2.1

Кіріченко О. О. 8408

Панарицій. Флегмони кисті. Особливості анатомічної будови кисті. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Лімфангіт, лімфаденіт: етіологія, патогенез, клініка, діагностика, принципи лікування

Панарицій (panaritium) — гостре гнійне захворювання пальців переважно верхніх кінцівок, зумовлене неспецифічною гнійною інфекцією. Хворі із панарицієм становлять 20—25 % усіх пацієнтів хірургічних кабінетів поліклінік. Це захворю­вання є однією з найчастіших причин тимчасової втрати працездатності.

Етіологія і патогенез. Серед збудників виявляють стафілококи, стрептококи, кишкову паличку, протей, неклостридіальні анаероби. Велике значення в проникненні інфекції зі шкірних покривів углиб тканин мають мікротравми, садна,занози, колоті рани. Тому частіше панарицій буває в людей, професія яких пов’язана із забрудненням і травмуванням пальців — робітників харчової промисловості, медичних робітників (хірурги, акушери), шахтарів, будівельників.

Гнійно-некротичні процеси пальців і кисті вирізняються властивістю, яка зумовлена низкою анатомічних особливостей: недостатній розвиток підшкірної жирової клітковини і погана васкуляризація тильної поверхні кисті; потовщення шкіри долонної поверхні пальців і кисті порівняно з тильною більше ніж у 20разів; наявність вертикальних сполучнотканинних перетинок, які спрямовані вглиб від папілярного шару шкіри долонної поверхні пальців і кисті до апоневроза,які формують замкнені комірки товстого шару підшкірної жирової клітковини;наявність ізольованих синовіальних піхов м’язів — згиначів першого—четвертого пальців, а також великого пальця і мізинця, які сполучені через карпальний канал із простором Пирогова на передпліччі; відсутність волосся і сальних залоз у шкірі долонної поверхні та ін.

Цими особливостями пояснюють погану репарацію ран тильної поверхні кисті, труднощі діагностики через товщину епідермального шару долонної поверхні исті та погано виражену гіперемію, а також швидке виникнення некрозу підшкірної жирової клітковини і поширення процесу вглиб на кістку, сухожилкові піхви; значні больові відчуття внаслідок здавлення набряком великої кількості розгалужень нервових закінчень на кінцевих фалангах.

Класифікація панариціїв. За глибиною та поширенням запальних процесів визначають:

1. Поверхневі:

а) нігтьовий (навколонігтьовий, пароніхія, піднігтьовий);

б) шкірний;

в) лімфатичний;

г) підшкірний.

2. Глибокі:

а) сухожилковий (тендовагініт);

б) кістковий;

в) суглобовий (кістково-суглобовий);

г) пандактиліт.

За фазами перебігу розрізняють:

1. Серозно-інфільтративну стадію.

2. Гнійно-некротичну стадію панарицію.