- •4 Характеристика фінансів як історичної категорії, передумови їх виникнення. Розвиток фінансів.
- •8. Сутність дефініції «фінанси». Визначте відмінності та взаємозв’язок між фінансами і такою категорією вартісного розподілу як заробітна плата.
- •10. Деякі економісти вважають, що фінанси – це гроші. Чи вірним є це твердження? Обґрунтуйте свою відповідь.
- •11. Обґрунтуйте взаємозв’язок фінансів і грошей.
- •12 Назвіть функції грошей, на яких базується функціонування фінансів, та розкрийте їх суть.
- •16 Доведіть, що функціонування фінансів тісно пов’язане з такими поняттями, як фінансові відносини, фінансові ресурси, фінансова діяльність.
- •17. Предмет науки про фінанси. Фінансові категорії на мікро- і макрорівнях.
- •21. Дайте визначення вихідної категорії державних фінансів та обґрунтуйте свою відповідь.
- •22. Дайте визначення вихідної категорії фінансів акціонерних товариств (корпорацій) та обґрунтуйте свою відповідь.
- •23 Дайте визначення фінансових категорій державних фінансів, охарактеризуйте їх за сутністю та формами прояву.
- •28 Обґрунтуйте необхідність перерозподілу вартості ввп і фінансові інструменти його забезпечення.
- •29. Розкрийте зміст первинного розподілу вартості створеного продукту.
- •30. Розкрийте зміст розподільної функції фінансів. Поясніть, яким чином розподіл безпосередньо зачіпає інтереси держави, господарюючих суб’єктів і окремих членів суспільства.
- •31. Фінансова система: визначення, характеристика внутрішньої будови. Назвіть базову і провідну сферу фінансової системи і поясніть свою відповідь.
- •34. У чому полягає взаємозв’язок фінансового ринку зі сферами і ланками фінансової системи? Визначте його місце в розподільних процесах.
- •35. Фінансові методи впливу на соціально-економічний розвиток, їх склад і характеристика.
- •36. Фінансове забезпечення як напрям фінансового впливу на процеси суспільного розвитку: сутність та форми.
- •37. Визначте відмінності між фінансовим регулюванням і фінансовим стимулюванням.
- •39. Яким чином фінанси впливають на суспільне виробництво, і в чому полягає їх роль у економічному та соціальному розвитку держави?
- •41. Обґрунтуйте, яким чином фінанси впливають на виробництво, розподіл, обмін та споживання.
- •42. Обґрунтуйте, яким чином через фінанси держава може впливати на внутрішню структуру ціни продажу товарів (робіт, послуг).
- •43. Доходи і видатки рабовласницьких держав.
- •44. Доходи і видатки Стародавнього Риму.
- •45. Фінанси феодальних міст та їх вплив на розвиток державних фінансів.
- •46. Доходи і видатки феодальної держави.
- •47. Поясніть відмінності у формуванні доходів східних рабовласницьких держав і Стародавньої Греції та Римської імперії.
- •49. Які зміни у сфері податків та державних видатків відбулися на етапі індустріального розвитку економіки?
- •52. Поняття фінансового права, його джерела.
- •56. Бюджетне право – це… Продовжте визначення. Визначте бюджетні права вищих державних органів влади і управління.
- •58. Фінансова політика: зміст, завдання. Яким чином фінансова політика пов’язана з економічною політикою держави?
- •59. Визначте основні завдання фінансової політики на макрорівні
- •62. Поняття і завдання фінансової політики, зміст її окремих напрямів. Ефективність фінансової політики України.
- •63. Поясніть зв’язок між економічною і фінансовою політикою держави. Які особливості фінансової політики України в сучасний період?
- •66. Фінансова стратегія та фінансова тактика: їх сутність, завдання і взаємозв’язок.
- •68. Дискреційна та недискреційна фінансова політика: сутнісна характеристика.
- •69. Фіскальна і монетарна політика, їх взаємозв’язок і суперечності.
- •71. Фінансова безпека: її сутність та складові
- •81. Класифікація податків за формою оподаткування: сутність, переваги, недоліки.
- •82. Класифікація податків за економічним змістом об’єкта оподаткування. Наведіть приклади.
- •84. Непрямі податки: сутність, переваги і недоліки їх застосування.
- •86. Сутність непрямого оподаткування. В чому переваги і недоліки непрямих податків? Яка роль непрямих податків в доходах Державного бюджету України?
- •88 Обґрунтуйте, чому непрямі податки вважаються найбільш важкими в соціальному плані.
- •89. Яка різниця між загальнодержавними та місцевими податками і зборами? Наведіть приклади загальнодержавних та місцевих податків.
- •90 Назвіть і охарактеризуйте елементи системи оподаткування.
- •91 Обґрунтуйте взаємозв’язки між суб’єктом оподаткування, об’єктом оподаткування і джерелом сплати податків.
- •92. Доведіть, що об’єкт оподаткування та база оподаткування – це не тотожні поняття.
- •93 Покажіть на прикладах різницю між суб’єктом, платником та носієм податку.
- •94. Елементи податків. Характеристика податкових ставок.
- •95. Охарактеризуйте податкові ставки, наведіть конкретні приклади.
- •96. 97. Податкові пільги, їх види та регулюючий вплив.
- •99. Поняття податкового боргу, причини його виникнення та соціально-економічні наслідки.
