |
||||
характерна протостела, актиностела, |
х = ?. |
|
|
||||
полістела |
і навіть еустела. |
Тоді як |
|
|
|
||
Рис. 99. Деякі представники Progymnospermophyta: загальний вигляд (А) та фрагмент закрученої фертильної гілочки зі спорангіями (Б) Aneurophyton germanicum Krausel et Weyland (Aneurophytales);
загальний вигляд (В), фрагмент трофофіла (Г) та споротрофофіла (Д) Archaeopteris minor Lx. (Archaeopteridales).
341
342
134. Таксономія Progymnospermophyta: Progymnospermopsida
|
Відділ Progymnospermophyta |
Bold |
порядку |
розглядають |
|
у |
межах |
|||||||||
et al. містить 3 класи викопних рослин |
Aneurophytales. |
|
|
|
|
|
||||||||||
(Noeggerathiopsida, |
Progymnospermopsida, |
Порядок |
Archaeopteridales |
Arnold |
||||||||||||
Moresnetiopsida). Таксономічна структура і |
включає єдину родинуArchaeopteridaceae |
|||||||||||||||
складвідділуєдискусійними(Doweld2001; |
Nicholson et Lydekker і близько 10 родів. |
|||||||||||||||
Palmeret al. 2009;Тимонинидр.2009). |
Порядок |
був |
представлений високими |
|||||||||||||
|
КласProgymnospermopsidaBeckмістить |
деревами |
з |
розвинутою |
алоризною |
|||||||||||
4 порядки: Aneurophytales, Cecropsidales, |
кореневою |
системою |
та |
бічними |
||||||||||||
ProtopityalesтаArchaeopteridales(Beck1976; |
дихотомічно розгалуженими об’ємними |
|||||||||||||||
Kenrick & Crane 1997a; Tomescu 2008; |
гілочками або плоскогілками. У більш |
|||||||||||||||
Rothwellet al. 2009;Holt2013). |
|
|
пізніх |
представників |
замість |
плоскогілок |
||||||||||
|
Порядок |
Aneurophytales |
Kräusel |
формувалися |
вайєподібні |
мегафіли |
із |
|||||||||
et Weyland включає єдину родину |
закрученими верхівками. Плоскогілки й |
|||||||||||||||
Aneurophytaceae Ananiev і 5 родів |
мегафіли зазвичай мали при основі пару |
|||||||||||||||
деревоподібних рослин, які відрізнялися |
афлебій |
(прилисткоподібні |
структури). |
|||||||||||||
тривимірним |
(як |
у тримерофітів) |
або |
Це були гетероспорові рослини з |
||||||||||||
ж |
одноплощинним |
(плоскогілки) |
термінальними або |
розташованими |
на |
|||||||||||
галуженням бічних гілок. Термінальні |
окремих фертильних пір’їнках мегафілів |
|||||||||||||||
рівноспорові спорангії були зібрані на |
еуспорангіями. Спори не формували |
|||||||||||||||
особливих |
розгалужених |
фертильних |
кавальних порожнин. |
|
|
|
|
|
||||||||
гілочках, що часто були закручені. У |
Клас Noeggerathiopsida Krysht. містить |
|||||||||||||||
спорангіях формувалися трилетні спори з |
3 порядки: Noeggerathiales Darrah |
|||||||||||||||
кавальноюпорожниною. |
|
|
|
(Noeggerathiaceae |
|
Göpp |
|
ex |
||||||||
|
Суперечливий вид Cecropsis luculentum |
C.E. von Eichwald; 3 роди), Discinitales |
||||||||||||||
Stubblefield et Rothwell інколи виділяють в |
Doweld |
(Discinitaceae |
Gao |
Zhifeng |
||||||||||||
окрему родину Cecropsidaceae Stubblefield |
et B.A. Thomas; 4 роди) та Tingiales |
|||||||||||||||
et |
Rothwell |
|
порядку |
Cecropsidales |
Zimmerm (Tingiaceae G. Koidzumi; 2 роди). |
|||||||||||
Stubblefield et Rothwell (Stubblefield & |
Таксономічнеположенняіскладцієїгрупи |
|||||||||||||||
Rothwell 1989) або ж розглядають як |
досі |
потребують уточнення, |
оскільки |
|||||||||||||
таксон невизначеного положення в межах |
ці рослини проявляють низку спільних |
|||||||||||||||
Aneurophytales(Tayloret al. 2009). |
|
|
рис із Sphenophyllales, зокрема кільцеве |
|||||||||||||
|
Порядок |
|
Protopityales |
Walton |
розміщення спорофілів (Arnold 1947). |
|||||||||||
представлений |
|
єдиною |
родиною |
Представники |
класу |
Noeggerathiopsida |
||||||||||
Protopityaceae |
|
Smith |
і |
єдиним |
відомі на підставі викопних решток |
|||||||||||
родом Protopitys Göppert, що також |
листків і спор, тоді як відомостей про |
|||||||||||||||
характеризується |
|
термінальними |
інші частини немає. Рослини, очевидно, |
|||||||||||||
спорангіями, |
|
розташованими |
|
на |
мали мегафіли, диференційовані на |
|||||||||||
дихотомічно |
розгалужених |
фертильних |
споро- і трофофіли. Але існували також |
|||||||||||||
гілочках, і спорами з кавальною |
представники зі споротрофофілами, які |
|||||||||||||||
порожниною. Однак рослини були |
несли фертильні пір’їнки. Еуспорангії |
|||||||||||||||
різноспоровими. |
|
Інколи |
представників |
були гетероспоричні. |
|
|
|
|
|
|||||||
343
Рис.100.ФілогенетичнаструктураProgymnospermophyta.
