Тема 9. Фінансування інноваційних процесів

План заняття:

9.1. Види інвестиційних потреб підприємства

9.2. Джерела фінансування інвестицій

Основні поняття теми:

Прямі інвестиції, як інвестицій в основні та оборотні засоби. Супутні інвестиції. Послідовність джерел фінансування. Власні та позикові фінансові ресурси, їх види ті відмінності між ними. Лізинг як особлива форма оренди.

Завдання для самостійної перевірки знань (тести)

9.1. Зв'язок структури інноваційних витрат та стадії інноваційного циклу:

1. між ними відсутній зв'язок

2. існує залежність;

3. не існує залежності;

4. на структуру витрат впливають інші чинники.

9.2. На етапі дослідження найбільшу питому вагу серед витрат мають…:

1. матеріальні витрати;

2. придбання устаткування;

3. оплата праці і відрахування;

4. інші витрати.

9.3. На етапі проектування найбільшу питому вагу серед витрат мають…:

1. матеріальні витрати;

2. придбання устаткування;

3. оплата праці і відрахування;

4. інші витрати.

9.4. У ринковій економіці доля лізингових операцій від загальної суми позикових коштів складає:

1. 5-10%;

2. 10-15%;

3. 15-20%;

4. 25-30%.

9.5. Амортизаційні відрахування (АВ) обчислюються за формулою:

1. АВ = На*БВ*Т;

2. АВ = На/БВ*Т;

3. АВ = На*БВ;

4. АВ = На/БВ,

де: На – норма амортизаційних відрахувань,

БВ – балансова вартість об’єкта лізингу, Т – строк лізингу.

9.6. Тривалість лізингової угоди зазвичай близька до терміну служби об'єкта операції, така особливість лізингу властива:

1. оперативному лізингу;

2. фінансовому лізингу;

3. поворотному лізингу;

4. банківському лізингу.

9.7. Для інноваційної діяльності зниження витрат грає другорядну роль, оскільки її кінцевий результат – здобуття підвищеного прибутку не за рахунок економії на витратах, а за рахунок новизни. Наведене нижче твердження _____:

1. невірне;

2. правомірне;

3. неправомірне;

4. так, за винятком, коли інновація спрямована на зниження витрат.

9.8. Чинники, від яких залежить термін лізингового договору, – це:

1. строк служби устаткування, що визначається його техніко-економічними характеристиками; вартість устаткування;

2. вартість устаткування;

3. продуктивність праці;

4. поява супутньої техніки.

9.10. Супутні інвестиції – це інвестиції в об’єкти, які:

1. зв’язані територіально і функціонально з прямими об’єктами інвестицій;

2. носять невиробничий характер;

3. безпосередньо необхідні для реалізації інвестиційного проекту;

4. включають в себе модернізацію діючого обладнання.

9.11. Згідно чинного законодавства поняття «інвестиція» визначається як:

1. сукупність грошових коштів підприємства, яка використовується ним для одержання прибутку;

2. грошовий вираз матеріальних і нематеріальних активів підприємства;

3. сукупність майнових та інтелектуальних цінностей,що використовується об’єктом підприємницької діяльності з метою одержання прибутку;

4. сукупність усіх видів майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкт підприємницької діяльності з метою створення прибутку або досягнення соціального ефекту.

9.12. Інвестиції, які являють собою загальний обсяг засобів, що інвестуються за рахунок всіх джерел у певному періоді називають:

1. портфельними;

2. фінансовими;

3. чинними;

4. валовими.

9.13. Залежно від об'єктів інвестування розрізняють інвестиції:

1. реальні і фінансові;

2. прямі і непрямі;

3. короткострокові і довгострокові;

4. приватні і державні.

9.14. Відповідно до суб’єктів інвестування розрізняють інвестиції:

1. державні, приватні;

2. прямі, портфельні непрямі;

3. реальні, фінансові;

4. капітальні, інноваційні.

