16

Кіріченко О. О. 8408

Реферат на тему «Електротравма: механізм ушкодження електричним струмом, клінічні ознаки, діагностика, перша медична допомога та її особливості»

Електротравми - ушкодження, що виникають у постраждалого у результаті впливу електричного струму великої сили (понад 50 В) або розряду атмосферної електрики (блискавки), викликаючи при цьому функціональні розлади ЦНС, дихальної та серцево-судинної системи, а також місцеві ушкодження.

До фізичних характеристик електричного струму відносять: постійний або змінний струм, високу або низьку напругу, частоту струму, сила струму.

Ознаки ураження електричним струмом. Втрату свідомості спостерігають у 70 % випадків і яка може тривати від кількох хвилин до години. Водночас в окремих випадках свідомість може не відновлюватися понад добу. Ознаками ураження головного мозку є клонічні і тонічні судоми, головний біль, сонливість, ретроградна амнезія. Рідше виникають вогнищеві ушкодження головного і спинного мозку. Всі ці явища часто спостерігають у випадках, коли місцем входу струму є голова або верхні кінцівки. Якщо на шляху проходження струму знаходиться головний мозок, серце, то наслідки ураження можуть бути фатальними - розвивається стан клінічної смерті, де у 80 % випадків спостерігають фібриляцію шлуночків, а у 20 % - асистолію. Цей термінальний стан виникає внаслідок подразнення блукаючого нерва, спазмування вінцевих судин, апное внаслідок пригнічення дихального центру, тетанічного спазму дихальних м’язів або голосової щілини. Подібні розлади виникають при верхніх (рука-голова, рука-рука, ліва рука-права нога) або ж повній (дві руки-дві ноги) петлях струму.

Проходячи крізь живий організм, електричний струм чинить дію:

• термічну - з опіками відповідних ділянок, нагріванням кровоносних судин, нервів;

• електричну - з розкладанням крові та інших органічних речовин;

• біологічну - з подразненням та збудливістю живих тканин організму, що супроводжується судомним скороченням м’язів, у тому числі м’язів серця і легень. Як наслідок виникають різні порушення в організмі і навіть повна зупинка роботи серця та легень. Усе це призводить до двох видів уражень: електричного удару і електричних травм.

Розрізняють такі види електротравм:

1. Електричний опік - найпоширеніша електрична травма, що буває двох видів: струмова і дугова.

Струмовий опік виникає при проходженні струму через тіло, при цьому спостерігаються опіки.

Дуговий опік - результат дії на тіло електричної дуги, спостерігається висока температура (до 3500 °С).

2. Електричні знаки - мітки на тілі сірого кольору при проходженні електричного струму.

3. Металізація шкіри — проникнення в шкіру дрібних часточок металу, розплавлених електричною дугою.

4. Механічні ушкодження.

За ступенем тяжкості дія електричного струму може призвести до клінічної смерті.

Фібриляція - це хаотично-швидке серцеве скорочення.

За впливу змінного струму силою 15 мА у постраждалого виникають судоми (так званий струм, що не відпускає). У випадку враження струмом силою 25-50 мА настає зупинка дихання. Через спазм голосових зв'язок по­страждалий не може крикнути й покликати на допомогу. Якщо дія струму не припиняється, через кілька хвилин відбувається зупинка серця в результаті гіпоксії й настає смерть постраждалого.

Місцеві ушкодження від ураження блискавкою аналогічні ушкодженням, що наступають від впливу промислової електрики. На шкірі часто з'являються плями темно-синього кольору, що нагадують розгалуження дерева ("знаки блискавки"), що обумовлено розширенням судин. За враження блискавкою загальні явища виражені значніше. Характерний розвиток паралічів, глухота, німота й зупинка дихання.

Порядок надання першої медичної допомоги:

1. Переконайтеся в безпечності місця події і тільки після цього надавайте допомогу постраждалому. Якщо місце небезпечне, дочекайтеся прибуття рятувальників. Якщо на постраждалого продовжується дія електричного струму, за можливості, припиніть його дію: вимкніть джерело струму, відкиньте електричний провід за допомогою сухої дерев'яної палиці чи іншого електронепровідного засобу.

2. Проведіть огляд постраждалого, визначте притомний він чи непритомний, з'ясуйте наявність дихання.

3. попросіть когось або самостійно викличте бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги.

   1. якщо в постраждалого відсутнє дихання, розпочніть проведення СЛР.

4. Якщо постраждалий в свідомості, оцініть загальний стан та надайте відповідну першу медичну допомогу.

5. У жодному разі не залишайте постраждалого без нагляду. До прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги періодично перевіряйте стан постраждалого.