- •100. Податкова система: визначення, наукові (класичні) принципи побудови податкової системи.
- •101. Сутність податкової системи. Які принципи покладено в основу побудови податкової системи України? Охарактеризуйте їх.
- •102. Наукові принципи оподаткування.
- •103. Податкова політика: визначення, принципи побудови.
- •105 Обґрунтуйте, яким чином трансформаційні процеси, що відбуваються в податковій системі України, впливають на суспільний розвиток.
- •107. Бюджет: економічний зміст, форма, матеріальне втілення, функції. Які специфічні ознаки характеризують цю категорію?
- •108. Визначте бюджет за його економічним змістом, формою і матеріальним втіленням. В чому відмінності бюджету від інших фінансових категорій?
- •109. Дайте визначення бюджету як економічної категорії. Місце бюджету у розподілі ввп і шляхи його впливу на цей розподіл.
- •110. Бюджет як основний фінансовий план держави. Показники стану бюджету.
- •111. Обґрунтуйте, в чому полягає необхідність і призначення бюджету.
- •112. За якими ознаками класифікують доходи бюджету? в чому полягає економічна необхідність такої класифікації?
- •113. Джерела формування доходів Державного бюджету. Загальний і спеціальний фонди, їх призначення.
- •115. Поясніть необхідність і економічну доцільність існування загального і спеціального фондів бюджету.
- •116 За якими ознаками класифікують видатки бюджету? Розкрийте їх сутність.
- •117. Поясніть відмінності між видатками поточного бюджету і видатками бюджету розвитку.
- •118. За якими ознаками класифікують бюджетні видатки? Назвіть і охарактеризуйте їх. Покажіть взаємозв’язок між державними і бюджетними видатками.
- •119 Склад і структура видатків державного бюджету, їх класифікація. Поточні видатки і видатки розвитку.
- •120. Обґрунтуйте необхідність та критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.
- •121 Бюджетна система України: визначення, основи побудови і критерії розмежування доходів і видатків між ланками бюджетної системи.
- •122. Бюджетна система: визначення, структура бюджетної системи України, принципи побудови.
- •124. Поясніть взаємозв’язок між такими поняттями як «бюджетна система» та «бюджетний устрій».
- •125. Поясність відмінності між такими принципами побудови бюджетної системи України, як принцип єдності і принцип самостійності.
- •126. Бюджетний процес: поняття, етапи. Зміст кожного етапу, задіяні органи і їх функції.
- •127. Бюджетне планування: зміст і завдання. Характеристика етапів бюджетного планування.
- •1. Складання проекту бюджету:
- •2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України:
- •128. Обґрунтуйте, чому бюджетне планування є основою бюджетного процесу.
- •129. Які завдання розв’язують в ході бюджетного планування? Визначте основні стадії процедури бюджетного планування в Україні і назвіть органи, які задіяні в бюджетному процесі.
- •1. Складання проекту бюджету:
- •2. Розгляд проекту Закону про Державний бюджет України:
- •130. Назвіть переваги казначейської системи касового виконання державного і місцевих бюджетів.
- •131.. Бюджетне фінансування: сутність поняття, принципи і форми.
- •132. Поясність відмінності між кошторисним фінансуванням і бюджетним кредитуванням.
- •133. Поясність відмінності між державними дотаціями, державними субсидіями та бюджетними кредитами.
- •134. Причини виникнення бюджетного дефіциту. Назвіть наслідки бюджетного дефіциту в Україні.
- •136. Обґрунтуйте економічну доцільність використання різних джерел фінансування бюджетного дефіциту та економічні наслідки їх застосування.
- •3) Кредити Національного банку та комерційних банків.
- •4) Міжнародні позики.
- •137. Обґрунтуйте, чому державні позики як засіб покриття дефіциту бюджету безпечніші ніж грошова емісія.
- •138. Поясність відмінності між активним і пасивним бюджетним дефіцитом.
- •139. Поясніть відмінності між поняттями “дефіцит бюджету” і “касовий дефіцит бюджету”.
- •140 Сутність та необхідність застосування секвестру бюджету. До яких статей Державного бюджету України застосовується секвестр?
- •141. У якому випадку вводиться секвестр бюджету? в чому його сутність і мета? Захищені статті Державного бюджету України.
- •142. Державний кредит: сутність, необхідність і роль у формуванні фінансових ресурсів держави. Відмінності між державним і банківським кредитом?
- •143. Сутність державного кредиту як фінансової категорії. Що спільного і в чому відмінності між державним і банківським кредитом?
- •146 Функції державного кредиту. Яким чином державний кредит впливає на стан грошового обігу, рівень банківської процентної ставки, виробництво і зайнятість населення?
- •147. За якими ознаками класифікують державні позики? Розкрийте їх зміст.
- •148. Класифікація державних позик. За допомогою яких цінних паперів здійснюється оформлення державних позик?
- •149. Які причини функціонування державного кредиту? Які існують джерела погашення державних позик?
- •150. Обґрунтуйте, яким чином державний кредит може впливати на стан грошового обігу, рівень процентних банківських ставок, на виробництво і зайнятість населення.
- •152. Державний борг: визначення, сутність, види. Як державний борг впливає на фінансову безпеку держави і до яких наслідків може привести його зростання?
