Инновации / Ответы на тесты
.docx1.1. Тип розвитку характеризується таким визначенням: спосіб економічного зростання, заснований на постійних і систематичних нововведеннях, спрямованих на суттєве поліпшення всіх аспектів діяльності господарської системи, періодичному «перегрупуванні» сил, обумовленому логікою НТП:
а) інтенсивний;
б) екстенсивний;
в) інноваційний;
г) історичний.
1.2. Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності — це:
а) процес безперервного цілеспрямованого підбору відповідних інформативних показників, необхідних для здійснення аналізу, планування й підготовки ефективних управлінських рішень за всіма аспектами інноваційної діяльності підприємства;
б) процес дослідження інноваційної активності й ефективності підприємства з метою виявлення резервів їхнього росту;
в) процес розробки системи планів і планових (нормативних) показників щодо забезпечення розвитку підприємства необхідними інвестиційними ресурсами й підвищення ефективності його інноваційної діяльності в майбутньому періоді;
г) процес перевірки виконання й забезпечення реалізації всіх управлінських рішень у сфері інноваційної діяльності з метою реалізації інноваційної стратегії.
1.3. Вивчення умов здійснення інноваційної діяльності підприємства в цілому — це:
а) попередній інноваційний аналіз;
б) оперативний інноваційний аналіз;
в) ретроспективний інноваційний аналіз;
г) горизонтальний інноваційний аналіз.
1.4. Система інвестиційного аналізу, що ґрунтується на вивченні динаміки окремих показників інвестиційної діяльності в часі — це:
а) аналіз фінансових коефіцієнтів;
б) порівняльний інноваційний аналіз;
в) вертикальний інноваційний аналіз;
г) горизонтальний інноваційний аналіз.
1.5. Основними причинами виникнення довгих хвиль М. Кондратьєв вважав:
а) нововведення, війни та революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота;
б) концентрацію важливих нововведень в окремих галузях, внаслідок чого від кожного базового нововведення утворюються вторинні нововведення, які вдосконалюють уже існуючі продукти-товари, формуючи вторинну хвилю;
в) послідовну зміну технологічний устроїв (у кожному технологічному устрої можна виділити ядро, в якому зосереджені базисні технології, що відповідають цьому устрою);
г) сукупність дій підприємців і споживачів, заснованих на недостатньому володінні знаннями, і створює ринок.
1.6. Основними причинами коливань Й. Шумпетер вважав:
а) нововведення, війни та революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота;
б) концентрацію важливих нововведень в окремих галузях, внаслідок чого від кожного базового нововведення утворюються вторинні нововведення, які вдосконалюють уже існуючі продукти-товари, формуючи вторинну хвилю;
в) послідовну зміну технологічний устроїв (у кожному технологічному устрої можна виділити ядро, в якому зосереджені базисні технології, що відповідають цьому устрою);
г) сукупність дій підприємців і споживачів, заснованих на недостатньому володінні знаннями, і створює ринок.
1.7. Основними причинами коливань Д. Львов і С. Глазьєв вважали:
а) нововведення, війни та революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота;
б) концентрацію важливих нововведень в окремих галузях, внаслідок чого від кожного базового нововведення утворюються вторинні нововведення, які вдосконалюють уже існуючі продукти-товари, формуючи вторинну хвилю;
в) послідовну зміну технологічний устроїв (у кожному технологічному устрої можна виділити ядро, в якому зосереджені базисні технології, що відповідають цьому устрою);
г) сукупність дій підприємців і споживачів, заснованих на недостатньому володінні знаннями, і створює ринок.
1.8. Ф. Хайєк основною причиною поступального розвитку суспільства вважав:
а) нововведення, війни та революції, відкриття нових ринків, збільшення запасів золота;
б) концентрацію важливих нововведень в окремих галузях, внаслідок чого від кожного базового нововведення утворюються вторинні нововведення, які вдосконалюють уже існуючі продукти-товари, формуючи вторинну хвилю;
в) послідовну зміну технологічний устроїв (у кожному технологічному устрої можна виділити ядро, в якому зосереджені базисні технології, що відповідають цьому устрою);
г) сукупність дій підприємців і споживачів, заснованих на недостатньому володінні знаннями, і створює ринок.
