Тема 3. Розроблення і декомпонування стратегії підприємства

Особливості та основні етапи розроблення стратегії підприємства. Типові підходи до розроблення стратегій підприємства. Декомпонування загальних стратегій підприємства та його особливості. Концепція підприємницьких стратегій. Концепція організаційних стратегій підприємства. Концепція виробничих стратегій. Сучасні підходи до декомпонування стратегії підприємства.

Запитання до самоконтролю

1. Охарактеризуйте основні етапи формування стратегії підприємства.

2. Чим обумовлені і в чому полягають різні підходи до розроблення стратегії підприємства?

3. У чому полягає контроль за виконанням і оцінюванням реалізації стратегії підприємства?

4. Чим обумовлена необхідність декомпонування загальних стратегій підприємства?

5. За якими критеріями здійснюють декомпонування стратегій підприємства?

6. У чому полягають характерні особливості системи збалансованих показників?

7. Розкрийте суть УРП і її роль у стратегічному розвитку підприємства.

8. За наявності яких факторів можливе успішне впровадження стратегії збалансованих показників?

9. За якими напрямами декомпонують стратегію підприємства для формування системи збалансованих показників?

10. Що таке підприємницька стратегія?

Тести

1.Інформаційний фільтр – це:

а) модель успішності стратегії;

б) шлях до досягнення стратегічної мети;

в) процес вивчення сигналів та даних зовнішнього середовища про майбутні тенденції та можливості фірми.

2. Декомпонування стратегії підприємства являє собою:

а) процес розподілу у часі завдань стратегічного плану та визначення

показників поточних планів;

б) розвиток функціонального потенціалу фірми;

в) балансування загальним набором ресурсів фірми.

3. Контролінг – це:

а) аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів підприємства;

б) порівняння планових (нормативних) та фактичних показників діяльності

підприємства;

в) система управління досягненням кінцевих результатів діяльності

підприємства.

4. Мета стратегічного контролінгу полягає у:

а) створенні такої системи управління, яка дозволила б “відстежувати”

просування підприємства до накресленої стратегічної мети свого

розвитку;

б) пошуку каналів збуту виробленої продукції;

в) оптимізації структури витрат підприємства.

5. У ході стратегічного контролінгу дається оцінка:

а) ефективності шляхів збуту виробленої продукції;

б) конкурентноздатності продукції;

в) відповідності розвитку зовнішнього середовища прогнозам, що

покладені в основу стратегії підприємства.

6. Можливості підприємства як економічної системи реалізувати обрану

стратегію обумовлюється:

а) станом її складових елементів;

б) напрямами руху продукції від виробництва на ринок до кінцевого

споживача;

в) рівнем розвитку соціально-побутової діяльності підприємства.

7. Стан складових елементів економічної системи обумовлює:

а) напрями руху продукції від виробництва на ринок до кінцевого

споживача;

б) рівень розвитку соціально-побутової діяльності підприємства;

в) можливості підприємства реалізувати обрану стратегію.

8. Декомпонування цілей економічної системи за етапами і елементами

діяльності здійснюється з метою:

а) визначення стану складових елементів економічної системи;

б) уявлення напрямів руху підприємства до визначеної мети;

в) забезпечення взаємозв’язку між структурними підрозділами

підприємства.

9. З метою уявлення руху підприємства до визначеної мети необхідно:

а) декомпонувати цілі економічної системи за етапами і елементами

діяльності;

б) визначити стан складових елементів економічної системи;

в) забезпечення взаємозв’язків між структурними підрозділами

підприємства.

10. Декомпонування цілей економічної системи здійснюється на основі:

а) маркетингових досліджень;

б) методу екстраполяції;

в) системного аналізу.

11. Системний аналіз є основою:

а) пілотних досліджень у системі маркетингу;

б) декомпонування цілей економічної системи;

в) корпоративної культури підприємства.

12. Сутність системного аналізу полягає у:

а) розкладанні системи на взаємопов’язані елементи, встановлення їх

стану та оцінки з позиції економічної системи у цілому;

б) формуванні уявлення про напрями руху підприємства до визначеної

мети;

в) реалізації системи мотивації на підприємстві.

13. Розкладання системи на взаємопов’язані елементи, встановлення їх стану

та оцінки з позиції економічної системи у цілому визначає сутність:

а) методу екстраполяції;

б) методу “мозкової атаки”;

в) системного аналізу.

14. Мета економічної системи являє собою:

а) розширення сфери маркетингу;

б) бажаний стан щодо досягнення результатів господарської діяльності;

в) поповнення інформаційної бази підприємства.

15. Бажаний стан щодо досягнення певних результатів господарської

діяльності являє собою:

а) мету економічної системи;

б) розширення сфери маркетингу;

в) поповнення інформаційної бази підприємства.

16. Декомпонування стратегії підприємства розглядається як:

а) бажаний стан досягнення господарської діяльності;

б) пошук шляхів диверсифікації виробництва;

в) зміна за умови виникнення відповідної потреби раніше опрацьованої

стратегічної моделі.

17. Зміна за умови виникнення відповідної потреби раніше опрацьованої

стратегічної моделі являє собою:

а) бажаний стан досягнення певних результатів господарської діяльності;

б) пошук шляхів диверсифікації виробництва;

в) декомпонування стратегії підприємства.

18. Визначення розбіжностей між стратегічними планами та можливостями

подолати негативні тенденції, що викликані змінами, являє собою:

а) один з типів програм декомпонування стратегії підприємства;

б) один з етапів вирішення підприємства;

в) одну з цілей економічної системи.

19. Одним з етапів вирішення проблем декомпонування стратегії

підприємства є:

а) пошук шляхів диверсифікації;

б) визначення розбіжностей між стратегічними планами та можливостями

подолати негативні тенденції, що викликані змінами;

в) здійснення інжинірингу на підприємстві.

20. Одним з типів програм декомпонування стратегії підприємства є:

а) перегляд доцільності стратегічних зон господарювання;

б) активізація реалізації корпоративної стратегії;

в) визначення розбіжностей між стратегічними планами та можливостями подолати негативні тенденції, що викликані змінами.