- •153. Зовнішній і внутрішній державний борг: сутність, склад, причини виникнення, наслідки існування та заходи щодо скорочення.
- •154. Державний борг: сутність, методи управління. Яким чином регулюється гранична величина державного боргу в Україні?
- •155. Методи управління державним боргом. Які методи найчастіше застосовує уряд України?
- •156. Управління державним боргом та його обслуговування. Дайте визначення цим поняттям. У чому полягають відмінності між рефінансуванням і реструктуризацією державного боргу?
- •157 Управління і обслуговування державним боргом. Яким чином проводиться погашення державних позик?
- •158. Поясніть відмінності між рефінансуванням та реструктуризацією державного боргу.
- •159. Поясність відмінності між такими методами управління державним боргом, як конверсія, консолідація та уніфікація.
- •160. Який зв’язок існує між бюджетним дефіцитом, державним кредитом і державним боргом? Поясніть свою відповідь.
- •161. Визначте сутність, склад і призначення місцевих фінансів.
- •162. Економічна сутність, форма прояву і матеріальний зміст місцевих бюджетів, їх ієрархічна будова.
- •163. Склад і структура доходів місцевих бюджетів. Власні і закріплені за місцевими бюджетами доходи. Які основні проблеми формування доходів місцевих бюджетів в Україні?
- •164. Міжбюджетні відносини, їх сутність і необхідність регулювання. Назвіть і охарактеризуйте види і форми міжбюджетних відносин.
- •165. Міжбюджетні відносини: сутність та необхідність їх регулювання. Види міжбюджетних трансфертів, їх характеристика.
- •166. Міжбюджетні трансферти: характеристика їх видів. Досвід застосування міжбюджетних трансфертів в Україні.
- •167. Поясніть, чому функціонування бюджетної системи України передбачає використання міжбюджетних трансфертів?
- •168. Поясніть, чому місцеві бюджети вважаються фінансовою основою місцевого самоврядування.
- •170. Страхування: сутність і призначення. Назвіть ознаки, які характеризують специфічність цієї категорії в системі фінансів.
- •172. Обґрунтуйте, в чому полягають особливості перерозподільних відносин у сфері страхування.
- •171. Страхування: сутність, економічна необхідність, особливості і роль. Охарактеризуйте стан та перспективи розвитку страхування в Україні.
- •173. Сутність страхування. Визначте об’єкти страхування в різних галузях страхових відносин: майнове, соціальне, особисте, медичне, страхування відповідальності і страхування підприємницьких ризиків.
- •174. Сутність і функції страхування. Назвіть і охарактеризуйте галузі страхових відносин.
- •175. Визначте сутність і функції страхування. Назвіть і охарактеризуйте об’єкти і суб’єкти страхових відносин.
- •176 Назвіть і охарактеризуйте функції страхування. Специфічні особливості категорії “страхування”. Як страхування пов’язане з ризиками?
- •177 Об’єктивна необхідність страхового захисту і його роль у забезпеченні суспільного відтворення.
- •181. Об’єкти страхових відносин. Обов’язкове та добровільне страхування.
- •182. Визначте суб’єктів страхування. Який зв'язок існує між ними?
- •183 Необхідність створення та призначення державних цільових фондів. Принципи їх організації. Які державні цільові фонди існують в Україні ?
- •184. В чому полягає необхідність створення та призначення державних цільових фондів. Визначте джерела формування доходів і напрями видатків Пенсійного фонду України.
- •185. Обґрунтуйте необхідність створення і призначення державних цільових фондів.
- •187 Поясніть відмінності між солідарною та накопичувальною пенсійною системою.
- •189. Страховий ринок: сутність, характеристика, організаційна структура. Порівняйте його із фінансовим ринком.
- •191. Сутність страхового ринку. Який стан і перспективи розвитку страхового ринку в Україні?
- •200. Фінансовий ринок як економічна категорія, його призначення та економічні передумови функціонування.
- •211 Класифікація фондового ринку за характером руху інструментів і за формою його організації. Суб’єкти фондового ринку.
- •213 Сутність і призначення фондового ринку. Біржовий та позабіржовий ринок цінних паперів, їх характеристика.
- •215 Фондова біржа: сутність, функції.
- •221 Цінні папери: сутність, класифікація. Види корпоративних цінних паперів.
- •222 Цінні папери: сутність, класифікація. Види державних цінних паперів.
- •233. Фінансові ресурси комерційних підприємств, їх склад і джерела формування
- •234. Фінансові ресурси суб’єктів господарювання: поняття, склад і структура. Джерела формування фінансових ресурсів новостворюваних підприємств.
- •235. Фінансові ресурси суб’єктів господарювання: сутність, склад та джерела формування фінансових ресурсів (на рівні підприємницьких структур і бюджетних установ).
- •242 Джерела формування статутного фонду підприємств різних форм власності.
- •244 Розподіл грошових надходжень суб’єктів господарювання від реалізації продукції, робіт і послуг.
- •245Сутність та особливості функціонування корпоративних фінансів
- •246. Капітал корпорації, його ціна і структура
- •247. Роль корпорацій на фінансовому ринку
- •248. Дивідендна політика корпорації, її види
- •249 Сутність, склад та передумови виникнення міжнародних фінансів.
- •251. Охарактеризуйте сутність і особливості руху світових фінансових потоків.