1.9. До структурних джерел економічного розвитку М. Портера не відноситься:
а) розвиток на основі виробничих чинників;
б) розвиток на основі інвестицій;
в) розвиток на основі інноваційної діяльності;
г) розвиток на основі екстенсивних чинників.
1.10 Показник наукомісткості виробництва — це:
а) відношення витрат на науково-технічні дослідження і науково-технічні розробки до обсягу продажу продукції;
б) відношення обсягу продажу продукції до витрат на науково-технічні дослідження і науково-технічні розробки;
в)різниця між обсягом продажу продукції та витратами на науково-технічні дослідження і науково-технічні розробки
г) немає вірної відповіді.
2.1. Інновація – це результат творчої діяльності, що відтворюється у вигляді:
а) економії собівартості; приросту прибутку; приросту фондовіддачі;
б) підвищенні продуктивності праці; зниженні витрат; зростанні заробітної плати;
в) нових машин та верстатів; нових основних фондів; нових знарядь праці;
г) нового продукту; нової технології; нових організаційних форм.
2.2. Ці інновації реалізують значні винаходи і стають основою формування нових поколінь і напрямків розвитку техніки. Вони мають назву:
а) модифікаційні;
б) комплексні;
в) базисні;
г) ринкові.
2.3. Ці інновації орієнтовані на побудову і функціонування нових структур. Вони мають назву:
а) соціальні;
б) комплексні;
в) базисні;
г) ринкові.
2.4. Інновації, що дозволяють реалізувати потреби в продуктах, послугах на нових ринках – це:
а) соціальні;
б) комплексні;
в) базисні;
г) ринкові.
2.5. За ролію у відтворювальному процесі іновації поділяють на:
а) технологічні інновації, націлені на створення і застосування нової технології;
б) управлінські інновації, орієнтовані на зміни в організації і керуванні виробництвом;
в) інновації споживчі;
г) інновації, яуі покращують, що звичайно реалізують дрібні і середні винаходи і переважні на фазах поширення і стабільного розвитку науково-технічного циклу.
2.6. За типом внесених змін іновації поділяють на:
а) базисні інновації, що реалізують значні винаходи і стають основою формування нових поколінь і напрямків розвитку техніки;
б) інновації, викликані потребами виробництва;
в) інновації інвестиційні;
г) технологічні інновації, націлені на створення і застосування нової технології.
2. 7. Основні властивості інновацій: а) висока вартість інновації; висока ліквідність;
б) патентна чистота; низька собівартість;
в) науково-технічна новизна; комерційна реалізованість;
г) висока якість продукту і конкурентоспроможність.
?2.8. Чинники, від яких залежить швидкість розповсюдження інновацій:
а) технічні та споживчі властивості інновації;
б) вартість інновацій;
в) стратегія підприємства;
г) потенційна комерційна реалізованість інновації.
2.9. Визначення інноваційної діяльності:
1) Інноваційна діяльність - це науково-технічна діяльність;
2) Інноваційна діяльність - це спільна діяльність безлічі учасників ринку в єдиному інноваційному процесі з метою створення і реалізації інновації;
3) Інноваційна діяльність - це сукупність наукових досліджень, розробок і послуг, науково-технічна освіта та підготовка кадрів.
4) Інноваційна діяльність - це діяльність, спрямована на використання результатів наукових досліджень для оновлення номенклатури і поліпшення якості продукції (послуг), вдосконалення технології та подальшої реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках.
5) Інноваційна діяльність - це діяльність, що забезпечує виробничу і комерційну реалізацію науково-технічних досягнень.
Варіанти відповіді: а) 1, 2, 4. б) 2, 4, 5. в) 1, 4, 5. г) 2, 3, 4.
2.10. Яка складова не відноситься до інноваційної діяльності:
а) інноваційна ініціатива;
б) поява нового сегменту ринку;
в) визначення потреб ринку;
г) налагодження виробництва нового продукту для задоволення ринкових потреб.
2.11. До стимулюючих чинників інноваційної діяльності належать: а) розвиток товарно-грошових відносин;
б) конкуренція на ринку;
в) безробіття;
г) кризові явища в економіці.
2.12. Причини, що стримують інноваційну діяльність:
1) високі витрати і відсутність фінансування;
2) високі кредитні ставки;
3) низька заробітна плата працівників;
4) високий економічний ризик;
5) несприйняття національних підприємств інновацій;
6) відсутність грошей у замовника, відсутність попиту на продукцію ;
7) недостатньо оборотних коштів;
8) відсутність інформації про ринки збуту.