Рис. 101. Progymnospermophyta: А – фрагмент трофофіла Noeggerathia minor Lesq.; Б – мегаспора
Noeggerathia sp.
VIII
Група Spermatophyta (насіннєві рослини)
346
135. Будова насінного зачатка
Насіннєві |
рослини |
– |
це |
насіннєвих лусок або плодолистка – |
||||||||
гетероспоричні |
рослини |
пагонової |
плацентами. |
|
|
|
|
|||||
організації з ендоспоричним розвитком |
Інтегумент |
може |
бути |
одинарний |
||||||||
гаметофітів, які формують насінні |
(унітегмальні |
|
насінні |
зачатки, |
||||||||
зачатки та продукують насінини. У цих |
більшість |
голонасінних), |
подвійний |
|||||||||
рослин |
гаметофіти повністю втратили |
(бітегмальні насінні зачатки, більшість |
||||||||||
самостійність і сильно редукувалися. |
|
покритонасінних) або інколи вторинно |
||||||||||
Насінний зачаток – це видозмінений |
одинарний |
|
унаслідок |
повного |
||||||||
мегаспорангій, оточений інтегументом. У |
приростання |
внутрішнього шару до |
||||||||||
голонасіннихнасіннізачаткирозташовані |
нуцелуса або редукції (вторинно |
|||||||||||
на поверхні насіннєвих лусок жіночих |
унітегмальні насінні зачатки, частина |
|||||||||||
шишок і беруть безпосередню участь у |
покритонасінних). |
|
|
|
||||||||
вловлюванні пилку. А в покритонасінних |
Інтегумент еволюціонував із купули |
|||||||||||
насінні зачатки розміщуються всередині |
– одного або двох рядів термінальних |
|||||||||||
маточки й самостійно не вловлюють |
теломів, що оточували мегаспорангій і в |
|||||||||||
пилку. З насінного зачатку формується |
процесі еволюції зрослися (синтеломна |
|||||||||||
насінина – складна структура, що |
гіпотеза). У літературі можна також |
|||||||||||
слугує для розмноження й розселення |
зустрітитакзванусинангіальнугіпотезу, |
|||||||||||
насіннєвих росли. |
|
|
|
згідно з якою купула виникла внаслідок |
||||||||
Насінний зачаток |
складається |
з |
зростання |
і |
подальшої |
стерилізації |
||||||
інтегументу (захисного шару або двох |
периферійних спорангіїв, тоді як |
|||||||||||
шарів), нуцелуса (диплоїдна внутрішня |
центральний |
спорангій |
залишився |
|||||||||
тканина, що оточує мегаспороцит), |
фертильним. |
Проте |
синангінальна |
|||||||||
мегаспороцита |
(продукує |
мегаспори, |
теорія нині втратила свою популярність, |
|||||||||
із |
яких |
згодом |
розвиваються |
оскільки її не підтверджено. |
||||||||
мегагаметофіти), |
|
мікропіле |
Нуцелус |
|
– |
це |
багатоклітинна |
|||||
(приймаючого отвора в інтегументі, |
центральна частина насінного зачатка, |
|||||||||||
через який проникає пилкова трубка) та |
що відповідає мегаспорангію. У |
|||||||||||
інколи фунікулюсу ( насіннєвої ніжки, |
насіннєвих |
|
рослин |
розрізняють |
||||||||
якою насінні зачатки кріпляться до стінок |
красинуцелятні (з добре вираженим |
|||||||||||
плодолистка у випадку покритонасінних). |
нуцелусом,характернідляголонасінних |
|||||||||||
Місце |
прикріплення |
нуцелуса |
до |
і примітивних покритонасінних) і |
||||||||
інтегументу |
називається |
халазою, |
тенуінуцелятні (зі слабко розвинутим |
|||||||||
місце |
прикріплення насінного зачатка |
одноабо двошаровим нуцелусом, |
||||||||||
до фунікулюсу – рубчиком, місця |
характерні |
для |
більш |
просунутих |
||||||||
прикріплення |
насінних |
|
зачатків |
до |