- •252. Назвіть і охарактеризуйте міжнародні фінансові потоки. Визначте суб’єкти міжнародних фінансів.
- •253. Призначення та складові міжнародного фінансового ринку. Його роль у розвитку світової економіки.
- •254. Розкрийте сутність кожного сегмента міжнародного фінансового ринку.
- •255. Які причини та наслідки глобалізації світового фінансового середовища?
- •256 Бюджет єс: джерела формування його доходів і напрями використання бюджетних коштів.
- •257. Особливості бюджету Європейського Союзу.
- •258 Податкова політика Європейського Союзу.
- •259 Охарактеризуйте особливості організації фінансів єс. Що означає гармонізація податкових систем країн єс?
- •260 Функції і напрями діяльності Міжнародного валютного фонду.
- •261. Характеристика бюджету оон.
- •262. Група Світового банку: склад, завдання, сфери діяльності.
- •263. Завдання і сфери діяльності європейських фінансових інституцій (Європейський центральний банк, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку).
- •265 Сутність фінансового менеджменту. Охарактеризуйте основні завдання фінансового менеджменту.
- •266. Бюджетний менеджмент, його сутність і структурні елементи.
- •267. Бюджетування як сучасна технологія бюджетного менеджменту.
- •268. Податковий менеджмент, його сутність і складові.
- •269. Управління фінансами: визначення, об’єкти і суб’єкти управління. Охарактеризуйте функції органів управління фінансами загальнодержавного рівня.
- •274. Фінансовий механізм: сутність, елементи. Характеристика елементів фінансового механізму. Взаємозв’язок між фінансовим механізмом і фінансовою політикою держави.
- •275. Сутність та методи фінансового планування і прогнозування.
- •278. Поясніть відмінності між такими фінансовими планами, як кошторис доходів і видатків бюджетних установ і баланс доходів і витрат підприємств.
- •282 Суб’єкти державного фінансового контролю в Україні, їх функції.
200. Фінансовий ринок як економічна категорія, його призначення та економічні передумови функціонування.
Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грошових коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підприємствам, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.
За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів.
Об'єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грошових коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підприємствам, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.
За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів. Основне призначення фінансового ринку можна проаналізувати розглянувши функції, які ринок має виконувати: Забезпечують таку взаємодію покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них; Фінансові ринки запроваджують механізм викупу у інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищують ліквідність цих активів; Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.
201. Фінансовий ринок: сутність, функції. Місце і роль держави на фінансовому ринку.
Фінансовий ринок — це сукупність економічних відносин, пов'язаних із розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів. Сутність та роль фінансового ринку в економіці держави найбільш повно розкривається в його функціях, основними з яких є:
1) мотивована мобілізація заощаджень приватних осіб, приватного бізнесу, державних органів, зарубіжних інвесторів та трансформація акумульованих грошових коштів у позичковий та інвестиційний капітал;
2) реалізація вартості, втіленої у фінансових активах, та організація процесу доведення фінансових активів до споживачів (покупців, вкладників);
3) перерозподіл на взаємовигідних умовах грошових коштів підприємств із метою їх ефективнішого використання;
4) фінансове обслуговування учасників економічного кругообігу та фінансове забезпечення процесів інвестування у виробництво, розширення виробництва та дольової участі на основі визначення найбільш ефективних напрямів використання капіталу в інвестиційній сфері;
5) вплив на грошовий обіг та прискорення оборогу капіталу, що сприяє активізації економічних процесів;
6) формування ринкових цін на окремі види фінансових активів;
7) страхова діяльність та формування умов для мінімізації фінансових та комерційних ризиків;
8) операції, пов'язані з експортом-імпортом фінансових активів; інші фінансові операції, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю;
9) кредитування уряду, місцевих органів самоврядування шляхом розміщення урядових та муніципальних цінних паперів;
10) розподіл державних кредитних ресурсів і розміщення їх серед учасників економічного кругообігу тощо.
Держ викор фіе ринок переважно для форм доходів на позикових основах, хоча вона також бере участь у форм-ні його ресурс потенціалу. Її місце у ролі покупця важливіше, ніж у ролі продавця. 1. держ є суб’єктом (учасником) фін рину, використовує його для форм доходної частини бюджету, для покриття дефіциту бюджету. Вона є також продавцем фін ресурсів (продаж валюти, надання державних кредитів). 2. Держ здійсн ф-ї регулювання і контролю фін ринку. Н-д контроль за ринком цінних паперів вона здійсн шляхом: 1.форм спец структур; 2.видачею великої кількості ліцензій та спец дозволів; 3. орг.-єю реєстрації випусків цінних пап і професійних учасників фонд ринку, 4. необх-тю постійної адаптації закон-ва та підза-конних норм в індустрії цінних паперів, яка швидко розвивається і змін; 5. необх-тю для широких верств інвесторів створення норм умов для дія-сті. На сьогодні в Укр функ-ї держ рег-ня фондового ринку, відповідно до чинного зак, розподілені між різними міністерствами та відомствами Н-д, з метою комплексного правового врегулювання відносин, що виникають на ринку цінних паперів, забезп захисту інтересів громадян України та держави, запобігання зловживанням та порушенням у цій сфері ств Державну комісію з цінних паперів та фонд ринку. Певні регулятивні ф-ї здійсн також Міністерство юстиції, Мін ек-ки, Держ податкова інспекція та Держ митний комітет, Фонд держ майна України, Антимонопольний комітет України. Держ забезп законодавство, за доп якого регул відносини на фін ринку.