Варіанти відповіді: а) 1,2,4,6,8 ; б) 1,3,5,7; в) 2,4,6,8; г) 2,4,5,7
2.13. Правильне визначення поняття «інноваційний процес»:
а) це процес створення інновацій;
б) це процес перетворення наукового знання в інновацію, тобто послідовний ланцюг подій, в ході яких, інновація визріває від ідеї до конкретного продукту, технології або послуги та розповсюджується при практичному використанні;
в) це процес створення необхідних ринків продуктів, технологій або послуг;
г) це процес, спрямованість, темпи, цілі якого залежать від соціально-економічного середовища, в якій він функціонує і розвивається.
2.14. При якому періоді дифузії вигідність інновації помічена іншими суб’єктами підприємництва; відбувається масове залучення інновації у виробництво, що сприяє швидкому і значному зростанню економічних параметрів (обсягу продукції, прибутку тощо) у всіх, хто приєднався до інноваційного процесу:
а) інкубаційний період;
б) період прискорення;
в) період уповільнення;
г) період насичення.
2.15. Вивчення умов здійснення інноваційної діяльності підприємства в цілому — це:
а) попередній інноваційний аналіз;
б) оперативний інноваційний аналіз;
в) ретроспективний інноваційний аналіз;
г) горизонтальний інноваційний аналіз.
2.16. У загальному вигляді (на макрорівні) модель інноваційного процесу можна подати як декілька послідовних етапів:
а) наука – техніка – виробництво;
б) наука – техніка – технологія;
в) наука – виробництво – споживання;
г)організація – технологія – виробництво.
2.17. Результат науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР), що відображає принципово новий механізм, який може стати основою появи значної частини інновацій та інноваційних процесів і суттєво вплинути на розвиток НТП – це:
а) відкриття;
б) винахід;
в) технічне завдання;
г) «ноу-хау».
2.18. На цьому етапі інноваційного процесу відбувається втілення теоретичних конструкцій явищ і процесів у матеріальну оболонку, визначаються технічні характеристики нової продукції, розробляють інженерно-технічну документацію на неї, створюють дослідні зразки, розпочинають експериментальне виробництво. Цей етап має назву:
а) наука;
б) техніка;
в) виробництво;
г) споживання.
3.1. Проектування товару, його параметрів, дизайну, упаковки, визначають назву або марку товару, виготовляють дослідні зразки, вирішують питання щодо технічного рівня виробу, можливостей його якісного виготовлення, майбутнього ефективного використання здійснюють на етапі створення нового товару. Даний етап має назву:
а) генерування ідей;
б) розроблення концепції нових товарів;
в) розроблення і створення дослідного зразка;
г) пробний маркетинг.
3.2. Цей попит характеризується виникненням коливань попиту протягом тривалого часу:
а) прихований попит;
б) негативний попит;
в) надмірний попит;
г) нерегулярний попит.
3.3. Які кількісні показники якості під час проектування товару відображають безпосередньо або опосередковано рівень матеріальних, трудових і фінансових витрат на створення товару:
а) технічні;
б) матеріальні;
в) фінансові;
г) економічні.
3.4. Попит, що відображає факт його невподобання потенційними споживачами, які намагаються уникнути його купівлі:
а) прихований попит;
б) негативний попит;
в) надмірний попит;
г) повноцінний попит.
3.5. До чинників, що визначають конкурентні переваги фірми відносяться:
а) структура основних виробничих фондів, кадровий склад підприємства, організаційна структура управління, обсяг виробництва;
б) низькі ціни при хорошій якості продукції, високий імідж фірми, пріоритетний доступ до обмежених ресурсів, якість продукту і його новизна;
в) відповідність виробу вимогам проектної, нормативної та іншої документації, здатність продукту по-новому, не так як раніше, задовольняти існуючі потреби споживача або виявляти і задовольняти нові, раніше невідомі потреби, фінансова стійкість підприємства;
г) сукупність характеристик продукту, що визначає їх здатність задовольняти потреби покупця, наявність залишків товарно-матеріальних цінностей, раціональна виробнича структура підприємства.
4.1. Принцип інноваційної політики вказує на необхідність залучення у процес розроблення інновацій усіх внутрішніх елементів підприємства - це:
а) орієнтація на потреби ринку;
б) цілеспрямованість;
в) комплексність;
г) інформаційна забезпеченість.
