Тема 11. Стимулювання інноваційної діяльності

План заняття:

1. Особливості формування персоналу для інноваційної діяльності

2. Стимулювання і мотивація інноваційної політики

Основні поняття теми:

Формування персоналу: (співвідношення між чисельністю фахівців і допоміжного персоналу, визначення рівня діяльності робітника, його професійний ріст, тощо.).

Основні та другорядні потреби робітника. Робочий графік, робочій тиждень, зайнятість.

Завдання для самостійної перевірки знань (тести)

11.1. Для призначення спеціаліста на посаду повинні бути розглянуті наступні пункти:

1. Визначити співвідношення між чисельністю спеціалістів та допоміжного персоналу

2. Розглянути вимоги до кандидату на посаду

3. Визначити рівень діяльності робітника

4. Забезпечити необхідний соціальний пакет

11.2. При розгляді питання про підвищення працівника повинні враховуватися:

1. Організаційну структуру підприємства

2. Стаж роботи

3. Рівень кваліфікації

4. Особисті зв’язки працівника

11.3. Рисами інноваційної ієрархічної структури є:

1. Широка участь спеціалістів в прийнятті рішень

2. Випуск регламентуючих рішень

3. Взаємодовіра начальника та підлеглого

4. Високий рівень нерегламентованих зв’язків у колективі.

11.4. До стимулюючих чинників інноваційної діяльності відносять:

а) розвиток товарно-грошових відносин;

б) конкуренцію на ринку;

в) безробіття;

г) посилення інфляції.

11.5. Мотивацією винаходів і нововведень найчастіше є:

а) людська цікавість;

б) бажання заробити більше грошей і просунутися в суспільстві;

в) бажання краще й ефективніше виконати роботу;

г) усе попереднє;

11.6. Існують наступні методи стимулювання інноваційної діяльності:

а) адміністративні, моральні, економічні, примусові;

б) динамічні та статичні;

в) тактичні та стратегічні;

г) всі відповіді вірні.

11.7. За характером впливу стимули бувають:

а) економічні, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні;

б) мікроекономічні та макроекономічні;

в) короткострокові та довгострокові;

г) спонукальні та примусові.

11.8. За рівнем управління стимули бувають:

а) економічні, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні;

б) мікроекономічні та макроекономічні;

в) короткострокові та довгострокові;

г) спонукальні та примусові.

11.9. За терміном дії стимули бувають:

а) економічні, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні;

б) мікроекономічні та макроекономічні;

в) короткострокові та довгострокові;

г) спонукальні та примусові.

11.10. За способом впливу стимули бувають:

а) економічні, адміністративно-організаційні, соціально-психологічні;

б) мікроекономічні та макроекономічні;

в) короткострокові та довгострокові;

г) спонукальні та примусові.

11.11. За суб’єктом стимулювання стимули бувають:

а) індивідуальні та колективні;

б) прямі та непрямі;

в) випереджуючі та підкріплюючі;

г) спонукальні та примусові.

11.12. Гнучкий робочий графік - розклад роботи, при якому працівник може вибрати час приходу і відходу в певних кордонах, яке встановлюється:

1. самостійно;

2. керівництвом;

3. членами бригади;

4. державними органами влади.

11.13. Стислий робочий тиждень є графіком, по якому певна кількість робочих часів впродовж робочого тижня…

1. відпрацьовується в наступному тижні;

2. є коротшою у порівнянні зі звичайним робочим тижнем;

3. відпрацьовується в різну кількість робочих днів;

4. не відпрацьовується з дозволу роботодавця.

11.14. Часткова зайнятість – це:

1. можливість комбінувати основну роботу з додатковою

2. робота по виконанню тих же обов'язків, але впродовж меншого часу

3. робота, де відпрацьовується половина робочого часу;

4. робота у вільному місці впродовж визначеного терміну.