202. Необхідність функціонування і економічна сутність фінансового ринку, його сегментація.
Роль фін ринку - 1. за його доп здійсн мобілізація та розміщення цих фін ресурсів.2. посилення і поліпшення розподілу і перерозподілу фін ресурсів, що сконцентровані в держ грош фондах, у розпорядженні підприємницьких структур і у нас. 3.є важл каналом фін-ня ек-ки.Призначення ФР: забезп підп.-вам належних умов для залучення необх коштів і продажу тим час вільних ресорсів. Ф-ї ФР: 1. перетворює заощадж в інвестиції; 2. забезп ек зростання через орг.-ю системи нагромадж капіталу; 3. забезп перелив фін фондів з одних галузей ек-ки всередині країни в інші; 4. перерозподіляє фін фонди всередині країни між регіонами; 5. забезп переміщення фін фондів з одних країн і регіонів у інші. Об’єкти: грош потоки, цінні папери Суб’єкти: держ, фіз.і юр особи, а також посередники: комерц банки, інвестиційні компанії, фонди, довірчі товариства, фондова біржа, депозитарії.За економічною сутністю фінансовий ринок - це сукупність економічних відносин, пов'язаних з розподілом фінансових ресурсів, купівлею-продажем тимчасово вільних грошових коштів і цінних паперів. | Основне призначення фінансового ринку можна проаналізувати розглянувши функції, які ринок має виконувати: Забезпечують таку взаємодію покупців та продавців фінансових активів, у результаті якої встановлюються ціни на фінансові активи, що зрівноважують попит і пропозицію на них; Фінансові ринки запроваджують механізм викупу у інвесторів належних їм фінансових активів і тим самим підвищують ліквідність цих активів; Фінансові ринки сприяють знаходженню для кожного з кредиторів (позичальників) контрагента угоди, а також суттєво зменшують витрати на проведення операцій та інформаційні витрати.
Критерії сегментації фінансового ринку: види фінансових активів (інструментів, послуг), галузева приналежність споживачів; місцезнаходження споживачів; оцінка й прогнозування фінансового стану та кредитоспроможності споживачів.
за видами фінансових активів, фінансовий ринок поділяється на:
- кредитний ринок (ринок банківських позик, позикового капіталу), тобто ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу є вільні кредитні ресурси, обіг яких здійснюється на умовах поверненості, строковості, платності і забезпеченості;
- ринок цінних паперів , на якому об'єктом купівлі-продажу виступають усі види цінних паперів , емітованих підприємствами, різними фінансовими інститутами, державою;
- валютний ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступають іноземна валюта і фінансові інструменти, що обслуговують операції з нею;
- страховий ринок, на якому об'єктом купівлі-продажу виступає страховий захист у формі різноманітних страхових продуктів;
- ринок золота (та інших дорогоцінних металів: срібла, платини), на якому об'єктом купівлі-продажу виступають дорогоцінні метали. - ринок фінансових послуг, який за своєю структурою є дуже різноманітним. Фінансові послуги можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди та страхування, проте всі вони спрямовані на мобілізацію й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання.
За періодом обертання фінансових активів фінансовий ринок поділяється на:
ринок грошей, на якому здійснюються операції з купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг усіх вищерозглянутих фінансових ринків із терміном обертання до 1 року. Ці фінансові активи, що обертаються на ринку грошей, є найліквіднішими, їм притаманний найменший рівень фінансового ризику;
ринок капіталів, на якому здійснюються операції купівлі-продажу ринкових фінансових інструментів і фінансових послуг з терміном обертання більше одного року. Фінансові активи, як обертаються на ринку капіталів, як правило, менш ліквідні, їм притаманний найбільший рівень фінансового ризику і відносно високий рівень доходності.
За регіональною ознакою фінансовий ринок поділяється на: місцевий фінансовий ринок, представлений, в основному, місцевими господарюючими суб'єктами і населенням;
регіональний фінансовий ринок, який функціонує в межах області (республіки) і поряд з місцевими неорганізованими ринками включає систему регіонольних фондових і валютних бірж;
національний фінансовий ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм; світовий фінансовий ринок як складову частину світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав з відкритою економікою.
За швидкістю реалізації угод на фінансовому ринку розрізняють:
ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод (ринок "спот"), на якому угоди здійснюються в короткотерміновий (як правило, до трьох днів) період часу;
ринок з реалізацією угод в майбутньому (строкові ринки: форвардний, ф'ючерсний, опціонний і ринок свопів). Предметом обігу на цьому ринку є, як правило, фондові, валютні і товарні деривативи (похідні цінні папери).