4.2. Дотримання принципу інноваційної політики, що дає змогу координувати роботу всього підприємства у період створення інновацій, підготовки до її впровадження, реалізації та згортання. Даний принцип має назву:
а) переважання стратегічної спрямованості;
б) цілеспрямованість;
в) комплексність;
г) планомірність.
4.3 Принцип інноваційної політики, що передбачає формування інноваційної політики з урахуванням сучасних досягнень НТП і тенденцій розвитку науки і техніки у відповідній галузі, – це:
а) цілеспрямованість;
б) комплексність;
в) планомірність;
г) інформаційна забезпеченість.
4.4. Складова інноваційної політики, що має на меті формування тактики і стратегії поведінки підприємства на ринку, націлена на вирішення таких завдань: визначення процедур і періодичності маркетингових досліджень; розроблення товарної, цінової, збутової, комунікаційної, – це:
а) маркетингова політика;
б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;
в) політика структурних змін;
г) технічна політика.
4.5. Визначення наукового потенціалу підприємства; розроблення науково-технічної політики з урахуванням результатів маркетингових досліджень; формування технологічної політики; створення механізмів реалізації науково-технічної і технологічної політики і оцінювання її результатів є завданнями складової інноваційної політики під назвою:
а) маркетингова політика;
б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;
в) політика структурних змін;
г) технічна політика.
4.6. Складова інноваційної політики зорієнтована на вивчення внутрішнього середовища та організаційної форми підприємства, формування адекватної інноваційним завданням організаційної структури і культури підприємництва - це:
а) маркетингова політика;
б) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;
в) політика структурних змін;
г) технічна політика.
4.7. Вивчення можливостей виробництва і вимог до нього та за необхідності усунення виявлених невідповідностей; розроблення напрямів технічного переозброєння основних засобів підприємства; аналіз та оцінювання ефективності здійснюваної технічної політики є завданнями:
а) маркетингової політики;
б) політики в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;
в) політики структурних змін;
г) технічної політики.
4.8. Всі фінансово-економічні аспекти функціонування підприємства, що забезпечують реалізацію інноваційної політики, пов’язані з управлінням грошовими потоками на підприємстві з метою накопичення коштів, необхідних для реалізації інноваційних проектів охоплює складова інноваційної політики:
а) політика в галузі науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт;
б) політика структурних змін;
в) технічна політика;
г) інвестиційна політика.
4.9. Рівень готовності організації до реалізації проекту чи програми інноваційних стратегічних змін – це:
а) виробничо-технічний потенціал підприємства;
б) інноваційний потенціал підприємства;
в) конкурентний потенціал підприємства;
г) технічний потенціал підприємства.
4.10. Здатність до стабільної виробничої діяльності в межах обраної стратегії за умов складного і мінливого зовнішнього середовища - це:
а) виробничо-технічний потенціал підприємства;
б) інноваційний потенціал підприємства;
в) конкурентний потенціал підприємства;
г) технічний потенціал підприємства.
5.1. Порівняння і оцінка проектів можуть відбуватися за наступними критеріями:
внутрішні;
статистичні;
короткострокові;
виробничі.
5.2. Ефективність додаткових капітальних вкладень можна визначити як:
а)
б)
в)
г)
,
де С1,С2 – собівартість одиниці продукції при базовому і новому варіантах відповідно;
К1, К2 – питомі додаткові капітальні вкладення при базовому та новому варіантах відповідно.
5.3. Для оцінки роботи структурних підрозділів підприємства використовується:
а) реальна ефективність;
б) розрахункова ефективність;
в) умовна ефективність;
г) економічна ефективність.
5.4. «Необхідно створювати передумови для виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та стимулювати їх використання» - твердження правильне:
а) ні, твердження неправильне;
б) частково правильне;
в) так, твердження правильне;
г) наведене твердження не застосовується до показників ефективності.
5.5. Зведені витрати, необхідні для реалізації інноваційного проекту обчислюються за формулою:
а) З = Су + Ен х Ку, б) З = Ву + Ку х Су;
в)З = Су – Ен х Ку г) З = Су х Ен х Ку
де: З - приведені витрати на одиницю продукції;
Су - собівартість одиниці продукції;
Ву – виробничі витрати на одиницю продукції;
Ку - питомі (на одиницю продукції) капітальні вкладення;
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.