покритонасінних) насінні зачатки. |
|||||||
Рис.102.Будованасінногозачаткаіжіночогогаметофіта:А–покритонасінних;Б–голонасінних. |
|
347
348
136. Будова насінного зачатка (закінчення)
Окрім зазначених вище структур, у |
в) гемітропні – повернуті на 90˚, |
||||||||||
насінних зачатках можуть формуватися |
мікропілерозташованепідпрямимкутом |
||||||||||
й інші, допоміжні, утвори. Зокрема, у |
до фунікулюсу; |
|
|
|
|
||||||
більшості покритонасінних у халазальній |
г) кампілотропні – Г-подібно зігнуті, |
||||||||||
ділянці між нуцелусом та інтегументом |
мікропілярна ділянка сильно зігнута в |
||||||||||
формується особлива тканина гіпостаза, |
напрямку фунікулюсу; |
|
|
|
|
||||||
роль якої не до кінця зрозуміла. Для |
д)амфітропні–С-подібнозігнуті,увесь |
||||||||||
багатьох |
|
покритонасінних |
також |
насінний зачаток сильно скручений; |
|||||||
характерні обтуратори – нитчасті або |
е) цирцинотропні – закручені у пів- |
||||||||||
сосочкоподібні вирости фунікулюсу або |
спіраль на 360˚. |
|
|
|
|
||||||
інтегументу, які сприяють проникненню |
За |
організацією |
мікропіле |
|
|||||||
пилкової трубки через мікропіле і |
насінні |
||||||||||
зникають після запліднення. |
|
зачатки поділяють на: |
|
|
|
|
|||||
Для |
окремих |
покритонасінних |
а) |
амфістоматичні |
|
– |
обидва |
||||
характерні |
особливі |
м’ясисті |
вирости |
інтегументи |
виражені |
|
більш-менш |
||||
на насінних |
зачатках, |
що зберігаються |
однаково і разом формують мікропіле; |
||||||||
і на насінинах та виконують роль |
б) ендостоматичні – внутрішній |
||||||||||
приваблення або поживи для тварин, |
інтегумент більш розрослий і виступає, |
||||||||||
які розповсюджують ці насінини – |
формуючи мікропіле; |
|
|
|
|
||||||
арилуси. У древніх насіннєвих рослин |
в) екзостоматичні – зовнішній |
||||||||||
такими прикладами |
можуть |
слугувати |
інтегумент більш розрослий і виступає, |
||||||||
сальпікс – стерильний лійчастий виріст |
формуючи мікропіле; |
|
|
|
|
||||||
нуцелуса, що проникає назовні через |
г) |
уністоматичні |
– |
мікропіле |
|||||||
мікропіле і сприяє уловлюванню пилку |
сформоване єдиним інтегументом. |
||||||||||
(аналог приймочки покритонасінних), а |
|
|
|
|
|
|
|
||||
також лагеностом – розширена основа |
За |
характером |
розміщення у |
||||||||
сальпікса, яка захищала від надмірного |
плодолистку насінні |
зачатки поділяють |
|||||||||
потрапляння |
пилку |
завдяки |
рухомій |
на: |
|
|
|
|
|
|
|
центральній колонці, що закривала отвір |
а) епітропні – прикріплені косо вниз |
||||||||||
запилення. |
|
|
|
|
стосовно осі плодолистка; |
|
|
|
|||
За формою насінні зачатки поділяють |
б) гіпотропні – прикріплені косо вгору |
||||||||||
стосовно осі плодолистка; |
|
|
|
||||||||
на: |
|
|
|
|
в) |
плевротропні |
– |
|
прикріплені |
||
а) ортотропні – прямі, мікропіле |
більш-менш перпендикулярно до осі |
||||||||||
розташоване навпроти фунікулюсу; |
плодолистка. |
|
|
|
|
||||||
б) анатропні – повернуті на 180˚, |
Серед |
зазначених |
трьох |
типів |
|||||||
мікропіле |
розташоване безпосередньо |
вирізняють |
дорзальний |
і |
вентральний |
||||||
біля фунікулюсу, найпоширеніший у |
підтипи залежно від орієнтації мікропіле |
||||||||||
покритонасінних тип; |
|
|
до або від шва плодолистка. |
|
|
||||||