203-204Фінансовий ринок є складовою сферою фінансової системи держави. Він може успішно функціонувати лише в умовах ринкової економіки, коли преважна частина фінансових ресурсів мобілізується суб’єктами підприємницької діяльності на засадах їх купівлі-продажу. За допомогою фінансового ринку, як правило, мобілізуються і використовуються тимчасово вільні фінансові ресурси або ресурси, що мали обумовлене раніше цільове призначення. Об’єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грошових коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підприємствам, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів. Значна частина керуючих впливів на економічні об’єкти здійснюється через фінансовий контур, а деякі з них формуються в самому контурі. Це, зокрема, проце-си розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, коштів за допомогою фінансового ринку. Для сучасної ринкової економіки фінансовий ринок є “нервовим цен-тром” економічного організму. За станом фінансового ринку можна су-дити про “здоров’я” економіки; впливаючи на фінансовий ринок, можна керувати економічною активністю суспільства. Фінансовий ринок є життєво важливим фундаментом для зростання, розвитку і стабільності національної ринкової економіки. Становлення і розвиток фінансового ринку стали ключовим елементом сильного економічного середовища, який підтримує корпоративні ініціативи, забезпечує фінансування реального сектора економіки через залучення інвестицій, здійснення платежів та перерозподілу капіталів. Як каталізатор економічного зростання – фінансовий ринок істотно впливає на забезпечення суверенітету держави та реалізацію її національних інтересів в умовах глобалізаційних процесів.
№205 Передумови виникнення фінансового ринку, його роль у ринковій економіці. Охарактеризуйте сучасний стан фінансового ринку в Україні.
Об’єктивною передумовою функціонування фінансового ринку є незбіг потреби у фінансових ресурсах з джерелами її задоволення. Кошти можуть бути в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших. Фінансовий ринок виступає посередником руху коштів від їх власників до користувачів. Він являє собою особливу форму організації руху грошових коштів у народному господарстві і має своїм призначенням забезпечити підприємствам, державі і фізичним особам належні умови для залучення необхідних коштів і продажу тимчасово вільних ресурсів.Значна частина керуючих впливів на економічні об’єкти здійснюється через фінансовий контур, а деякі з них формуються в самому контурі. Це, зокрема, проце-си розподілу і перерозподілу фінансових ресурсів, коштів за допомогою фінансового ринку. Для сучасної ринкової економіки фінансовий ринок є “нервовим цен-тром” економічного організму. За станом фінансового ринку можна су-дити про “здоров’я” економіки; впливаючи на фінансовий ринок, можна керувати економічною активністю суспільства.В умовах складного періоду розвитку економіки України, з 1991 р. і до сьогодні, сформувався український фінансовий ринок. В період розбудови України та реформування її економіки після розпаду СРСР фондовий та валютний ринки були неорганізованими та стихійними. Грошовий ринок, як найголовніший у забезпеченні переливу коштів від одних суб’єктів господарювання до інших, знаходився в піковому стані неконтрольованості та хаосу. Інфляція і навіть гіперінфляціяпідірвала фінансовий ринок та економіку України в цілому. Але з прийняттям державою певних регулюючих указів та законів, ситуація на фінансовому ринку почала вирівнюватися. Спостерігається тенденція покращення результатів діяльності фінансових інститутів, розвивається фінансова інфраструктура, проводиться значний контроль за функціонуванням фінансового ринку України. Що стосується фондового ринку, то він в Україні ще слабко розвинутий і потребує сильного вдосконалення. Проблеми українського фондового ринку відомі давно. Основні з них – вузькість ринку, малі об’єми торгів, нерозвиненість ринкової іфраструктури при наявності великої кількості біржових та небіржових установ, непрозорість діяльності багатьох акціонерних товариств, відсутність масового попиту на акції серед населення.Якщо порівнювати стан фінансового ринку України з аналогічними ринками інших країн, то можу сказати, що він звичайно є незадовільний. Необхідно провести ще багато різних заходів щодо його регулювання, реформування та вдосконалення. Налагодження механізму фінансового ринку потребує ініціативних дій не тільки з боку держави, але й з боку усіх учасників даного ринку.
№206 Суб’єкти фінансового ринку і їх функції. Місце і роль держави на фінансовому ринку.
Суб'єктами фінансового ринку є фізичні та юридичні особи, а також фінансові посередники. Учасниками ринку цінних паперів є емітенти, інвестори та інвестиційні інститути.Емітентами цінних паперів є юридичні особи та державні органи або органи місцевого самоврядування. Емітенти несуть повну відповідальність за випущені ними цінні папери.
Інвестори — це фізичні та юридичні особи, що придбали цінні папери від свого імені та за власний рахунок.
Інвестиційний інститут — це юридична особа, створена у будь-якій організаційно-правовій формі, що допускається Законом України «Про підприємства в Україні». Засновниками інвестиційного інституту можуть бути як українські, так і іноземні юридичні та | фізичні особи. Існують такі види інвестиційних інститутів: фінансові брокери, інвестиційні консультанти, інвестиційні компанії та інвестиційні фонди.
Фінансовий брокер — це юридична особа, що виконує посеред-, пицькі функції при купівлі-продажу цінних паперів за рахунок та і дорученням клієнта. Інвестиційний консультант — це юридична чи фізична особа, що надає консультаційні послуги з питань випуску та обігу цінних паперів. Інвестиційний консультант може проводити аналіз фондового ринку (експертизу угод, вивчення та прогнозування кон'юнктури тощо), підготовку та організаційно-методичне забезпечення емісії.
Інвестиційна компанія є дилером, тобто юридичною особою, що діє за власний рахунок. Інвестиційна компанія може залучати грошові кошти через емісію власних цінних паперів або отримання грошових позик банків.