9.15. До видів ефективності інвестицій відносять такі:

1. економічна, екологічна, соціальна, громадська (суспільна);

2. екологічна, економічна, статична, динамічна;

3. статистична; динамічна, комерційна, громадська (суспільна);

4. психологічна, бюджетна, комерційна, екологічна.

9.16. Згідно чинному законодавству України «Інвестиційна діяльність» – це:

1. діяльність спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень, розробок, яка зумовлює випуск на ринок нових конкурентоздатних товарів і послуг;

2. сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій;

3. удосконалення процесу діяльності підприємства з метою підвищення його конкурентоспроможності;

4. діяльність технічних підрозділів підприємства, науково-дослідних лабораторій по впровадженню у виробництво нової техніки з метою підвищення його економічної ефективності.

9.17 Інвестиції в оборотні кошти передбачають:

1. придбання (або виготовлення) нового обладнання, в тому числі затрати на його доставку, установку та пуск;

2. забезпечення нових та додаткових запасів готової продукції;

3. модернізацію діючого устаткування;

4. будівництво і реконструкцію будівель і споруд.

9.18. Інвестиції в основні засоби передбачають:

1. забезпечення нових і додаткових запасів основних і допоміжних матеріалів;

2. забезпечення нових та додаткових запасів готової продукції;

3. збільшення рахунків дебіторів;

4. придбання (або виготовлення) нового обладнання, в тому числі затрати на його доставку, установку та пуск.

9.19. Джерелами інвестування можуть бути наступні кошти (за ознакою належності):

1. власні, позикові, запозичені;

2. прямі, портфельні непрямі;

3. реальні, фінансові;

4. капітальні, інноваційні.

9.20. Інвестиції в нематеріальні активи найчастіше пов'язані з:

1. вкладеннями невиробничого характеру, наприклад, інвестиції в охорону навколишнього середовища, соціальну інфраструктуру;

2. придбанням нової технології (патенту чи ліцензії) і торгової марки;

3. об'єктами, безпосередньо технологічно не пов'язані із забезпеченням нормальної експлуатації (під'їзні шляхи, лінії електропередач, каналізація тощо);

4. збільшенням рахунків дебіторів.

9.21. Форфейтинг – це:

1. фінансова операція, що перетворює комерційний кредит на банківський;

2. довгострокова оренда машин та обладнання;

3. найповніша фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів в інноваційну діяльність;

4. якісно новий спосіб інвестування коштів великих компаній, банків, страхових, пенсійних та інших фондів в акції малих інноваційних фірм, що мають значний потенціал зростання і реалізують інноваційні проекти з високим рівнем ризику.

9.22. Основна риса франчайзингу – це:

1. зменшення розміру початкових інвестицій у створенні виробничих підприємств чи диверсифікації виробництва;

2. отримання відстрочки при погашенні платежів;

3. тиражування інновацій завдяки залученню великого капіталу;

4. акумулювання фінансових коштів у процесі реалізації інноваційного проекту, якщо в інвестора бракує коштів для інновацій.

9.23. Венчурний (ризиковий) капітал – це:

1. найповніша фінансова схема залучення інвестиційних ресурсів в інноваційну діяльність;

2. фінансова операція, що перетворює комерційний кредит на банківський;

3. довгострокова оренда машин та обладнання;

4. якісно новий спосіб інвестування коштів великих компаній, банків, страхових, пенсійних та інших фондів в акції малих інноваційних фірм, що мають значний потенціал зростання і реалізують інноваційні проекти з високим рівнем ризику.

9.24. З огляду на термін та повноту окупності витрат лізингодавця всі лізингові операції поділяють на:

1. оперативний лізинг, фінансовий лізинг;

2. поворотний лізинг, банківський лізинг;

3. поворотний лізинг, фінансовий лізинг;

4. оперативний лізинг, банківський лізинг.