1.2

Кіріченко О. О. 8408

6.

Гострий мастит — гостре гнійне запалення грудної залози, яке

виникає в жінок, як правило, після пологів, у період лактації (післяпологовий,

лактаційний мастит). Захворюваність на лактаційний мастит залишається висо­

кою, до 5 % породілей. Збудником гнійного запалення найчастіше є стафілокок,

рідше в асоціації з іншими збудниками гнійних процесів: кишковою паличкою,

протеєм, неклостридіальними анаеробами, патогенними грибами.

Джерелами інфекції можуть бути самі породіллі з неса-

нованими вогнищами хронічної інфекції; медичний персонал зі стертими форма­

ми гнійно-запальних захворювань, від яких інфікуються породіллі через предме­

ти догляду, білизну, під час лікувальних маніпуляцій; рідше — новонароджені з

піодермією, пупковим сепсисом.

Серед шляхів проникнення інфекції найчастіше відзначають лімфогенний, із

тріщин сосків по лімфатичних судинах у тканину залози, рідше галактогенний —

по протоковій системі залози за умов лактостазу, ще рідше — гематогенний, із

вогнищ ендогенної інфекції у породіллі (тонзиліти, гайморити, каріозні зуби, ін­

фекція пологових шляхів та ін.).

До факторів, що призводять до виникнення маститу, належить передусім лак-

тостаз — застій молока з нагрубанням грудних залоз, який виникає за нерегуляр­

ного неправильного годування грудьми, несвоєчасного зціджування молока, у

разі мастопатії, втягнутого соска та ін. Звичайно уражується одна грудна залоза,

але нерідко буває і двобічне ураження.

Класифікація. За стадіями гострого запалення в грудній залозі виділяють такі

форми маститу:

а) серозний;

б) інфільтративний;

в) абсцедивний;

г) флегмонозний;

ґ) гангренозний.

За локалізацією гнояків у разі деструкції грудної залози виділяють такі форми

маститу:

а) субареолярний;

б) підшкірний;

в) інтрамамарний;

г) ретромамарний;

ґ) панмастит.

Можливі ускладнення: лімфаденіт, лімфангіт, тромбофлебіт, сепсис.

Хронічні мастити — туберкульозний, сифілітичний, раковий — спостеріга­

ються дуже рідко.

Мастит починається з ознобу, підвищення теператури тіла до 39—40 °С, появи

відчуття напруження, болю в грудній залозі, головного болю, безсоння, анорексії.

Грудна залоза в разі серозного маститу збільшена порівняно зі здоровою, болюча

під час пальпації, ущільнення спочатку дифузне, без чітких меж, шкіра над ним

не змінена. У клінічному аналізі крові помірний лейкоцитоз до 10—12 • 109/л,

ШОЕ 25—30 мм/год. У разі інфільтративного маститу після розсмоктування ди­

фузного ущільнення залози залишається чітко відмежований, болючий, з чіткими

контурами інфільтрат із незміненою над ним шкірою, трохи збільшеними болю­

чими пахвовими лімфатичними вузлами. За деструктивних форм маститу (абсце­

дивний, флегмонозний) у місцях ущільнень з’являється розм’якшення з флукту­

ацією, шкіра над цими ділянками набрякла, гіперемована. Під час пункції діля­

нок розм’якшення отримують гній.

Для діагностики крім лабораторних досліджень використовують бактеріоло­

гічне дослідження молока з ураженої та здорової залоз. Застосовують також шкір­

ну електротермометрію, УЗД, теплобачення.

Хворі на гострий мастит повинні лікуватися в умовах хірургічного

стаціонару. У серозній та інфільтративній стадіях призначають антибіотики (на­

півсинтетичні пеніциліни з аміноглікозидами або цефалоспорини), сульфаніла­

мідні препарати, інфузійну терапію з уведенням сольових розчинів, 5 % розчину

глюкози, білкових препаратів. Водночас необхідно виконати новокаїнову блокаду

грудної залози за О.В. Вишневським, суть якої полягає в інфільтрації ретрома-

марної клітковини з чотирьох боків; уводять 120 мл 0,5 % розчину новокаїну з

0,01 г трипсину, 2—3 г оксациліну або 2 г цефалоспорину. Таку блокаду можна

повторювати через 2—3 дні.

Місцево на ділянку запалення застосовують холод — прикладання міхура з

льодом на 15—20 хв з інтервалами 1,5—2 год. Спокій для ураженої залози забез­

печують підтримувальною косинковою чи бинтовою пов’язкою. Годування ура­

женою груддю не рекомендується, необхідно регулярно проводити зціджування

молока. Для пригнічення лактації, якщо не передбачене подальше вигодовування

груддю, призначають фолікулін (100 000 МО), синестрол по 2 мл 0,1 % розчину

внутрішньом’язово протягом декількох днів, бромисту камфору у формі порошку

по 0,33 г 3 рази на добу. З цією метою також застосовують препарат маткових

ріжків бромкриптин (парлодел) по 2,5 мг 3 рази за добу всередину.

Деструктивні форми маститів лікують оперативно.