Інвестиційний фонд — це юридична особа, що здійснює діяльність, пов'язану із залученням коштів за рахунок емісії власних цінних паперів. Між інвестиційним фондом та інвестиційною компанією є певні відмінності.Інвестиційна компанія — це переважно фінансовий посередник у первинному розміщенні цінних паперів між емітентом і кінцевим інвестором, а інвестиційний фонд акумулює дрібні заощадження і є кінцевим інвестором. Компанії обслуговують лише юридичних осіб, тоді як фонди — ще й фізичних. Компанія має право працювати як інвестиційний консультант і фінансовий брокер, для фонду ж інші види діяльності е забороненими.Державні витрати не завжди збігаються з податковими надходженнями. У результаті виникає бюджетний дефіцит, що покривається за рахунок позик, які здійснюються на фінансовому ринку шляхом продажу облігацій уряду та інших цінних паперів як фінансовим посередникам, так і безпосередньо сімейним господарствам. Якщо у держави виникає надлишок фінансових ресурсів, то уряд стає "чистим" постачальником коштів на фінансовий ринок. Вплив держави на кругообіг фінансових активів на фінансовому ринку виявляється через таке джерело, як фіскальна політика. Підвищуючи прямі податки, уряд може збільшити також обсяг коштів, що вилучаються у домогосподарств. Останні, у свою чергу, змушені зменшувати або заощадження, або витрати на споживання. У будь-якому разі наслідком буде зменшення національного продукту як безпосередньо, тобто через зменшення доходів, отримуваних фірмами від продажу споживчих товарів, так і опосередковано, з огляду на зменшення обсягів заощаджень. А це означає також зменшення обсягів інвестиційних засобів, які фірми можуть витратити на придбання капітальних благ. Зниження прямих податків стимулює збільшення як заощаджень, так і споживання, у такий спосіб позитивно впливаючи на збільшення національного продукту. У фінансовому світі цінні папери держави використовуються як еталон вільного від ризику доходу, як вічна альтернатива іншим вкладенням капіталу. Як свідчить світова практика, усі розвинені країни використовують випуск державних цінних паперів як не-емісійне джерело для фінансування дефіциту бюджету.
№207 Поясніть, чому необхідне державне регулювання фінансового ринку і як воно здійснюється?
Добре відрегульований фінансовий ринок, по-перше, знижує загальний ризик, який міжнародні інвестори пов'язують з конкретною країною; по-друге, це незамінний інструмент залучення до процесу економічного розвитку сумарного обсягу заощаджень населення. По-третє, високорозвинений фінансовий ринок підвищує динамічність економічної системи, що дуже важливо для схвалення населенням поступового переходу до ринкової економіки.
Фінансовий ринок — це сфера економіки, де відчувається найжор-стокіший політичний тиск, адже фінансове законодавство регулює гігантські потоки капіталу. При цьому користувачі капіталу можуть бути зацікавлені в тому, щоб приховати свої справжні наміри і рішення й деякою мірою дезінформувати ринок. На фінансовому ринку навіть репутація учасника має свою ціну. Водночас інвестори намагаються віднайти можливість заробити і докладають багато зусиль, щоб отримати угоду чи інформацію, недоступну іншим інвесторам. Вони намагаються також обмежити конкуренцію між тими, кому надали капітал. І як часто трапляється, страждають найбільш беззахисні — дрібні, індивідуальні інвестори. Будь-яка з подібних дій ставить під сумнів цілісність фінансового ринку і потребує втручання органів контролю. Тому для регулювання фінансового ринку, і особливо ринку цінних паперів, втручання держави має бути обов'язковим.
Банківське регулювання — одна з функцій НБУ, що полягає у створенні системи норм, які впорядковують діяльність банків, визначають її загальні принципи, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства. Основні економічні та правові засади кредитування закріплені в чинному законодавстві України.
Регулювання діяльності учасників ринку цінних паперів. На початковому етапі становленняРЦП регулювався багатьма державними органами — Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України, Антимонопольним комітетом України, НБУ. Нині основним регулятором є Державна комісія цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР).
Основним принципом регулювання фондового ринку є першочергова реалізація загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної діяльності в економіці України.
Система регулювання має виконувати такі функції: визначати ключові напрямки фондового ринку і роль його учасників; створювати для учасників ринку сприятливе законодавче та регулююче середовище; перешкоджати діям, які можуть призвести до дезорганізації та руйнування ринку, недобросовісної конкуренції і обману інвесторів, маніпуляції цінами і шахрайства з фінансовими ресурсами, у тому числі за довірчими операціями, і встановлювати відповідальність за ці дії.
Державне регулювання фондового ринку здійснюється шляхом прийняття законодавчих та інших нормативних актів, ліцензування та контролю за його діяльністю. З метою забезпечення єдиної державної політики у цій сфері створено спеціальний державний орган — ДКЦПФР.
Державний контроль стосується всіх найважливіших галузей взаємовідносин, наприклад, нагляду за переміщенням контрольного пакета акцій, допуску та обігу на території країни іноземних цінних паперів, перевірки інформації про випуск цінних паперів, а також річних звітів емітентів.
№208 Ринок грошей і ринок капіталів, їх призначення і характеристика.