5.6. Коефіцієнт ефективності капітальних вкладень – це:
відношення прибутку, отриманого від здійснення капітальних вкладень до суми капітальних вкладень;
показник, обернений коефіцієнту ефективності;
відношення суми капітальних вкладень до прибутку, отриманого від здійснення вкладень;
З=Сі + ЕнКі => min,
де Сі – сума поточних витрат на одиницю продукції в і-тому варіанті;
Ен – нормативний коефіцієнт ефективності;
Кі – питомі капітальні вкладення по і-тому варіанту.
5.7. Наведене твердження: «Даний метод оцінки застосовують тоді, коли обсяг виробництва, виручка, собівартість змінюються з періоду у період, як, наприклад, при створенні підприємства, коли діапазон планування неможливо обмежити одним періодом» характеризує динамічний метод оцінки ефективності:
а) ні, не повністю;
б) це визначення взагалі не стосується динамічних методів оцінки ефективності;
в) так, характеризує;
г) частково характеризує.
5.8. ______________ вартість грошей являє собою суму інвестованих у даний момент коштів, у яку вони перетворяться через певний період часу з урахуванням певної ставки відсотка.
а) теперішня;
б) майбутня;
в) реальна;
г) номінальна.
5.9. _____________ вартість грошей являє собою суму грошових надходжень, наведених з урахуванням певної ставки відсотка (дисконтної ставки) до нинішнього періоду.
а) теперішня;
б) майбутня;
в) реальна;
г) номінальна.
5.10. Майбутня вартість вкладу з урахуванням нарахованої суми відсотка розраховується за формулою:
а) Р + Р х n х I = Р (1+ni);
б) КСв – КСв х (1/(1+ni);
в) Р - Р х n х I = Р (1+ni);
г) КСв + КСв х (1/(1+ni),
де Р - початкова сума вкладу (інвестицій),
І - сума дисконту за обумовлений період інвестування в цілому;
КСв - кінцева сума внеску, обумовлена умовами інвестування,
n, ni - тривалість інвестування та використовувана дисконтна ставка
5.11. Фактор, з урахуванням якого формується розмір доходу від інвестицій (у реальному інвестуванні таким доходом виступає грошовий потік) – це:
а) середня реальна депозитна ставка;
б) попит на продукцію;
в) частка ринку;
г) премія за низьку ліквідність.
5.12. При розрахунку різних показників ефективності інвестицій як ставка відсотка, яка вибирається для дисконтування, може бути використана:
а) середня депозитна або кредитна ставка;
б) попит на продукцію;
в) частка ринку;
г) премія за низьку ліквідність.
5.13. Цей показник дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику результату інвестування, тобто його кінцевий ефект в абсолютній сумі. Він дорівнює різниці між приведеними до теперішньої вартості (шляхом дисконтування) сумою грошового потоку за період експлуатації інвестиційного проекту і сумою інвестованих в його реалізацію засобів.
чистий приведений дохід (NPV, Net Present Value);
індекс прибутковості (PI, Profitability Index);
період окупності (PP, Payback Period);
внутрішня норма прибутковості (IRR, Internal Rate of Return).
5.14. Показники, які дають інформацію про так званий «резерв безпеки проекту», – це:
чистий приведений дохід (NPV, Net Present Value);
індекс прибутковості (PI, Profitability Index);
період окупності (PP, Payback Period);
внутрішня норма прибутковості (IRR, Internal Rate of Return).
5.15. Показник характеризує дохід на одиницю витрат, саме цей критерій кращий, коли необхідно впорядкувати незалежні проекти для створення оптимального портфеля у випадку обмеженості зверху загального обсягу інвестицій, – це:
чистий приведений дохід (NPV, Net Present Value);
індекс прибутковості (PI, Profitability Index);
період окупності (PP, Payback Period);
внутрішня норма прибутковості (IRR, Internal Rate of Return).
5.16 Правильним співвідношенням є:
якщо NPV > 0, то PI > 1;
якщо NPV 0, то PI 1;
якщо NPV 0, то PI = 1;
якщо NPV 0, то PI 1.
5.17. Величина зведених витрат, необхідних для реалізації інноваційного проекту повинна бути:
мінімальною;
максимальною;
відсутні обмеження;
від’ємною.