За формою фінансових ресурсів фінансовий ринок поділяється на ринок грошей і ринок капіталів (ринок кредитних ресурсів і ринок цінних паперів). Ринок грошей має справу з короткотерміновими фінансовими активами, що є високоліквідними та малоризикованими. Придбання короткотермінових боргових зобов’язань здійснюється тільки у тимчасове користування. Інструментами цього ринку є казначейські векселі і короткострокові комерційні векселі. Ринок капіталів складається з ринку фінансових інструментів, що відображають права власності, та довгострокових боргових зобов’язань. Включення довгострокових зобов’язань до ринку капіталів пояснюється саме тривалим терміном використання ресурсів, що певною мірою наближає їх за умовами кругообігу до власного капіталу. Ціною ресурсів на ринку капіталів є дивіденди та курсові різниці, а також проценти за довгостроковими
№209 Інструменти фінансового ринку, їх склад і характеристика.
Інструменти фінансового ринку, на їх класифікація
Виконуючи операції на фінансовому ринку, його учасники вибирають відповідні фінансові інструменти — фінансові документи, що обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюються операції на фінансовому ринку.
За окремими видами фінансових ринків розрізняють:
Інструменти ринку позичкових капіталів (гроші і розрахункові документи, які обертаються на грошовому ринку). Інструменти ринку цінних паперів (різноманітні цінні папери, що обертаються на ньому ринку) Інструменти валютного ринку (іноземна валюту, розрахункові валюті документи, а також окремі види цінних паперів, які обслуговують цей ринок). Інструменти страхового ринку (страхові послуги, розрахункові документи та окремі види цінних паперів). Ринок золота (срібла, платини) та дорогоцінного каміння (вказані види цінних металів та каменів, які купуються з метою формування фінансових резервів і тезаврації, а також розрахункові документи і цінні папери). До інструментів ринку нерухомості відносять цінні папери та документи, що засвідчують право власності на той чи інший вид нерухомості.
За термінами обігу виділяють:
Короткострокові фінансові інструменти (з періодом обігу до одного року).
Довгострокові фінансові інструменти (з періодом обігу більше одного року).
За характером фінансових зобов'язань фін. інстр. Поділяються:
Інструменти, наступні фінансові зобов 'язання за якими не виникають (інструменти без наступних фінансових зобов'язань).
Боргові фінансові інструменти. Ці інструменти, характеризуючи кредитні відносини між їх покупцем і продавцем, зобов'язують боржника погасити в передбачені терміни їх номінальну вартість і заплатити додаткову винагороду у формі відсотка (якщо вона не входить до складу номінальної вартості боргового фінансового інструменту, який погашається).
Дольові (пайові) фінансові інструменти. Вони підтверджують право їх власника на частку (пай у статутному фонді їх емітента) і на отримання відповідного доходу (у формі дивіденду, відсотка і т.п.).
Залежно від пріоритетної значимості розрізняють:
Первинні фінансові інструменти (фінансові інструменти першого порядку).
Вторинні фінансові інструменти або деривативи (фінансові інструменти другого порядку) характеризують виключно цінні папери, що підтверджуючі, право або зобов'язання їх власника купити або продати первинні цінні папери, які обертаються, валюту, товари або нематеріальні активи на попередньо визначених умовах у майбутньому періоді.
Залежно від складу первинних фінансових інструментів деривативи поділяються на фондові, валютні, страхові, товарні і т. п. Основними видами деривативів є опціони, свопи, ф'ючерсні і форвардні контракти.
За гарантованістю рівня дохідності:
Фінансові інструменти з фіксованим доходом. (привілейовані акції)
Фінансові інструменти з невпзначеним доходом. (прості акції)
За рівнем ризику виділяють:
Безризикові фінансові інструменти (державні короткострокові цінні папери, короткострокові депозитні сертифікати найбільш надійних банків тощо)
Фінансові інструменти з низьким рівнем ризику (короткострокові боргові фінансові інструменти, що обслуговують ринок грошей тощо)
Фінансові інструменти з помірним рівнем ризику.
Фінансові інструменти з високим рівнем ризику.
Фінансові інструменти з дуже високим рівнем ризику ("спекулятивні ") (акції "венчурних" (ризикових) підприємств; облігації з високим рівнем відсотка).
№210 Обґрунтуйте, яким чином ринок цінних паперів поєднує державні, інституційні та індивідуальні інтереси.
Фондовий ринок виступає засобом забезпечення нормального функціонування всіх галузей економіки, а також засобом поєднання державних, інституційних та індивідуальних інтересів, захисту грошових коштів населення від інфляції та поліпшення його матеріального становища.
Розглядаючи поняття фондового ринку відзначимо, що це сфера, в якій реалізуються відносини власності, здійснюється вільне переміщення цінних паперів між різними секторами економіки, формуються фінансові джерела економічного зростання, концентруються і розподіляються інвестиційні ресурси, створюються умови для доброзичливої конкуренції й обмеження монополізму. Ринок цінних паперів об’єктивно створює механізм ефективного використання фінансових ресурсів, оскільки розміщення паперів здійснюється на основі вільного вибору об’єкта вкладення з певними майновими гарантіями. Інвестуючи свої вільні кошти у цінні папери, фізичні і юридичні особи перетворюють їх на капітал, а підприємницькі структури мають можливість отримати додаткові фінансові ресурси для розширення своєї господарської діяльності.
Держава розміщує на ринку власні боргові цінні папери задля залучення додаткових коштів,покриття дефіцити бюджету, а також може виступати інвестором.